Загальні принципи і методики вивчення особливостей професійно-управлінського самовизначення менеджерів (діагностичний компонент технології)

Діагностичний компонент технології розроблений фахівцями інституту пси­хології відповідно до розглянутої вище моделі передумов та процесу професійно-управлінського самовизначення па етапі формування управлінських намірів.

Основними об'єктами психологічного вивчення є випускники університетів та початківці в організаціях, яких дещо умовно назвемо «претендентами».

Предметом оцінювання та аналізу насамперед виступають не їх управлінські здібності, а такі характеристики їх особистості, як:

• мотивація вибору управлінської діяльності та зростання;

• уявлення про управлінську діяльність і кар'єру;

• професійна Я-концепція та професійна рефлексія.

Кожна з людських ситуацій, що потрапляє у фокус вивчення психолога, які працює з цією проблемою, є унікальною, містить специфічний соціальний і професійний досвід, особливі переживання, що в сукупності складаються у своєрідний «життєвий світ» фахівця. Проте індивідуальний досвід, думка людини є частиною соціального та професійного досвіду.

Тому видається доцільним, на думку авторів, застосування організаційним психологами для вивчення означених феноменів, поряд з традиційними процедурами оцінювання, які певною мірою нівелюють унікальне, своєрідне в особи стосі досліджуваного, якісних методів збору інформації. За допомогою таких методі можна:

• отримати додаткову інформацію про щось особливе в досвіді майбутніх фахівців та початківців:

• отримати індивідуалізований матеріал про ставлення фахівців до управління власних можливостей та обмежень у цій сфері;

• зупинитись на особливому та типовому в картині уявлені) фахівців про уп­равління.

У зв'язку із застосуванням якісних процедур ставлення організаційних психо­логів до «претендентів» не може бути повністю нейтральним, як прийнято в кла­сичному підході, а є частково фасалітуючим, підтримуючим та емпатійним.

Отже, вивчення професійно-управлінського самовизначення потребує викорис­тання якісної та кількісної стратегії дослідження, а також застосування цілого комплексу різних психологічних методів і прийомів:

• метод індивідуального сфокусованого інтерв'ю;

• метод групового сфокусованого інтерв'ю;

• напівпроективне анкетування у формі незавершених речень:

• самооцінка управлінської придатності та рівень професійних домагань;

• об'єктивна оцінка придатності до управлінської діяльності:

— експертні оціночні шкали;

— діагностичні ділові ігри;

— стандартизовані опитувальники.

Нижче деталізуються названі методи, з допомогою яких можна отримати най­важливішу інформацію про процес професійно-управлінського самовизначення менеджерів, який зароджується до професійної кар'єри або на її початку. Біль­шість методик за своїм змістом стосується насамперед діяльності менеджерів ос­вітніх організацій, але можуть бути використані з певними уточненнями і для аналізу діяльності менеджерів, які працюють в інших соціальних сферах (бізнес, виробництво тощо).