До процентних належать такі доходи.
1. Доходи (витрати) за кредитами і депозитами та за іншими процентними фінансовими інструментами, у тому числі за борговими цінними паперами з фіксованим прибутком, що так чи інакше підраховані.
2. Доходи (витрати) у вигляді амортизації дисконту (премії) за цінними паперами.
3. Комісійні, подібні за природою до процентів.
Наприклад, доходи (витрати) від розміщення коштів у вигляді позики або за зобов’язання її надати, які визначаються пропорційно часу або пропорційно сумі вимоги (зобов’язання).
Комісійні доходи (витрати)
Комісійні — це доходи (витрати) за всіма послугами, наданими (отриманими) контрагентам.
До категорії комісійних включаються такі доходи.
1. Комісійні за гарантії розміщення позик від імені інших кредиторів та за операціями з цінними паперами.
2. Комісійні доходи (витрати) від операцій за розрахунково-касове обслуговування, обслуговування кредитних (депозитних) рахунків, за зберігання цінностей та здійснення операцій із цінними паперами.
3. Комісійні за проведення операцій з іноземною валютою та за продаж або купівлю монет і банківських металів для третіх сторін.
4. Інші комісійні доходи (витрати) за операціями, що визначаються Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Окремо за групою 620 рахунків обліковуються результати від торговельних операцій. Усі балансові синтетичні рахунки даної групи є активно-пасивними. Отже, результати бувають як позитивними, так і негативними. Отже, в економічному плані вони збільшують або доходи (позитивний результат) або видатки (результат негативний). Водночас торговельні прибутки (збитки) — це чисті прибутки (збитки) від операцій купівлі — продажу різних фінансових інструментів.
Облік отриманих результатів ведеться за такими рахунками:
від торгівлі цінними паперами на продаж 6203
від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами 6204
від торговельних операцій з іншими фінансовими інструментами 6209
Доходи (витрати) від банківської діяльності, що не належать до перелічених груп, визначаються як «Інші доходи» та «Інші витрати».
Небанківські операційні доходи і витрати поділяються на такі групи:
-
адміністративні витрати;
-
інші.
Адміністративні витрати пов’язані із забезпеченням діяльності банківської установи. Облік здійснюється за такими групами:
витрати на утримання персоналу 740
сплата податків та інших обов’язкових платежів, крім податку на прибуток 741
витрати на утримання основних засобів та нематеріальних активів 742
інші експлуатаційні та господарські витрати 743
витрати на телекомунікації 744
супутні небанківські операційні витрати 475
Інші небанківські операційні доходи (витрати) виникають у процесі здійснення небанківських операцій, але які є складовою діяльності банків.
До них належать доходи (витрати) від продажу основних засобів, нематеріальних активів, від орендних операцій, доходи, одержані від надання банківських послуг, а саме: аудиторські послуги, підтримка програмного забезпечення, консультації тощо.
Як уже зазначалося, результат від торговельних операцій обліковується за активно-пасивними рахунками групи 620 (6203, 6204, 6209).
Дещо інакше відображається в обліку результат від продажу основних засобів, цінних паперів на інвестиції, вкладень в асоційовані та дочірні компанії. Так, позитивний результат обліковується за рахунками класу 6 «Доходи» (відповідно 6490 та 6394), а негативний — за рахунками класу 7 «Витрати» (7490, 7394). Отже, рахунки для врахування позитивного результату пасивні, а негативного — активні.
Досить корисною для управління банком є бухгалтерська інформація щодо створення резервів. За МСБО резерви — це визнання витрат на врахування погіршення якості активів банку або підвищення ризиковості його операцій. Відрахування в резерви обліковуються за їх видами за рахунками групи 770.
Ще одна особливість класу 7 Плану рахунків. Виходячи з основоположних моментів фінансового обліку суми податку на прибуток обліковуються за рахунком 7900 А «Податок на прибуток». Іншими словами, за змістом операції податок на прибуток має характер видатків, отже, облік здійснюється у класі 7 «Витрати».
Досить об’ємною за обсягом є структура класу 9 Плану рахунків «Позабалансові рахунки». Зазначимо, що позабалансовий облік за Новим Планом рахунків враховує ряд положень міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
Згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку елемент активу або пасиву проводиться на рахунках балансу у тому разі, якщо він задовольняє дві вимоги.
1. Імовірно, що банк отримає або втратить будь-яку майбут- ню економічну вигоду, пов’язану із цим елементом активу або пасиву.
2. Цей елемент активу або пасиву має вартість, яка може бути точно виміряна.
Елементи активу або пасиву, які не задовольняють ці дві вимоги, обліковуються на позабалансових рахунках.
На рахунках класу 9 обліковуються:
Вимоги та зобов’язання банку, які можуть виникнути в майбутні періоди та за якими банк піддається ризику.
Документи і цінності.
Рахунки за операціями з приватизації.
Бухгалтерський облік операцій за позабалансовими рахунками ведеться за системою подвійного запису. Характеристика рахунків — актив або пасив визначається з таких міркувань:
-
Позабалансовий рахунок — активний, якщо при переведенні його на баланс дебетується балансовий рахунок. Наприклад, рахунок № 9020 «Гарантії, що надані клієнтам» — активний, оскільки в разі, коли клієнт виявиться неплатоспроможним, банк змушений буде платити за наданою гарантією і дебетуватиме рахунок балансу «Сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями».
-
Позабалансовий рахунок — пасивний, якщо при переведенні його на баланс кредитується балансовий рахунок. Наприклад, рахунок № 9110 «Зобов’язання з кредитування, які отримані від банків» — пасивний, оскільки в разі, коли банк скористається, наприклад, кредитною лінією, він кредитуватиме рахунок балансу групи 162 «Кредити, які отримані від інших банків».
Для відображення операцій за системою подвійного запису використовуються рахунки групи 990 та 991.
Усі рахунки класу 9 поділяються на 3 частини.
1. Рахунки розділів 90—95 використовуються для обліку операцій, які несуть різні ризики для банку. Це ось що:
-
зобов’язання і вимоги за усіма видами гарантій;
-
зобов’язання з кредитування;
-
зобов’язання і вимоги за операціями з валютою;
-
вимоги та зобов’язання щодо цінних паперів, спотових та строкових фінансових інструментів.
За рахунками розділів 90—95 не обліковуються надані зобов’язання, за якими не існують кредитні або ринкові ризики, наприклад видані гарантії або акредитиви, за якими існує покриття у формі заставних депозитів або блокованих коштів клієнтів. При цьому такі кошти обліковуються за рахунками «Кошти в розрахунках».
За рахунками розділів 90—95 (рахунки можуть бути активними або пасивними) обліковуються безвідкличні операції лише за угодами, які мають юридичну силу. Відкличні зобов’язання не є ризиковими і можуть на розсуд банку обліковуватись у розділі 98 або позасистемно.
Рахунки розділів 96—98 слугують для обліку документів, цінностей та розрахунків за операціями з приватизації. Усі рахунки цих розділів активні.
Рахунки розділу 99 використовуються для обліку позабалансових операцій на контррахунках методом подвійного запису. Так, рахунок 9900 є контррахунком для рахунків розділів 90—95, а рахунок 9910 — для розділів 96—98.
План рахунків несе дуже велику за обсягом інформацію щодо господарських операцій банку, але для створення бази даних (репозитарію) необхідно її значно розширити, що можливо в системі аналітичного обліку.
За допомогою Плану рахунків забезпечується виконання дуже важливої функції бухгалтерського обліку. Ідеться про запис інформації щодо операцій, які виконуються банком, та можливість відобразити результати цих операцій у балансовій та фінансовій звітності. У результаті створюються умови для проведення загального аналізу діяльності банку та прийняття відповідних управлінських рішень.
Проте для отримання звітності в розрізі всіх необхідних форм та для внутрішнього аналізу і користування цього недостатньо. Для обрахування макроекономічних показників грошово-кредитної політики, надання повної інформації про діяльність банку контролюючим органам необхідна докладна інформація про контрагентів кожної операції та параметри цих операцій, що досягається на рівні аналітичного обліку.