53.Участь прокурора у суді при вирішенні питань, пов‘язаних з виконанням вирок

54.Прокурорський нагляд при застосуванні примусових заходів медичного характеру до осіб, які скоїли суспільно небезпечне діяння

55.Підстави внесення протесту прокурора при здійсненні прокурорського нагляду

56.Реагування прокурора на порушення законності під час провадження справ у суді першої інстанції.

57.Розгляд прокурором скарг і заяв на дії органів попереднього розслідування і адміністрації виправно-трудових установ.

58.Співвідношення повноважень прокурора і начальника слідчого підрозділу.

59.Сутність і завдання прокурора при участі його у розгляді справ в судах.

60.Участь прокурора у судах апеляційної та касаційної інстанції з цивільних та кримінальних справ.

61.Відмова прокурора від обвинувачення та її значення для суду та учасників судочинства.

Прокурор зобов'язаний відмовитися від обвинувачення, якщ під час розгляду справи він дійде висновку, що дані судового слідства не підтверджують обвинувачення підсудного.Відмова прокурора від державного обвинувачення — заява прокурора, звернена у вигляді постанови до суду, в якій він повністю або частково заперечує обґрунтованість обвинувачення і мотивує неможливість його підтримання щодо підсудного, фактично припиняючи, в цілому чи в якійсь частині, обвинувальну діяльність проти цієї особи.Наслідком цього є припинення прокурором обвинувальної діяльності, тобто припинення функції обвинувачення Відмова прокурора від обвинувачення можлива і необхідна в разі зникнення в нього твердої переконаності й упевненості в тому, що підсудний винен

62.Процесуальне положення прокурора у цивільному процесі.

У розділі 15 Конституції України передбачається, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинного законодавства функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів — до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів. Виходячи зі змісту ст. 34 Закону України «Про прокуратуру» можна дійти висновку, що прокурорський нагляд за дотриманням судом законності під час розгляду цивільних справ не діє. Тепер завдання полягає в тому, щоб сприяти суду при розгляді справи.Разом із тим прокурорський нагляд здійснюється за додержанням і правильним застосуванням законів іншими суб’єктами цивільних процесуальних правовідносин. Прокурор займає особливе процесуальне становище у справі. Він виступає як посадова особа, а не як позивач, представник.Прокурор може брати участь у цивільному процесі в двох формах:ініціювання процесу;участь у справі, що вже почалася.Відповідно до ст. 13 ЦПК прокурор може брати участь у розгляді цивільної справи, порушеної за його заявою. Із заявою прокурор може звернутися до суду:по-перше, для захисту інтересів держави (в такому випадку законодавство не містить обмежень для нього — незалежно ні від категорії справи, ні від будь-яких інших обставин);по-друге, прокурор може подати позов на захист прав та законних інтересів громадян, але тільки тоді, коли вони за станом здоров’я чи з інших поважних причин (вік, недієздатність) не можуть захищати свої права.

Відповідно до ст. 122 (ч. 2) ЦПК України відмова прокурора від поданої ним заяви або зміна заявлених вимог не позбавляє особу, на захист прав та законних інтересів якої була подана заява, права вимагати від суду розгляду справи по суті. Судові витрати в цьому випадку оплачуються на загальних підставах.Участь прокурора може бути:факультативною (порушення в суді справи на захист інтересів інших осіб);обов’язковою:— на вимогу закону;— на вимогу суду.Прокурор користується правами та обов’язками, передбаченими ст. 99, але має лише процесуальний інтерес до справи і тому не має матеріальних прав, тобто не може укладати мирову угоду, на нього не поширюється судове рішення.