Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
прокурнагляд.doc
Скачиваний:
26
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
269.82 Кб
Скачать

23.Нагляд за додержанням і застосуванням Закону України «Про звернення громадян»;

Нагляд за додержанням і застосуванням законодавства щодо порядку розгляду звернень громадян є однією з форм захисту прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина. Відповідно до ст. 12 Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Закону України "Про звернення громадян" прокурор здійснює нагляд за додержанням і застосуванням законодавства про порядок розгляду звернень усіма органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх посадовими особами.

Здійснюючи нагляд за додержанням і застосуванням законодавства про звернення громадян, прокурори регулярно проводять перевірки.

При виборі об'єкта перевірки враховуються:

- стан законності на об'єкті перевірки;

- наявність сигналів про порушення законних прав та інтересів громадян.

Під час перевірок додержання законодавства про порядок розгляду звернень прокурор знайомиться з матеріалами реєстрації, листуванням за заявами та скаргами, за необхідності витребує пояснення від осіб, які займаються перевіркою, уточнює окремі обставини в самих заявників і з'ясовує такі основні питання:

додержання встановлених законом прав громадян, які звернулися зі скаргою, заявою;

дотримання встановлених законом термінів розгляду та вирішення звернень;

законність направлення звернень на розгляд і вирішення до інших органів;

- додержання вимог закону в частині повноти та об'єктивності перевірок заяв і скарг з урахуванням аргументів заявників;

- відповідність закону й обставинам справи рішень, прийнятих за зверненнями; чи даються заявникам умотивовані відповіді;

- здійснення контролю за фактичними усуненнями порушених прав і поновленням законності, притягнення винних до відповідальності;

- виконання вимог закону про аналіз практики розгляду заяв і скарг з метою вдосконалення цієї роботи та вжиття заходів до усунення причин, які зумовлюють обґрунтовані звернення громадян.

Під час перевірок прокурори з'ясовують також стан дотримання встановлених правил обліку та реєстрації звернень, наявність графіку прийому громадян, дані про відповідальних за цю ланку роботи посадових осіб та інше. Ураховуючи характер і наслідки порушень законодавства щодо порядку розгляду звернень, прокурор приймає рішення про заходи прокурорського реагування: протест, подання, порушення щодо винних кримінальної справи, провадження про адміністративне правопорушення або дисциплінарне провадження.

24.Представництво прокуратурою інтересів громадянина та держави в суді;

У Конституції України (ст. 121) передбачається функція представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Названа функція є принципово новою в нашому законодавстві, оскільки раніше подібних обов'язків на прокуратуру не покладалося. Водночас слід відмітити, що прокурор і раніше виступав як представник держави, юридичних осіб і громадян, захищаючи їхні права й інтереси в суді. Однак його діяльність була складовою частиною наглядової функції.

Новизна представницької функції, яка знайшла закріплення також і в ч. 2 ст. 5 Закону "Про прокуратуру", полягає в тому, що правове становище прокурора, яким він наділений у цивільному та господарському судочинстві, визначається в його конституційному статусі як суб'єкта представництва інтересів громадянина або держави в суді. Держава, визнаючи велике значення прокуратури в реалізації положень Конституції про захист у судовому порядку прав громадян, порушених незаконними діями та бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування і їх посадових осіб, а також про відшкодування державі матеріальних збитків, закріпила в Конституції України за прокуратурою функцію представництва. Незважаючи на те, що ця функція не конкретизована, прокуратура активно її реалізує, виконуючи конституційну норму як норму прямої дії, а також дотримуючись норм Цивільно-процесуального (ЦПК) і Господарсько-процесуального кодексів (ГПК).

Закон України "Про прокуратуру" (ст. 36і) визначає, що "представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом". Формами представництва, а це означає і участь прокурора в цивільному та господарському процесах, є: 1) звернення до суду з заявами або позовами про захист інтересів громадянина, держави або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; 2) участь прокурора в суді при розгляді цивільних і господарських справ про захист прав і законних інтересів окремих громадян або держави; 3) внесення апеляційного, касаційного подання або заяв про їх перегляд за нововиявленими та винятковими обставинами й участь у цих переглядах.

Представництво прокурором інтересів громадян або держави в суді - це одна з важливих Гарантій забезпечення захисту їх інтересів. Приводами для дій прокурора щодо здійснення представництва можуть бути:

1) звернення до прокуратури громадянина;

2) звернення до прокуратури державного органу;

3) повідомлення в засобах масової інформації;

4) безпосереднє виявлення прокурором порушеного права громадянина або держави.

Підставами представництва у суді інтересів громадянина, як визначає ст. 36 і Закону України "Про прокуратуру", є його неспроможність через фізичний або матері­альний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження, а підставами представництва інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Таким чином, прокурор звертається до суду або господарського суду за захистом прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб, коли цього вимагає охорона державних інтересів. Такі повноваження прокурора закріплено в ст.20 Закону України "Про прокуратуру", де передбачено, що в разі виявлення порушень закону він або його заступник у межах своєї компетенції мають право "звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб".

Здійснюючи захист прав і законних інтересів громадян і держави, прокурор представляє їх інтереси перед відповідними органами (органами державної влади, правоохоронними органами, підприємствами, установами, організаціями), які правоможні усунути порушення закону й поновити порушені права. Тобто представництво прокуратури - це правовідносини, у яких прокурор (представник) виступає в суді від імені дерясави або громадянина щодо захисту порушених прав, свобод і інтересів. Представництво - це ефективний інструмент реалізації правоохоронної місії прокуратури, який забезпечує законність у державі, захищає права та свободи громадян і державних інтересів.

Як справедливо зазначають ряд науковців, завданням представництва є захист прав, свобод і законних інтересів громадян та інтересів держави. Ця діяльність регламентується Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру", нормами ЦПК і ГПК, а також Наказом Генерального прокурора України № 6/3 гн від 7 травня 2004 р. "Про організацію роботи по представництву прокурором інтересів громадянина або держави в суді." У наказі відмічається, що судові форми захисту прав громадян та інтересів держави мають застосовуватись у кожному випадку, якщо неможливо поновити їх позасудовим шляхом (п.2 наказу).

Отже, представництво прокуратурою інтересів громадян і держави в суді слід розглядати як напрямок прокурорської діяльності, що одержала статус консти­туційної функції прокуратури. Характерно, що ця діяльність прокуратури, як уже було сказано, тісно пов'язана з наглядом за додержанням і застосуванням законів. Необхідно виділити ряд особливостей такого представництва: по-перше, представництво ґрунтується безпосередньо на нормі Конституції України, тимчасом як інші представництва здійснюються на підставі доручень, адміністративних або законодавчих актів; по-друге, особливістю прокурорського представництва є те, що його здійснює орган, який не має свого інтересу і завжди виступає на варті законності.

Суб'єктами реалізації представництва інтересів громадян і держави, а також контролю за його здійсненням є:

а) Генеральний прокурор України та його заступники, а також прокурори Управління представництва інтересів громадян і держави в судах, Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України;

б) прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя; військових регіонів і Військово-морських сил;

в) прокурори міських, районних, міжрайонних прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших спеціалізованих прокуратур.

Предметом прокурорського звернення до суду - заяви або позову - можуть бути: 1) незаконні акти органів державної влади та місцевого самоврядування, які прокурор пропонує переглянути в судовому порядку; 2) протиправні дії, які прокурор пропонує припинити, або дії, передбачені законом, які прокурор пропонує виконати за допомогою судового рішення; 3) моральна та матеріальна шкода, що заподіяна порушеннями, яку прокурор пропонує відшкодувати судовим рішенням.

Таким чином, прокурор, виконуючи представницьку функцію у своїй діяльності, вирішує головне завдання, яке передбачає захист прав, свобод і законних інтересів громадян та інтересів держави. Реалізацію функції представництва він здійснює, як уже зазначалося раніше, у декількох формах. Слід підкреслити, що дві форми - досудове провадження, яке включає в себе підготовку і звернення до суду з заявами та позовами, а також участь у розгляді в судах цивільних або господарських справ - є обов'язковими складовими елементами функції представ­ництва. Третя форма - внесення апеляційного та касаційного подання або заяви про перегляд за нововиявленими та винятковими обставинами - застосовується прокурором, коли виникають певні обставини при розгляді справ у суді.