1.1. Поняття про технологію
Якщо звернутися до самого визначення терміну технологія, до його споконвічного значення (техно – майстерність, мистецтво; логос – наука), то ми прийдемо до висновку, що мета технології полягає в тому, щоб розкласти на складові елементи процес досягнення якого-небудь результату.
До появи технології панувало мистецтво – людина робила щось, але це щось виходило тільки у нього, це як дар – дано або не дано. З допомогою технології все те, що доступно тільки обраним, обдарованим (мистецтво), стає доступно всім.
Технологія в широкому сенсі – обсяг, якіможна використовувати для виробництва товарів і послуг з економічних ресурсів. Технологія – у вузькому сенсі – спосіб перетворення речовини, енергії, інформації в процесі виготовлення продкції, обробки та переробки матеріалів, складання готових виробів, контролю якості, управління.
У промисловості і сільському господарстві опис технології виконується в документах, що іменуються оперативна карта технологічного процесу (при докладному описі) або маршрутна карта (при короткому описі).
Розрізняють промислову, наукову, механічну, хімічну технології та ін. Серед інших технологій виділяють високі технології – найбільш викорозвинуті (найсучасніші) технології, що є наукоємними, тобто, які інтенсивно використовують найновіші наукові досягнення. Наприклад, виробництво мікропроцесорів, сучасних автомобілів, атомної енергії, космічної техніки, мікробіологічної продукції, літакобудування тощо. Прийнято вважати, що такі технології є найбільш важливими з точки зору забезпечення майбутнього людства..
Використання наукових досягнень у технології дозволяє створювати найпрогресивніші виробничі процеси й оптимальні умови для їхнього здійснення.
Розмаїтість виробництв обумовлює розмаїтість видів технології, а, отже, потребує від керівників різнобічних технічних знань і уміння швидко орієнтуватися в складних умовах сучасного виробництва. Знання технології дозволяє керівникам виявляти шляхи раціонального використання наявних резервів і зростання виробництва, впроваджувати у виробництво науково-технічні досягнення, вибирати оптимальні витрати сировини, матеріалів, палива й електроенергії. Під терміном оптимальні витрати слід розуміти мінімально можливі витрати, які не тягнуть за собою погіршення умов праці, санітарних та екологічних норм технічної та пожежної безпеки, наднормативний знос знарядь, а також фінансових, економічних, політичних та ін. ризиків.
1.2. Поняття про виробничий і технологічний процеси
Виробничий процес – це сукупність дій, у результаті яких вихідні матеріали і напівфабрикати перетворюються в готову продукцію, що відповідає своєму призначенню. Виробничий процес на підприємстві потребує різноманітних дій: постачання сировини, ремонту устаткування, навчання персоналу, забезпечення санітарно-гігієнічних і екологічних заходів. Всі ці дії можуть бути різними й здійснюватись, залежно від виникаючих потреб, у різний час і забезпечуватися різноманітними заходами, у результаті реалізації яких вирішується та чи інша проблема. Таким чином, виробничий процес складається з матеріального й енергетичного забезпечення, транспортних і складських операцій, ремонтних робіт і техніко-економічного управління виробництвом.
У будь-якому виробничому процесі можна виділити основні та допоміжні процеси. Процеси виробництва, що забезпечують перетворення сировини і матеріалів у готову продукцію, називаються основними. Допоміжні процеси забезпечують виготовлення продукції, використовуваної для обслуговування основного виробництва (наприклад, виготовлення інструментів, оснастки і т.д.).
Технологічний процес – це частина виробничого процесу, безпосередньо пов’язана з послідовним перетворенням предмета праці в продукт виробництва. Він здійснюється за встановленим порядком, на визначеному устаткуванні, при встановленій кількості та якості сировини, при заданих технологічних параметрах (температурі, тиску, часі та ін.). Він формується під дією об’єктивних чинників: соціального устрою суспільства, його економіки, відповідних сировинних ресурсів, наукового рівня й практичного досвіду керівників і виконавців виробництва (рис. 1.1).
Досвід
Рис. 1.1. Технологічний процес
Різниця технологічних процесів обумовлена розмаїттям продуктів виробництва, сировини, вихідних матеріалів, засобів виробництва, прийомів і методів роботи й інших специфічних чинників.
Ніхто в процесі виробництва не має права на свій розум порушувати встановлений порядок технологічного процесу, тому що це є закон виробничого процесу. Всі положення такого порядку чітко визначені й описані у спеціальному документі – технологічному регламенті. Технологічний регламент – вичерпний звід правил, необхідний і достатній для відтворення технологічного процесу. Виконання вимог технологічного регламенту є обов’язковим. Постійний контроль за відповідністю виробництва технологічного регламенту, якістю продукції і станом навколишнього природного середовища здійснюють технічні служби підприємства. Отже, технологічний регламент – це основний технологічний документ, що визначає режим і порядок проведення операцій технологічного процесу.