1.2 Характерисика виробничої структури на підприємствах хімічної та нафтопереробної промисловості

Складність і різноманітність процесів виробництва основної продукції у хімічній промисловості обумовлена ​​виробництвом складних по складу, структурі продуктів, застосуванням в одному і тому ж виробництві досить різноманітних методів обробки і устаткування, вимогами високого ступеня точності витримування параметрів технологічного режиму, численністю і різноманітністю видів сировини, яку застосовують , застосуванням різних видів енергії та енергоносіїв, великий розчленованістю процесу та ін. Процес виробництва продукції па хімічних підприємствах представляє собою зазвичай не одноразова дія на сировину, а комплекс послідовно здійснюваних процесів. У міру перетворення сировини в готовий продукт предмет праці зазнає низку змін. Всі зміни предмета праці умовно відмежовують одну частину процесу від іншого і є основою для розчленування його на часткові процеси: стадії, фази і oпeраціі. Це розчленування у сучасному виробництві має об'єктивну основу. Якщо у виробництві, заснованому на ручній праці, існує суб'єктивний принцип поділу праці (процеси пристосовуються до робочого, його ручним інструментах), то в машинному виробництві суб'єктивний принцип розчленування процесу поділу праці відпадає. "Весь процес розкладається тут об'єктивно, в залежності від його власного характеру, на свої складові фази, і проблема виконання кожного часткового процесу і з'єднання різних часткових процесів вирішується за допомогою технічного застосування механіки, хімії і т.д.". Сучасна технологія, вказуючи методи виробництва продукції, дає в самому процесі, в технічному оформленні окремих його частин об'єктивну основу для розчленування процесу на частини. Розчленування процесу виробництва продукції на стадії, фази, операції визначається характером продукту, технологічними методами його виробництва, застосовуваними знаряддями праці, характером сировини та ін

Стадії, фази як відособлені в технологічному відношенні часткові процеси можуть бути виділені зазвичай при виробництві будь-якого продукту. Вони підрозділяються на більш дрібні часткові процеси операції. Операція- це частина виробничого процесу, яка виконується на одному робочому місці одним або кількома робочими або протікає під їхнім наглядом. Вона характеризується єдністю елементів виробничо-трудового процесу і не переривається виконанням інших робіт. Операції, спрямовані безпосередньо на зміну предмета праці (зміна форми, молекулярного складу, стану, зовнішнього вигляду, розміру, взаєморозташування частин), називаються основними, або технологічними. До них, наприклад, відносяться дроблення, окислення, екстракція, полімеризація, змішання, формування виробів та ін Їх сукупність є технологічний процес. Крім технологічних операцій технологічний процес може включати іноді технологічні необхідні перерви між операціями для здійснення природних процесів (охолодження, сушіння, визрівання та ін), які протікають зазвичай повільно. Таким чином, технологічний процес являє собою сукупність процесів, в результаті безпосереднього здійснення яких відбуваються всі необхідні зміни в предметі праці, тобто досягається мета виробничого процесу. Крім основних (технологічних) операцій та технологічних перерв процес виробництва основної продукції включає ряд допоміжних операцій, призначення яких-сприяти виконанню основних операцій (транспортування, контроль, сортування продукції і т. д.). Крім цих елементів, частин у виробничий процес може входити і міжопераційногопролежування. Сукупність усіх трудових процесів (основних і допоміжних операцій) являє собою робочий процес. Структура будь-якого процесу виробництва зазвичай не залишається постійною, тому що залежить від численних змінюються чинників (технологічних методів виробництва, обладнання, що застосовується, поділу праці, організації виробництва та ін.). Первинним елементом просторової організації виробництва, як і виробничої структури підприємства, є робоче місце. Робоче місце - це неподільна в організаційному відношенні (у даних конкретних умовах) ланка виробничого процесу, що обслуговується одним чи декількома робітниками, призначена для виконання однієї чи декількох виробничих або обслуговуючих операцій, оснащена відповідним устаткуванням і технологічним обладнанням.Робоче місце може бути простим (один робітник обслуговує один агрегат), багатоверстатним (один робітник обслуговує групу машин), комплексним (колективним,) (група робітників обслуговує один агрегат).Прості і багатоверстатні робочі місця характерні для дискретного виробництва. Комплексні робочі місця створюються в основному в галузях з використанням апаратурних технологічних процесів (хімічна, металургійна, харчова промисловість). Такі робочі місця обслуговуються групою робітників з певним розмежуванням виконуваних ними функцій.Робоче місце може бути стаціонарним і рухомим. Стаціонарне робоче місце розташоване на закріпленій за ним виробничій площі, оснащеній відповідним устаткуванням, а предмети праці подаються до робочого місця. Рухоме робоче місце пересувається разом з устаткуванням у процесі обробки предметів праці.В залежності від особливостей виконуваних робіт робочі місця підрозділяються на спеціалізовані й універсальні.На робочих місцях здійснюється безпосередня взаємодія матеріальних і трудових факторів виробництва, на рівні робочого місця концентруються основні резерви зростання продуктивності праці.Від рівня організації робочих місць, обґрунтованого визначення їхньої кількості, узгодження їх роботи в часі, раціонального розташування на виробничій площі істотно залежать кінцеві результати діяльності підпрємства.