- •Передмова
- •Філософсько-теоретичні основи історії культури
- •1. Поняття культури
- •1. Виникнення й історична еволюція поглядів на культуру в європейській культурологічній думці
- •2. Сучасне розуміння категорії "культура", її сутність, функції та структура
- •3. Поняття світової та національної культури
- •4. Культура і сучасна цивілізація
- •2. Основні культурні регіони світу (європейський; далекосхідний; індійський; арабо-мусульманський; тропічно-африканський; латиноамериканський) та їх характерні риси
- •Лекція 3. Культура первісного суспільства
- •Загальна характеристика первісної епохи та її періодизація
- •Расова диференціація людини, її основні ознаки та поширення на землі
- •3. Виникнення мовних сімей, причини їх формування і еволюція
- •4. Характеристика первісних форм релігійних вірувань, їх специфіка та особливості.
- •5. Первісне мистецтво, його синкретичний характер, перші здобутки.
- •Лекція 4. Культура давніх цивілізацій
- •1. Стародавні цивілізації як культурний феномен
- •2. Особливості культурної еволюції Стародавнього Сходу
- •3. Досягнення культури Месопотамії та Стародавнього Єгипту
- •4. Своєрідність культурної старовини Індії та Китаю
- •Лекція 5. Антична культура
- •1. Особливості античної культури
- •2. Культура Стародавньої Греції.
- •3. Культура епохи еллінізму
- •4. Культура Стародавнього Риму
- •5. Світове значення античної культури. "Грецьке диво"
- •Лекція 6. Візантійська культура
- •1. Особливості культури Візантії
- •2. Ранньовізантійська культура
- •3. Класична візантійська культура
- •4. Культура пізньої Візантії
- •5. Світове значення візантійської культурної спадщини
- •Теоретичні засади Західноєвропейської середньовічної культури
- •2. Духовна культура Західноєвропейського Середньовіччя
- •Ренесансний світогляд і культура. Неоплатонізм. Гуманізм
- •2. Періодизація культури Відродження. Ранній Ренессанс
- •3. Філософські засади Високого Відродження. Тенденції синтезу та узагальнення в мистецтві
- •4. Пізнє Відродження. Модифікація ренесансної культури: маньєризм, пантеїзм, макіавеллізм, утопізм
- •5. Відродження і світовий культурний прогрес. Витоки ренесансної культури в Україні
- •1. Реформація і генезис культури Нового часу
- •2. Наукова революція XVII ст. Та формування світоглядних засад культури Нового часу
- •3. Особливості розвитку художньої культури XVII cm. Бароко та класицизм
- •1. Просвітництво як культурно-історичний феномен, його витоки та основні засади
- •2. Раціоналістична філософія. Енциклопедизм
- •3. Зростання ролі літератури в житті суспільства
- •Особливості розвитку мистецтва доби Просвітництва (архітектура, живопис, музика, театр)
- •1. Особливості європейської культури
- •2. Основні художні течії: неокласицизм, романтизм, реалізм
- •3. Культурне життя кішрі XIX cm: від натуралізму до символізму
- •1. Особливості та загальні тенденції розвитку світової культури
- •2. Модернізм як специфічний культурний феномен
- •3. Культурна ситуація після Другої світової війни. Феномен культури "протесту"
- •1. Становлення нової цивілізації та його согрокультурні наслідки
- •2. Масова культура — феномен постідустріального суспільства
- •3. Мистецтво постмодернізму
- •1. Етнокультурні проблеми походження українського народу
- •2. Матеріальна культура стародавнього населення України (палеоліт, мезоліт, неоліт)
- •3. Трипільська культура
- •4. Духовна культура стародавнього населення України (протонеоліт – епоха бронзи)
- •5. Культура епохи раннього залізного віку (кіммерійці, скіфи, сармати)
- •6. Культура слов'янського населення України
- •1. Культура дохристиянської Русі
- •2. Вплив християнства на культуру Київської Русі
- •1. Соціально-історичні умови розвитку культури Таліщько-Болинської Русі та її характерні риси
- •2. Ремесла, декоративне та ужиткове мистецтво
- •3. Архітектура, скульптура і малярство
- •Освіта і письменство
- •Лекція 17. Культурні традиції українського ренесансу (XV-перша половина XVII ст.)
- •1. Олельковицький ренесанс
- •2. Ранній гуманізм в Україні
- •3. Діяльність культурно-освітніх осередків
- •4. Братський рух і полемічна література
- •5. Архітектура й образотворче мистецтво
- •Музика і театр
- •Лекція 18. Духовна культура українського народу другої половини XVII-кінця XVIII ст.
- •1. Історичні умови культурного життя українського народу
- •2. Феномен козацької культури
- •3. Освіта і наука. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії
- •4. Література, театральне мистецтво і музична культура
- •Архітектура, образотворче, декоративне та ужиткове мистецтво
- •Лекція 19. Українська культура кінця XVIII-початку XX ст. Національно-культурне відродження
- •1. Суспільно-політичні й історичні передумови розвитку української культури
- •2. Генезис та періодизація національно-культурного відродження в Україні наприкінці XVIII — початку XX cт.
- •3. Дворянський період національно-культурного відродження та його особливості
- •4. Народницький період національно-культурного відродження
- •5.Модерністський період національно-культурного відродження та його характерні риси
- •5.Національно-культурне відродження у Галичині
- •Лекція 20. Українська культура у XX ст. (перша половина)
- •1. Мистецтво і звичаєвість — рівновеликі частина культури народу
- •2. Культурні явища початку XX ст.
- •3. Особливості національно-культурного відродження
- •4. Українізація як природне явище і політичне гасло
- •5. Катастрофа української культури в добу "соцреалізму"
- •Діячі української культури в еміграції
- •Лекція 21. Духовна культура україни в умовах нової соціальної реальності
- •1. Риси нової соціокультурної дійсності (на межі XXI cт.)
- •2. Проблема типології української національної культури
Лекція 4. Культура давніх цивілізацій
1. Стародавні цивілізації як культурний феномен
2. Особливості культурної еволюції Стародавнього Сходу
3. Досягнення культури Месопотамії та Стародавнього Єгипту
4. Своєрідність культурної старовини Індії та Китаю
1. Стародавні цивілізації як культурний феномен
Питання про історію культури давніх цивілізацій — доволі проблематичне. По-перше, воно безпосередньо пов'язане зі з'ясуванням дійсних витоків і особливостей розвитку світової цивілізації. У зв'язку з цим набуває гостроти полеміка між Сходом і Заходом стосовно провідної ролі у цьому процесі. По-друге, нові відкриття в галузі сучасної археології, палеонтології, палеогеографії, палеоботаніки, геології та багатьох інших наук нерідко ставлять під сумнів або й відверто спростовують традиційні погляди й звичні стереотипи, призводять до несподіваних висновків низки питань про історію культури Стародавнього Світу.
Під давніми цивілізаціями розуміють просторово-часові соціальні утворення, що характерні вже достатньо високим рівнем економічного, політико-правового й культурного розвитку, зростанням гармонізуючої ролі духовних чинників. Відомо, перші такі цивілізації виникали там, де були сприятливі кліматичні та геолого-географічні умови, родючі землі, потужні водні артерії, багаті лісові ресурси та поклади корисних копалин, передусім металевих руд та ін. Це великі землеробські центри на широкому терені Азії, Африки й доколумбової Америки. З-поміж них — Месопотамія (або Дворіччя, IV тис. до н.е.), Середня Азія та Кавказ і Закавказзя (IV тис. до н.е.), Стародавня Індія (IV тис. до н.е.)," Стародавній Китай (II тис. до н.е.), Стародавній Іран (І тис. до н.е.), Стародавній Єгипет (VI тис. до н.е.), Ефіопське і Кушське царства (- III тис. до н.е). Для більшості з них спільним було тривале збереження залишків родового, общинного ладу, централізована влада, зі сакралізованим правителем, що реалізовувалася через розвинений чиновницький апарат, опиралася на залежність формально вільних землеробів і ремісників, а також працю рабів.
Вивчення стародавніх текстів і даних сучасної археології дають змогу вченим висувати нові, нетрадиційні гіпотези. Дослідники аналізують питання: звідки у давніх народів з'явилися такі глибокі й точні знання в галузі математики та астрономії, виплавки та обробки металів, медицини? Причому ці знання постали без тривалого попереднього розвитку, в готовому вигляді. Вони ґрунтуються на розрахунках, які в окремих випадках недоступні для сучасної науки (згадаймо, зокрема, таємниці єгипетських, індіанських або китайських пірамід). Вчені прагнуть зрозуміти, як логічно сумістити наявність таких унікальних точних знань із міфологічним мисленням стародавніх народів, їх наївними космогонічними і космологічними уявленнями, використанням в основних видах діяльності примітивних знарядь праці.
Чимало спільних рис у матеріальній і духовній культурі давніх цивілізацій навіює на думку про існування в минулому єдиної планетарної цивілізації або кількох мегацивілізацій (так звана країна Му, Лемурія, Гондвана, Атлантида та ін.), які припинили існування внаслідок природних катаклізмів).
Дослідження у галузі геології, фізики, астрономії та інших природничих наук підтверджує факт, що наша планета за всю історію існування дійсно пережила декілька глобальних катастроф, внаслідок чого зміщувалася земна вісь, змінювалися полюси, клімат, рухалися величезні пласти земної поверхні.
Фактів, які б переконливо засвідчували про існування в неосяжному минулому високорозвинених мегацивілізацій, поки що не так багато, а і ними не можна нехтувати. Низка давніх цивілізацій достатньо вивчена для того, щоб скласти більш або менш цілісну уяву про їх особливості та внесок у розвиток світової цивілізації. З-поміж них — Месопотамія, Давній Єгипет, давні Китай та Індія, цивілізації майя, ацтеків, інків.