- •Сучасний менеджмент і маркетинг нерухомості
- •Модуль № 1. Ринок нерухомості
- •1.1.1. Сутність і визначення нерухомості
- •1.1.2. Родові та власні ознаки нерухомості
- •1.1.3. Класифікація нерухомості
- •1.1.4. Правова сутність нерухомості
- •1.1.5. Характеристика об’єкта нерухомості за типовою схемою
- •1.1.6. Життєвий цикл нерухомості
- •1.1.7. Визначення зносу об’єкта нерухомості
- •1.2.1. Місце і значення ринку нерухомості у
- •1.2.3. Операції з нерухомістю
- •1.3.1. Ступінь досконалості ринку нерухомості
- •1.3.2. Характерні риси основних ринкових моделей
- •1.3.3. Особливі ознаки ринку нерухомого майна
- •1.4.1. Фактори впливу на розвиток ринку нерухомості
- •1.4.2. Цикл ринку нерухомості
- •1.4.3. Зв’язок ринку нерухомості з ринком капіталу
- •1.5.1. Види ринків нерухомості
- •1.5.2. Класи і формати офісної нерухомості
- •1.5.3. Ринок торговельної нерухомості
- •1.5.4. Характеристика і класифікація об’єктів на ринку
- •1.5.5. Класифікація товару на ринку житлової нерухомості
- •Модуль № 2 система менеджменту нерухомості
- •2.1.1. Форми розпорядження нерухомістю.
- •2.1.2. Функції управління нерухомістю
- •2.1.3. Цілі і задачі управління нерухомістю
- •2.2.1. Основні задачі стратегічного управління нерухомістю
- •2.2.2. Система управління нерухомістю
- •2.2.3. Професійна діяльність з управління нерухомістю
- •2.2.4. Технічна експлуатація нерухомості
- •2.3.1. Значення маркетингу на ринку нерухомості
- •2.3.2. Маркетингові складові в межах розробки та реалізації
- •2.3.3. Особливості маркетингу для різних видів нерухомості
- •2.4.1. Основні поняття девелопменту
- •2.4.2. Етапи девелопменту
- •2.4.3. Види девелопменту
- •2.4.4. Ефективність девелопменту
- •Контрольні питання ( модуль № 2):
- •Модуль № 3
- •3.1.1.Вплив фінансування на вартість нерухомості.
- •3.1.2. Фінансування інвестиційних проектів нерухомості
- •3.1.3. Ефект фінансового левереджу
- •3.2.1. Управління розробкою товару на ринку нерухомості
- •3.2.2. Управління ціноутворенням на ринку нерухомості
- •3.2.3. Управління продажами на ринку нерухомості
- •3.2.4. Управління маркетинговими комунікаціями
- •3.3.1. Методичні основи теорії оцінки
- •3.3.2. Види вартості. Ринкові і неринкові бази оцінки
- •3.3.3. Підходи до оцінки вартості нерухомості
- •3.4.1. Основні поняття
- •3.4.2. Плата за землю
- •3.4.3. Оподаткування нерухомості, відмінної від земельної ділянки
- •3.5.1. Основні поняття і положення
- •3.5.2. Системи страхування
- •3.5.3. Страхування нерухомості на підприємстві
- •3.5.4. Страхування нерухомості в разі її застави
- •3.5.5. Страхування незавершеного будівництва
- •Контрольні питання ( модуль № 3):
- •Список літератури Основний
- •Додатковий
- •Сучасний менеджмент і маркетинг нерухомості
1.1.4. Правова сутність нерухомості
Відповідно до Цивільного кодексу України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності на нерухомість є найбільш повне право, яке особа має на об’єкти нерухомості, й передбачає право володіння, користування та розпорядження об’єктами нерухомості. Нерідко в літературі ці права іменують « тріадою права власності». Власник має право здійснювати по відношенню до належного йому майна будь-які дії, що не протерічать закону та іншим правовим актам і не порушують права та законі інтереси інших осіб
Законодавство України визначає такі форми права власності: право власності Українського народу; право приватної власності; право державної власності; право комунальної власності.
Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, установлених Конституцією України. Кожен громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності Українського народу відповідно до закону.
Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Вони можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб не є обмеженими, окрім обмеження розміру земельної ділянки (до 100 га).
У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідні органи державної влади.
У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, які належать територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Способами набуття нерухомості у власність є:
створення нового нерухомого майна (будівництво житла,
спорудження промислових об’єктів, закладення багаторічних насаджень тощо);
набуття нерухомості на договірних засадах (купівля-продаж,
міна, дарування тощо);
набуття у власність за набувальною давністю. Особа, яка
добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно, якщо інше не встановлене законом;
набуття права власності на безхазяйську річ територіальною
громадою. По закінченні одного року від дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона, за заявою органу, вповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду в комунальну власність;
приватизація державного та комунального майна;
виявлення скарбу, що є пам’яткою історії та культури. Право
власності на скарб набуває держава. Особа, яка виявила такий скарб, має право на одержання від держави винагороди в розмірі до 20% його вартості на момент виявлення, якщо вона негайно повідомила міліції чи органам місцевого самоврядування про нього та передала скарб відповідному державному органу чи установі.
Право власності припиняється, якщо власник: відказався від права власності (продаж, дарування тощо); втратив право власності на майно через знищення та загибель майна.
Примусове припинення прав власності відбувається в разі: звернення стягнення на майно по обов’язкам власника (за рішенням суду); відчуження майна, яке за законом не належить даній особі; відчуження майна у зв’язку з відчуженням земельної ділянки; реквізиції; конфіскації; розподілу майна, що знаходиться у дольовій власності.