PROFESSIONAL ENGLISH

міжнародним правом; встановлювати окремий (самостійний) й повний правовий режим; бути неприйнятним для розвинутих країн; задовольнити їхні вимоги; використання, експлуатація; керуватися (управлятися) Міжнародним Органом з морського дна; всесвітнє (міжнародне) підприємство з видобутку корисних копалин; прибутки від продажу патентів, ліцензій й технічного досвіду; будь-які прибутки, які були отримані міжнародним підприємством; роздаватися державам (розподілятися між державами), що розвиваються; технологія й технічний досвід; містити точні й докладні правила (інструкції, положення); розробка правил (норм); спеціалізована агенція ООН; приймати чіткі (точні, суворі) норми (стандарти) для суден, що спрямовані на захист довкілля; норми (стандарти) для рибоохорони в ВЕЗ й управління риболовством в ВЕЗ ( там, де найчастіше ведеться риболовство); бути прийнятим в 1995 році Організацією ООН з продовольства і сільського господарства; принципи, які керують діяльністю рибалок в відкритому морі; бути встановленим (сформульованим) в угоді ООН з рибних запасів (ресурсів); регіональні комітети з риболовства (рибного промислу); який є виключенням , що трапляється доволі рідко; застосування цих примусових (вимушених) процедур (методів, заходів).

5. Translate the following sentences from Ukrainian into English:

1.Сучасне міжнародне морське право — це галузь міжнародного права, що регулює дослідження і використання просторів Світового океану, його дна і ресурсів у мирних цілях, а також польоти літальних апаратів у повітряному просторі над Світовим океаном.

2.Основним об'єктом міжнародного морського права є Світовий океан і його простори і ресурси разом із діяльністю суб'єктів міжнародного права — держав і їхніх об'єднань — міжнародних організацій і органів, наділених певними правами й обов'язками в сфері дії морського права.

3.Перша спроба кодифікації норм, що належать до правового режиму територіальних вод, мала місце в 1930 році під егідою Ліги Націй, але не була успішною й її результатом став лише проект конвенції, підготовлений для розгляду в майбутньому.

4.Морське дно за межами континентального шельфу й економічної зони є територією з міжнародним режимом і утворює міжнародний

район морського дна («Район» ) й згідно із статтею 1 Конвенції ООН з морського права 1982 року термін «Район» означає дно морів і океанів і його надра за межами національної юрисдикції.

5.Суверенітет прибережної держави поширюється на водний простір територіального моря (територіальних вод), повітряний простір над ним, а також на поверхню дна і надра в цій зоні.

6.Прохід вважається мирним, якщо при цьому не порушується мир, а також правопорядок і безпека прибережної держави.

7.Конвенція ООН з морського права 1982 року підтверджує і доповнює ряд положень Женевських конвенцій з морського права 1958 року, й ці конвенції є безстроковими міжнародно-правовими актами і зберігають свою юридичну чинність для їхніх державучасниць.

8.Метою Конвенції є встановлення «правового режиму для морів і океанів, що сприяє використанню морів і океанів у мирних цілях, справедливому й ефективному використанню їхніх ресурсів, збереженню їхніх живих ресурсів, вивченню, захисту і збереженню морського середовища».

9.У статті 1 Конвенції про відкрите море 1958 року поняття «відкрите море» визначається як „ усі частини моря, що не входять ані в територіальні води, ані у внутрішні води будь-якої держави”, а Конвенція 1982 року встановила, що положення Частини VII («Відкрите море») застосовуються до всіх частин моря, що не входять ані у виключну економічну зону, ані в територіальні води або внутрішні води будь-якої держави, ані в води державиархіпелагу.

10.Район проголошений „спільним надбанням людства”, й це

означає, що права на ресурси належать усьому людству, він відкритий для використання винятково в мирних цілях усіма державами без будь-якої дискримінації, морські наукові дослідження здійснюються в мирних цілях і на благо всього людства, й Міжнародний орган з морського дна забезпечує справедливий розподіл фінансових та інших економічних вигод, одержуваних від діяльності в Районі.

6. Read and translate the following text from Ukrainian into English:

161

162

Конвенція ООН з морського права набрала сили 16 листопада 1994 року. Україна ратифікувала Конвенцію 3 червня 1999 року за допомогою прийняття Верховною Радою України Закону України «Про ратифікацію Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 року й Угоди про імплементації Частини XI Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 року». Як говорить її преамбула, метою Конвенції є встановлення «правового режиму для морів і океанів, що сприяв би міжнародним повідомленням і сприяв би використанню морів і океанів у мирних цілях, справедливому й ефективному використанню їхніх ресурсів, збереженню їхніх живих ресурсів, вивченню, захисту і збереженню морського середовища». Конвенція підтверджує і доповнює ряд положень Женевських конвенцій з морського права 1958 року. Конвенція ООН з морського права 1982 року і Женевські конвенції

зморського права 1958 року є безстроковими міжнародноправовими актами і зберігають свою юридичну чинність для їхніх держав-учасниць. У той же час, відповідно до статті 311 Конвенції

зморського права, вона має переважну силу у відносинах між державами-учасницями перед Женевськими конвенціями з морського права 1958 року, тобто в тому випадку, коли дві держави є одночасно учасницями Конвенції 1982 року і тієї або іншої конвенції 1958 року, за винятком, зрозуміло, тих просторів Світового океану, юридичний статус і режим яких не був зазначений і регламентований у конвенціях 1958 року. Конвенція вводить нові норми й інститути, що відбивають сучасні тенденції розвитку в освоєнні Світового океану. У ній вперше в договірному порядку була встановлена гранично допустима ширина територіального моря 12 миль; підтверджене і деталізоване право мирного проходу іноземних судів через територіальне море. Цілком новим є інститут виняткової економічної зони, у межах котрої прибережній державі даються суверенні права у відношенні розвідки, розробки і збереження природних ресурсів, що знаходяться на дні, у його надрах і у водах, що покривають, і управліннями, а також стосовно інших видів економічної діяльності. Конвенція містить новий інститут — води архіпелагу, застосовний до держав-архіпелагів. Вперше в договірній практиці Конвенцією був визначений статус величезної території — району морського дна за межами континентального шельфу («Району»). У

ній зафіксовані правила транзитного проходу через міжнародні протоки, що дають можливість здійснювати свободу судноплавства і польотів через них. Урегульовано також польоти літальних апаратів у повітряному просторі над Світовим океаном. Конвенція підтвердила основні норми стосовно континентального шельфу і внесла уточнення в цей інститут, зокрема, визначила підходи до визначення зовнішньої межі континентального шельфу. Визначено порядок регулювання діяльності з дослідження і використання його ресурсів. Конвенція істотно розширила перелік свобод відкритого моря, включивши в нього поряд із традиційними свободами судноплавства, рибальства, польотів, прокладки кабелів і трубопроводів також свободи будувати штучні острови, установки і споруди, що допускаються відповідно до міжнародного права, і проводити морські наукові дослідження. У Конвенції є блоки норм, що регламентують порядок проведення морських наукових досліджень, направлених на забезпечення захисту і збереження морського середовища, а також механізм врегулювання спорів, пов'язаних із тлумаченням і застосуванням її норм. Важливим положенням Конвенції в справі забезпечення загального миру і безпеки є резервування відкритого моря для мирних цілей. Конвенція ООН з морського права 1982 року є основним джерелом сучасного міжнародного морського права.

UNIT 20

1. Study the vocabulary below, then read and translate the following text into Ukrainian:

air law	повітряне право
civil aviation	цивільна авіація
heavier-than-air and lighter-	літальні апарати, які є важчими чи
than-air aircraft	легшими за повітря
air-cushion vehicles	літальні апарати на повітряній
	подушці
the International Civil Aviation	Міжнародна організація цивільної
Organization (ICAO)	авіації (ІКАО)
decree	указ, декрет
to forbid	забороняти
balloon	повітряна куля, аеростат

163

164

flight	політ, літання, переліт, рейс
special permit	спеціальний дозвіл
essentially	по суті
international uniform law	єдині норми міжнародного права
thereto	крім того, до того ж, на додачу
airspace	повітряний простір
exclusive sovereignty	виключний суверенітет
territorial sea	територіальне море
at the turn of of the 20th century	на рубежі 20 століття
advanced	передовий, прогресивний
airspace sovereignty	суверенність повітряного
	простору
unequivocally	точно, чітко
to be affirmed	бути підтвердженим
	(затвердженим, офіційно
	визнаним)
the Paris Convention on the	Конвенція з регулювання
Regulation of Aerial Navigation	повітроплавства (Париж, 1919 р.)
subsequently	згодом, пізніше, потім
multilateral treaty	багатостороння міжнародна угода
to restate	знова заявляти, заново (інакше)
	формулювати
the Chicago Convention on	Чиказька конвенція з міжнародної
International Civil Aviation	цивільної авіації (1944 р.)
appurtenance	належність, відношення до
	(чогось), придаток, акцесорне
	право
subjacent	розташований нижче (чогось)
to share	ділити, розподіляти, мати (щось)
	спільне
latter	останній ( з двох названих)
legal status	правовий статус (режим)
to applу to smth.	стосуватися чогось
aerial navigation	аеронавігація, повітроплавство
maritime navigation	морське судноплавство
to entitle	(на)давати право, уповноважувати

entry	вхід, в’їзд, вступ
contracting state	держава, що укладає угоду
prior permission	попередній дозвіл
carriage	перевезення, транспортування
cargo	вантаж
reward	оплата (послуг)
air transport	авіаперевезення
transport	перевезення, транспортний літак,
	транспортне судно
scheduled flights	заплановані авіарейси, рейси за
	розкладом
nonscheduled flights	незаплановані авіарейси, рейси
	поза розкладом
charter flights	чартерні рейси
invariably	постійно, без виключень
to pick up	брати на борт (пасажирів, вантаж
	тощо)
to discharge	розвантажувати, вивантажувати,
	здійснювати висадку (пасажирів)
dead letter	документ, що втратив чинність
	через тривале невикористання,
	застарілий закон, „ мертва літера”
privilege	переважне право, привілей, пільга
to be split into smth.	ділитися, розподілятися на щось
freedoms of the air	права повітряного простору
nonstop	безпосадочний (про політ), без
	посадок (зупинок)
transit rights	транзитні права
the International Air Services	міжнародна угода з транзитних
Transit Agreement	авіарейсів
traffic rights	права перевезень
traffic	перевезення, вантажообіг,
	вантажі, фрахт
to bring in	вводити, запроваджувати
home state	країна реєстрації (судна),
	батьківщина, рідна країна
airline	авіалінія, повітряна траса,

165

166

	авіатранспортна компанія
bargaining	ділові переговори
in practice	на практиці
restriction	обмеження, перешкода
to conclude	укладати (договір)
to be handled	регулюватися
bilateral international	двосторонні міжнародні угоди
agreements
to fix	встановлювати, визначати,
	фіксувати
route	маршрут, (повітряна) траса
capacity	обсяг, об’єм
to multiply	збільшувати(ся)
carrying capacity of the aircraft	вантажопідйомність літака
approval	затвердження, схвалення
fare	вартість проїзду, плата за проїзд
tariffs	(митні) тарифи, шкала тарифів
respective	відповідний
to consult	радитися, консультуватися
to specify	спеціально згадувати, називати,
	указувати
the International Air Transport	Міжнародна асоціація повітряного
Association (IATA)	транспорту
to reserve the right	залишати (за кимось) право (щось
	зробити)
formal Bermuda-type agreement	формальна угода на зразок
	Бермудської угоди
to be accompanied by smth.	супроводжуватися чимось
confidential	конфіденційний, секретний,
	таємний
memoranda	меморандуми, дипломатичні ноти,
	офіційні записки
to attach	долучати, додавати (до документа)

Text “Air law”

Air law is the body of law directly or indirectly concerned with civil aviation. Aviation in this context extends to both heavier-than-air and lighter-than-air aircraft. Air-cushion vehicles are not regarded as aircraft by the International Civil Aviation Organization (ICAO), but the practice of individual states in this regard is not yet settled. The earliest legislation in air law was a 1784 decree of the Paris police forbidding balloon flights without a special permit. Because of the essentially international character of aviation, a large part of air law is either international law or international uniform law (rules of national law that have by agreement been made internationally uniform). Insofar as international air law is concerned, it should be mentioned that an international agreement or an amendment thereto is binding only on states that are parties to it.

A basic principle of international air law is that every state has complete and exclusive sovereignty over the airspace above its territory, including its territorial sea. At the turn of the 20th century the view that airspace, like the high seas, should be free was sometimes advanced. But the principle of airspace sovereignty was unequivocally affirmed in the Paris Convention on the Regulation of Aerial Navigation (1919) and subsequently by other multilateral treaties. The principle is restated in the Chicago Convention on International Civil Aviation (1944). Airspace is now generally accepted as an appurtenance of the subjacent territory and shares the latter’s legal status. Thus, under the Geneva Convention on the High Seas (1958) as well as under international customary law, the freedom of the high seas applies to aerial navigation as well as to maritime navigation. Vertically, airspace ends where outer space begins.

It follows from the principle of airspace sovereignty that every state is entitled to regulate the entry of foreign aircraft into its territory and that persons within its territory are subject to its laws. States normally permit foreign private (i.e., nongovernmental and noncommercial) aircraft to visit or fly through their territory without too much difficulty. Such aircraft registered in states that are parties to the 1944 Chicago Convention are, under the convention, allowed into the territories of all other contracting states without prior diplomatic permission if not engaged in the carriage of passengers, mail, or cargo for reward.

167

168

Commercial air transport is divided into scheduled and nonscheduled flights. Charter flights fall mostly, but not invariably, into the latter category. Under the Chicago Convention, contracting states agree to permit aircraft registered in the other contracting states and engaged in commercial nonscheduled flights to fly into their territory without prior diplomatic permission and, moreover, to pick up and discharge passengers, cargo, and mail, but in practice this provision has become a dead letter.

For scheduled air services, the privilege of operating commercial services through or into a foreign country was, at the time of the 1944 Chicago conference, split into five so-called freedoms of the air. The first is the privilege of flying across a country nonstop; the second, of flying across with a stop for technical purposes only. These two freedoms are also known as transit rights. A large number of ICAO members are parties to the 1944 International Air Services Transit Agreement, placing these rights on a multilateral basis. The other freedoms of the air are known as traffic rights, referring to passengers, mail, or cargo carried on a commercial service. The third of the five freedoms is the privilege of bringing in and discharging traffic from the home state of the aircraft or airline; the fourth is that of picking up traffic for the home state of the aircraft or airline; the fifth is that of picking up traffic for or discharging traffic from third states in the territory of the state granting the privilege. This fifth freedom is the main bargaining point in the exchange of traffic rights among states. Attempts have been made since 1944 to create other freedoms, but each new freedom usually represents in practice a new restriction.

Efforts to conclude a widely acceptable multilateral agreement on traffic rights were unsuccessful, and such rights have continued to be handled through bilateral international agreements. These agreements fix the routes to be served, the principles governing the capacity of the agreed services (frequency of the service multiplied by the carrying capacity of the aircraft used), and the procedures for the approval of fares and tariffs by the respective governments. Most agreements require that airlines operating the same routes consult among themselves before submitting their fares to the two governments concerned for approval, and many agreements specify the International Air Transport Association (IATA), an association of airlines, as the organ for such consultations. The right to carry domestic traffic between points within a state is normally

reserved to that state’s own airlines. A bilateral agreement signed at Bermuda in 1946 between the United Kingdom and the United States set a pattern that has generally been followed, although the formal Bermuda-type agreement is likely to be accompanied by confidential memoranda attaching various restrictions.

2. Match the words, word combinations and expression s in the left column with their Ukrainian equivalents in the right column:

1. the International Civil Aviation	A. Конвенція з регулювання
Organization (ICAO)	повітроплавства (Париж, 1919 р.)
2. international uniform law	B. правовий статус (режим)
3. air-cushion vehicles	C. виключний суверенітет
4. charter flights	D. спеціальний дозвіл
5. memoranda	E. права перевезень
6. the Paris Convention on the	F. Міжнародна асоціація
Regulation of Aerial Navigation	повітряного транспорту
7. bilateral international	G. ділові переговори
agreements
8. freedoms of the air	H. повітряне право
9. airspace	I. єдині норми міжнародного
	права
10. carrying capacity of the	J. аеронавігація, повітроплавство
aircraft
11. to reserve the right	K. чартерні рейси
12. the International Air Transport	L. Чиказька конвенція з
Association (IATA)	міжнародної цивільної авіації
13. traffic rights	M. меморандуми, дипломатичні
	ноти
14. aerial navigation	N. права повітряного простору
15. air law	O. літальні апарати на повітряній
	подушці
16. bargaining	P. вантажопідйомність літака
17. legal status	Q.залишати (за кимось) право
	(щось зробити)
18. the Chicago Convention on	R. Міжнародна організація
International Civil Aviation	цивільної авіації (ІКАО)
19. exclusive sovereignty	S. двосторонні міжнародні угоди
20. special permit	T. повітряний простір

169

170

3. Find the following words, word combinations and expressions in the text. Translate them into Ukrainian:

Body of law directly or indirectly concerned with civil aviation; to forbid balloon flights without a special permit; because of the essentially international character of aviation; to have complete and exclusive sovereignty over the airspace above its territory; the Chicago Convention on International Civil Aviation (1944); appurtenance of the subjacent territory; the Geneva Convention on the High Seas (1958); to apply to aerial navigation as well as to maritime navigation; to be entitled to regulate the entry of foreign aircraft into its territory; to be allowed into the territories of all other contracting states without prior diplomatic permission; to pick up and discharge passengers, cargo, and mail; privilege of flying across a country nonstop; traffic rights; to pick up or discharge traffic; capacity of the agreed services; carrying capacity of the aircraft used; association of airlines; to carry domestic traffic between points within a state; to be accompanied by confidential memoranda; to attach various restrictions, to operate the same routes; to consult among themselves.

4. Find English equivalents of the following words, word

combinations and expressions in the text:

Літальні апарати, які є важчими чи легшими за повітря; Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО); найперший законодавчий акт (закон) з повітряного права; єдині норми міжнародного права; двостороння угода; міжнародна угода (договір); територіальне море; відкрите море; Конвенція з регулювання повітроплавства (Париж, 1919 р.); багатосторонні договори; правовий статус (режим); свобода відкритого моря; повітряний й космічний простір; принцип суверенності повітряного простору; суб’єкти права; недержавний та некомерційний; перевезення (транспортування) пасажирів, пошти чи вантажу; заплановані й незаплановані рейси; чартерні рейси; положення; стати документом, що втратив чинність через тривале невикористання, стати „ мертвою літерою”; п’ять так званих прав повітряного простору; транзитні права; країна реєстрації судна чи авіатранспортної компанії (авіалінії); укладати загальноприйнятний багатосторонній договір щодо прав перевезень; регулюватися

двосторонніми міжнародними угодами; затвердження (схвалення) вартості проїзду й тарифів відповідними державами (урядами); називати (згадувати про) Міжнародну асоціацію повітряного транспорту.

5. Translate the following sentences from Ukrainian into English:

1.Міжнародне повітряне право — це галузь сучасного міжнародного права, що регулює міжнародні польоти повітряних апаратів (суден) тієї або іншої національної (державної) приналежності.

2.Держава самостійно і вільно встановлює правовий режим повітряного простору з урахуванням своїх міжнародних зобов'язань, що випливають із підписаних нею міжнародних

договорів або інших джерел міжнародних зобов'язань.

3.В основі регулювання міжнародних польотів лежать два основні принципи: принцип повного і виняткового суверенітету держави над повітряним простором над його територією та принцип нерозповсюдження суверенітету держави на повітряний простір, розташований над недержавною, міжнародною територією.

4.Cтатус повітряного простору у міжнародному праві є двояким: з одного боку — це частина простору, що є інтегральною частиною конкретної держави, з іншого боку — це простори, що знаходяться за межами державної території.

5.Цивільна авіація держави використовує повітряний простір цієї держави для перевезення пасажирів і вантажів насамперед в межах її території, що, природно, не є і не може бути предметом міжнародно-правового регулювання.

6.Правовий режим недержавного, міжнародного повітряного простору установлюється винятково міжнародним правом й свобода польотів над такими просторами, підтверджена, зокрема, Конвенцією ООН з морського права 1982 року і здійснюється відповідно до умов цієї Конвенції й інших норм міжнародного права.

7.Юридичний статус державного повітряного простору полягає в тому, що він знаходиться під суверенітетом держави, тобто в його межах діє виняткова юрисдикція певної держави.

8.Основне джерело сучасного повітряного права — Конвенція про міжнародну цивільну авіацію 1944 року (Чиказька конвенція), вона

171

172

дає визначення терміна «міжнародне повітряне сполучення», як повітряне сполучення, що здійснюється через повітряний простір над територією більш ніж однієї держави (стаття 96).

9.Міжнародний політ — це політ через повітряний простір над територією більш ніж однієї держави, й саме такі міжнародні польоти потребують регулювання і регулюються міжнародним повітряним правом.

10.Відповідно до основних положень розділу III (ст.17-21) Чиказької конвенції повітряні судна мають національність тієї держави, у якій вони зареєстровані й кожне повітряне судно, що зайняте в міжнародній аеронавігації, має відповідні національні і реєстраційні знаки.

6. Read and translate the following text from Ukrainian into

English:

У відповідності з нормами міжнародного й внутрішньодержавного права суверенітет держав поширюється на повітряний простір у межах їхньої сухопутної й водної території, тобто по своїй юридичній природі цей простір - частина державної території. Конвенційної ж норми про верхню межу повітряної території держави не існує. Немає такої норми й в українському законодавстві. Є міжнародний порядок про те, що ця межа не повинна перевищувати 100 - 110 км над рівнем моря.

На основі принципу повного й виняткового суверенітету держав над їхнім повітряним простором кожна держава визначає порядок допуску іноземних повітряних судів на свою територію. Як ми вже відзначали, існує дозвільна система польотів над державною територією. Держави самі встановлюють правила вльоту на свою територію або вильоту з її території іноземних повітряних судів. Екіпажі повітряних судів, що здійснюють міжнародні польоти, повинні знати національне повітряне законодавство не тільки своєї держави, але й держав, над якими вони пролітають. У рамках ІКАО була проведена більша робота з уніфікації аеронавігаційних правил, які сформульовані в додатках до Чиказької конвенції 1944р. Правила про повітряні пересування повинні застосовуватися до судів всіх держав на недискримінаційній основі (ст. 11 Чиказької конвенції 1944 р.).

Згідно із ст. 29 даної Конвенції кожне повітряне судно, що здійснює міжнародні польоти, повинне мати на борту такі документи, як свідчення про реєстрацію, посвідчення про придатність до польотів, бортовий журнал тощо. Іноземні повітряні судна, що перебувають у межах певної держави, підкоряються його юрисдикції, і на них поширюється митний, імміграційний, санітарний контроль даної держави

APPENDIX

Reader

THE VIENNA CONVENTION ON THE LAW OF TREATIES

SIGNED AT VIENNA 23 May 1969

ENTRY INTO FORCE: 27 January 1980

The States Parties to the present Convention

Considering the fundamental role of treaties in the history of international relations,

Recognizing the ever-increasing importance of treaties as a source of international law and as a means of developing peaceful co-operation among nations, whatever their constitutional and social systems,

Noting that the principles of free consent and of good faith and the pacta sunt servanda rule are universally recognized,

Affirming that disputes concerning treaties, like other international disputes, should be settled by peaceful means and in conformity with the principles of justice and international law,

Recalling the determination of the peoples of the United Nations to establish conditions under which justice and respect for the obligations arising from treaties can be maintained,

Having in mind the principles of international law embodied in the Charter of the United Nations, such as the principles of the equal rights and self-determination of peoples, of the sovereign equality and

173

174

independence of all States, of non-interference in the domestic affairs of States, of the prohibition of the threat or use of force and of universal respect for, and observance of, human rights and fundamental freedoms for all,

Believing that the codification and progressive development of the law of treaties achieved in the present Convention will promote the purposes of the United Nations set forth in the Charter, namely, the maintenance of international peace and security, the development of friendly relations and the achievement of co-operation among nations,

Affirming that the rules of customary international law will continue to govern questions not regulated by the provisions of the present Convention,

Have agreed as follows:

PART I

INTRODUCTION

Article 1

Scope of the present Convention

The present Convention applies to treaties between States.

Article 2 Use of terms

1.For the purposes of the present Convention:

(a)'treaty' means an international agreement concluded between States in written form and governed by international law, whether embodied in a single instrument or in two or more related instruments and whatever its particular designation;

(b)'ratification', 'acceptance', 'approval' and 'accession' mean in each case the international act so named whereby a State establishes on the international plane its consent to be bound by a treaty;

(c)'full powers' means a document emanating from the competent authority of a State designating a person or persons to represent the State for negotiating, adopting or authenticating the text of a treaty, for expressing the consent of the State to be bound by a treaty, or for accomplishing any other act with respect to a treaty;

(d)'reservation' means a unilateral statement, however phrased or named, made by a State, when signing, ratifying, accepting, approving

or acceding to a treaty, whereby it purports to exclude or to modify the legal effect of certain provisions of the treaty in their application to that State;

(e)'negotiating State' means a State which took part in the drawing up and adoption of the text of the treaty;

(f)'contracting State' means a State which has consented to be bound by the treaty, whether or not the treaty has entered into force;

(g)'party' means a State which has consented to be bound by the treaty and for which the treaty is in force;

(h)'third State' means a State not a party to the treaty;

(i)'international organization' means an intergovernmental organization.

2.The provisions of paragraph 1 regarding the use of terms in the present Convention are without prejudice to the use of those terms or to the meanings which may be given to them in the internal law of any State.

Article 3

International agreements not within the scope of the present Convention

The fact that the present Convention does not apply to international agreements concluded between States and other subjects of international law or between such other subjects of international law, or to international agreements not in written form, shall not affect:

(a)the legal force of such agreements;

(b)the application to them of any of the rules set forth in the present Convention to which they would be subject under international law independently of the Convention;

(c)the application of the Convention to the relations of States as between themselves under international agreements to which other subjects of international law are also parties.

Article 4

Non-retroactivity of the present Convention

Without prejudice to the application of any rules set forth in the present Convention to which treaties would be subject under international law independently of the Convention, the Convention applies only to treaties which are concluded by States after the entry into force of the present Convention with regard to such States.

Article 5

175

176

Treaties constituting international organizations and treaties adopted within an international organization.

The present Convention applies to any treaty which is the constituent instrument of an international organization and to any treaty adopted within an international organization without prejudice to any relevant rules of the organization.

PART II

CONCLUSION AND ENTRY INTO FORCE OF TREATIES

SECTION 1. CONCLUSION OF TREATIES

Article 6 Capacity of States to conclude treaties

Every State possesses capacity to conclude treaties. Article 7

Full powers

1.A person is considered as representing a State for the purpose of adopting or authenticating the text of a treaty or for the purpose of expressing the consent of the State to be bound by a treaty if:

(a)he produces appropriate full powers; or

(b)it appears from the practice of the States concerned or from other circumstances that their intention was to consider that person as representing the State for such purposes and to dispense with full powers.

2.In virtue of their functions and without having to produce full powers, the following are considered as representing their State:

(a)Heads of State, Heads of Government and Ministers for Foreign Affairs, for the purpose of performing all acts relating to the conclusion of a treaty;

(b)heads of diplomatic missions, for the purpose of adopting the text of a treaty between the accrediting State and the State to which they are accredited;

(c)representatives accredited by States to an international conference or to an international organization or one of its organs, for the purpose of adopting the text of a treaty in that conference, organization or organ.

Article 8

Subsequent confirmation of an act performed without authorization

An act relating to the conclusion of a treaty performed by a person who cannot be considered under article 7 as authorized to represent a State for that purpose is without legal effect unless afterwards confirmed by that State.

Article 9 Adoption of the text

1.The adoption of the text of a treaty takes place by the consent of all the States participating in its drawing up except as provided in paragraph

2.The adoption of the text of a treaty at an international conference takes place by the vote of two-thirds of the States present and voting, unless by the same majority they shall decide to apply a different rule.

Article 10 Authentication of the text

The text of a treaty is established as authentic and definitive:

(a)by such procedure as may be provided for in the text or agreed upon by the States participating in its drawing up; or

(b)failing such procedure, by the signature, signature ad referendum or initialling by the representatives of those States of the text of the treaty or of the Final Act of a conference incorporating the text.

Article 11

Means of expressing consent to be bound by a treaty

The consent of a State to be bound by a treaty may be expressed by signature, exchange of instruments constituting a treaty, ratification, acceptance, approval or accession, or by any other means if so agreed.

Article 12

Consent to be bound by a treaty expressed by signature

1.The consent of a State to be bound by a treaty is expressed by the signature of its representative when:

(a)the treaty provides that signature shall have that effect;

(b)it is otherwise established that the negotiating States were agreed that signature should have that effect; or

(c)the intention of the State to give that effect to the signature appears from the full powers of its representative or was expressed during the negotiation.

2.For the purposes of paragraph 1:

177

178

(a)the initialling of a text constitutes a signature of the treaty when it is established that the negotiating States so agreed;

(b)the signature ad referendum of a treaty by a representative, if confirmed by his State, constitutes a full signature of the treaty.

Article 13

Consent to be bound by a treaty expressed by an exchange of instruments constituting a treaty

The consent of States to be bound by a treaty constituted by instruments exchanged between them is expressed by that exchange when:

(a)the instruments provide that their exchange shall have that effect; or

(b)it is otherwise established that those States were agreed that the exchange of instruments should have that effect

Article 14

Consent to be bound by a treaty expressed by ratification, acceptance or approval

1.The consent of a State to be bound by a treaty is expressed by ratification when:

(a)the treaty provides for such consent to be expressed by means of ratification;

(b)it is otherwise established that the negotiating States were agreed that ratification should be required;

(c)the representative of the State has signed the treaty subject to ratification; or

(d)the intention of the State to sign the treaty subject to ratification appears from the full powers of its representative or was expressed during the negotiation.

2.The consent of a State to be bound by a treaty is expressed by acceptance or approval under conditions similar to those which apply to ratification.

Article 15

Consent to be bound by a treaty expressed by accession

The consent of a State to be bound by a treaty is expressed by accession when:

(a)the treaty provides that such consent may be expressed by that State by means of accession;

(b)it is otherwise established that the negotiating States were agreed that such consent may be expressed by that State by means of accession; or

(c) all the parties have subsequently agreed that such consent may be expressed by that State by means of accession.

Article 16

Exchange or deposit of instruments of ratification, acceptance, approval or accession

Unless the treaty otherwise provides, instruments of ratification, acceptance, approval or accession establish the consent of a State to be bound by a treaty upon:

(a)their exchange between the contracting States;

(b)their deposit with the depositary; or

(c)their notification to the contracting States or to the depositary, if 50 agreed.

Article 17

Consent to be bound by part of a treaty and choice of differing provisions

1.Without prejudice to articles 19 to 23, the consent of a State to be bound by part of a treaty is effective only if the treaty so permits or the other contracting States so agree.

2.The consent of a State to be bound by a treaty which permits a choice between differing provisions is effective only if it is made clear to which of the provisions the consent relates.

Article 18

Obligation not to defeat the object and purpose of a treaty prior to its entry into force

A State is obliged to refrain from acts which would defeat the object and purpose of a treaty when:

(a)it has signed the treaty or has exchanged instruments constituting the treaty subject to ratification, acceptance or approval, until it shall have made its intention clear not to become a party to the treaty; or

(b)it has expressed its consent to be bound by the treaty, pending the entry into force of the treaty and provided that such entry into force is not unduly delayed.

SECTION 2. RESERVATIONS Article 19

Formulation of reservations

A State may, when signing, ratifying, accepting, approving or acceding to a treaty, formulate a reservation unless:

179

180