СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ “ІСТОРІЯ УКРАЇНИ”

1. ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ.

ПРЕДМЕТ: ІСТОРІЯ УКРАЇНИ.

Курс: Підготовка бакалаврів	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів, відповідних ЕСТS: 3 Модулів: 2 Змістових модулів: 2. Загальна кількість годин: 108. Тижневих: 3.	Шифр та назва напряму: Всі спеціальності. Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр.	Обов’язків рік підготовки: 1. Семестр: 1 Лекції: 18 годин. Семінари: 32 години. Самостійна робота: 58 годин, в т.ч. індивідуальна робота: навчальний проект (реферати, ІНДЗ, складання хронологічних таблиць, словничка-довідника основних історичних понять і термінів, карт-схем тощо) - 23 години. Вид контролю: екзамен – 27 годин

2. Мета:

• комплексне вивчення та узагальнення історичного минулого українського народу від найдавніших часів до сьогодення в контексті світової історії та практики державотворення в сучасній українській державі;

• засвоєння студентами основних історичних дат, постатей, понять і термінів, подій та явищ;

• вміння самостійно добирати і опрацьовувати історичні документи, науково – популярну і довідкову літературу;

• формування в студентів історичного мислення, вміння аналізувати й узагальнювати історичні події та явища, визначати їх суть, причинно – наслідкові зв’язки між ними, виділяти основне, суб’єктивне і об’єктивне, самостійно оцінювати і пояснювати історичний процес і робити правильні висновки з метою успішної розбудови національної держави.

3. Програма.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. СТАРОДАВНЯ І СЕРЕДНЬОВІЧНА

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (ДО КІНЦЯ ХVІІІ СТ.).

Тема 1. Вступ. Стародавня історія України. Київська Русь і Галицько – Волинська держава.

Предмет і завдання курсу історії України, його місце в системі вузівського навчання. Місце історії України в європейській і світовій історії. Наукова основа періодизації історії України.

Міжпредметні зв’язки у вивченні курсу історії України і методів роботи над ними під час вивчення курсу. Характеристика наукової літератури, архівних і опублікованих джерел. Художня література з історії України.

Формування і розвиток первіснообщинного ладу. Основні риси первіснообщинного ладу. Археологічні дослідження території України. Поява людини. Палеоліт. Первісне людське стадо. Виникнення родового ладу. Матріархат. Мезоліт. Неолітична революція. Розвиток землеробства і скотарства. Енеоліт. Трипільська культура.

Розклад первіснообщинного ладу. Бронзовий вік. Патріархат. Початок розкладу родового ладу. Ранній залізний вік. Перші писемні відомості про племена кіммерійців, скіфів, сарматів. Перші протидержавні утворення. Економічні зв’язки з країнами Середземномор’я та Передньої Азії. Античні міста – держави Північного Причорномор’я.

Давні слов’яни. Проблема походження слов’ян в історіографії. Найдавніші писемні та археологічні джерела про слов’ян. Західні, східні й південні слов’янські племена. Розселення і заняття східних слов’ян. Боротьба з готами, гунами, аварами. Війни слов’ян з Візантією та їх наслідки.

Перші державні об’єднання східнослов’янських племен на Середньому Подністров’ї. Східнослов’янські племена і державно племінні союзи VІ – ІХ ст. Побут, культура і вірування слов’янських племен.

Виникнення феодалізму і утворення держави у східних слов’ян (VІ – ІХ ст.). Розселення східних слов’ян. Економічний розвиток. Формування класів і феодальних відносин. Виникнення Києва (V ст.). Князь Кий. Формування державного об’єднання слов’янських племен Придніпров’я. “Руська земля”. Князі Аскольд і Дір. Походження термінів “Русь”, “Руська земля”. Перетворення Києва на державний центр східнослов’янських племінних союзів.

Теорії походження Київської Русі. Соціально – економічні і політичні фактори об’єднання слов’ян. Утворення міст. Розвиток і характер землеволодіння.

Київська Русь у Х – на початку ХІІ ст. Князь Олег. Утворення Київської Русі. Соціально – економічний розвиток. Внутрішні та зовнішні фактори розвитку Київської держави за Ігоря, Ольги, Святослава.

Відносини Русі з кочівниками. Військові походи князів. Розширення кордонів Руської держави. Русь і Візантія. Запровадження християнства та його історичне значення. Володимир Великий та Ярослав Мудрий.

Соціально – економічний розвиток. Соціальна структура населення. “Руська правда”.

Культура Київської Русі. Міжнародні зв’язки і місце Київської Русі в історії Європи.

Південно – західні руські князівства (ХІІ - перша половина ХІV ст.). Причини ослаблення влади київських князів. Володимир Мономах і його боротьба за державну єдність Русі.

Причини роздробленості Русі. Дальший розвиток феодальних відносин і економічне та політичне посилення місцевих феодальних центрів. Розвиток міст, ремесла і торгівлі. Соціальна структура населення .Процес формування української народності. Перші літописні згадки терміна “Україна”.

Князівства Середнього Подніпров’я: Київське, Чернігово – Сіверське і Переяславське. Економічне і політичне зростання Галицького князівства. Волинське князівство. Роман Мстиславович. Утворення єдиного Галицько – Волинського князівства. Соціально – економічний розвиток Галицько – Волинського князівства. Данило Галицький.

Боротьба Русі проти монголо – татарської навали .Вторгнення Чінгісхана і Батия на руські землі. Південно – західні руські князівства під ігом Золотої Орди. Ідея єдності Русі. Спроби Данила Галицького організувати анти ординську коаліцію держав. Міжнародні відносини за Данила Галицького.

Культура періоду феодальної роздробленості.