4.2. Розрах економічної єфективності від оптимізації організації праці (((на прикл. )

Розрахуємо економічний ефект від впровадження заходів по удосконаленню організації управлінської праці на АТ „КВБЗ”.

З метою удосконалення нормування та організації праці управлінського персоналу проведена фотографія робочого дня.

Результати перевірки показали, що організацію робочого дня інженерно-управлінського персоналу необхідно удосконалити. Після удосконалення організації робочого дня можливо добитися: зростання продуктивності праці на 20%; економії часу – 0,5 години за день; величини збереження праці після впровадження засобів механізації – 0,04 год. Вихідні дані для розрахунку удосконалення організації робочого дня, наведені в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 – Вихідні дані для розрахунку

№ п/п	Найменування показників	Величина
1.	Середньомісячна заробітна плата менеджера, грн	1900,00
	Кількість робочих днів за місяць	21
2.	Тривалість робочого дня, год.	8
3.	Кількість робочих днів за рік	253
4.	Економія часу за один день, год.	0,5
5.	Коефіцієнт, який враховує соціальне страхування	1,3824
6.	Зростання продуктивності праці, %	20
7.	Величина збереження праці, год.	0,04

Розрахунок економічної ефективності від впровадження заходів по удосконаленню організації праці на робочому місці менеджера відділу зовнішньоекономічних зв’язків, маркетингу та збуту наведено нижче:

1. Економічний ефект за рахунок усунення витрат робочого часу, що мали місце при існуючій системі управління, обчислюється за формулою:

(5.1)

де - середньомісячна заробітна платня, грн.;

- кількість робочих днів у місяці;

- тривалість зміни, год.;

- економія часу за зміну, год.;

- кількість робочих днів за рік;

- коефіцієнт, що враховує відрахування на соціальне страхування;

- середня чисельність працюючих.

Ч = 1900 / (21*8) = 5,36 грн.; Е = 0,5 * 253 = 126,5 годин;

N₁ = 5,36 * 126,5 * 1,3824 = 937,32 грн.

2. Економічний ефект за рахунок зростання продуктивності праці можна обчислити по формулі:

(5.2)

де - середньомісячна заробітна платня із нарахуваннями, грн.;

- можливе зростання продуктивності праці при більш раціональному витрачанні робочого часу, %.

= [(12*20*1000)/100] * 12 = 28800,00 грн.

3. Економічний ефект за рахунок впровадження засобів автоматизації.

Приріст прибутку за рахунок впровадження засобів автоматизації визначається за формулою:

(5.3)

де - величина збереження праці.

= [0,04*1000*1,3824]*12 = 663,55 грн.

4. Річний економічний ефект (приріст прибутку) від удосконалення організації праці: qП = 937,32 + 28800,00 + 663,55 = 30400,87 грн.

У підсумку послідовних етапів розрахунку ефективності праці отримуємо показник економічної ефективності, який може слугувати цілям визначення як динаміки ефективності конкретного керівника, так і порівняння ефективності праці керівників різних рангів.

4.3 Розрах економічної єфективності від впровадження нової техніки, засобів виробництва

В умовах ринкової економіки розширюється діапазон оцінки ефективності науково-технічних розробок, а отже, збільшується кількість основних видів ефективності НДДКР, які необхідно визначити з метою цієї оцінки. До них належать:

науково-технічний ефект, який проявляється у підвищенні науково-технічного рівня, поліпшенні параметрів техніки і технологій, що випливає з відкриття нових законів та закономірностей у природі, а отже, і нових технологічних засобів виробництва речовин, матеріалів та видів продукції;

економічний ефект полягає в отриманні економічних результатів від науково-технічних розробок як в цілому для народного господарства, так і для кожного виробничого суб'єкта. Економічна ефективність науково - технічних розробок за відповідною системою показників має відображати вплив їхньої результативності на розвиток економіки країни в цілому, а також регіонів, галузей, організацій і підприємств, що беруть участь у реалізації технологічних нововведень;

соціальний ефект, що відображає зміни умов діяльності людини в суспільстві. Його прояв спостерігається в змінах характеру та умов праці, підвищенні життєвого рівня населення, поліпшенні побутових його умов, розширенні можливостей духовного розвитку особистості, у змінах стану довкілля;

маркетинговий ефект, що відображає потреби ринку в наукових дослідженнях і розробках та можливість їх реалізації.