Технологія формування

СПРИЯТЛИВОГО

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО

КЛІМАТУ В ОРГАНІЗАЦІЇ

7. /. Зміст, структура та види соціально-психологічного кліма­ту в організації (інформаційно-смисловий компонент техно­логії).

7.2. Методики для діагностики соціально-психологічного кліма­ту в організації (діагностичний компонент технології).

7.3. Тренінгова програма формування сприятливого соціально-психологічного клімату в організації ( корекційно-розвивальний компонент технології)

7.1. Зміст, структура та види соціально-психологічного клімату в організації (інформаційно-смисловий компонент технології)

Важливим напрямком діяльності організаційних психологів є їх участь у фор­муванні сприятливого соціально-психологічного клімату. Аналіз феномена соціа­льно-психологічного клімату передбачає розгляд таких основних питань:

• сутність соціально-психологічного клімату та його співвідношення з організаційним кліматом;

• вплив соціально-психологічного клімату на ефективність діяльності та по­ведінку менеджерів і персоналу в організації;

• структура соціально-психологічного клімату та чинники, які впливають на його формування;

• види соціально-психологічного клімату, характеристика сприятливого со­ціально-психологічного клімату.

Щодо сутності соціально-психологічного клімату, то його можна визначити як домінуючий у конкретному колективі (групі) відносно стійкого психічного наст­рою, який формується на основі психічного відображення умов життя і діяльності в міжособистісній взаємодії членів колективу (групи). Слід зазначити, що поряд з поняттям «соціально-психологічний клімат», аналі­зуючи діяльність організації, використовується також поняття «організаційний клімат». Підтримуючи точку зору авторів, які нещодавно почали досліджувати цю проблему, можна вважати, ідо соціально-психологічний клімат варто розглядати як феномен, притаманний невеликій групі, а організаційний клімат доцільно виз­начати як феномен, що утворюється у великих соціальних групах (організаціях), адже тут ми маємо справу з іншими психологічними реальностями, коли якість «безпосередність» стосунків переходить в якість «складного опосередкування» цих стосунків. Тобто в організації, яка має підрозділи, організаційний клімат — це якісне нове інтегративне соціально-психологічне утворення. Проте зазначимо, що далі йтиметься саме про соціально-психологічний клімат, оскільки вивчення змісту та особливостей організаційного клімату є самостійним, ще недостатньо роз­в'язаним науковим і прикладним завданням.

Аналізуючи вплив соціально-психологічного клімату на ефективність діяль­ності і поведінку менеджерів та персоналу в організації, варто зауважити, що всі дослідники, які вивчали цю проблему, відзначають важливу роль такого клімату в забезпеченні ефективної діяльності організації, в процесі управління нею, а та­кож в життєдіяльності кожної особистості.

Так, стверджується, що соціально-психологічний клімат є «одним з вирішаль­них факторів успішної діяльності людини в усіх сферах життя суспільства», зок­рема, в контексті реалізації функції зворотного зв'язку. Наголошується, що від соціально-психологічного клімату залежить ступінь долучення кожного індивіда в діяльність, характер її спрямованості, ефективність.

Соціально-психологічний клімат також розглядають як такий феномен, що ві­дображає рівень комфортності існування в сумісній діяльності, у груповій взає­модії. «Якщо комфортність пов'язана з індивідуальною оцінкою умов існування в групі, то самі умови розглядаються як груповий «клімат», як особливий стан соціально-психологічних умов, що склалися в групі». Зазначимо, що в цьому доволі абстрактному загальному судженні важливим є твердження про рефлексив­ний характер опосередкування соціально-психологічних умов, що породжуються сумісною діяльністю, міжособистісною взаємодією. Усвідомлення особистістю комфортності існування в конкретній групі, колективі пов'язане з явищем соціаль­ної фасилітації та інгібіції, коли присутність інших людей у першому випадку сприяє покращенню діяльності особистості, а в другому — негативно впливає на поведінку і діяльність індивіда. На думку авторів, фасилітація та інгібіція є тими несвідомими компонентами, що входять до соціально-психологічного клімату.

Необхідно зазначити, що соціально-психологічний клімат впливає не тільки па ефективність діяльності, поведінку, але й на психологічне здоров'я особистості. Це надто важливо для менеджера будь-якої організації, наприклад, районного відділу освіти, оскільки там соціально-психологічний клімат опосередковано, че­рез відповідний психологічний етап її представників (завідувача, інспектора), впливає на соціально-психологічний клімат підвідомчих колективів, а через них — на дитину, її психічне здоров'я. Так, зокрема, зазначається, що «психо­логічний клімат в учительській кімнаті і в класі — найважливіша умова психічно­го здоров'я дітей і дорослих» |23|.

Соціально-психологічний клімат також є важливим фактором, який впливає на всі складові управлінської діяльності: вироблення і прийняття управлінських рі­шень), організацію їх виконання, облік і контроль.

Так, аналізуючи проблему управлінських рішень, дехто з авторів розглядає соціально-психологічний клімат як фактор здійснення цього рішення. Одначе необхідно наголосити, що соціально-психологічний клімат впливає і на вироблен­ня самого рішення прямо (коли воно розробляється колегіально) або опосередковано. На етапі організації діяльності соціально-психологічний клімат має значення у таких основних аспектах: а) корекційно-регулюючому компоненті, коли керівник доводить мету і завдання до колективу та кожного виконавця; 6) комунікативно­му компоненті, для налагодження сприятливих з точки зору мети управління міжособистісних стосунків і спілкування; в) мотиваційному компоненті, коли на­явність або відсутність сприятливого соціально-психологічного клімату може бути джерелом позитивної мотивації до професійної діяльності або ЇЇ зниження чи від­сутності.

Соціально-психологічний клімат є також суттєвим фактором контролюючої та порівняльно-оцінювальної діяльності менеджера, де виступає як джерело соціаль­ного контролю, соціальних санкцій, відображення громадської думки колективу тощо.

Загалом можна сказати, що соціально-психологічний клімат — це частина соціально-психологічного простору організації, психологічне поле (К. Левін), на якому розгортається діяльність кожного учасника процесу праці, «плацдарм жит­тєдіяльності особистості».

Що стосується структури соціально-психологічного клімату та чинників, які впливають на його становлення, то на прикладі діяльності освітньої організації можна сказати, що основними його компонентами є такі складові, які відображають рівень задоволеності педагогічних працівників:

• змістом праці;

• умовами праці і побуту;

• міжособистісною взаємодією всередині колективу;

• міжособистісною взаємодією поза колективом;

• міжособистісною взаємодією з учнями;

• стилем керівництва й особистістю керівника, стосунками керівника з підлег­лими.

До основних чинників, які можуть впливати па становлення кожного зі складо­вих компонентів клімату, можна віднести такі:

• зміст і психологічні особливості праці;

• стан матеріальної бази;

• особистий склад колективу, міжособистісні стосунки;

• соціально-психологічні особливості людей, груп;

• міжособистісні стосунки з учнями;

• особистість керівника, стиль керівництва, його взаємини з підлеглими.

Психологічний клімат, який спостерігається у різних колективах, може різни­тися за своїм змістом та спрямованістю. А отже, прийнято виокремлювати три ос­новних види психологічного клімату: з позитивною, негативною та нейтральною спрямованістю [8]. Клімат з позитивною спрямованістю називають сприятливим, або здоровим. Клімат з негативною спрямованістю має назву несприятливого, або нездорового. Клімат, спрямованість якого чітко не визначена, є нейтральним.

До суттєвих характеристик сприятливого, або здорового, соціально-психоло­гічного клімату, як до певної міри «ідеального», на формування якого має орієн­туватися будь-яка організація, належать такі (табл. 7.1):

Таблиця 7.1. Модель сприятливого (здорового) соціально-психологічного клімату

№ п/п	Основні параметри соціаль­но-психологічного клімату	Основні характеристики соціально-психоло­гічного клімату (за визначеними параметрами)
1	Стосунки	Гуманні, ставлення з повагою до коленого члена ко­лективу
2	Спілкування	Взаємодопомога, ввічливість
3	Ставлення до праці	Творча спрямованість на інноваційну діяльність
4	Переважаючі цінності	Особистість, духовні потреби, самоактуалізація
5	Рівень громадської думки	Принциповість, взаємовимогливість, дисциплінова­ність
6	Ставлення до мети спільної дія­льності	Позитивне, згуртованість
7	Переважний емоційний настрій (модальність)	Оптимістичний, мажорний тон
8	Емоційне реагування на негатив­ні явища	Переживання, співчуття, активний пошук резервів подолання негативних явищ
9	Загальне емоційно-особистісне відчуття кожного члена колек­тиву	Почуття захищеності

Зміст та особливості соціально-психологічного клімату можна діагностувати за допомогою спеціальних діагностичних методів та методик, про які йтиметься у наступному підрозділі.