4 Порядок виконання роботи

Перед початком проведення визначення сумарного люфту на кермовому колесі потрібно попередньо перевірити й підтягти картер кермового механізму, кермову сошку; усунути зазори в шарнірах кермових тяг; перевірити тиск повітря в шинах і провести реґулювання підшипників коліс.

Перевірка величини люфту кермового колеса

• Закріпити люфтомір-динамометр (рис. 3.1 ) на ободі кермового колеса;

• Установити покажчик на кермовій колонці та поставити передні колеса автомобіля в прямолінійне положення;

• Рукояткою динамометра провернути кермове колесо із зусиллям не більше 10 Н уліво і записати показання, зафіксовані покажчиком;

• Провернути з тим самим зусиллям кермове колесо вправо і записати показання, зафіксовані покажчиком;

• Величина люфту кермового колеса повинна дорівнювати сумі за шкалою переміщення покажчика з одного крайнього положення в інше в градусах.

• Результати вимірювання занести до табл. 3.1 і порівняти з нормативними.

На автомобілях із гідравлічним підсилювачем кермового керування люфт вимірюють при працюючому двигуні.

Перевірка зусилля на ободі кермового колеса

• Підняти за допомогою домкрата передні колеса автомобіля.

• Виміряти зусилля на ободі кермового колеса під час повороту в крайнє праве положення.

• Виміряти зусилля на ободі кермового колеса під час повороту в крайнє ліве положення.

• Отримані значення зусиль порівняти з нормативними.

• Результати вимірювання занести до табл. 3.1 і порівняти з нормативними.

Таблиця 3.1 – Результати вимірювання величини люфту та зусилля на ободі кермового колеса

Вимірювані показники	Одиниці вимірюв	Норматив. значення	Результати вимірювання
			ВАЗ-2121
Люфт на ободі кермового колеса із зусиллям 10 Н	Град		Положення	Значе-ння	Сумарне значення
			управо
			уліво
Зусилля на ободі кермового колеса	Н / кгс		крайнє праве
			крайнє ліве

5. Контрольні теоретичні питання.

1. Із чого складається кермове керування?

2. Назвіть основні несправності й відмови кермового керування.

3. Основні дії, які виконуються під час ЩО і ТО?

4. Які основні складові приладу люфтоміра-динамометра?

5. Як перевірити величину люфту?

6. Як перевірити зусилля на ободі кермового колеса?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

Перевірка технічного стану гідропідсилювача кермового керування

1 Мета та завдання роботи

Мета роботи: набути навичок перевірки й реґулювання гідропідсилювача кермового керування.

Завдання роботи: вивчити технологічне устаткування, діагностичні параметри і технічні умови, провести перевірку тиску в системі гідропідсилювача.

2 Загальні положення

Для підвищення надійності роботи гідропідсилювача кермового керування в процесі експлуатації реґулярно перевіряють рівень мастила в системі, промивають фільтри насоса, дотримуючись при цьому строків, зазначених у карті змащування.

При перевірці рівня мастила в системі гідропідсилювача передні колеса автомобіля встановлюють у положення, яке відповідає прямолінійному руху. Мастило доливають у працюючий двигун на холостому режимі роботи, щоб його рівень знаходився між позначками покажчика рівня мастила.

Фільтри насоса гідропідсилювача промивають у неетильованому бензині. У випадку значного засмічення фільтрів смолистими відкладеннями їх додатково промивають розчинником, який застосовують при фарбуванні автомобіля. При встановленні шлангів не допускають їх скручування і різких перегинів.

До основних несправностей та відмов гідропідсилювача кермового керування належать [10]:

• заїдання, зависання пропускного й запобіжного клапанів насоса;

• недостатній натяг паса привода насоса;

• недостатній або занадто високий рівень мастила в бачку насоса;

• наявність повітря (піна в масляному бачку) або води в системі;

• засмічування фільтрів, підвищений витік мастила в кермовому механізмі;

• поява мастила із сапуна насоса (гідропідсилювача);

• заїдання або заклинювання кермового механізму і т.д.

При ЩО перевіряють герметичність з'єднань гідропідсилювача переконуються у відсутності підтікання рідини і за необхідності підтягують кріплення. Перевіряють натяг паса привода насоса гідропідсилювача (прогин якого від зусилля 40 Н повинен бути не більше 8 – 14 мм).

При ТО перевіряють кріплення картера і колонки кермового механізму, люфт у шарнірних з'єднаннях, рівень мастила в картері кермового механізму, роботу гідропідсилювача.

Щорічно перевіряють герметичність з'єднань і шлангів системи гідропідсилювача кермового керування. Для системи гідропідсилювача застосовують лише чисте, відфільтроване мастило, марка якого зазначена в карті змащування. Заливають мастило через лійку з подвійною сіткою.