9.4 Жорсткі дорожні покриття

До жорстких дорожніх покриттів відносять покриття, до складу яких входять:

- цементобетонні монолітні покриття;

- асфальтобетонні покриття на основі із цементобетону;

- збірні покриття із залізобетонних і армобетонних плит.

Товщину бетонних покриттів визначають за розрахунком з урахуванням основи, але фактичні значення приймають не менше величин, на ведених у таблиці 9.4.

В бетонних покриттях необхідно передбачати поздовжні і поперечні шви. До по­перечних відносяться шви розширення, стиску, короблення і робочі. Поздовжні і попере­чні шви повинні, як правило, перетинатися під прямим кутом. Відстані між швами сти­ску визначають розрахунком.

Таблиця 9.4 – Товщина дорожнього покриття залежно від категорії та інтенсивності руху

Основа	Товщина покриття, см, в залежності від категорії та інтенсивності руху
	I		II			III , V
	20 000	14000-20000	10-14	6-10	4-6		1000-4000
Кам’яні матеріали; ґрунти, оброблені неорганічними в’яжучими	24	22	22	20	18		18
Щебеневі і гравійні	-	-	22	20	18		18
Піщані, піщано-гравійні	-	-	-	22	20		18

Дозволяється призначати довжину збірних залізобетонних плит у залежності від товщини покриття і з ура­хуванням клімату у відповідності з табл.9.5.

Таблиця 9.5 – Визначення розмірів збірних залізобетонних плит залежно від клімату

Клімат	Довжина плити, м, при товщині покриття, см
	18	20	22	24
Помірний	4,5 – 5	5 – 6	5 – 6	5,5 – 7
Континентальний	3,5 -4	4 – 5	4 – 5	4,5 – 6

На автомобільних дорогах I – IV категорій покриття із збірних залізобетонних плит необхідно передбачати в складних природних умовах або при високих насипах, де важко забезпечити стійкість (стабільність) земляного покриву.

Для забезпечення тріщиностійкості асфальтобетонного покриття при інтенсивно­сті руху більше 10 000 од/добу товщину бетонних основ і асфальтобетонних покриттів не­обхідно призначати розрахунком.

В основах із бетону класу В12,5 і вище необхідно передбачати поздовжні і попере­чні деформаційні шви.

Конструкцію дорожнього одягу із збірним покриттям із залізобетонних і армобетон- них плит допускається приймати на основі техніко-економічних обґрунтувань в районах із складними інженерно-геологічними, гідрогеологічними та кліматичними умовами, де відсутні місцеві дорожньо-будівельні матеріали, придатні для влаштування рівноміцних покриттів іншого типу.

Плити збірного покриття необхідно приймати за типовими проектами або проекту­вати за умовами міцності і тріщиностійкості на дію колісного навантаження і власної ваги плит при підйомі їх за монтажні петлі та при укладанні в штабелі і на транспортні засоби.

На дорогах IV категорії під збірним покриттям, що укладається на піщану основу, доцільно передбачити прошарки із геотекстильного матеріалу на всю ширину покриття з запасом по 0,5 м з кожної сторони і випусками шириною 0,75 м від поперечних швів по­криття на відкоси.

На дорогах I –III категорії з насипами із скальних ґрунтів висотою більше 3 м, на­сипами на болотах при частковому виторфуванні висотою більше 5 м із любих ґрунтів, де очікуються нерівномірні осадки земляного полотна, рекомендується влаштовувати цемен­тобетонні покриття, армовані сітками.

Розрахунок товщини монолітного цементобетонного покриття необхідно викону­вати з урахуванням величини і повторюваності сумарних напружень автомобілів і темпе­ратури.

Розрахунок товщини основ жорсткого дорожнього одягу з монолітними і збірними покриттями необхідно виконувати з умови граничної рівноваги при зсуві в кожному шарі дорожнього одягу і земляного полотна. На дорогах III і IV категорій може допускатися жорстка робота дорожнього одягу за межами пружності. В цьому випадку розрахунок то­вщини основи з умов граничної рівноваги при зсуві не є обов’язковим.

Розрахунок асфальтобетонних покриттів на бетонній основі необхідно проводити за двома умовами:

• тріщиностійкості асфальтобетонного покриття в найбільш холодний місяць зими;

- міцності – граничного опору покриття і основи дії багатократно повторюваних навантажень від автотранспортних засобів.

Асфальтобетонні покриття і цементобетонні основи з умов міцності необхідно розрахувати для найбільш невигідного періоду року – спекотних літніх місяців, коли модуль пружності асфальтобетону мінімальний.