- •Технологія формування
- •7.2. Методики для діагностики
- •Методика 1. Анкета для вивчення соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі
- •Методика 2. Аналіз та оцінка соціально-психологічного клімату в колективі
- •Методика 3. Методика для вивчення стилю керівництва в педагогічному колективі
- •7.3. Тренінгова програма формування сприятливого
- •Тема 1. «Поняття про соціально-психологічний клімат та його роль в життєдіяльності організації».
- •Тема 2. «Структура соціально-психологічного клімату».
- •Тема 3. «Види соціально-психологічного клімату».
- •Тема 4. Вплив чинників макросередовища на формування соціально-психологічного клімату в колективі.
- •Тема 5. Роль чинників мікросередовища у формуванні соціально-психологічного клімату колективу.
- •Тема 6. Психологічні умови формування сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі.
- •Технологія профілактики
- •Таблиця 8.1. Рівень розвитку компонентів синдрому «професійного вигорання»
- •8.2. Методики для діагностики синдрому «професійного вигорання» в організаціях (діагностичний компонент технології)
- •Рівні «вигорання»
- •8.3. Індивідуальна та групова програми для профілактики
- •Індивідуальна програма профілактики та подолання синдрому «професійного вигорання» у менеджерів і персоналу організацій
- •Групова програма профілактики та подолання синдрому «професійного вигорання» в організаціях
- •Тема 1. «Сутність та природа стресу. Причини виникнення професійного стресу в організаціях»:
- •Тема 2. «Синдром «професійного вигорання» менеджерів і персоналу організацій»:
- •Тема 3. «Зміст та структура технології профілактики та подолання синдрому «професійного вигорання» в організаціях»:
- •Тема 4. «Подолання синдрому «професійного вигорання» у менеджерів та працівників організацій: індивідуальна технологія»:
- •Тема 5. «Профілактика синдрому «професійного вигорання» у менеджерів та працівників організацій: індивідуальна технологія»:
- •Тема 6. «Тендерні аспекти технології профілактики та подолання синдрому «професійного вигорання» у вчителів»:
Технологія формування
СПРИЯТЛИВОГО
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО
КЛІМАТУ В ОРГАНІЗАЦІЇ
7. /. Зміст, структура та види соціально-психологічного клімату в організації (інформаційно-смисловий компонент технології).
7.2. Методики для діагностики соціально-психологічного клімату в організації (діагностичний компонент технології).
7.3. Тренінгова програма формування сприятливого соціально-психологічного клімату в організації ( корекційно-розвивальний компонент технології)
7.1. Зміст, структура та види соціально-психологічного клімату в організації (інформаційно-смисловий компонент технології)
Важливим напрямком діяльності організаційних психологів є їх участь у формуванні сприятливого соціально-психологічного клімату. Аналіз феномена соціально-психологічного клімату передбачає розгляд таких основних питань:
• сутність соціально-психологічного клімату та його співвідношення з організаційним кліматом;
• вплив соціально-психологічного клімату на ефективність діяльності та поведінку менеджерів і персоналу в організації;
• структура соціально-психологічного клімату та чинники, які впливають на його формування;
• види соціально-психологічного клімату, характеристика сприятливого соціально-психологічного клімату.
Щодо сутності соціально-психологічного клімату, то його можна визначити як домінуючий у конкретному колективі (групі) відносно стійкого психічного настрою, який формується на основі психічного відображення умов життя і діяльності в міжособистісній взаємодії членів колективу (групи). Слід зазначити, що поряд з поняттям «соціально-психологічний клімат», аналізуючи діяльність організації, використовується також поняття «організаційний клімат». Підтримуючи точку зору авторів, які нещодавно почали досліджувати цю проблему, можна вважати, ідо соціально-психологічний клімат варто розглядати як феномен, притаманний невеликій групі, а організаційний клімат доцільно визначати як феномен, що утворюється у великих соціальних групах (організаціях), адже тут ми маємо справу з іншими психологічними реальностями, коли якість «безпосередність» стосунків переходить в якість «складного опосередкування» цих стосунків. Тобто в організації, яка має підрозділи, організаційний клімат — це якісне нове інтегративне соціально-психологічне утворення. Проте зазначимо, що далі йтиметься саме про соціально-психологічний клімат, оскільки вивчення змісту та особливостей організаційного клімату є самостійним, ще недостатньо розв'язаним науковим і прикладним завданням.
Аналізуючи вплив соціально-психологічного клімату на ефективність діяльності і поведінку менеджерів та персоналу в організації, варто зауважити, що всі дослідники, які вивчали цю проблему, відзначають важливу роль такого клімату в забезпеченні ефективної діяльності організації, в процесі управління нею, а також в життєдіяльності кожної особистості.
Так, стверджується, що соціально-психологічний клімат є «одним з вирішальних факторів успішної діяльності людини в усіх сферах життя суспільства», зокрема, в контексті реалізації функції зворотного зв'язку. Наголошується, що від соціально-психологічного клімату залежить ступінь долучення кожного індивіда в діяльність, характер її спрямованості, ефективність.
Соціально-психологічний клімат також розглядають як такий феномен, що відображає рівень комфортності існування в сумісній діяльності, у груповій взаємодії. «Якщо комфортність пов'язана з індивідуальною оцінкою умов існування в групі, то самі умови розглядаються як груповий «клімат», як особливий стан соціально-психологічних умов, що склалися в групі». Зазначимо, що в цьому доволі абстрактному загальному судженні важливим є твердження про рефлексивний характер опосередкування соціально-психологічних умов, що породжуються сумісною діяльністю, міжособистісною взаємодією. Усвідомлення особистістю комфортності існування в конкретній групі, колективі пов'язане з явищем соціальної фасилітації та інгібіції, коли присутність інших людей у першому випадку сприяє покращенню діяльності особистості, а в другому — негативно впливає на поведінку і діяльність індивіда. На думку авторів, фасилітація та інгібіція є тими несвідомими компонентами, що входять до соціально-психологічного клімату.
Необхідно зазначити, що соціально-психологічний клімат впливає не тільки па ефективність діяльності, поведінку, але й на психологічне здоров'я особистості. Це надто важливо для менеджера будь-якої організації, наприклад, районного відділу освіти, оскільки там соціально-психологічний клімат опосередковано, через відповідний психологічний етап її представників (завідувача, інспектора), впливає на соціально-психологічний клімат підвідомчих колективів, а через них — на дитину, її психічне здоров'я. Так, зокрема, зазначається, що «психологічний клімат в учительській кімнаті і в класі — найважливіша умова психічного здоров'я дітей і дорослих» |23|.
Соціально-психологічний клімат також є важливим фактором, який впливає на всі складові управлінської діяльності: вироблення і прийняття управлінських рішень), організацію їх виконання, облік і контроль.
Так, аналізуючи проблему управлінських рішень, дехто з авторів розглядає соціально-психологічний клімат як фактор здійснення цього рішення. Одначе необхідно наголосити, що соціально-психологічний клімат впливає і на вироблення самого рішення прямо (коли воно розробляється колегіально) або опосередковано. На етапі організації діяльності соціально-психологічний клімат має значення у таких основних аспектах: а) корекційно-регулюючому компоненті, коли керівник доводить мету і завдання до колективу та кожного виконавця; 6) комунікативному компоненті, для налагодження сприятливих з точки зору мети управління міжособистісних стосунків і спілкування; в) мотиваційному компоненті, коли наявність або відсутність сприятливого соціально-психологічного клімату може бути джерелом позитивної мотивації до професійної діяльності або ЇЇ зниження чи відсутності.
Соціально-психологічний клімат є також суттєвим фактором контролюючої та порівняльно-оцінювальної діяльності менеджера, де виступає як джерело соціального контролю, соціальних санкцій, відображення громадської думки колективу тощо.
Загалом можна сказати, що соціально-психологічний клімат — це частина соціально-психологічного простору організації, психологічне поле (К. Левін), на якому розгортається діяльність кожного учасника процесу праці, «плацдарм життєдіяльності особистості».
Що стосується структури соціально-психологічного клімату та чинників, які впливають на його становлення, то на прикладі діяльності освітньої організації можна сказати, що основними його компонентами є такі складові, які відображають рівень задоволеності педагогічних працівників:
• змістом праці;
• умовами праці і побуту;
• міжособистісною взаємодією всередині колективу;
• міжособистісною взаємодією поза колективом;
• міжособистісною взаємодією з учнями;
• стилем керівництва й особистістю керівника, стосунками керівника з підлеглими.
До основних чинників, які можуть впливати па становлення кожного зі складових компонентів клімату, можна віднести такі:
• зміст і психологічні особливості праці;
• стан матеріальної бази;
• особистий склад колективу, міжособистісні стосунки;
• соціально-психологічні особливості людей, груп;
• міжособистісні стосунки з учнями;
• особистість керівника, стиль керівництва, його взаємини з підлеглими.
Психологічний клімат, який спостерігається у різних колективах, може різнитися за своїм змістом та спрямованістю. А отже, прийнято виокремлювати три основних види психологічного клімату: з позитивною, негативною та нейтральною спрямованістю [8]. Клімат з позитивною спрямованістю називають сприятливим, або здоровим. Клімат з негативною спрямованістю має назву несприятливого, або нездорового. Клімат, спрямованість якого чітко не визначена, є нейтральним.
До суттєвих характеристик сприятливого, або здорового, соціально-психологічного клімату, як до певної міри «ідеального», на формування якого має орієнтуватися будь-яка організація, належать такі (табл. 7.1):
Таблиця 7.1. Модель сприятливого (здорового) соціально-психологічного клімату
№ п/п |
Основні параметри соціально-психологічного клімату |
Основні характеристики соціально-психологічного клімату (за визначеними параметрами) |
1 |
Стосунки |
Гуманні, ставлення з повагою до коленого члена колективу |
2 |
Спілкування |
Взаємодопомога, ввічливість |
3 |
Ставлення до праці |
Творча спрямованість на інноваційну діяльність |
4 |
Переважаючі цінності |
Особистість, духовні потреби, самоактуалізація |
5 |
Рівень громадської думки |
Принциповість, взаємовимогливість, дисциплінованість |
6 |
Ставлення до мети спільної діяльності |
Позитивне, згуртованість |
7 |
Переважний емоційний настрій (модальність) |
Оптимістичний, мажорний тон |
8 |
Емоційне реагування на негативні явища |
Переживання, співчуття, активний пошук резервів подолання негативних явищ |
9 |
Загальне емоційно-особистісне відчуття кожного члена колективу |
Почуття захищеності |
Зміст та особливості соціально-психологічного клімату можна діагностувати за допомогою спеціальних діагностичних методів та методик, про які йтиметься у наступному підрозділі.