Зміст звіту

1. Найменування і мета лабораторної роботи.

2. Отримане у викладача завдання.

3. Опис виконання кожного пункту завдання.

4. Письмові відповіді на контрольні запитання.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Призначення системи OrCAD 9.2. Які основні компоненти входять до її складу?

2. Як відкрити і зберегти в середовищі редактора Captureновий проект? Які основні типи проектів можуть бути створені у системіOrCAD 9.2?

3. Які режими перегляду схеми, що розробляється, надає редактора Captureі стисло опишіть їх.

4. Як установити відображення у вікні редактора Captureнаправляючої сітки, для чого вона потрібна?

5. Опишіть призначення піктографічного меню редактора Capture.

6. Як здійснюється форматування шаблона проекту?

7. Як змінюється розміщення умовних графічних позначень елементів при ввімкненні та вимкненні опції прив’язки до вузлів направляючої сітки?

8. Як змінити розмір і зображення шрифту в проекті, що розробляється?

9. Як установити відображення прихованих контактів живлення розміщуваних елементів?

10. Як роздрукувати отриману в середовищі редактора принципову схему?

11. Як змінити порядок виділення об'єктів у середовищі редактора схем?

12. Як змінити формат документа, як змінити одиниці вимірювання розмірів аркуша документа?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2

ТЕМА Створення шаблона проекту, вивчення опцій зміни структури проекту в пакеті OrCAD 9.2

МЕТА: засвоїти процедуру створення шаблона, навчитися користуватися опціями зміни структури проекту.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Оскільки основні шаблони основного напису, що поставляються із системою OrCAD, не відповідаютьЄСКД, потрібно створити основний напис (штамп) за формою1 ГОСТ 2.303-68, яка потім буде використовуватися при створенні схем навчальних проектів.

ПРОГРАМА РОБОТИ

Розміщення тексту.

Для розміщення тексту в будь-якому місці схемної сторінки необхідно з меню Placeвибрати командуText, при цьому з'явиться вікно розміщення тексту (рис. 2.1), в якому здійснюється введення тексту, настроювання шрифту, кольору, напрямку повороту напису.

Рисунок 2.1 - Панель введення тексту та завдання його параметрів

Пошук фрагмента тексту.

Для пошуку потрібної текстової інформації необхідно у вікні Менеджера проекту виділити кореневу схему або окрему схемну сторінку. З меню Editпотрібно вибрати командуFind(Ctrl+F), при цьому з'явиться вікно пошуку тексту (рис. 2.2). У рядкуFind Whatнабирається шуканий фрагмент тексту (повністю або його шаблон з використанням символів “*”, та “?”). У секціїScopeвибирається необхідний розділ, що відповідає групі елементів схеми, серед яких буде здійснюватись пошук.

Рисунок 2.2 - Панель пошуку текстового фрагменту

Способи перегляду схеми. Масштабування.

Знаходячись у середовищі схемного редактора або редакторі бібліотек елементів можна детально переглянути певну ділянку схеми, для чого в меню Viewу командіZoomпроводиться вибір масштабу зображення за допомогою команд:

• Zoom In(I) – збільшення зображення;

• Zoom Out(О) – зменшення зображення;

• Zoom Scale– вибір масштабу відображення зображення;

• Area– перегляд виділеної ділянки;

• Selection– ділянка з виділеним об'єктом розміщується в центрі вікна, масштаб при цьому не змінюється.

Переміщення схемою.

Для швидкого переміщення в потрібну точку схеми використовується команда Go To(Ctrl+G) з менюView. Передбачаються три способи переміщення:

• Location(рис. 2.3) – переміщення покажчика за заданими координатами, при цьому якщо виділений перемикачAbsolute, переміщення відбувається в указані координати; якщоRelative– покажчик переміститься на указану відстань відносно поточної;

• Grid Reference– переміщення покажчика в задану зону;

• Bookmarks– закладки. Закладка – конкретна точка схемної сторінки, якій привласнено ім'я. По закладках можна переміщатися багато разів, можна змінювати їх розташування.

Рисунок 2.3 - Панель швидкого переміщення аркушем схеми

Створення закладок.

З меню Placeвибрати командуBookmarks, задайте ім'я і встановіть в необхідному місці схемної сторінки. Для перейменування закладки необхідно з менюEdit\Propertiesу вікніRenameBookmarkввести нове ім'я.

Створення основного напису (штампу) креслення схеми.

В бібліотеці CAPSYM.OLBзнаходиться ряд штампів, що відповідають стандартуANSI. Потрібно створити свій власний шаблон штампу і розмістити його в бібліотеку для постійного використання.

Створення шаблону основного напису (штампу).

Щоб створити шаблон основного напису необхідно:

• відкрити бібліотеку, в яку передбачається зберегти шаблон штампа;

• виділити ім'я бібліотеки і відкрити меню Design;

вибрати пункт New Symbol, в діалоговому вікні (рис. 2.4), що з'явилося, в рядкуNameпотрібно ввести ім'я штампу і включити опцію типу створюваного символуTitle Block.

Використовуючи команди меню Place, намалювати штамп. За допомогою командиTextвнести написи, які не змінюються:РОЗРОБИВ,ПЕРЕВІРИВ,ЗАТВЕРДИВі т.д.

Рисунок 2.4 - Панель відображення імені створюваного штампу

Розміщення і завдання властивостей нового штампу.

Після створення графічного зображення штампу необхідно визначити і розмістити видимі властивості для створення інформаційних полів. За замовчанням для штампів відведені такі поля:

• DOC;

• RevCode;

• Cage Code;

• Title;

• OrgName;

• OrgAddr1;

• OrgAddr2;

• OrgAddr3;

• OrgAddr4;

• Page Count– визначає кількість сторінок в проекті;

• Page Number– визначає номер сторінки.

Для створення інформаційного поля, знаходячись у вікні редактора елемента Part Editor, необхідно двічі клацнути по області, де немає об'єктів, щоб викликати вікноUser Properties(рис. 2.5).

Натиснути кнопку Newдля створення нової властивості і ввести ім'я однієї з властивостей, перерахованих вище. Знаходячись у вікніProperties, виділити створену властивість і натиснути кнопкуDisplay. У вікні (рис. 2.6), що з'явилося, в рядкуValueпри необхідності можна змінити назву властивості.

Рисунок 2.5 - Панель відображення властивостей користувача

Рисунок 2.6 - Панель установки властивостей штампу

При цьому потрібно вибрати одну з опцій в меню Display Format, вибрати тип шрифту в менюFont. Створена властивість з'явиться в редакторі елементів, яке можна розмістити в необхідній частині штампу. Після створення штампу, приклад представлений на рис. 2.7, необхідно зберегти його у вибраній бібліотеці.

Створення інформації для полів.

Для автоматичного заповнення штампу створюваного проекту необхідно перед створенням нового проекту вибрати пункт підміню Design Template\Title Blockі навпроти відповідних полів ввести потрібні значення, як це показано рис. 2.8.

Рисунок 2.7 - Панель відображення створеного штампу

Рисунок 2.8 - Панель покажчиків властивостей штампу

В рядку Library Nameнеобхідно вказати повний шлях до бібліотеки, в якій знаходиться створений шаблон штамп; в рядкуTitle Block Name– вказати назву штампу. Ці рядки є обов'язковими для заповнення.

Для коректування будь-якого з полів необхідно двічі клацнути на ньому лівою клавішею миші і у вікні DisplayPropertiesв рядкуValueввести нове значення.

ЗМІСТ ЗВІТУ

1. Найменування і мета лабораторної роботи.

2. Отримане у викладача завдання.

3. Опис виконання кожного пункту завдання.

4. Письмові відповіді на контрольні питання.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Яким чином в схемному редакторі системи OrCAD 9.2вводиться текстова інформація? Якими командами меню при цьому користуються?

2. Як створити в середовищі редактора Capture CISновий шаблон основного напису? Як змінюються основні властивості штампу?

3. Які режими перегляду схеми, що розробляється, надає редактор Capture CISі стисло опишіть їх.

4. Як здійснюється пошук заданого фрагмента тексту?

5. Як виконується швидке переміщення схемою за допомогою закладок?

6. Як перейти в точку схеми з визначеними координатами?

7. Як здійснюється автоматичне заповнення шаблона штампу?

8. В якій бібліотеці розміщуються шаблони основних написів?

9. Як виконується настройка властивостей основного напису?

10. Як створити нове інформаційне поле в редакторі елементів?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3

ТЕМА Вивчення структури, принципів побудови робочого проекту в пакеті OrCAD 9.2

МЕТА: отримання відомостей про структуру та види проектів у системі OrCAD 9.2, створення ієрархічних проектів. Засвоєння навичок створення учбового проекту і робота з елементами схеми.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Всі сучасні САПРпідтримують ієрархічне проектування, і системаOrCAD9.2не є виключенням. Основна ідея такого проектування полягає в тому, що цілий фрагмент схеми можна звернути в “чорний ящик” і тим самим спростити схемний опис. Цю операцію дозволяється повторювати неодноразово і для інших фрагментів схеми. Більш того, якщо число “чорних ящиків” виявиться дуже великим, можна упакувати їх в “ящик” ще більших розмірів.

В САПР OrCAD“чорні ящики” реалізуються у вигляді ієрархічних блоків. В такий блок звичайно поміщається типовий фрагмент схеми, функція якого очевидна і повторюється в проекті неодноразово, наприклад мультиплексор, лічильник або регістр.

Ще одне застосування ієрархічних блоків виявляється корисним при моделюванні складних об’єктів, коли потрібна модель відсутня. В цьому випадку створюється ієрархічна модель (макромодель) з компонентів більш низького ієрархічного рівня з відомими поведінковими описами.

Таким чином зростання складності проекту не веде до неминучого ускладнення його схемного опису. Програма Capture CISдозволяє працювати з двома формами проектів: багатоаркушевими, однорівневими та ієрархічними.

Flat- однорівневі проекти. Вихідні сигнали з одного листа схеми безпосередньо під'єднуються до вхідних сигналів іншого листа через міжсторінкові з'єднувачі. Всі сторінки проекту об'єднуються в одну папку на одиночному рівні.

Hierarchical design- ієрархічні проекти. На сторінці схеми можна створити символічний елемент, який представляє фрагмент іншої схеми (ієрархічний блок). Схема, що знаходиться на вершині ієрархії й посилається на схеми всієї решти в проекті, називається кореневою схемою.

Simple hierarchical design- простий ієрархічний проект, в якому міститься один ієрархічний блок.

Complex hierarchies- складна ієрархія, у якій більше одного ієрархічного блока.

З'єднання між фрагментами схеми і схемними сторінками.

Можна сполучати фрагменти схеми і схемні сторінки, використовуючи ієрархічні блоки (ІБ), ієрархічні порти (ІП), ієрархічні контакти (ІК), які визначають зв'язки між фрагментами схеми і схемною сторінкою і міжсторінкові з'єднувачі (МЗ), визначальні зв'язки між сторінками всередині проекту.ІБ, посилаючись на підлеглі схеми, забезпечують тільки вертикальне з'єднання.ІКвІБі зовнішніІПдіють як покажчики для з'єднань міжІБі електричними об'єктами в підлеглій схемі.

ІПрозміщуються із зовнішньої сторониІБ, забезпечуючи вертикальні (від низу до верху) зв'язки. Вони під'єднуються до однаково найменованих контактів всерединіІБ. Горизонтальні зв'язки забезпечуються під'єднуванням до провідників з тим же ім'ям,ІПіМЗвсередині підлеглої схеми.

ІКзабезпечують тільки вертикальні зв'язки. Вони під'єднуються до однаково пойменованихІПпідлеглої схеми. Можна розглядати їх як зв'язки вгору з підлеглої схеми вІБ, але не як вихід в основну схему.

Окрім ієрархічних блоків також можна використовувати бібліотечні елементи або елементи, що входять в склад схеми, встановивши їхній зв'язок з певним фрагментом схеми або з схемою з іншого проекту.

Міжсторінкові з'єднання забезпечують зв'язок між сторінками однієї схеми. Вони під'єднуються за іменами (однаково пойменовані контакти всередині різних схем не під'єднуються).

Види представлення елементів в бібліотеках.

Бібліотечні елементи представляються в двох видах – як корпус, що відповідає фізичному об'єкту і може бути розміщений на печатній платні, і як графічне зображення, використовуване для визначення логічних, електричних об'єктів, для зв'язків з якими призначені контакти.

ПРОГРАМА РОБОТИ

Розміщення елементів.

Знаходячись в схемному редакторі з меню Placeвибрати командуPart, після чого відкриється вікно установки елементів (рис. 3.1).

Рисунок 3.1 - Панель відображення вікна установки елементів

В підрозділі Libraryможлива установка декількох бібліотек, для чого необхідно: вибравши командуAdd Libraryз представленого списку вибрати необхідні бібліотеки, склад яких можна переглянути в підрозділіPart List. За допомогою командиPart Searchпроводиться знаходження елементів, назва яких відома повністю або частково, в усьому списку бібліотек. В підрозділіPackagingпроводиться вибір номера елемента в корпусі.

Редагування елементів.

Для редагування властивостей елемента необхідно двічі клацнути на ньому, після чого з'явиться вікно редактора елементів Part Editor, у вікні якого можна змінити нижче наведені властивості:

• Part Value– ім'я елемента, за замовчанням його бібліотечне ім'я;

• Part Reference– позиційне позначення;

• Packaging– кількість елементів в корпусі й номер елемента для редагування;

• PCB Footprint– тип корпусу елемента;

• Power Pins Visible– видимість контактів живлення;

• User Properties– редагування властивостей і добавлення нових властивостей;

• Attach Implementation– під'єднування схеми, таблиць з'єднань або проектів для створення ієрархії.

Редагування і розміщення символу неприєднаного контакту.

Для виділення неприєднаних виводів елементів необхідно їх помітити символом «х», який розміщується командою No Connectз менюPlace. Для зняття цієї мітки необхідно або провести з'єднання цього виводу, або провести повторну помітку.

Створення ієрархічного блоку.

Існують два способи створення ієрархічного блоку (ІБ).

Спосіб перший.Створити новий проект, набравши командуFile/New/Project.Задати ім'я проекту, наприкладmux2_HB. Вказати його місце на диску, наприкладC:\OrCAD_9\mux2_HB. Якщо вказаної папки не існує, вона буде створена автоматично.

Задати тип проекту, в даному випадку треба вибрати опцію „Schematic”. Зробити активним вікноSCHEMATIC 1:PAGE1(обидва імена встановлюються за замовчанням і можуть бути змінені користувачем). В цьому вікні належить створити схему, яка містить всього один ієрархічний блок мультиплексораHB1.

Розмістити блок в робочому вікні редактора Schematic Page Editor. Виконати командуPlace/Hierarchical Block. На екрані з'явиться діалогове вікно з однойменною назвою (рис. 3.2).

Рисунок 3.2 - Діалогове вікно для завдання параметрів ієрархічного блоку

Задати позиційне позначення блоку, наприклад HB1. У вікні „Implementation Type” (спосіб реалізації ієрархічного блоку) конкретизувати його тип -Schematic View. У вікні „Implementation name” вказати його ім'я, наприклад, „mux2_HB”.

Нижній рядок Path and filenameзалишають порожнім. В цьому випадку за замовчанням схема заміщення блоку буде розміщена в каталозі поточного проекту, тобто всередині проектуmux2_HB.dsn.

В розділі Primitiveпоставити тип заданий за замовчанням значенняDefault. Властивості блоку завжди можна поглянути, набравши командуOptions/Design Templateі вибравши закладкуHierarchy. Заповнене вікно повинне виглядати так, як показано на рис. 3.2.

Потім в створеному ІБрозміщують ієрархічні контакти з іменами, відповідними іменам ієрархічних портів в приєднуваній схемі. Для розміщення контактів, слід натиснути праву клавішу і в меню вибрати пунктDescend Hierarchy, відкриється нова схема і нова схемна сторінка, на якій будуть розміщені порти, відповідні вказаним ієрархічним контактам.

Якщо необхідно добавити або змінити властивості ІБ, у вікні командиPlace\Hierarchical Blockвибрати клавішуUser Properties(рис. 3.3). З'явиться вікно редагування властивостей, в якому можна змінити атрибутІБ(видимий, невидимий -V), шрифт і т.д. Після виділення імені властивості в нижній частині екрану з'явиться рядок з назвою властивості і поряд у вікні величина для редагування. Для редагування атрибутів, необхідно натиснути клавішуDisplay, після чого з'явиться вікно редагування атрибутів.

Спосіб другий. Спочатку готується схема, яку буде представлятиІБ. Для створення її в тому ж проекті необхідно виконати наступне: виділити у вікні Адміністратора папку*.DSN, натиснувши праву клавішу миші, вибрати пункт менюNEW SCHEMATIC. Виділити папкуSCHEMATIC, що з'явилася, і в контекстному меню виділити пунктNew Page. На сторінці, що з'явилася, необхідно накреслити схему (рис. 3.3), приєднати до вхідних і вихідних контактів схеми ієрархічні порти (ІП), зберегти її і відкрити папку з основною схемою.

Рисунок 3.3 - Створення вихідної схеми, яка представлятиме ієрархічний блок

В меню Placeвибрати командуHierarchical Block(рис. 3.4). У вікніReferenceввести ім'яІБ; у вікніPrimitiveвибрати установкуDefault; в рядкуImplementation Typeвказати тип посилання, що виконується –Schematic View(виконується посилання на електричну схему); в рядкуImplementation Nameвказується ім'я об'єкта, на який посилаєтеся данийІБ(якщо посилання на поточний проект, то цей пункт заповнювати необов'язково). Після заповнення всіх рядків курсор прийме вигляд „+”, на накресліть в основній схемі контурІБ. Якщо все зроблене вірно, то в ньому автоматично створяться ієрархічні контакти, що відповідають ієрархічним портам вписаної схеми (рис. 3.5).

Рисунок 3.4 - Панель завдання властивостей створюваного ІБ

Рисунок 3.5 - Створення ІБдля підлеглої схеми

Для переміщення ієрархічним деревом слід виділити ІБ, натиснути праву клавішу, вибрати пунктDescend Hierarchy. Блок розкриється, і здійснюється перехід на схемну сторінку вписаної схеми. Щоб повернутися в основну схему в контекстному меню слід вибрати командуAscend Hierarchy.

Розміщення і редагування ієрархічних портів і контактів.

Ієрархічні порти під'єднуються до однаково пойменованих ієрархічних портів, міжсторінкових з'єднувачів і відповідних контактів в ІБна батьківській схемі. Виберіть з менюPlaceкомандуHierarchical Port. В бібліотеціCapsymвиберіть необхідний елемент і розмістіть його на схемі.

Ієрархічні контакти розміщуються всередині ІБна схемній сторінці батьківської схеми. Ім'яІКповинне відповідати іменіІПв підлеглій схемі.

Добавлення ієрархічних контактів здійснюється в такій послідовності: виділяють ІБ(рис. 3.6), потім вибирають команду менюPlace\Hierarchical Pin. У вікніName(рис. 3.7) потрібно вписати ім'я контакту, що відповідатиме іменіІБ, з яким він буде з'єднуватися. У вікніTypeвибирають тип контакту:Output– вихідний,Input– вхідний і т.д. В секціїWidth– вибираютьScalarдля під'єднування провідника абоBusдля під'єднування шини.

У вікні User Propertiesможливе редагування вибраних властивостей.

Рисунок 3.6 - Виділення ієрархічного блока

Рисунок 3.7 - Панель установки властивостей ієрархічних контактів

Розміщення і редагування міжсторінкових з'єднувачів.

Міжсторінкові з'єднувачі використовуються для передачі сигналів на міжсторінкові з'єднувачі з тим же ім'ям, або на ієрархічні порти на інших сторінках схеми всередині однієї схемної теки. Для розміщення МЗ використовується команда Off Page Connectorз менюPlace.

З'єднання провідників.

Провідники й шини при перетині або торканні не з'єднаються до тих пір, поки не буде встановлено точку з'єднання в місці перетину. Щоб поставити точку з’єднання, з меню Placeвибирають пунктJunction, і розміщують її на місці з’єднання провідників, але вона поставиться тільки у випадку, якщо там дійсно є з'єднання об'єктів. Точка перетину може бути розміщена тільки на провідниках і на шинах. Два провідники або дві шини можуть бути з’єднані декількома шляхами:

• при перетині сегментів двох провідників добавляється точку перетину;

• при початку або закінченні сегменту провідника на сегменті іншого провідника, точка перетину з'являється автоматично, і провідники з'єднуються, аналогічно для шин.

Провідники і шини з'єднуються тільки в наступних випадках:

• при початку або закінченні сегменту провідника на сегменті шини і добавленні точки з'єднання;

• при початку або закінченні сегменту шини на сегменті провідника і добавленні точки з'єднання.

Провідники і шини, разом з елементами в проекті, логічно зв'язуються через імена електричних кіл. При розміщенні провідника для нього генерується системне ім'я, яке можна замінити умовним ім'ям. Ім'я, яке отримала шина, буде визначати сигнали, що передаються шиною, і сполучати ці сигнали з сигналами відповідних за ім'ям кіл (наприклад, ім'я А[0:3]визначає чотири сигнали шини і сполучає їх з чотирма сигналами, що передаються провідникамиА0,А1,А2,А3. Подібно провідникам шинам можуть призначатися імена двома способами: безпосереднє привласнення імені або під'єднування доІП,МЗабо глобальним контактам шин з привласненими іменами.

Розміщення провідників.

Після під'єднування провідника на кінці контакту зникає значок неприєднаного контакту. Якщо два дроти перетинаються під кутом 90⁰, вони не з'єднуються електрично доки не буде поставлена точка з'єднання. Якщо при розміщенні елементів їх два контакти зустрічаються кінцями, вони з'єднуються.

Щоб намалювати одиночний провідник необхідно з меню Placeвибрати пунктWIRE. Клацнути лівою клавішею, якщо потрібно змінити напрям провідника, або клацнути двічі по точці перетину, якщо потрібно під'єднати його до іншого провідника, що перетинається. Щоб задати довільний напрям провідника необхідно малювати його при натиснутій клавішіSHIFT.

Редагування провідників.

Для редагування провідника необхідно вибрати з меню EditкомандуProperties, або з контекстного менюEdit Properties, або двічі клацнути на провіднику. В діалоговому вікні, що з'явилося, можна задати ім'я кола в таблиці з'єднань. Щоб переглянути весь коло, в яке входить провідник, слід клацніть по ньому і вибрати з контекстного менюEntire Net. Щоб пересунути провідника, необхідно виділити його і перетягнути на нове місце. Щоб розірвати зв'язки, переміщують провідника при натиснутій клавішіALT.

Розміщення шин.

Шина – це група одиночних сигналів, не сполучених в коло. Вона завжди вимагає імені, оскільки це ім'я визначає сигнали, що передаються шиною, і з'єднання цих сигналів з відповідними ланцюгами. Для розміщення шини з меню Placeвибирають пунктBus. Промальовування шин аналогічно промальовуванню провідників. Імена шинам задаються за наступними правилами. Ім'я має формуХ[m .. n], деХ- ім'я шини,mіn– початковий і кінцевий номер сигналу, що передається шиною. Роздільниками номерів можуть бути (..), (:) (-). Не можна використовувати дві цифри (А[00..33]). Ім'я шини не може починатися і закінчуватися на цифру, тому що можуть виникнути складності з отриманням таблиці з'єднань.

Розміщення входів шин.

Входи шин використовуються для об'єднання кіл у шини. Використання їх не є обов'язковим. Відмінність між сегментом провідника та входом у шину в тому, що два провідники при торканні з'єднуються, а два входи – ні. Для розміщення входів необхідно з меню PlaceвибратиBUS Entry. З менюEditвибратиRotateдля повороту входу шини.

Під'єднування входів шин до провідників.

Задати ім'я першого сигналу, використовуючи нижню межу діапазону імені шини. Наприклад, якщо шина має ім'я А[0..9], то слід задати ім'яА0. Вибрати провідник при натиснутій клавішіCTRL. Перемістити його так, щоб він під'єднався до другого входу, при цьому ім'я провідника повинне збільшитися на одиницю. Для копіювання провідників використовується командаRepeatз менюPlace. Для коректного створення файлів зв'язків необхідно виконувати всі промальовування з прив'язкою до сітки.

З'єднання провідників мітками.

Щоб з'єднати на схемі два сигнали, не проводячи між ними провідника, необхідно привласнити їм однакові мітки.

Міжсхемні з'єднання.

Міжсторінкові з'єднання елементів використовуються в багатоаркушових схемах. Щоб з'єднати два елементи на різних сторінках схеми, потрібно на першому листі схеми в меню Placeвибрати опціюOFF-Page Connector, в поліLibraryвиділити бібліотекуCAPSYM, вибрати відповідний міжсторінковий порт і під'єднати його до провідника, а потім привласнити йому ім'я. Повторити всі ці операції на іншому аркуші. При цьому імена міжсторінкових портів повинні співпадати. При з'єднанні шин з міжсторінковими портами припускається неспівпадання першої частини імені, але розмір діапазону повинен співпадати.

З'єднання контактів живлення.

Більшість елементів в бібліотеках системи OrCADмають контакти живлення, але за звичай вони є прихованими. Щоб під'єднати їх до зовнішніх джерел використовуються об'єкти живлення, які розміщуються командоюPlace POWER. Це глобальні об'єкти, їх сигнал автоматично підключається до всіх сигналів схеми з тим же ім'ям. Програми створення таблиці з'єднань сполучають всі об'єкти живлення і сигнали з однаковими іменами. В бібліотеках системиOrCADбагато елементів, у яких контакти живлення мають різні імена. Наприклад, контакт з позитивним живленням може мати ім'яVCCу імпортних елементів та+12Vу вітчизняних. Щоб ці контакти під'єдналися до одного й того ж джерела живлення, їх потрібно з'єднати між собою.

Щоб перевірити наявність контактів живлення у всіх елементів, можна зробити їх видимими для всієї схеми. Для цього слід увійти до вікна менеджера проекту, в меню Optionsвибрати пунктDesign Properties\Miscellaneous. Включити перемикачPower Pins.

Можна зробити видимим контакт для вибраного конкретного елемента. В режимі редагування вибирають контакт живлення, в меню Editвибирають командуPropertiesі вмикають перемикачPIN VIZIBLE. Можна під'єднатися до контакту, що був відображений таким чином, але він буде ізольований від загальної мережі живлення.

ЗМІСТ ЗВІТУ

1. Найменування і мета лабораторної роботи.

2. Отримане у викладача завдання.

3. Опис виконання кожного пункту завдання.

4. Письмові відповіді на контрольні питання.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Які види проектів можуть бути створені в схемному редакторі системи OrCAD 9.2? Як здійснюється зв’язок між окремими компонентами проекту?

2. Як розмістити в полі листа схеми у середовищі редактора Capture CISелементи, що складають схему?

3. Як здійснюється редагування елементів схеми, які параметри елементів потрібно настроювати?

4. Яким чином у середовищі редактора Capture CISздійснюється створення ієрархічного проекту?

5. Як виконується редагування ієрархічних блоків в редакторі Capture CISпри їх створенні?

6. Як здійснюється в проекті створення між сторінкових з’єднувачів?

7. Як створюються і з’єднуються одиночні провідники в середовищі схемного редактора?

8. Що являє собою шина, як здійснюється розміщення та іменування шин у редакторі Capture CIS.

9. Як виконується в середовищі редактора з’єднання провідників за мітками?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4

ТЕМА Створення умовних графічних зображень бібліотечних елементів у системі OrCAD 9.2

МЕТА: ознайомитися з процедурою створення бібліотек елементів у системі OrCAD 9.2, навчитися створювати умовні графічні зображення бібліотечних елементів.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Бібліотеки – це файли, які містять умовні графічні зображення радіоелементів для створення електричних схем. Бібліотеки можуть також містити різні обов’язкові елементи креслення схеми, такі як, наприклад, символи “земля” або “живлення”, а також набір шаблонів основного напису креслення. Кожний проект містить у своєму складі спеціальну папку (DESIGN CACHE), в якій зберігаються копії всіх елементів, що були використані в проекті.

Кеш проекту – Design Cache.

Коли елемент уперше вибирається з бібліотеки й розміщується на листку схеми, копія цього елемента поміщається до кешу проекту. Кеш містить по одній копії кожного елемента, які використовуються в проекті. Існують декілька способів редагування елемента розміщеного на листку схеми. Можна відредагувати елемент безпосередньо в схемі. Для цього потрібно натиснути лівою кнопкою мишки на елементі, щоб він був виділений рамкою, натиснути праву клавішу і в контекстному меню, що з'явилося, вибрати пункт Edit Part. При цьому буде завантажено вікно редактора елементів. Закінчивши редагування, потрібно закрити вікно редактора символів, при цьому з'явиться інформаційне повідомлення, що пропонує виконати одну з наступних дій:

• Update Current– замінити тільки поточний елемент;

• Update All– замінити всі елементи цього типу;

• Discard– скасувати зміни.

Якщо замінюється тільки поточний елемент, то в кеші проекту з'явиться нова копія цього елемента, що втратила зв'язок з бібліотекою, разом зі старою копією. Тепер, якщо необхідно розмістити в схемі виправлений елемент, то не можна користуватися командою Part, а потрібно користуватися командамиCopyіPasteз менюEdit. Елементи в кеші зберігають зв'язок з бібліотекою так, що при зміні елемента в бібліотеці можливо завжди синхронізувати елементи, які знаходяться в кеші, з бібліотекою. Для цього потрібно відкрити проект, у папціDesign Cache, виділити елемент, який передбачається відредагувати, і в менюDesignвибрати пунктUpdate Cache; всі елементи цього типу заміняться на відредаговані, за винятком тих елементів, які редагувалися безпосередньо у схемі.

Щоб відновити зв'язок з бібліотекою, потрібно скористатися командою Replace Cache(рис. 4.1). Для цього відкривають проект, у кеші проекту вибирається необхідний елемент, у менюDesignвибирають командуReplace Cache. З'явиться вікно, що містить ім'я елемента, який потрібно замінити, а також ім'я тієї бібліотеки, в якій він зберігається, в даному випадку, оскільки елемент зберігається лише у кеші, з'явиться ім'я проекту. Замінюють ім'я відредагованого елемента на його бібліотечне ім'я, а ім'я бібліотеки – на ім’я тієї бібліотеки, з якої передбачається вибрати елемент.

Рисунок 4.1- Панель відновлення зв’язку елемента з бібліотекою

Робота з елементами.

У середовищі редактора Captureможна або створити новий елемент, або відредагувати існуючий у бібліотеці або безпосередньо в схемі. Щоб створити новий елемент, потрібно відкрити нову або існуючу бібліотеку і з менюDesignвибрати пунктNew Part. Щоб відредагувати існуючий елемент, потрібно відкрити бібліотеку й двічі натиснути лівою кнопкою миші на його імені. Щоб відредагувати елемент в схемі, потрібно вибрати цей елемент на листі схеми та в менюEditвказати командуPart. Елементи можуть бути розділені на декілька логічних елементів, що розташовані в одному корпусі -Package. Кожний логічний елемент має графічне тіло, контакти й властивості, які його описують. Якщо логічні елементи ідентичні, за винятком контактів, то такий елемент називається гомогенним (наприклад, 6 інверторів у одному корпусі). Якщо логічні елементи мають різну графіку, кількість контактів або властивості – це гетерогенні елементи (наприклад, реле).

ПРОГРАМА РОБОТИ