7.2. Методики для діагностики

соціально-психологічного клімату в організації

(діагностичний компонент технології)

Основні методи, які можна використати для діагностики певних показників соціально-психологічного клімату поділяються на три групи:

1. Методи, спрямовані на отримання інформації про «зовнішні» показники соціально-психологічного клімату.

2. Методи, які забезпечують отримання інформації про «внутрішні» показники клімату.

3. Методи, які опосередковано, через кількісні (статистичні) показники, пада­ють інформацію про соціально-психологічний клімат.

До першої групи належать:

- спостереження, спрямоване па з'ясування особливостей спілкування (часто­та, спрямованість, модальність);

- експеримент, що забезпечує дослідження особливостей інтерактивної та перцептивної функції спілкування, спільної діяльності («арка» Л.І. Уманського, «під­ставна група» С. Аша і т. ін.), та який може поєднуватися зі спостереженням.

Друга група включає:

- інтерв'ю, за допомогою якого можна з'ясувати суб'єктивну оцінку кожним співробітником соціально-психологічного клімату організації;

- анкетування членів колективу про їх ставлення до основних параметрів, що складають соціально-психологічний клімат (міри задоволеності змістом праці, її умовами, стосунками з колегами, стосунками з керівниками тощо);

- соціометрію, спрямовану па визначення внутрішнього компонента міжособистісної взаємодії в колективі організації, структури міжособистісної взаємодії, емоційних, когнітивних якостей взаємодії;

- референтометрію, спрямовану на виявлення референтних груп (угрупо­вань, мікрогруп, особистостей), оцінки значущості даного колективу для кожного співробітника);

- методики, спрямовані на виявлення ступеня конфліктності в колективі;

- методики, спрямовані на визначення рівня ситуативної й особистісної тривожності та ін.

Третю групу складають:

- аналіз документів, за яким можна мати опосередковану інформацію про рівень соціально-психологічного клімату (плинність кадрів, частота конфліктів, кількість порушень дисципліни співробітниками тощо);

- аналіз продуктів діяльності, який дає можливість через аналіз змісту та якість продуктів діяльності дослідити мотивацію співробітників, їх ставлення до праці як опосередковані показники клімату;

- експертна оцінка клімату з боку керівних кадрів організації. Нижче докладно розглянуто зміст декількох методик другої групи, які можуть бути використані організаційними психологами для вирішення конкретних зав­дань дослідження соціально-психологічного клімату в організації:

1. Анкета для вивчення соціально-психологічного клімату в педагогічному ко­лективі — дає можливість виявити структурні складові соціально-психологічного клімату в освітніх організаціях та чинники, що впливають па нього (детально на­ведено у підрозділі 7.1). Окрім того, за допомогою анкети можна проаналізувати пропозиції членів колективу щодо оптимізації соціально-психологічного клімату.

2. Опитувальник «Аналіз та оцінка соціально-психологічного клімату в ко­лективі» — дає можливість виявити рівень сприятливості соціально-психологічного клімату в колективі, а також з'ясувати «бачення» членами колективу «реаль­них» та «ідеальних» показників клімату.

3. Методика для вивчення стилю керівництва в педагогічному колективі зорієнтована па вивчення особливостей стилю керівництва керівника освітньої ор­ганізації як одного з провідних чинників, що впливають на становлення соціаль­но-психологічного клімату.