25. Цінова політика олігополістичних фірм.

Олігополія – така ринкова модель, яка характеризується наявністю на ринку кількох фірм, які при формуванні своєї політики повинні враховувати реакції своїх конкурентів. Олігополія виникає внаслідок злиття, а також у зв’язку з наявністю різних бар’єрів.

Характері риси: 1. відносно невелика к-сть фірм присутніх на ринку 2. однорідний або диференційований 3. Високі бар’єри входження в галузь 4. Загальна взаємозалежність учасників ринку => необхідність враховувати реакцію конкурента при розробці своєї стратегії. Це є унікальна для олігополії риса.

Для фірм за олігополії є кілька варіантів взаємодії. Ці фірми можуть укласти таємну угоду і завдяки цьому встановити завищені ціни на прод-цію та отримувати додатковий П; можуть діяти незалежно і при розрахунку своєї ціни враховувати реакції своїх конкурентів; якщо серед цих фірм є одна більша чи ефективніша, то є можливість розвитку подій за моделлю цінового лідера, коли ця компанія призначає ціни і час від часу їх змінює, а інші пристосовують свої ціни до цієї. Найбільш вибухонебезпечною з точки зору цінової війни є перша ситуація, бо в цьому випадку ціна картелю є завищеною, а квоти кожної компанії не максимізують її власного П, а максимізують загальний П картелю. У двох останніх ситуаціях теж може виникнути цінова війна, але тут вона є менш ймовірною.

Цінова війна – це почергове зниження цін конкурентами спрямоване на захоплення більшої частки ринку або на витиснення конкурента з ринку. Розглянемо ситуацію, коли на ринк існує 2 компанії і рівноважна ціна уже встановлена (наприклад за картелю). Якщо фірма А знизить ціну на товар, а еластичність попиту є досить високою, то всі покупці перекинуться на товар фірми А => А збільшить об’єми продажу => збільшить TR => збільшить П, а у В її П або повністю втратить значну частину покупців (у крайньому випадку всіх) і його прибутки = 0, тому скоріше всього В знизить свої ціни, але не до рівня цін А, а ще нижче в надії, що завдяки цьому він зможе захопити весь ринок => тепер А втратить клієнтів і свої прибутки, а В навпаки захопить ринок. Таке поступове пониження цін триватиме доти поки одна із фірм не встановить ціни на тому ж рівні, що і ціни іншої компанії.

Основні характеристики цінової війни:

1.Незначне зменшення ціни одним конкурентом призводить до повної втрати прибутку іншим (в крайньому випадку якщо попит дуже еластичний і товари є повними замінниками)

2.У кожний даний момент є значний стимул для кожного конкурента до зниження P

3.На тривалому проміжку часу цінова війна веде до зниження сукупного П компанії до 0

4.Цінова війна закінчується встановленням конкурентної рівноваги.

Тривала цінова війна вигідна для покупця.

27. РАВНОВЕСНАЯ СТАВКА З/П НА КОНКУРЕНТНОМ РЫНКЕ ТРУДА и равновесный уровень занятости данного вида труда определяются на пересечении кривых предложения и спроса на труд. На рисунке 1 равновесная ставка заработной платы - Wc (6 дол.), а количество нанятых рабочих - Qc (1000). Для каждой отдельной фирмы задана ставка заработной платы Wc. Каждая из многих нанимающих фирм нанимает такую небольшую долю общего имеющегося в наличии предложения данного вида труда, что никто не может влиять на ставку зара­ботной платы. Иначе говоря, предложение труда абсолютно эластично для отдельной фирмы, как показано линией 5 на рисунке 1. Для каждой отдельной фирмы выгодно нанимать рабочих до точки, в которой текущая ставка заработной платы равна МRР труда. Это просто отражение правила МRР=МRС. Как показывает таблица 1, поскольку для отдельной конкурентной фирмы задана Цена ресурса, то предельные издержки на данный ресурс (НПО будут постоянны и равны цене ресурса (став­ке заработной платы).

В этом случае ставка заработной платы и соот­ветственно предельные издержки на труд являются постоянными для отдельной фирмы. Каждый дополнительный нанятый рабочий добавляет свою ставку заработной платы (6 дол, в данном случае) к общим издержкам фирмы на ресурс. Тогда фирма максимизирует свою прибыль путем найма рабочих до точки, при которой ставки заработной платы и соответственно предельные издержки на ресурс равны их предельному продукту в денежном выра­жении. На рисунке 1 "типичная" фирма будет нанимать qc (пять) рабочих.

Важно отметить, что общий доход фирмы от найма qc рабочих можно вычислить путем суммиро­вания МRР, этих рабочих. В данном случае общий доход от найма пяти рабочих равен площади фи­гуры Oabq_c на рисунке 1. Из этого общего дохода площадь прямоугольника OW_cbq_c опреде­ляет общие издержки фирмы на заработную плату, а площадь треугольника W_cab отражает допол­нительный доход, предназначенный для возна­граждения других вводимых факторов производ­ства, таких, как капитал, земля и предпринима­тельство.