2.1 Загальна інформація, організаційно-правова форма, види діяльності та структура тов "Фенікс"

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фенікс” створене у відповідності з досягнутою домовленістю між громадянами України: Близнюк Наталією Петрівною, Федорович Іваном Івановичем, шляхом об’єднання по пайовій участі їхнього майна і грошових засобів з метою здійснення господарської діяльності і отримання прибутку та досягнення соціального ефекту шляхом створення нових робочих місць.

Для досягнення поставлених завдань Товариство в установленому порядку як на Україні, так і поза її межами здійснює різні види діяльності.

Основним видом діяльності є гуртова торгівля – ініціативна, самостійна діяльність щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

Товариство з усім його майном і коштами є спільною власністю його учасників, з визначенням частин кожного учасника.

Товариство користується правами і несе обов’язки по законодавству України, пов’язані з його діяльністю, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, створює філії, представництва і дочірні підприємства, як на території України так і поза її межами, має круглу печатку і штамп зі своїм найменуванням, бланки, товарний та обслуговування знаки, інші реквізити і атрибутику, котрі затверджуються директором Товариства.

Предметом діяльності Товариства є:

-

оптова торгівля непродовольчими і продовольчими товарами, продукцією виробничо-технічного призначення, на підставі ліцензії;

-

металопродукція.

Мета діяльності Товариства полягає у найповнішому задоволенні суспільних потреб в перелічених вище продукції, товарах, роботах і послугах та отримання прибутку від їхньої реалізації.

За рахунок прибутку Товариство задовольняє соціальні, економічні інтереси учасників Товариства та членів трудового колективу.

Для забезпечення діяльності Товариства створюється Статутний фонд у розмірі 10000(десять тисяч) гривень.

Участь у Товаристві ґрунтується на майновому вкладі в Статутний фонд. Вклади в Статутний фонд приймаються у формі грошових внесків у національній та іноземній валюті, будівлями, спорудами, обладнанням, автотранспортними засобами, машинами і механізмами, прав користування землею, водою й іншими природними ресурсами, а також об’єктами інтелектуальної власності, цінними паперами, іншими майновими правами. Вид вкладів, їхній розмір для кожного учасника визначаються зборами учасників та установчим Договором. Створений Статутний фонд розподіляється між учасниками на вклади:

-7500 грн., або 85 % належить Близнюк Наталії Петрівні;

-1500 грн., або 15 % належить Федоровичу Івану Івановичу.

До дня державної реєстрації Товариства учасники зобов’язані внести в Статутний фонд не менше 30 % розміру своїх вкладів. Вклади вносяться в одну з банківських установ м. Івано-Франківська. Решта вкладу вносяться не пізніше одного року.

У Товаристві створюється Резервний фонд у розмірі 25 % Статутного фонду. Розмір щорічних відрахувань до Резервного фонду становить 5 % суми чистого прибутку.

Органами управління Товариства є:

- вищий орган – це збори учасників Товариства;

- виконавчий орган – в особі Директора Товариства;

- контрольний орган за діяльністю Директора – це Ревізійна комісія Товариства.

Облік, звітність та документообіг Товариства організовує директор відповідно до законодавчих актів України.

Товариство самостійно веде бухгалтерський облік, сплачує податки в бюджет та інші обов’язкові платежі, подає бухгалтерську і статистичну звітність в порядку, обсягах та строки визначені законодавчими актами України.

Структура бухгалтерського обліку підприємства

В загальному вигляді структуру б/о можна представити за допомогою наступної схеми (рис. 1).

Бухгалтерський облік на ТОВ “Фенікс” здійснюється за допомогою журнально-ордерної форми, записи до якої здійснюються вручну. Тому необхідно замінити ручний спосіб ведення бухгалтерського обліку на комп’ютерний, який базується на використанні принципів меморіально-ордерної або журнально-ордерної форми обліку. При такому способі ведення обліку збирання, передавання, систематизація та оброблення бухгалтерської інформації здійснюється автоматизовано з використанням спеціально розробленого програмного забезпечення.

Автоматизація облікового процесу дасть можливість підвищити оперативність і точність облікових даних, необхідних для управління підприємством, адже в умовах ринкових відносин інформація – це гроші, а своєчасна інформація – великі гроші.

Для складання фінансової звітності у відповідності до діючих нормативних актів та надання її користувачам керівництво підприємства формує облікову політику: обирає принципи, методи і процедури обліку таким чином, щоб достовірно відобразити фінансовий стан і результати діяльності підприємства та забезпечити зіставність показників фінансових звітів.

Визначення терміну „облікова політика” дається в ст. 1 З-ну У „Про б/о і фінансову звітність України” і в п. 3 П(С)БО № 1: „облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються п-вом для складання і подання фінансової звітності”.

В економічній літературі вона трактується таким чином:

Облікова політика – це сукупність конкретних методів і форм (способів) ведення б/о, що обирається підприємство виходячи із загальноприйнятих правил та особливостей своєї діяльності для підготовки та надання фінансової звітності.

Облікова політика є складовою частиною фінансової звітності і повинна розроблятися самостійно кожним підприємством в Україні, зареєстрованим у встановленому законодавством порядку. Основна її мета – забезпечити одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень.

Ступінь свободи підприємства у формуванні облікової політики обмежений державною регламентацією б/о, представленою відповідними методиками та обліковими процедурами, серед яких містяться альтернативні варіанти.

Облікова політика підприємства згідно з п.п.25.1. П(С)БО 1 розкривається у примітках до фінансової звітності, де підприємство висвітлює обрану облікову політику шляхом опису: а) принципів оцінки статей звітності; б) методів обліку за окремими статтями звітності.

Зміст облікової політики оформлюється спеціальним наказом про облікову політику (Додаток 1), який розробляє головний бухгалтер підприємства і несе відповідальність за його формування, керівник затверджує наказ про облікову політику і несе відповідальність за його формування. Керівник затверджує наказ про облікову політику і несе відповідальність за його зміст; саме його підпис робить наказ про облікову політику чинним.

Для оцінки фінансового стану фірми необхідно знати, яким чином формуються її активи: за рахунок власних коштів чи за рахунок зовнішніх зобов’язань. Тому важливою аналітичною характеристикою фірми є її фінансова незалежність від зовнішніх позичкових джерел. Така незалежність характеризується коефіцієнтом фінансової незалежності (автономності) Кфн, який визначається відношенням суми власних коштів підприємства до підсумку балансу:

Кф.н. = р.380ф№1+р.430ф.№1+р.630ф.№1/р.640ф.№1

Визначаємо коефіцієнт фінансової незалежності по нашому підприємству:

- на початок звітного періоду: Кф. н. = 1630,7 / 2464,5 = 0,66;

- на кінець звітного періоду: Кф. н. = 2881,7 / 3766,5 = 0,77.

Коефіцієнт фінансової незалежності на даному підприємстві є вищим 0,5. Це свідчить про хороший фінансовий стан ТзОВ “Фенікс”.

Як бачимо, на кінець звітного року даний коефіцієнт зріс в порівнянні з даними на початок періоду. Це викликано збільшенням прибутку і відповідно власного капіталу.

Важливим показником при аналізі фінансового стану є платоспроможність підприємства, яку визначають шляхом розрахунку коефіцієнтів ліквідності. Ліквідність характеризує здатність підприємства швидко мобілізувати активи для погашення своїх зобов’язань.

Всі активи підприємства мають різну ліквідність – здатність швидко перетворюватись на грошові засоби.

Найбільш ліквідними активами є грошові кошти та їх еквіваленти, а також поточна дебіторська заборгованість. До високоліквідних активів належать також цінні папери, що належать до поточних фінансових інвестицій. Менш ліквідними активами є товари, готова продукція, запаси, незавершене виробництво.

Враховуючи рівень ліквідності активів, виділяють наступні види платоспроможності: грошову, розрахункову, фінансову.

Коефіцієнт грошової платоспроможності Кг.п. (коефіцієнт абсолютної ліквідності) визначається відношенням суми залишків грошових коштів, їх еквівалентів та поточних фінансових інвестицій до поточних зобов’язань:

К г.п.= р.220ф.№1+р.230ф.№1+р.240ф.№1/р.620ф.№1+р.630ф.№1

Значення цього коефіцієнту повинно бути в межах 0,2-0,35

Визначаємо коефіцієнт грошової платоспроможності:

- на початок звітного періоду: Кг. п. = 20,5 / 833,8 = 0,025;

- на кінець звітного періоду: Кг. п. = 25,5 / 884,8 = 0,028.

Коефіцієнт грошової платоспроможності є досить низьким. На кінець звітного року коефіцієнт збільшився в порівнянні з даними на початок звітного року і свідчить що дане підприємство є підприємством з середньою платоспроможністю.

Коефіцієнт розрахункової платоспроможності Кр.п. (проміжний коефіцієнт ліквідності) визначається відношенням суми залишків грошових інвестицій, дебіторської заборгованості, товарів та готової продукції до поточної кредиторської заборгованості:

Кр.п.=р.260ф.№1-р.100ф.№1-р.120ф№1/р.620ф.№1

До чисельника та знаменника можуть бути включені відповідно витрати та доходи майбутніх періодів, які не перевищують 12 календарних місяців з дати балансу. Даний показник повинен бути вище попереднього.

Визначаємо коефіцієнт розрахункової платоспроможності:

- на початок звітного періоду: Кр.п . = (2104,8-9,1) / 833,8 = 2,51;

- на кінець звітного періоду: Кр. п . = (3186-8,3-77,3) / 884,8 = 3,50.

Коефіцієнт розрахункової платоспроможності є значно вищим за коефіцієнт грошової платоспроможності.

Коефіцієнт ліквідності платоспроможності (Кл.п.) визначається відношенням загальної суми оборотних активів та витрат майбутніх періодів до загальної суми зобов’язань та доходів майбутніх періодів.

Кл.п.=р.260ф.№1+р.270ф.№1/р.480ф.№1+р.620ф.№1+р.630ф.№1

Цей показник характеризує здатність підприємства погасити всі свої зобов’язання і повинен перевищувати 1.

Визначаємо коефіцієнт ліквідності платоспроможності:

- на початок звітного періоду: Кл.п . = 2104,8 / 833,8 = 2,52;

- на кінець звітного періоду: Кл.п . = 3186,7 / 884,8 = 3,60.

Цей показник значно перевищує 1, тому дане підприємство може вільно погасити свої зобов’язання.

Досить поширеним є середній коефіцієнт ліквідності (Клікв(сер)) та коефіцієнт критичної ліквідності. Реальнішим є коефіцієнт критичної ліквідності.

Клікв(сер) =р.260ф.№1/р.620ф.№1

К лікв(Крит)= р.260ф.№1-(р.100ф.№1+р.110ф.№1+р.120ф.№1)/р.620ф.№1

Визначаємо середній коефіцієнт ліквідності :

- на початок звітного періоду: Клікв.(сер.) = 2104,8 / 833,8 = 2,52;

- на кінець звітного періоду: Клікв.(сер.) = 3186,7 / 884,8 = 3,60.

Визначаємо коефіцієнт критичної ліквідності :

- на початок звітного періоду: Клікв.(крит.) = (2104,8-9,1) / 833,8 = 2,51;

- на кінець звітного періоду: Клікв.(крит.) = 3186,7-(8,3+77,3) / 884,8 = 3,50.

Дуже добре, коли Клікв(крит) дорівнює 1. В нашому випадку він значно перевищує 1, що свідчить про стабільний фінансовий стан підприємства.

Збільшення значення показників ліквідності порівняно з попередньою звітною датою свідчить про покращення фінансового стану підприємства.

Для більш детального аналізу фінансового стану необхідно розрахувати показники оборотності запасів, дебіторської заборгованості, прибутковості. Це вимагає залучення даних не лише балансу, а й інших форм звітності.

Коефіцієнт оборотності запасів(К.о.з) визначається відношенням виручки від реалізації без врахування непрямих податків до середньої суми не грошових оборотних активів:

Ко.з.=р.035ф№2/середній залишок негрошових оборотних активів

Визначаємо коефіцієнт оборотності запасів:

Ко.з. = 11963,6 / 359,7 = 33,26

Цей коефіцієнт є високим і значно вищим середньогалузевого.

Оборотність дебіторської заборгованості визначається відношенням доходів від продажу(без ПДВ і акцизів) до середньої величини дебіторської заборгованості, визначеної як середньоарифметична величина між сальдо на початок і кінець звітного періоду.

Визначаємо оборотність дебіторської заборгованості:

Од.з. = р.035ф№2/(р.160ф.№1(поч.) +р.160ф.№1(кін)):2

Од.з. = 11963,6 / (259,9+431,3):2 = 34,6

Цей показник показує, що за звітний період кошти, вкладені у розрахунки обертаються 34,6 раз і визначає ефективність кредитного контролю.

Цей показник є високим, тому що доходи значно перевищують дебіторську заборгованість.

Показники прибутковості показують, наскільки ефективно використовувались всі ресурси, які забезпечили отримання товариством прибутку.

Відношення прибутку до власного капіталу характеризує прибутковість власного капіталу.

Визначаємо коефіцієнт прибутковості власного капіталу:

Коефіцієнт

Прибутковості = р.035ф№2/середній розмір власного капіталу

Власного капіталу

Коефіцієнт

Прибутковості = 4363,6/((858,1+1236,6):2) = 4,17

Власного капіталу

Підприємство ефективно використовувало власний капітал.

Вимірювачем ефективності використання всіх активів підприємства (рентабельність виробництва) є співвідношення чистого прибутку і середньої суми активів:

Коефіцієнт

Прибутковості = р.220ф.№2/(р.280ф.№1(поч..)+р.280ф.№1(кін.)):2

активів

Коефіцієнт

Прибутковості = 1322,4/(2464,5+3766,5):2 = 0,42

активів

Цей показник показує, скільки прибутку приносить кожна гривня, вкладена в актив.

Рентабельність продукції визначається відношенням величини прибутку від реалізації до собівартості реалізованої продукції:

Рентабельність продукції = р.100ф.№2/р.040ф.№2

Рентабельність продукції = 1719,6/9275,0 = 0,19

Цей показник дозволяє визначити відносну величину прибутку, одержаного на кожну гривню, що була вкладена у виробництво кінцевого продукту.

Всі дані для обчислення показників взято в Додатку 2 (Баланс підприємства).