Проведення етапів синтезу і критики ідей

Починає працювати команда аналітиків. На етапі синтезу підгрупа «системників» (синтетиків) класифікує, оцінює й узагальнює виказані ідеї, відзначає найперспективнішу, яка відповідає вимогам повноти виконання умов задачі. Потім вона прогнозує можливості практичної реалізації висловлених ідей, впровадження інновацій.

Після закінчення роботи підгрупи синтетиків підключається підгрупа критиків, мета: «розгромити» з різних позицій запропоновані ідеї, при цьому слід пам'ятати правило конструктивної критики ідей, а не осіб, що їх генерували.

Алгоритм аналізу висунутих ідей і розподіл їх за позиціями 1-3 можна описати таким чином:

Ідея чітка — Ні —► 2 (для подальшого аналізу);

Так

Має наукову практичну основі – Ні 2 (для подальшого аналізу)

Так

Містить новизну – Ні 3(відома ідея)

–Так 1 (Нова ідея, що потенційно реалізується)

Керівник контролює дані етапу, здійснює взаємодію між експертами, обмежує час експертизи, (до 30-40 хв.)

Проведення завершального етапу

На завершальному етапі мозкової атаки знов працює група управління. На основі експертизи ідей і їх узагальнення керівника (спільно із заступниками) ухвалює рішення про найважливіші, ключової ідеї і ухвалює остаточне рішення. При цьому за необхідності здійснюється ескізне конструктивне опрацювання варіанта рішення, надається оцінка його ефективності.

І нарешті проводиться аналіз гри, оцінюються дії команд та окремих учасників гри. При цьому можуть бути використані наступні критерії: якість виконання ролі, дотримання правил гри і функції, стиль поведінки, дотримання регламенту, тощо. Тривалість етапу 10-30 хв.

Наприкінці гри керівник може якимось чином заохочувати кращих гравців.

Ділова гра 3. «Прийняття групових рішень»

Мета заняття: отримання уявлень про обов'язкові умови проведення обговорен­ня в групі. Засвоєння знань про процедурні аспекти структуризації проблеми, представленої до рішення в групі. Ознайомлення з процедурою збору індивідуаль­них пропозицій і вироблення кооперативного рішення.

Оснащення: для проведення заняття необхідна аудиторна дошка і крейда або аркуші формату № А4 і кольорові фломастери.

Порядок роботи. Процедура ухвалення рішення включає низку етапів, На яких учасники повинні:

1. Визначити проблему письмово.

2. Розглянути ситуацію, в якій виникла проблема.

3. Знову сформулювати проблему, якщо її дійсно необхідно вирішити.

4. Згенерувати альтернативні рішення проблеми.

5. Вибрати одну альтернативу.

6. Перевірити обране рішення.

7. Реалізувати обране рішення.

8. Проаналізувати — чи розв'язана проблема?

Завдання щодо прийняття рішення структурується за:

а) ситуацією, в якій виникла проблема;

б) метою, яку необхідно досягти;

в) засобами, якими розпоряджаються особи, що приймають рішення. Чотири аркуші паперу або чотири частини дошки мають такі заголовки: ситуа­ція, мета, засоби і пропозиції.

Учасники заняття розпочинають аналізувати ситуацію, в якій виникла пробле­ма. При цьому відбувається збір інформації від усіх учасників заняття і будь-хто з них веде записи під заголовком ситуація.

Після отримання повного опису ситуації учасники заняття беруться до запов­нення розділу мета, в якому формулюються одна або дві (не більше) мети.

Після розділу мета учасники заповнюють розділ засоби, в якому перелічують усі наявні засоби досягнення мети.

Рішення про занесення у вищезгадані розділи тих чи інших пропозицій учас­ників приймаються на підставі правила консенсусу, тобто члени групи принаймні не заперечують інформації про ситуацію, мету і засоби. Якщо для уточнення інформації потрібен додатковий час, то він має бути виділений.

Розділ пропозиції заповнюється за правилами проведення «мозкового штурму», тобто провідний учасник групи, що веде записи, фіксує в цей розділ будь-які про­позиції, заявлені як спосіб досягнення бажаної мети в конкретній ситуації за наяв­ності описаних вище засобів. При цьому фаза збору інформації не повинна перехо­дити у фазу оцінки пропозицій, які були згенеровані. Важливою умовою є також відсутність поспіху на шляху до рішення проблеми через пропозиції — група має повністю відпрацювати інформацію і згенерувати певний об'єм пропозицій, який підлягає подальшій обробці.

В результаті відбору внесених пропозицій формується план дій. При цьому мо­жуть бути розподілені ролі виконавців або відповідальних за реалізацію певних пропозицій. На цій стадії важливо врахувати ступінь залучення кожного учасни­ка заняття, що вніс ту чи іншу пропозицію. Необхідно фіксувати всі випадки ігно­рування висловленої думки або відмови учасника групи захищати свою думку.

Обробка й інтерпретація результатів

По закінченню заняття проводиться обговорення викопаної роботи. Члени групи розповідають про те, що допомагало їм в роботі і що заважало, або не сприяє їх роботі з ухвалення рішень.

Приклад управлінської задачі, що вимагає злагодженого групового прийняття рішення і його реалізації: «Ви директор середньої загальноосвітньої школи в великому містечку. Під час занять другої зміни учнів в мікрорайоні вимикають електроенергію. Відбувається це пізньої осені або на початку зими. Визначте проблему, особливості ситуації, наявні засоби і сформуйте набір пропозицій для її рішення».

Навчально-рольова гра 4. «Послідовність дій при вирішенні проблем»

Мета: дослідження послідовності дій при вирішенні проблем. Кількість учасників: від 5 до 25 осіб.

Умови проведення: приміщення, достатньо просторе для того, щоб всі учасники могли знаходитися в спільному колі, а в разі потреби поділитися па пари і працювати, не заважаючи один одному. Необхідно приготувати великі аркуші паперу маркери або дошку з крейдою для запису коментарій членів групи під час обго­ворень. Аркуші паперу з подібними коментарями можна прикріпити до стіни і використати як нотатки або залишити на стіні до завершення роботи майстер-класу. Б «нотатки» відображатимуть взаємозв'язок занять, що проводяться, і демонструватимуть прогрес у навчанні.

Керівник заняття може написати основні теоретичні моменти на спеціальному прозорому папері, і тоді знадобиться проектор та скрап. Всі друкарські матеріали вправи мають бути підготовлені наперед і в достатній кількості. Списки літе­ратури можна роздати наприкінці вправи, за об'ємом вони не повинні перевищувати сторінки. Намагайтесь зробити так, щоб усі члени групи взяли участь в подальшому обговоренні даної вправи, а також переконайтеся в тому, аби в кожного була можливість висловитися.

Методика: тренер після виконання попередньої вправи ініціює обговорення, під час якого члени групи відповідають на запитання «Як ми допомагаємо клієнтам вирішувати проблеми?», і просить учасників визначити конкретний спосіб вирішення проблем. Тренер може запропонувати техніку поетапного розв'язання проблем, тобто певну послідовність дій консультанта і клієнта. Якщо учасникам не вдається самостійно розробити послідовність дій для вирішення проблем, то пропонується доданий до даної вправи алгоритм. Потім проводиться загальногрупове обговорення доводів «за і проти» використання подібної послідовності дій в ситуа­ціях повсякденного консультування.

Оцінювання: всі учасники по черзі говорять про те, чому вони навчилися, виконуючи цю вправу, і що вони візьмуть з собою в «реальне життя», не пов'язане з життям групи.

Завершення: учасникам надається 5 хвилин па постановку питань, аналіз свого емоційного етапу, звернення до інших учасників групи і обговорення того, що виникло в процесі виконання вправи.

Послідовність дій при вирішенні проблеми

І етап	Прояснення проблеми. Консультант і клієнт обговорюють пробле­му до тоді, доки її суть не стане зрозумілою для обох
II етап	Аналіз можливих рішень. Консультант і клієнт проводять «мозко­вий штурм», визначаючи всі можливі рішення
III етап	Вибір рішення. Клієнт визначає, яке з рішень є найбільш прий­нятним
IV етап	Практика. Клієнт намагається розв'язати проблему за допомогою вибраної стратегії
V етап	Оцінка. Клієнт і консультант оцінюють ефективність використа­ної стратегії. Якщо вибрана стратегія не була ефектнішою, вони повертаються до І і ІІ етапів, переформулюють проблему і обмір­ковують нові рішення