PROFESSIONAL ENGLISH

lower court	суд нижчої інстанції, нижчий суд
	(за інстанцією), нижча судова
	інстанція
court's ruling	постанова (рішення) суду
matter of law	питання права, юридичне
	питання
fact	обставина, факт, подія, випадок
to take up with smth.	мати справу (з чимось),
	розглядати (щось)
to determine issues of fact	вирішувати спірні питання
ordeal	суворе випробування
oath	присяга, клятва
battle	поєдинок, бійка
to discard	відмовлятися, скасовувати,
	уникати
to build up	створювати
fact-finding	розслідування фактів (або
	обставин), встановлення (і
	оцінка) фактів
jury	суд присяжних, присяжні
background	мотиви, деталі, пояснення
	(ситуації), підгрунтя
disinterested strangers	незацікавлені (у справі) сторонні
	особи
to empanel	включати у список присяжних
to hear the evidence	заслуховувати свідчення
	(свідків), заслуховувати
	(розглядати) докази (в суді)
ghost	віддалене нагадування про
	минуле, тінь
session	судове засідання
to convey	повідомляти, надавати
layperson	непрофесіонал
verdict	вердикт, рішення присяжних
to overturn	спростовувати, відхиляти
appellate court	апеляційний суд
witness	свідок

to find the facts	розслідувати факти або
	обставини (справи)
far more	набагато більше
outset	початок
sporadic	спорадичний, випадковий,
	разовий
trial	судовий процес (розгляд), судове
	слухання
rendering	переклад
proceeding	судочинство, розгляд справи у
	суді
to assess testimony	оцінювати (аналізувати)
	свідчення (докази)
to revise a decision	переглянути рішення

Text “Common Law and Civil Law “ (part 2)

Legislation

Of course the modern countries of both systems produce large amounts of legislation. But the common-law countries tends to be piecemeal. Save for the constitution, and fiscal matters, basic principles are not enacted (except as codifications of existing caselaw in such statutes as the Partnership Act). The typical statute merely adjusts some detail of the rules laid down by the courts. In complete contrast, modern civil law systems tend to think of themselves as 'codified'. The word 'code' in this context means that a whole area of law is laid down in one legislative document which aims to provide a coherent and consistent set of propositions which, if used in good faith, can be applied to solve any dispute in that area. The most obvious example is that of a criminal code. Historically, however, the most influential models have been the civil codes of France (1804) and Germany (1900). These codes deal with non-criminal private law, that is the rules on persons and family, property, wills and intestacy, contracts, torts and so on. Such codes also provide the general pattern of thought in the whole legal culture, acting as a default system for gaps elsewhere (for instance in the laws regulating employment or the environment). So important are they that a French lawyer will call the Civil Code 'le droit commun' (the common

81

82

law) and will aver that French law is codified. It is not: administrative law and conflict of laws are found in no coherent code; but the assertion illustrates the impact of the great Civil Code.

Precedent

Where the basic principles are contained in an enacted code, this is the source of the law. Judicial decisions do not make law because they do not need to. So, for instance, the Austrian Civil Code 1811 - which lays down the basic rules of private law - can sensibly provide: 'Decisions in individual cases and the opinions handed down by courts in particular lawsuits never have the force of law; they cannot be extended to other cases or to other persons. This approach is fortified by the historical fact that civil-law judges did not see their job as creating law, the professional fact that they are career civil servants, and the political fact that it is thought more democratic to entrust lawmaking to the elected representatives of the people. Common-law perceptions are quite different. Historically, the judges made the law. Furthermore, to this day the legislator in common law countries does not lay down the basic rules of the legal system. But they are needed, and so a notion of precedent comes into being. For instance, the English parliament has never defined murder, never laid down that you must keep your contracts, or pay compensation for damage unlawfully caused to others. Since such definitions and rules are necessary, courts and lawyers can find them only in earlier caselaw. And since it would be absurd and unfair if judges could re-make the basic law of murder or of contract in any case before them, a rule of 'precedent' binds them to the law as declared by higher courts in their jurisdiction. This means that, in deciding a legal issue, the common-law judge must come to terms openly and honestly with any rule laid down by precedent, just as a civil-law court has to face up to the rules laid down by the legislator. The doctrine of precedent is an operating rule of a common-law system: so the rule itself was never laid down by a legislator. It is a judicial creation and can be amended or adapted by its makers. So in England, for instance, the highest court (the House of Lords) held in the 19th century was bound by the law laid down in its own prior decisions. In the 1960s it amended that rule and gave notice that it was now free, to change its mind. Lower courts, however, are bound by the highest court's rulings on matters of law.

Fact

Legal disputes are as much about fact as about law. The work of the lower courts, in particular, is very largely taken up with determining issues of fact. The common law and the modern civil law both developed in territories where such matters were decided by ordeal, oath or battle. On discarding these methods, the two systems took different paths. The judges who built up the common law system were few in number, and left the hard work of fact-finding to non-lawyers: the jury, originally of neighbours who might be thought to know the background, and then of disinterested strangers empanelled to hear the evidence and decide. Nowadays only the USA makes much use of the jury for noncriminal matters (as required by the VII Amendment), but its ghost rules the procedure of all common-law countries. The very word 'trial' suggests a single, continuous and relatively short session in which all the evidence is presented to a jury who knew nothing about it beforehand. Similarly, there is no need for the judge to be acquainted with the case before the trial begins. The proceedings are oral, since that is the quickest and most effective way of conveying information to a number of laypersons. And their verdict is difficult to overturn, since an appellate court has not heard the evidence directly nor seen the witnesses in person. The civil law systems, by contrast, have always left the task of finding the facts to a professional judge. This has a number of consequences. First, there were always far more judges in civilthan in common-law countries. Second, the judge could be given more control from the outset of the dispute in deciding which witnesses to call and what questions to put to them. Third, the procedure could be more sporadic, spread over a number of sessions, and reduced to writing: the civil-law word often mistranslated as 'trial' is le proces, der Prozess - a better rendering is 'the proceedings'. Fourth, the rules of evidence can be flexible, since a professional judge is presumed capable of accurately assessing testimony. Finally it is easier for a higher court to correct or revise a decision.

Exercises.

1. Match the words, word combinations and expressions in the left

column with their Ukrainian equivalents in the right column:

1. session A. мотиви, деталі, пояснення,

83

84

	підгрунтя
2. general pattern of thought	B. вносити поправки та
	скорочувати
3. will	C. переглянути рішення
4. to adjust/ to correct	D.акт про партнерство
	(співпрацю)
5. precedent	E. виносити (вирок, рішення
	тощо)
6. fiscal matters	F. непрофесіонал
7. elected representatives	G. доводити до відома,
	повідомляти
8. to decide a legal issue	H. діюче правило
9. to revise a decision	I. прийнятий кодекс
10. career civil servant	J. виникати, мати місце
11. non-criminal	K. судове засідання
12. Partnership Act	L. система, що усуває недоліки
13. to give notice	M. початок
14. to empanel	N. суворе випробування
15. to amend and adapt	O. заповіт, воля
16. background	P. справи про податки
17. operating rule	Q. професійний цивільний
	службовець
18. ordeal	R. доручати, покладати
19. to hand down	S. прецедент
20. to keep contracts	T.дотримуватись (умов)
	контрактів (угод)
21. to entrust	U. народні обранці
22. enacted code	V. вирішувати судове питання
23. layperson	W. незлочинний
24. default system	X. включати у список
	присяжних
25. to come into being	Y. коригувати
26. outset	Z. загальна правова свідомість

2. Find the following words, word-combination and expressions in the text. Translate them into Ukrainian:

Codifications of existing caselaw; non-criminal matters; notion of precedent; outset of the dispute; to be piecemeal; to assess testimony; to remake the basic law of murder; operating rule of common-law system; rules laid down by legislator; coherent and consistent set of propositions; opinions handed down by courts in particular lawsuits; hard work of fact-finding; to entrust lawmaking to the elected representatives of the people; to pay compensation for damage unlawfully caused to others; to decide a legal issue; to be absurd and unfair; to be bound to amend the rule; to overturn the verdict; to be presumed capable; to act as a default system for gaps elsewhere; to come to terms openly and honestly with any rule laid down by precedent; appellate court; to take up with smth.; to keep contracts; to discard the methods; administartive law and conflict of laws; to present the evidence to a jury; to come into being; impact of the Great Civil Code; ordeal; oath; battle; to hear the evidence.

3. Find the following words, word-combinations and expressions in

the text. Translate them into English:

Повідомляти (надавати) інформацію непрофесіоналам (неюристам); викликати свідків; визнавати закони; бути використаним для вирішення будь-якї суперечки; бути підтвердженим історичним фактом; незацікавлені (у справі) сторонні особи, що занесені у список присяжних заслуховувати свідчення та приймати рішення; законодавчий документ; акт про партнерство; повідомляти; доводити те, що французське право кодифіковано; доктрина прецедента; дійти згоди (щодо чогось; професійний суддя; оцінювати (аналізувати) свідчення/докази; поодинокий судовий процес; ознайомитись зі справою до початку судочинства; загальна правова свідомість; вирішувати спірні питання (суперечки)(2); розтягуватись на численні засідання суду; суд присяжних, присяжні; заповіт та відсутність заповіту; система, що усуває недоліки (прогалини); переглянути рішення; ухвалений кодекс; справи про податки; професійний цивільний службовець; делікт; суворе випробування; суди вищої та нижчої інстанції; діюче правило; вносити поправки та скорочувати; мотиви / деталі/ пояснення; постанова (рішення) суду; питання права, юридичне питання (2).

4. Translate the sentences from Ukrainian into English:

85

86

1.Судді системи загального права залишили розслідування обставин справи непрофесіоналам та суд присяжних був зобов’язаний заслуховувати свідчення та приймати рішення щодо справи.

2.Кодекс є письмовим законодавчим документом, який складається із чітких та послідовних ухвалених законів, що допомагають вирішенню усіх юридичних питань та суперечок.

3.Доктрина прецедента є діючим правилом системи загального права та законодавці мають право змінювати та скорочувати його і це підкріплено історичними фактами.

4.Цивільні кодекси Франції та Германії складаються з таких некримінальних приватних правових аспектів, як родина, майно, заповіти, відсутність розпорядження про спадщину, делікт та інші.

5.На суддю може покладатися обов’язок викликати свідків, ставити їм запитання, розглядати факти у справі, та від нього очікують точного зваження фактів та винесення чесного вироку.

6.Судді не створюють закони, хоча існує демоктатична тенденція доручати прийняття законів народним обранцям, а не професійним цивільним службовцям.

7.За вийнятком Конституції, Акта про партнерство та питань про податки, головні принципи загального та прецедентного права не кодифіковані у багатьох країнах.

8.Раніше Англійський парламент ніколи не визначав питання вбивства, ніколи не ухвалював закон про дотримання умов контракту або сплату компенсації за незаконно завдані ушкодження.

9.Судовий процес може бути поодиноким та розтягуватись на велику кількість засідань.

10.Правило „прецеденту” зобов’язує суддів діяти згідно з встановленими законами, владою або юрисдикцією верховного суду, щоб попередити абсурдні та нечесні дії та спроби утворювати свої власні закони.

11.У давні часи спірні питання часто вирішувались за допомогою таких методів, як суворі випробування, присяги та поєдинки.

6.Read and translate the following text from Ukrainian into English:

Система загального права, або англосаксонська правова система — друга велика система права, яка об'єднує законодавство, яке базується або випливає з права, розробленого в Англії королівськими судовими інстанціями з часів Нормандського завоювання (1066 р.)

Своєрідний процес розвитку і формування англійського права обумовив суттєву відмінність системи загального права і романогерманської системи. Це, перш за все, відмова від римського права. Далі, це особлива концепція права, яка розглядає юридичну норму не стільки, як загальне абстрактне правило поведінки, скільки, як засіб вирішення спору. Звідси — розвиток права з переважною роллю судової практики і неписаної норми, права, зосередженого, радше, на процедурі розгляду справи, судовому процесі, судовій процедурі подання доказів, ніж на логічному пошуку шляхів вирішення спору.

Таким чином, система загального права включає ті комплекси, де головним юридичним джерелом є судова практика, яка спирається на юридичні прецеденти, тобто на раніше винесені судові рішення. Серед юридичних джерел англійського права (судовий прецедент, статут /закон/, конституційний звичай /конституційна угода/, доктрина, міжнародний договір) найзначущим є судовий прецедент. Право Англії було і залишається прецедентним. Визнання судового прецеденту джерелом права означає, що судові органи здійснюють не тільки юрисдикційну функцію (вирішення конфліктів на основі права), а й правотворчу.

Обов'язкові прецеденти створюються лише так званими вищими судовими інстанціями: Палатою лордів, Судовим комітетом Таємної Ради (у справах держав — членів Співдружності), Апеляційним судом і Високим судом.

Нижчі суди прецедентів не створюють. Англійське правило прецеденту носить імперативний характер такого змісту: вирішувати так, як було вирішено раніше (правило «stare decisis»). Відповідно до цього правила, кожна судова інстанція зобов'язана додержуватися прецедентів, вироблених вищим судом, а також створених нею самою (якщо це вища судова інстанція). За англійськими даними, кількість прецедентів досягла 500 тисяч. У США вони обчислюються мільйонами.

87

88

Одним із давніх джерел англійського права є правовий звичай. У сфері конституційного права сформувався звичай, який відіграє більшу роль, ніж судовий прецедент. Це так звані конституційні угоди, що регулюють важливі питання державного життя. Вони є своєрідним джерелом конституційного права.

В інших сферах регулювання суспільних відносин роль правового звичаю поступово зменшується. Непопулярним стає звичай залучення до вирішення судової справи присяжних засідателів, тому що вони порівняно з професійними суддями не мають необхідних знань норм права, раніше ухвалених судових рішень, без яких неможлива точна юридична кваліфікація справи.

У минулому присяжні засідателі відіграли значну роль у впровадженні звичаїв і традицій в систему англійського права. При виробленні позиції у конкретній справі вони спиралися на традиції, звичаї, норми поведінки, які склалися в окремих графствах Англії. Звичаї минулого (до XIII ст.) враховувалися суддями в процесі розгляду справ.

UNIT 12

1. Study the vocabulary below, then read and translate the following text into Ukrainian:

bodies of rules	сукупність (збірник) норм
	(правил)
jurisdictions	системи, органи влади, судові
	округи, судові практики
severe impositions	суворі міри накладання
	(покарання)
failure to comply	невиконання (закону тощо),
	непокора (вимогам закону тощо),
	порушення (вимог закону тощо);
offense	правпорушення
execution	страта, смертна кара
loss of liberty	позбавлення волі
government supervision	державний (урядовий) нагляд
parole	умовно-дострокове звільнення
	(напр. ув’язненого за гарну
	поведінку до закінчення терміну)

probation	умовне звільнення
	правопорушника на поруки
	(напр. у випадку коли
	правопорушник відбуває термін
	не в тюрмі, а під наглядом
	поліцейського), випробний строк
fine	штраф
archetypal	споконвічний
wholly consistent	цілковито (абсолютно) сумісний,
	відповідний, погоджений
to blur	робити незрозумілим, нечітким
civil infractions	цивільні правопорушення
to give rise to	призвести (до чогось)
to distinguish	розрізняти, розділяти
Sumerian	шумер(ка)
core	головна частина, основа
	звід законів Стародавнього Риму,
the Twelve Tables	закони „12-ти таблиць”
to conflate	об’єднувати, комбінувати
to treat	розглядати, трактувати
theft, furtum	крадіжка
tort	делікт, правопорушення
assault	напад
violent robbery	пограбування із застосуванням
	сили
trespass	зазіхання
to discharge	виконувати
distinction	розділення
to emerge	виникати
Norman Invasion	Норманське вторгнення
special notion	окреме визначення (поняття)
Scholasticism	схоластика (середньовічна
	релігійна філософія)
to inflict solely	накладати, призначати
	безпосередньо, саме, тільки на
guilty mind	злочинний намір, провина

89

90

to tranfuse	переходити
canon law	канонічне право
secular criminal law	світське карне право
to dispense	відправляти (правосуддя)
police services	поліцейська служба, функції
to formalize	надавати офіційного статусу
discernible	окремий
entity	одиниця, річ, самостійна
	(правова) одиниця, самостійне
	утворення, особа, підприємство,
	організація, організація-суб’єкт
to abide	виконувати, дотримуватися
heinous	мерзотний, огидний, жахливий
ghastly	страшний, жахливий
formative	що сприяє розвиткові,
	формувальний, похідний
to be prosecuted	бути обвинуваченим,
	притягнутим до судової
	відповідальності
genocide	геноцид
atrocities	жорстокість, звірства
crimes against humanity	злочини проти людства
to initiate	починати
complaint	скарга, позов
indictment	обвинувальний акт, офіційне
	обвинувачення
grand jury	велике журі, присяжні
felony	фелонія, серйозний (тяжкий)
	кримінальний злочин
diversity of pratices	різні судові практики,
	процесуальні норми
defendant	підсудний, відповідач,
	обвинувачений
speedy and public trial	невідкладний розгляд
	кримінальної справи судом
	присяжних на відкритому
	засіданні

impartial	неупереджений
wherein	де
to commit the crime	скоювати злочин
nature and cause of accusation	характер і підстава висунутого
	обвинувачення
to confront with the witnesses	проводити очну ставку зі
	свідками (обвинувачення)
compulsory process for obtaining	обов’язкове (примусове)
witnesses	приведення свідків до суду
defense	захист
prosecuting attorney	державний обвинувач
Model Penal Code	модельний карний кодекс
to be outlawed	бути забороненим, оголошеними
	поза законом
murder	вбивство
rape	згвалтування
to be occasionally referred to	іноді відноситися до
	(стосуватися)
to reflect	відображати
social attitudes	відношення, позиція суспільства
drug prohibition	заборона наркотиків
alcohol laws	протиалкогольні (сухі) закони

Text “Сriminal law” ( part 1)

The term criminal law, sometimes called penal law, refers to any of various bodies of rules in different jurisdictions whose common characteristic is the potential for unique and often severe impositions as punishment for failure to comply. Criminal punishment, depending on the offense and jurisdiction, may include execution, loss of liberty, government supervision (parole or probation), or fines. There are some archetypal crimes, like murder, but the acts that are forbidden are not wholly consistent between different criminal codes, and even within a particular code lines may be blurred as civil infractions may give rise also to criminal consequences. Criminal law typically is enforced by the government, unlike the civil law, which may be enforced by private parties.

91

92

Criminal law history. The first civilizations generally did not distinguish between civil and criminal law. The first written codes of law were produced by the Sumerians. Around 2100-2050 BC UrNammu, the Neo-Sumerian king of Ur, enacted the oldest written legal code whose text has been discovered: the Code of Ur-Nammu. Another important early code was the Code Hammurabi, which formed the core of Babylonian law. Neither set of laws separated penal codes and civil laws.The similarly significant Commentaries of Gaius on the Twelve Tables also conflated the civil and criminal aspects, treating theft or furtum as a tort. Assault and violent robbery were analogized to trespass as to property. Breach of such laws created an obligation of law or vinculum juris discharged by payment of monetary compensation or damages.The first signs of the modern distinction between crimes and civil matters emerged during the Norman Invasion of England. The special notion of criminal penalty, at least concerning Europe, arose in Spanish Late Scholasticism (see Alfonso de Castro, when the theological notion of God's penalty (poena aeterna) that was inflicted solely for a guilty mind, became transfused into canon law first and, finally, to secular criminal law. The development of the state dispensing justice in a court clearly emerged in the eighteenth century when European countries began maintaining police services. From this point, criminal law had formalized the mechanisms for enforcement, which allowed for its development as a discernible entity.

International law. Public international law deals extensively and increasingly with criminal conduct, that is heinous and ghastly enough to affect entire societies and regions. The formative source of modern international criminal law was the Nuremberg trials following the Second World War in which the leaders of Nazism were prosecuted for their part in genocide and atrocities across Europe. In 1998 an International criminal court was established in the Hague under what is known as the Rome Statute. This is specifically to try heads and members of governments who have taken part in crimes against humanity. Not all countries have agreed to take part, including Yemen, Libya, Iraq and the United States.

United States. In the United States, criminal prosecutions typically are initiated by complaint issued by a judge or by indictment issued by a grand jury. As to felonies in Federal court, the Fifth Amendment to the United States Constitution requires indictment. The Federal requirement

does not apply to the states, which have a diversity of practices. Three states (Connecticut, Pennsylvania, and Washington) and the District of Columbia do not use grand jury indictments at all. The Sixth Amendment guarantees a criminal defendant the right to a speedy and public trial, in both state and Federal courts, by an impartial jury of the State and district wherein the crime was committed, and to be informed of the nature and cause of the accusation; to be confronted with the witnesses against him; to have compulsory process for obtaining witnesses in his favor, and to have the assistance of Counsel for his defense. The interests of the state are represented by a prosecuting attorney. The defendant may defend himself pro se, and may act as his own attorney, if desired. In most U.S. law schools, the basic course in criminal law is based upon the Model Penal Code and examination of Anglo-American common law. Crimes in the U.S. which are outlawed nearly universally, such as murder and rape are occasionally referred to as malum in se, while other crimes reflecting society's social attitudes and morality, such as drug prohibition and alcohol laws are referred to as malum prohibitum.

2. Match the words, word combinations and expressions in the left column with their Ukrainian equivalents in the right column:

1. guilty mind	А. кодекс Хаммурапі
2. violent robbery	B. чинити, відправляти
	правосуддя
3. to be outlawed	C. відношення , позиція
	суспільства
4. to dispense justice	D. модельний карний кодекс
5. discernible entity	E. протиалкогольні, сухі закони
6. bodies of rules	F. міжнародний карний
	(кримінальний) суд
7. the Code Hammurabi	G. сукупність (збірник) норм
	(правил)
8. drug prohibition	H. окреме визначення (поняття)
9. Norman Invasion	I. призводити (до чогось)
10. crimes against humanity	J. цивільні правопорушення
11. alcohol laws	K. порушення закону
12. civil infractions	L.бути забороненим,
	оголошеними поза законом

93

94

13. criminal punishment	M. поліцейська служба, функції
14. the International Criminal	N. окрема, самостійна (правова)
Court	одиниця
15. in favo(u)r	O. надавати офіційного статусу
16. to inflict solely	P. пограбування із застосуванням
	сили
17. the Model Penal Code	Q. Норманське вторгнення
18. police services	R. провина, злочинний намір
19. special notion	S. злочини проти людства
20. social attitudes	T. заборона наркотиків
21. the Twelve Tables	U. умовне звільнення на поруки ,
	випробний строк
22. to formalize	V. накладати тільки на ,
	призначати саме
23. breach of law	W. для захисту, на чиюсь користь
24. to give rise to	X. звід законів Стародавнього
	Риму, закони „12-ти таблиць”
25. probation	Y. покарання за злочин

3. Find the following words, word-combination and expressions in the text. Translate them into Ukrainian:

To confront with the witnesses; speedy and public trial; severe impositions; Anglo-American common law; loss of liberty; to commit the crime; theft, furtum; diversity of pratices; to be occasionally referred to; the Fifth Amendment to the US Constitution; murder and rape; grand jury; prosecuting attorney; compulsory process for obtaining witnesses; secular criminal law; to be prosecuted; parole; probation; indictment issued by; tresspass as to the property; genocide; atrocities; wholly consistent; to enact the oldest written code; nature and cause of the accusations; to initiate by complaint; to discharge by payment of monetary compensation or damages; to formalize the mechanisms of law enforcement; to conflate the civil and criminal aspects; to obtain witnesses in smb.’s favo(u)r; God’s penalty; different jurisdictions; penal codes; to be transfused into; felony; the International Criminal Court; to form the core.

4. Find English equivalents of the	following words, word
combinations and expressions in the text:

Напад та пограбування із застосуванням сили; підтримувати (утримувати) поліцейські служби; нацистські лідери; включати страту, позбавлення волі та державний нагляд; гарантувати підсудному право невідкладного розгляду кримінальної справи судом присяжних на відкритому засіданні; Римський статут; злочинний намір, провина; заборона наркотиків; скоїти жахливий й страшний злочин; злочинна поведінка; розглядати крадіжку як правопорушення; заборонені дії; Вавілонське право; зазіхання на власність; відображати відношення (позицію) суспільства; сукупність (збірник) норм (правил); модельний карний кодекс; Норманське вторгнення; накладати тільки на, призначати саме; бути забороненим, оголошеними поза законом; відправляти (чинити) правосуддя; окреме визначення (поняття); покарання за злочин; цілковито (абсолютно) сумісний, відповідний, погоджений; виникати; невиконання (закону тощо), непокора (вимогам закону тощо); кримінальні, злочинні наслідки; сухі, протиалкогольні закони; обвинувальний акт, офіційне обвинувачення; світське карне право; виконувати, дотримуватися законів; велике журі, присяжні.

5. Translate the sentences from Ukrainian into English:

1.Кодекс Хаммурапі був одним з перших писаних кодексів, який складав основну частину Вавілонського права, але той звід законів не розмежовував цивільне право та кримінальні кодекси.

2.У деяких штатах звинувачення у злочині починаються з позовів, висунутих суддею або з обвинувального акту журі

3.Покарання за злочини включає страту (смертну кару) за скоєння тяжких та жахливих злочинів, позбавлення волі, державний нагляд, шрафи та грошову компенсацію за скоєння менш важких (цивільних) правопорушень.

4.Нюрнберзький процес став яскравим прикладом сучасного міжнародного кримінального права, на якому були висунуті звинувачення нацистським лідерам за геноцид та жорстокість під час Другої Світової війни, які вважалися злочинами проти людства.

5.Шоста Поправка до Конституції США гарантує обвинувачуваному невідкладний розгляд кримінальної справи судом присяжних на відкритому засіданні.

6.Порушення законів та такі злочини, як крадіжки, напад та пограбування із застосуванням сили є зазіханнями на чиюсь

95

96

власність й офіційно визначаються в багатьох кодексах як цивільні правопорушення.

7.Вбивство та згвалтування у всьому світі проголошені як незаконні та відносяться до фелоній, в той час, як заборона наркотиків та протиалкогольні закони відображають позицію, відношення та моральні принципи суспільства.

8.Підсудний має право бути проінформованим про характер та підставу висунутого обвинувачення, має право на очну ставку зі свідками проти нього, та на обов’язкове надання свідків захисту.

9.Звід законів стародавнього Риму розрізняв цивільні та кримінальні аспекти, а перші ознаки такого розділення та окреме визначення (поняття) кримінального покарання виникли після Норманського вторгнення в Англії.

10. Поширення держав, що відправляють правосуддя, супроводжувалося утриманням поліцейських служб та кримінальне право легалізувало застосування таких правових установ.

6. Read and translate the following text from Ukrainian into

English:

Кримінальне право як самостійна, окрема галузь права має низку ознак як загальних для всіх галузей права, так і специфічних тільки для неї. Виходячи з цього, кримінальне право являє собою систему (сукупність) юридичних норм (правил поведінки), встановлених у суспільстві. Норми кримінального права — це узагальнені правила, що охоплюють безліч відповідних життєвих ситуацій, індивідуальних випадків. Так, норми про відповідальність за умисне вбивство передбачають всі можливі в реальному житті конкретні випадки вбивств, як би вони одне від одного не відрізнялися. Норми кримінального права загальної дії, крім того, є загальнообов'язковими до виконання, маючи тим самим ознаку загальнообов'язкової нормативності. Ці норми здебільшого виступають як норми-заборони. Вони забороняють певні вчинки людей, а саме злочинні дії або злочинну бездіяльність, під загрозою застосування за їх вчинення особливих примусових заходів — кримінального покарання; його норми (правила поведінки) встановлюються лише вищими органами законодавчої влади і закріплюються у відповідних законах. Це так зване позитивне право, або чинне право. Саме тому кримінальне право має

формальну визначеність — воно точно фіксує в законах у гранично формалізованому вигляді в письмовій формі ознаки злочинів і покарань за них, тобто вимоги, що ставляться до поведінки людей, межі та умови їхніх вчинків, наслідки протизаконних дій або бездіяльності. Слід спеціально відмітити, що формальна визначеність кримінального права — це не тільки гарантія законності та однаковості застосування його норм, а й одне з невід 'ємних прав людини. Визначеність правових приписів, фіксуючи межу між злочинною і незлочинною поведінкою, чітко визначає тим самим можливість людини здійснювати свої права і свободи відповідно до закону, чітко уявляти, що дозволено, а що заборонено кримінальним законом. Відповідно до Конституції України кримінальні закони видаються лише Верховною Радою України. Ніякі інші державні органи або посадові особи (навіть Президент України) не правомочні видавати норми кримінального права'. За цією ознакою кримінальне право відрізняється від інших галузей права (наприклад, норми цивільного права можуть встановлюватися урядом, норми адміністративного права — навіть органами влади на місцях). Отже, кримінальне право знаходить свій вираз тільки в законах.

UNIT 13

1. Study the vocabulary below, then read and translate the following text into Ukrainian:

distinctive	особливий, характерний
failure to abide by its rules	невиконання законів, правил
capital punishment	найвища міра покарання, смертна
	кара
to impose	накладати, призначати
	(покарання)
serious crime	тяжкий (серйозний) слочин
corporal punishment	фізичне (тілесне) покарання
whipping	побиття батогом
caning	побиття палицею
to be prohibited	бути забороненим
to be incarcerated	бути ув’язненим, взятим під
	варту

97

98

prison	тюрма суворого режиму (де
	відбувають покарання злочинці,
	які скоїли тяжкі злочини й їхній
	термін ув’язнення триває більше
	одного року)
jail	тюрма несуворого режиму (де
	відбувають покарання
	правопорушники, які скоїли
	незначні правопорушення й їхній
	термін ув’язнення триває менше
	одного року)
confinement	ув’язнення
solitary	одиночний, окремий
government supervision	державний (урядовий) нагляд
house arrest	домашній арешт
convict	ув’язнений, арештант, в’язень,
	засуджений
to conform	підкорятися
particularized guidelines	докладно викладені
	(конкретизовані) керівні вказівки
parole	умовно-дострокове звільнення
	(напр. ув’язненого за гарну
	поведінку до закінчення терміну)
probation	умовне звільнення
	правопорушника на поруки (напр.
	у випадку коли правопорушник
	відбуває термін не в тюрмі, а під
	наглядом поліцейського),
	випробний строк
fine	штраф, дисциплінарне стягнення
to seize	стягувати (гроші), конфіскувати
	(майно)
retribution	відплата, розплата, кара
deterrence	запобігання, профілактика,
	утримання від скоєння злочину
incapacitation	позбавлення громадянських прав
rehabilitation	реабілітація, виправлення

	(перевиховання)
to convince	доводити (щось), переконувати
restitution	відновлення початкового
	правового стану, реституція
to inflict detriment	завдавати, спричиняти збиток
	(шкоду)
“to balance the scales”, to right	відновити справедливість
the balance
utilitarianism	утилітаризм
to submit to the law	дотримуватися (виконувати)
	закони
to contravene	порушувати (закони)
to surrender the rights	відмовлятися від прав
to be aimed toward smth.	бути спрямованим, націленим на
	щось
to discourage	знеохочувати, відраджувати
criminal behavior	кримінальна ( злочинна)
	поведінка
to commit offences	скоювати правопорушення
to be designed for	бути задуманим, спланованим
misconduct	неправомірна поведінка, провина
prison sentence	вирок до тюремного ув’язнення
death penalty	смертна кара
banishment	заслання, вигнання
to convince	переконувати
victim-oriented theory of	теорія	покарання	за допомогою
punishment	вішкодування збитків,			завданих
	жертві (потерпілому)
to embezzle	привласнювати,		розтрачувати
	(чуже)
to be improperly acquired	бути	неправомірно		набутим
	(здобутим, придбаним)
undesirable acts	небажані дії
proof	доказ
to label	відносити до категорії
actus reus or guilty act	злочин, злочинна дія

99

100