2.3. Результативність формуючого експерименту

Після корекційної роботи ми повторили тестування за методикою Рене Жиля “Знайди і викресли”. Отримані результати бачимо на діаграмі 2.

На формуючому експерименті діти вияли ефективні результати. Більшість дітей низького рівня стали на середній рівень. Степан П. так і не зміг показати хороші результати, ми дали свої рекомендації його батькам, які були зацікавленні у підвищенні уваги у Степана.

Діаграма 2. Рівень уваги дошкільнят після колекційної роботи .

Рівень уваги після проведеної корекційної роботи підвищився, нами отримані наступні результати. Низький рівень уваги виявився у 23,2% дітей, середній – у 44,8% дітей, високий – у 32,2% дітей. Ми порівняли початкові та кінцеві результати тестування та отримали наступні результати.

Порівняльна діаграмма рівня розвитку уваги на початку експерименту та на формуючому експеременті

Діаграмма 3. Динаміка розвитку уваги у дошкільнят.

Ми ставили перед собою наступну мету: створити педагогічні умови позитивних якостей уваги дітей дошкільного віку. Ми провели дослідження рівня уваги за допомогою відповідної методики. Проведене нами дослідження показало наступні результати: дітей з високим рівнем уваги збільшилось на 7%, з середнім рівнем уваги – на 10%, з низьким рівнем уваги дітей зменшилось на 17% ( діаграмма 3).

У процесі виконання методики дитина починає задіяти основні психічні механізми, тобто в процесі роботи приймають участь всі дані психічні процеси.

Увага будучи взаємозв'язаною з усіма психічними процесами, вона допомагає дитині в бурхливому розвитку мови, символічних діях і використання знаків, у виділенні свого «Я» і появі так званого почуття особистості. Вона допомагає дитині освоювати світ постійних речей, опановувати вживанням все більшого числа предметів за їх функціональним призначенням, відчувати ціннісне ставлення до навколишнього предметного світу, з подивом відкривати для себе деяку відносність сталості речей.

Таким чином, ми бачимо, що наша корекційна робота мала позитивні результати. Дітей з низьким рівнем розвитку уваги, стало набагато менше.

Висновки

1. Таким чином, довільна увага в дошкільному віці формується у зв'язку із загальним зростанням ролі мови в регуляції поведінки дитини.

2. У ході аналізу теоретичних аспектів дослідження уваги було виявлено, що в системі психологічних феноменів увага займає особливе положення. Воно включене у всю решту психічних процесів, виступає як їх необхідний момент, і відділити її від них, виділити і вивчати в “чистому” вигляді не представляється можливим. З явищами уваги ми маємо справу лише тоді, коли розглядається динаміка пізнавальних процесів і особливості різних психічних станів людини.

3. Увага дошкільника має своєрідні характеристики, котрі залежать від його психічного і особистісного розвитку, дозрівання деяких психічних функцій. Вона відображає його інтереси щодо навколишніх предметів і дій, які він з ними виконує. Дитина п’ятирічного віку, в основному, зосереджена на предметі чи на дії доти, доки не згасає її інтерес до цього предмета чи дії. Поява нового предмета викликає переключення уваги, тому діти рідко займаються чимось одним упродовж тривалого часу. Однак, разом з тим, саме у цьому віці розпочинається становлення довільності уваги, тобто коли дитина свідомо спрямовує її на певні об’єкти оточення, здійснює це, виходячи з завдань навчання або умов ігри, вимог дорослого.

4. Довільна увага в дошкільному віці формується у зв'язку із загальним зростанням ролі мови в регуляції поведінки дитини.

5. Проведений експеримент у ДНЗ “Ромашка” показав, що для ефективного формування довільної уваги дошкільників, особливе значення мають психолого-педагогічні умови навчання і виховання дітей. Зокрема виявлено, що низькі показники стійкості і продуктивності уваги дошкільників можуть залежати від недостатньо організованої педагогічної діяльності з їх розвитку. Практика показує, що продуктивному формуванню довільної уваги буде сприяти комплекс занять, вправ, ігор, дидактичних вправ і ігор.