- •Міністерство освіти і науки україни
- •Імені михайла остроградського
- •Методичні вказівки
- •Кафедра транспортних технологій
- •Лабораторна робота № 1 Дослідження технічного стану коліс. Обґрунтування вибору шин відповідно до умов експлуатації атз
- •Мета та завдання роботи
- •Загальні положення
- •Лабораторне обладнання
- •4 Порядок виконання роботи
- •Контрольні теоретичні питання
- •Лабораторна робота № 2
- •(Принцип роботи різних стендів, переваги, недоліки)
- •Мета та завдання роботи
- •Загальні положення
- •3 Лабораторне обладнання
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні теоретичні питання
- •3 Лабораторне обладнання
- •4 Порядок виконання роботи
- •Контрольні теоретичні питання.
- •Лабораторне обладнання
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні теоретичні питання
- •Лабораторна робота № 5 Діагностування системи освітлення та принцип роботи приладів, які використовуються
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Загальні положення
- •3 Лабораторне обладнання
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні теоретичні питання
- •3 Лабораторне обладнання
- •4 Порядок проведення роботи
- •5 Контрольні теоретичні питання
- •Лабораторна робота № 7 Перевірка технічного стану та реґулювання гальмівної системи
- •1 Мета та завдання роботи
- •2 Загальні положення
- •3 Лабораторне обладнання
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Контрольні питання
- •Список літератури
- •39614, М. Кременчук, вул. Першотравнева, 20 рецензія
3 Лабораторне обладнання
Сповільнення автомобіля визначають на рівній горизонтальній ділянці дороги. Автомобіль розганяють до швидкості 40 км/год і різко гальмують натисненням на педалі ножного гальма при вимкненому зчепленні.
Сповільнення автомобіля вимірюють за допомогою деселерометра (мод. 1155М) або деселерографа (типу «Мотометр»).
Принцип роботи деселерометра (рис. 7.1) полягає у фіксації шляху переміщення рухомої інерційної маси приладу щодо його корпусу, нерухомо закріпленого на автомобілі. Це переміщення відбувається під дією сили інерції, що виникає при гальмуванні автомобіля і пропорційна його сповільненню. Інерційною масою деселерометра можуть бути тягарець, що поступально рухається, маятник, рідина або датчик прискорення, а вимірником — стрілковий пристрій, шкала, сигнальна лампа, самопис, компостер та ін. Для стійкості показань деселерометр обладнують демпфером (рідинним, повітряним, пружинним), а для зручності вимірювань — механізмом, який фіксує максимальне сповільнення.
Нормативні значення сповільнення наведено в Додатку А табл.5.
Рисунок 7.1 – Деселерометр моделі 1155М
Діагностування на спеціальних стендах може здійснюватись інерційним або силовим способом вимірювання показників ефективності гальм.
Силовий спосіб ґрунтується на замірі гальмівних сил на колесах автомобіля і здійснюється наступним чином:
Після встановлення автомобіля на стенді вмикається електродвигун, і колеса автомобіля отримують обертання від роликів. При досягненні встановленої швидкості, приводяться в дію гальма автомобіля. При цьому на електродвигунах стенда пропорційно гальмівному моменту збільшується обертальний і, відповідно, реактивний момент. Датчик навантаження набуває реактивного моменту, а електрична схема стенда перетворює значення реактивного моменту на показник гальмівної сили. Замір гальмівних сил здійснюється окремо для передніх і окремо для задніх, тобто на ролики стенда автомобіль спочатку встановлюється передніми колесами, а потім задніми.
Інерційний спосіб ґрунтується на вимірюванні сил інерції, що виникають під час гальмування автомобіля і прикладені в місцях контакту коліс із опорною поверхнею (площинки або роликів). При цьому гальмівні сили можна вимірювати або за силами інерції поступово й обертальні рухомі маси автомобіля, який переміщується, за силами інерції мас і маховика стенда, які діють на загальмовані колеса нерухомого автомобіля. Після досягнення визначеної швидкості здійснюється гальмування автомобіля, причому в стендах з електричним приводом на момент увімкнення гальма здійснюється автоматичне відключення електродвигунів від стенда.
Гальмівний шлях визначають за кількістю обертів барабанів стенда до повної зупинки, а сповільнення – деселеметром.
4 Порядок виконання роботи
Стоянкова гальмівна система автомобіля ГАЗ-24 «Волга» (рис. 7.2) діє на гальмівні механізми задніх коліс. Вона приводиться в дію від рукоятки 1, розташованої праворуч від рульової колонки під панеллю приладів. Під час гальмування зусилля від рукоятки 1 передається через трос 2 на важіль 3 й далі через реґулювальну тягу 4 на вирівнювач 5.
Вирівнювач пов'язаний тросом із важелем гальмівного механізму 6, який, діючи через розтискний стрижень на колодки, притискає їх до гальмівного барабана під час гальмування. Фіксація стоянкової гальмівної системи в увімкненому стані забезпечується стопорним механізмом, розташованим у кронштейні кріплення рукоятки ручного гальма.
1 – важіль; 2 – трос; 3 – важіль; 4 – реґулювальна тяга; 5 – вирівнювач;
6 – гальмівні механізми
Рисунок 7.2 – Стоянкова гальмівна система автомобіля ГАЗ-24
Реґулювання ходу важеля привода стоянкового гальма.
Перевірити легкість обертання гальмівних механізмів.
Перевести важіль 1 у крайнє нижнє положення, а потім підняти вгору на два зуби сектора.
Відпустити контргайку наконечника троса 2 й, повертаючи реґулювальну гайку, натягувати трос 2.
Затягнути контргайку й перевірити хід важеля 1, який у разі повного загальмовування має переміщатися на чотири зуби (клацання).
Результати занести до табл. 7.1.
Таблиця 7.1 – Результати регулювання ходу важеля привода стоянкового гальма
Параметри |
Марка автомобіля ГАЗ-24
| |
До реґулювання |
Після реґулювання | |
Легкість обертання колеса, (обертів) |
|
|
Вільний хід важеля стоянкового гальма, (кількість зубів сектора (клацання)) |
|
|