1.3.2. Клімат
Клімат на території НПП характерний в цілому для Розточчя, що розміщене в пограничній зоні впливу атлантичних повітряних течій - із заходу та континентальних – зі сходу. Загалом клімат помірно вологий.
Середньорічна кількість опадів складає 700-750 мм, а середньорічна температура - +7,5оС. найбільше опадів випадає в червні-липні, а найменше – в січні-лютому. Найтепліший місяць року – липень(+17,7оС), а найхолодніший – січень (-4,2оС).
Район характеризується відносно малою середньою річною хмарністю, яка досягає 61-64%. Найменша хмарність і відповідно найбільша кількість сонячних днів припадає на літо. Переважають вітри південно-західного і західного напрямків з середньою швидкістю 3-4 м/с. Сильні вітри (понад 15 м/с) найчастіше бувають в осінньо-зимовий період і супроводжуються значними опадами. В зимовий період на території парку встановлюється більш-менш стійкий сніговий покрив, тривалість снігового покриву коливається від 1,5 до 2,5 місяців.
1.3.4. Грунти
На території національного парку спостерігається досить значна різноманітність грунтового покриву в залежності від материнських порід, характеру рослинності, орографічної будови місцевості та інших факторів, що впливають на грунтотворчий процес. Найбільше поширені слабодернові, середньодернові та глибиннодерново-слабоопідзолені пісчані грунти на четвертинних та третинних пісках. На них переважають соснові та дубово-соснові ліси. На глинистих породах сформувалися слабодерново-слабоопідзолені глинисто-пісчані грунти, підстелені елювієм вапняків. Для них характерні грабово-дубові, дубово-букові та букові ліси. У пониженнях поширені торфувато-глеєві грунти на алювіальних відкладах, для яких характерні вологі і сирі вільшини з вільхи клейкої.
2. Флора та рослинність
Багатою і неповторною є флора парку, яка репрезентує майже увесь спектр рослинного світу Розточчя. Тут зустрічаються представники як лісових так і водних, болотних та лучних екосистем. За геоботанічним районуванням України територія Розточчя належить до Розтоцького геоботанічного округу букових дубово-соснових та буково-соснових лісів. На горбогірних підняттях Яворівського НПП переважають грабові бучини і діброви, в межах улоговинних понижень з пологосхиловими останцями переважають сосново-дубові ліси, а вздовж долини Верещиці та інших річок ростуть вільшаники.
Трав’яна рослинність займає значно менші площі (сіножаті і болота близько 30 га). Вона представлена угрупованнями очерету південного, грястиці збірної, куничника наземного, молінії голубої, щучки дернистої, костриць лучної, овечої, червоної, тимофіївки лучної, тонконога однорічного, пахучої трави звичайної, та інші. Водна та прибережно-водна рослинність поширена у річках, каналах і представлена угрупованнями рогозу широколистого, куги озерної, елодеї канадської, ряски малої та сальвінії плаваючої.
На території НПП виявлено наступні угруповання, що занесені до Зеленої книги України: група асоціацій соснових лісів зелено-мохових та чорницевих, група асоціацій дубово-соснових лісів ліщинових, субформація буково-соснових лісів, асоціація букового лісу барвінкового, група асоціацій дубових лісів із дуба черешчатого ліщинових, асоціації грабово-дубового лісу волосисто-осокового.
Флора Яворівського національного природного парку на сьогодні налічує 709 видів судинних рослин. На території ЯНПП відомо 20 видів судинних рослин, що занесені до “Червоної книги України”. Найбільшу наукову цінність представляють види родини орхідних, а тому потребують особливої охорони. У сосново-букових та букових лісах зростають любка дволистата, любка зеленоквіткова, а у букових – булатка великоквіткова й коручка широколиста. Частіше зустрічаються зозулині сльози яйцелисті та гніздівка звичайна. Найбільш рідкісними є зозулині черевички справжні, коральковець тричінадрізаний та булатка довголиста.
На вологих луках поширені пальчатокорінники: травневий, Фукса та м’ясочервоний, зрідка трапляється пальчатокорінник плямистий. Із рідкісних ефемероїдів можна побачити підсніжник білосніжний та білоцвіт весняний, які формують в час цвітіння килими білих квіток. Крім того, серед рідкісних видів, виявлених на території ЯНПП, 14 видів знаходятьсяпід охороною CITES (всі орхідні та підсніжник білосніжний), 2 види –під охороною Бернської конвенції (сальвінія плаваюча та зозулині черевички справжні). В Яворівському НПП знайдено також 21 вид рослин, що є рідкісними у регіоні Розточчя (переважно знаходяться на межі ареалів)
Для Яворівського національного природного парку, як і в цілому для Розточчя, характерна висока лісистість. Тут найбільше поширені грабово-дубові, сосново-дубові, соснові ліси, а в пониженнях — вільхові. Букові ліси ростуть поблизу східноєвропейської межі ареалу і приурочені до горбистих ландшафтів. Цікавими є острівні реліктові осередки смереки, ялиці таявора, які збереглися на північно-східній межі свого ареалу. До реліктів середнього голоцену належать буково-соснові ліси. Трав'яна рослинність займає значно менші площі і сформувалася на природних луках та місцях колишніх пасовищ і поселень, а також на берегах річок і каналів.
Регіоном проходить флористична межа Середньої і Південно-східної Європи, що супроводжується переходом широколистяних лісів у лісостеп. Тут проходить східна межа поширення дуба скельного, ялівцю, бука, південно-східна — сосни звичайної, північно-східна — ялиці білої. Карпатська флора представлена смерекою і, особливо,папоротеподібними. На скельних виходах наявні реліктові залишки степовоїрослинності. На території національного парку виявлено 8 угруповань, що включені до Зеленої книги України: субформація буково-соснових лісів, групи асоціацій соснових лісів зеленомохових та чорницевих, дубово-соснових лісів ліщинових, дубових лісів із дуба черещатого ліщинових, соснових лісів ялівцевих тощо. Рідкісними для регіону можна вважати угруповання букових лісів на північній межі ареалу, а також фрагменти сіро-вільшаників, ясеневі угруповання та деякі інші.
Найбільш численним видом мисливських ссавців є козуля європейська, дикий кабан, заяць-русак, лисиця, білка, куниця лісова, тхір лісовий, єнотовидний собака, а з занесених до Червоної книги – видра річкова, норка європейська, горностай, борсук. Зрідка на територію парку зустрічаються олень благородний та лось. Печери та інші підземні сховища мають виняткове значення для збереженя біорізноманіття рукокрилих, в тому числі і червонокнижних – широковуха європейського, нічниць війчастої та довговухої.
На території Яворівського НПП та його околиць виявлено 26 видів хребетних тварин, занесених доЧервоної книги України (1 вид плазунів, 18 – птахів і 7 – ссавців). До Європейського Червоного списку занесені 12 видів хребетних тварин. Під охороною Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни на території парку перебуває 246 видів хребетних тварин. До переліку Бонської конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин включені 99 видів. Під охороною CITES (Конвеції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що знаходяться під загрозою знищення) знаходяться 25 видів птахів і 2 види ссавців.
Загалом на території парку зареєстровано 9 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку, 34 види, занесені до Червоної книги України та 146 видів тварин, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією.
Безхребетні. Серед безхребетних тварин особливим багатством відзначається фауна комах. На території національного парку та його околиць знайдено такі червонокнижні види, як:вусач мускусний, джміль моховий, махаон, мнемозина, пасмовець тополевий, мінливець великий, сінниця Геро, ендроміс березовий, стрічкарка орденська малинова, сатурнія мала,сатурнія руда.
Загальна кількість зареєстрованих видів хребетних тварин на сьогодні становить 289 видів. У парку охороняється 24 види риб, 11 видів земноводних, 6 видів плазунів, 200 видів птахів, 48 видів ссавців.
Земноводні. Плазуни. Серед представників герпетофауни численними є сіра ропуха, жаба озерна та трав'яна, звичайними — жаба гостроморда, квакша, прудка і живородна ящірки, звичайний вуж. Рідше зустрічається звичайна гадюка, веретільниця ламка, звичайний та гребінчастий тритони. Дуже рідкісним видом є водяний вуж та мідянка, занесена до Червоної книги України.
Птахи. В орнітофауні парку переважають лісові види. Найчисельнішими є дрібні горобині птахи — зяблик, вільшанка, чорноголова кропив'янка, вівчарики ковалик та жовтобровий,білошия мухоловка, повзик, чорний та співочий дрозди. З хижих птахів найчастіше трапляється канюк. Найбагатшою за складом та чисельністю є орнітофауна дубових та буково-дубово-соснових лісів. У соснових лісах частіше трапляються синиці: велика, блакитна, чорноголова гаїчка, а також жовтоголовий королик, різні види дятлів. На прилеглих ставах сформувався водно-болотяний комплекс орнітофауни, в якому переважають лиска, попелюх, крижень, норець великий, мартин звичайний. Серед птахів, занесених до Червоної книги України, на території парку та його околиць зустрічаються: баклан малий, косар, лелека чорний, чернь білоока, гоголь, скопа, орлан-білохвіст, підорлик малий, змієїд, шуліка рудий,лунь польовий, журавель сірий, кульони великий та середній, коловодник ставковий, пугач, сова довгохвоста, сорокопуд сірий.
Ссавці. Серед ссавців парку найвищою видовою різноманітністю відзначаються гризуни, найчисельнішими є мишак жовтогрудий і нориця руда. З мисливських звірів трапляютьсявивірка лісова, заєць сірий, куниця лісова, тхір лісовий, свиня дика, сарна європейська, єнот уссурійський, лисиця руда, а з занесених до Червоної книги — видра річкова, норка європейська, горностай. На територію парку зрідка заходить лось, а в околицях іноді трапляється олень благородний. В останні роки помітно зросла чисельність вовка. Печери та інші підземні сховища мають виняткове значення для збереження біорізноманіття рукокрилих, в тому числі і «червонокнижних» — широковух європейський, нічниця війчаста, нічниця довговуха. У 2005 році у верхів'ї річки Верещиці вперше виявлені поселення бобра європейського.