МР_АЗ_Семінарські

використовування власних технічних засобів архіву, технічних засобів користувачів НАФ, або тих та інших на правах оренди. Все це враховується при складанні угоди про використання. Справжню революцію спричинює впроваджування комп’ютерної технології. Комп’ютери, за визнанням західних архівознавців, крім можливості обробляти необмежені масиви інформації,

викликали до життя нову дослідницьку методологію. Формується і новий тип користувача. Нові технології створюють можливості для використання архівної інформації у тих місцях, де вона не зберігається. Користувачам різних банків даних, що існують у світі, не обов’язково особисто відвідувати архіви,

бібліотеки. Вони цікавляться в першу чергу не сховищами, де є інформація, а

тими шляхами, якими зможуть цю інформацію отримати.

Проблема ефективності використання НАФ має не лише внутріархівне значення, але й винятково важлива в умовах зростаючої інформатизації всього суспільства. Ефективність організації використання архівних документів відображає результативність діяльності архівної установи щодо надавання суспільству архівної інформації. Тому можна визнати, що висока ефективність організації використання – це максимальне задоволення архівістами усіх вимог суспільства у ретроспективній документній інформації при оптимальному використанні інформаційних ресурсів.

Ефективність використання архівних документів має і матеріально-

грошовий вимір. Спектр платних послуг у цій галузі значно збільшився, а

вартість інформації незрівнянно зросла. Тому виникає необхідність у спеціальній службі – «архівному маркетингу». Це має бути спеціальна соціологічно-консалтингова служба, яка займатиметься забезпеченням зв’язків архівних установ і споживачів архівної інформації, створенням ринку архівних послуг і визначенням вартості архівних робіт. Соціологічну частину архівного маркетингу можна визначити, як вивчення кола реальних і потенційних споживачів ретроспективної документної інформації, дослідження мотивів звернення споживачів і збільшення їх кількості.

41

Ефективне використання НАФ досягається шляхом інтеграції усіх головних ділянок роботи архіву: експертизи цінності документів НАФ,

комплектування ними архівних установ, забезпечення схоронності документів,

їхнього обліку та створення досконалого довідкового апарату. Це пов’язано з функціонуванням НАФ як цілісної інформаційної системи – інтегральної частки єдиних інформаційних ресурсів суспільства. У цьому контексті всю роботу архівних установ націлено на всебічне розкриття й оптимізацію інформаційного потенціалу НАФ, забезпечення правових, економічних,

фінансових, організаційних, технічних, наукових умов організації користування архівними документами та архівною інформацією. Важливим комплексним завданням є підготовка масиву архівних документів НАФ та документної інформації, що міститься у них, до активного використання суспільством. Це пов’язано з усуненням необґрунтованих обмежень щодо використання в сучасних умовах незмірно зростаючої суспільної потреби в документній інформації, неухильно збільшується кількість її споживачів,

урізноманітнюються форми і засоби поширення архівної інформації,

удосконалюються її технічні можливості. Важливим чинником пошуку і використання документної інформації є архівна евристика.

Контрольні питання

1.Назвіть ознаки потреб в архівній інформації.

2.Назвіть основні напрями використання НАФ.

3.Що таке архівний маркетинг і які основні його завдання?

Література: [1, с. 650; 2, с 86; 16, с. 277-298; 18, с. 384-397].

42

4 РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ

Відповідно до навчального плану підготовки студенти пишуть реферати з навчальної дисципліни «Архівознавство». Ця форма самостійного вивчення навчальної дисципліни передбачає дослідження основних питань програмного матеріалу.

Тематика рефератів відображає проблеми, що вивчаються в курсі

«Архівознавство». Тому написання рефератів сприяє формуванню глибоких і міцних наукових знань у студентів.

Необхідно пам’ятати, що реферат – це стисле викладення основних положень книг, статей з конкретної проблеми. Завдання студентів полягає у вивченні та висвітленні поглядів, ідей різних авторів, у визначенні спільного,

що поєднує позиції цих авторів. При цьому викладення повинне містити й власну позицію студента, його коментар до тієї або іншої проблеми.

Реферати, підготовлені студентами, заслуховуються та обговорюються на семінарських заняттях. Оцінка за реферат виставляється на семінарі й враховується викладачем під час визначення підсумкового контролю.

Усі реферати повинні відповідати єдиним вимогам.

1. Робота повинна бути акуратно виконана на стандартних аркушах формату А4 у друкованому варіанті, обсягом 10-15 сторінок. Поля сторінки

20 мм з усіх боків. Набір здійснювати текстовим редактором Times New Roman, 14 кегль, міжрядковий інтервал 1,5, абзац 1,25 см. Рівняння тексту по ширині сторінки. Сторінки нумеруються в правому верхньому кутку арабськими цифрами без крапки наприкінці, додержуючись наскрізної нумерації. Першою сторінкою є титульна, на ній номер сторінки не проставляється.

2. Конкретний зміст реферату, його структура визначається студентом разом із викладачем. Як правило, реферат має таку структуру:

– ВСТУП, де обґрунтовується вибір теми реферату, її актуальність,

формулюється основна мета і завдання дослідження.

43

–ОСНОВНА ЧАСТИНА, яка складається з двох або трьох розділів. У

розділі належить викласти загальні, теоретичні та методичні питання. У

наступних розділах розкривається конкретний матеріал, який має практичне значення. З метою більш логічного викладення матеріалу кожний розділ закінчується невеликими висновками.

–ВИСНОВКИ – заключна, узагальнююча частина реферату, де стисло підбивають підсумки дослідження, міститься особиста позиція автора реферату.

–Текстова частина реферату завершується СПИСКОМ ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, де найменування використаних монографій, посібників та статей розташовані в алфавітному порядку за першою літерою прізвища автора.

Наприклад:

Білуха М. Т. Основи наукових досліджень : навч. посібник / М. Т. Білуха. –

К. : Вища школа, 1997. – 271 с.

Исаев В.С. Основы научных исследований / В. С. Исаев. – Новгород :

НГАСУ, 1997. – 82 с.

– ДОДАТКИ, які подаються наприкінці реферату, наводяться таблиці,

ілюстрації та інші допоміжні матеріали.

3.Реферат починається з титульної сторінки. (Додаток А).

4.Вступ, розділи і висновки, які розміщуються в указаній послідовності,

починаються з нової сторінки. Заголовки розділів реферативного дослідження слід розміщувати посередині рядка і писати великими літерами без крапки наприкінці й не підкреслювати. Перенос слів у заголовку не допускається.

Відстань між заголовком та наступним рядком повинна дорівнювати пропущеному рядку.

5. На цитати треба давати посилання, які робляться мовою оригіналу.

Після цитати робиться в дужках позначка [4, c. 38]. Це означає, що дане видання міститься у списку літератури за порядковим номером – 4. Друга цифра – 38 – означає номер сторінки, звідки взята цитата.

44

6. Оцінка реферату враховує ступінь розкриття теми, обсяг використаної літератури, змістовність викладення фактів, рівень самостійності міркувань.

Важливо, щоб реферат був написаний відповідно до теми, а його структурні підрозділи повністю розкривали проблему дослідження.

45

5 ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

1.Проблема комплектування архівів в умовах державної монополії на архівні документи.

2.Міжнародні договори і конвенції про охорону архівів як частину культурної спадщини людства.

3.Розробка в українському архівознавстві основних принципів класифікації документів.

4.Значення класифікації для раціонального розміщення документів в архівосховищах, підвищення ефективності їх пошуку і використання.

5.Спадкоємність принципів класифікації документів на стадіях відомчого і державного зберігання.

6.Умови збереження і розформування колекцій в архівах.

7.Методика складання схем систематизації документів у межах архівних фондів.

8.Типи і види схем систематизації справ архівних фондів.

9.Призначення та умови застосування схем різних типів і видів.

10.Специфіка систематизації документів об'єднаних архівних фондів, фондів особистого походження й архівних колекцій.

11.Види та призначення методичної допомоги для обгрунтування і здійснення класифікації документів і практичного проведення робіт з їх фондування та систематизації в межах фондів.

12.Роль історичних довідок при фондуванні і систематизації документів.

13.Способи систематизації справ архівного фонду: безпосередня систематизація і картковий спосіб.

14.Наукова класифікація документів — основа комплектування державних архівів.

15.Взаємозв'язок і взаємозалежність класифікації документів, комплектування та експертизи їх цінності. Функції державної інспекції архівів.

46

16.Організація та методика роботи щодо експертизи цінності документів.

17.Фондові каталоги. Центральний фондовий каталог (ЦФК). Його побудова.

Порядок ведення фондових каталогів.

18. Вплив науково-технічного прогресу на забезпечення тривалого фізико-

хімічного збереження архівних документів.

19.Розвиток наукових методів тривалого збереження документів.

20.Забезпечення фізико-хімічної збереженості архівних документів.

21.Специфіка використання ретроспективної документної інформації в поточній діяльності установ, організацій і підприємств.

22.Первинна і вторинна документна інформація як засіб використання документів.

47

6 ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

1.Предмет, об’єкти та методи архівознавства.

2.Джерельна база та історіографія архівознавства.

3.Початок архівів в Україні. Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі.

4.Архіви адміністративних та судових установ литовсько-польської доби

(XVI– перша половина XVII століття.).

5.Архіви та архівна справа Козацько-Гетьманської України (середина XVII– XVIII століття).

6.Архів коша Нової Запорозької Січі.

7.Архіви та архівна справа в Правобережній Україні та в Західноукраїнських землях у XVIII столітті.

8.Архіви та архівна справа в Україні кінця XVIII–ХІХ століття.

9.Організація історичних архівів та формування наукових документальних колекцій в Україні.

10.Архіви України в контексті проектів архівних реформ у Росії ХІХ– початку ХХ століття.

11.Архіви та архівна справа доби визвольних змагань і відновлення Української держави (1917–1920 років)

12.Архівна справа в Західній Україні, на Буковині та Закарпатті у 1920-1930-х

роках.

13.Архівне будівництво в Україні за часів радянської влади (1919–1940 років).

14.Архівне будівництво в Україні за часів радянської влади (1941–1990 років).

15.Поняття «архівна система», її основні види.

16.Система архівних установ, її структура та мережа.

17.Поняття та структура НАФ. Право власності на документи НАФ.

18.Зарубіжні архіви.

19.Зарубіжна архівна україніка.

48

20.Організація роботи архівів.

21.Класифікація документів у межах архіву.

22.Класифікація документів у межах архівного фонду.

23.Поняття експертизи цінності документів та її завдання.

24.Принципи експертизи та критерії цінності документів

25.Організація та методика експертизи цінності документів та оформлення її результатів.

26.Комплектування архівів.

27.Архівне описування: поняття, види, принципи і методи.

28.Обліково-охоронна робота архіву. Індивідуальний і сумарний облік архівних документів.

29.Архівні довідники в системі НДА: функції та структура.

30.Особливості матеріальної основи документів і способів фіксації інформації.

31.Документи на паперових носіях.

32.Старіння документів.

33.Технологія зберігання документів.

34.Реставрація.

35.Інформатизація архівної справи: поняття, мета та завдання.

36.Основні шляхи інформатизації архівної справи: світовий досвід.

37.Стан і завдання інформатизації архівної справи в Україні.

38.Науково-дослідна робота архівних установ.

39.Методична робота архівних установ.

40.Користування архівними документами та архівна евристика.

49

7 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

Таблиця 7.1

	Види самостійної	Планові		Форма контролю та	Максимальна
		терміни
	роботи			звітності	кількість балів
		виконання
	1	2		3	4
	(лекцій – 28, практичних занять – 14, підсумковий контроль – іспит)
	І За систематичність і активність роботи на семінарських (практичних)
			заняттях
	1.1 Підготовка до	Протягом		Поточний контроль
	практичних занять	семестру		знань на практичних
	(вивчення			заняттях у т.ч.
	обов’язкової і
				відповіді на питання	0−5
	додаткової літератури,
				оперативний письмовий	0−5
	текстів лекцій;			контроль (в тому числі
	виконання тестових			тестовий)
	завдань, розв’язування
					6 х 5=30
	задач)
	1.2 Відвідування	Протягом		Самостійне	10
	практичних занять,	семестру		опрацювання окремих
	наявність конспекту			тем курсу
	практичних занять
	Разом за п.І				40
	ІІ За	виконання модульних контрольних завдань
	2.1 Підготовка до	1 модуль за		Перевірка правильності	10
	модульних	семестр у		виконання модульних
	контрольних робіт	терміни,		контрольних робіт

50