258
.pdfРисунок 1.8.11 1.9.3 Паралельність і перпендикулярність прямих і площин
Пряма лінія може бути як паралельною, так і перпендикулярною до площини.
Площини між собою можуть бути як паралельними, так і перпендикулярними.
1.Пряма паралельна даній площині, якщо вона паралельна будь-якій прямій, що лежить у даній площині.
2.Якщо пряма паралельна площині особистого положення, то проекція сліду площини – паралельна відповідній проекції прямої.
3.Якщо дві прямі, що перетинаються, однієї площини, паралельні двом прямим, що перетинаються, другої площини, то такі площини – паралельні.
4.Однойменні сліди паралельних площин – паралельні.
5.Однойменні лінії рівня паралельних площин – взаємно паралельні.
6.Прямий кут між прямими проеціюється без спотворення, якщо хоча б одна сторона його паралельна площині проекцій, а друга – не перпендикулярна до площини проекцій.
41
7.Горизонтальна проекція перпендикуляра до площини – перпендикулярна до горизонтальної проекції горизонталі площини за напрямом, а фронтальна проекція – до фронтальної проекції фронталі площини за напрямом .
8.Проекція перпендикуляра до площини – перпендикулярна до однойменних слідів площини.
9.Площина перпендикулярна до другої площини, якщо в ній є перпендикуляр до неї.
10.Пряма перпендикулярна до другої прямої, якщо вона лежить у площині, перпендикулярній цій другій прямій.
11.Взаємно перпендикулярні прямі можуть перетинатися або бути мимобіжними.
Приклад 10
Через точку А провести пряму m, паралельну площині Ф (а ∩ b) (рис.
1.8.12)
1. У площині Ф (a ∩ b ) проведемо довільну пряму l. Побудуємо l1 ( 11, 21 ) і визначимо l2 (12 і 22 ) або побудуємо l2 ( 12, 22 ) і визначимо l1 (11 , 21 ).
2. Через проекції точки А проведемо проекції прямої m, відповідно паралельні проекціям l1 і l2.
Рисунок 1.8.12
42
Приклад 11
Через точку А провести площину Р, паралельну даній площині Ф(а// b)
(рис. 1.8.13).
1.У площині Ф(а // b) проведемо довільну пряму l( l1 , l2 ).
2.Через точку А(А1, А2) проводять пряму n (n1, n2), паралельну l ( l1, l2 ).
3.Другу пряму m (m1, m2) проведемо через точку А (А1, А2), паралельну
аабо b. Площина Р(m ∩ n) паралельна площині Ф (а // b) відповідно за умовою паралельності площин.
Рисунок 1.8.13
Приклад 12
Через вершину А провести перпендикуляр r до площини АВС (рис. 1.8.14).
1. Проводять проекції горизонталі h (h1, h2) і фронталі f (f1, f2) площини
АВС.
2. З точки А1 проводять перпендикуляр у напрямку до h1 , а з точки А2 – у
напрямку f2 за умовою перпендикулярності прямої до площини. Пряма перпен-
дикулярна до площини, коли вона одночасно перпендикулярна до неспотворе-
них проекцій фронталі f2 і горизонталі h1, котрі дорівнюють НВ.
43
Рисунок 1.8.14
Приклад 13
Через задану пряму а провести площину Ф, перепендикулярну до
площини Г (m // n) (рис. 1.8.15). |
|
1. У площині Г (m // n) будуємо проекції h |
і f . |
2. З горизонтальної проекції точки А, яку довільно вибираємо на прямій |
|
а, проведемо проекції перпендикуляра l1 |
перпендикулярно до h1 , l2 |
перпендикулярно до f2.
3. Площина Ф (а ∩ l) перпендикулярна до Г (m // n), тому що пряма l перпендикулярна до площини Г – це є необхідною і достатньою умовою перпендикулярності площин.
Рисунок 1.8.15
44
Через точку А провести площину Г, перпендикулярну до прямої m (рис.
1.8.16).
1.Через проекції точки А(А1, А2) проведемо проекції горизонталі h(h1, h2) і фронталі f (f1, f2 ), причому h1 – перпендикулярно m1, f2 – перпендикулярно m2.
2.Шукана площина Г(h ∩ f) перпендикулярна до прямої m за властивістю проекцій прямого кута.
Рисунок 1.8.16
1.10 Пояснення до розв’язання задачі, що надана на рис. 1.17 (арк. 5 РГР–1)
Побудова відрізка прямої, його натуральної величини, слідів і кутів нахилу до площин проекцій
За заданими координатами точок A, B, C, D, E, F побудувати проекції точок в П1 і П2 , потім
-натуральну величину відрізка прямої АВ за допомогою прямокутного трикутника для прямої загального вигляду, розділ 1.8.2, приклад 6;
-натуральну величину α – кута нахилу відрізка АВ до П1 визначають як кут між горизонтальною проекцією АВ та його натуральною величиною;
-натуральну величину β – кута нахилу відрізка АВ до П2 визначають як кут між фронтальною проекцією та його натуральною величиною;
45
- сліди відрізка АВ: М – горизонтальний, N – фронтальний.
Для визначення горизонтального сліду відрізка прямої АВ за її проекціями необхідно продовжити фронтальну проекцію А2В2 до перетину з віссю ОХ, з точки М2 (фронтальної проекції горизонтального сліду) провести лінію зв'язку до перетину з продовженням горизонтальної проекції А1В1. Точка М1 є горизонтальною проекцією горизонтального сліду – вона збігається з самим слідом М.
Для визначення фронтального сліду відрізка прямої АВ необхідно горизонтальну проекцію відрізка прямої А1В1 продовжити до осі ОХ, з точки N1 (горизонтальної проекції фронтального сліду) провести лінію зв’язку до перетину з продовженням фронтальної проекції А2В2. Точка N2 є фронтальною проекцією фронтального сліду; вона збігається з самим слідом N.
-пряму l – проводять через точку С паралельно до відрізка АВ (рис. 1.8.7);
-прямі рівня h i f – проводять через точку С так, щоб h i f перетинали заданий відрізок АВ; h2 проводять паралельно до осі ОХ і до перетину з А2В2, потім визначають точку 12, далі через горизонтальні проекції точок С і 1 будують горизонтальну проекцію горизонталі; f1 проводять паралельно до осі ОХ і до перетину з прямою А1В1, потім визначають 21, далі через фронтальні проекції точок С і 2 будують фронтальну проекцію фронталі;
-прямі n i m проводять через точку D таким чином, щоб n була паралельною до П3; m – перпендикулярна до П3. Пряма n – паралельна до П3 , якщо її фронтальна проекція n2 паралельна осі Z, а горизонтальна проекція n1 – паралельна осі Y. Пряма m – перпендикулярна П3 , якщо її горизонтальна і фронтальна проекції паралельні осі X;
-пряму а проводять через точку E перпендикулярно до П1 і її горизонтальна проекція перетворюється в точку, пряму b проводять через точку F перпендикулярно до П2 і її фронтальна проекція перетворюється в точку.
46
1.11Пояснення до розв’язання задачі, що надана на рис. 1.18 (арк. 6 РГР- 1)
Побудувати горизонталі, фронталі, лінії найбільшого нахилу (скату)
до площин проекцій П1, П2 , а також фронтального і горизонтального слідів площини трикутника АВС.
1.У площині загального положення – трикутнику АВС (рис. 1.18 а) будують лінії рівня – горизонталь і фронталь. Спочатку будують горизонталь h (h2, h1) через вершину А, потім через вершину С будують фронталь f (f1, f2).
2.Побудова лінії скату до площин проекцій П2 і П1. Спочатку будують лінію скату до П2 – це пряма s (s2,s1). Побудову починають з її фронтальної проекції s2. Для цього проводять пряму через вершину В2 перпендикулярно до f2, а горизонтальну проекцію – через точки 31 і В1.. Точку 31 будують за проекційною відповідністю – тобто за допомогою лінії зв'язку 32 - 31.
3.Побудова лінії найбільшого нахилу ( ЛНХ ) до П1 і П2 . Побудову почи-
нають з проведення лінії s11 через В1 і перпендикулярно до h1. Фронтальну проекцію ЛНХ будують за допомогою прямої лінії s21, яку проводять через точки В2 і 42 . Точку 42 будують за проекційною відповідністю – тобто за допомогою лінії зв'язку 41 - 42.
4.Побудова слідів площини трикутника АВС. Для побудови слідів пло-
щини трикутника АВС використовують властивість слідів площини проходити через сліди прямих, якими ця площина задається, а також паралельністю слідів лініям рівня. Горизонтальний слід площини – h10 – паралельний до горизонтальної проекції горизонталі h1, а фронтальний слід – f20 – паралельний до фро-нтальної проекції фронталі f2.
4 а) Побудова горизонтального сліду трикутника АВС. Спочатку визна-
чають горизонтальний слід прямої АВ – М1, потім горизонтальний слід прямої ВС – М11 і з’єднують прямою лінією-слідом М1 з М2 . Таким чином, отримують горизонтальний слід трикутника АВС – h0 ≡ h10, який паралельний до горизонтальної проекції горизонталі h1 ≡ НВ цього трикутника.
47
4 б) Побудова фронтального сліду трикутника АВС. Далі, аналогічно по передньому, будують фронтальний слід прямої АВ - N2 і через нього паралельно фронтальній проекції фронталі f2 проводять фронтальний слід трикутника АВС – f 0 ≡ f 02. Сліди трикутника АВС перетинаються на осі ОХ у точці сходу слідів – Х.
Друга частина задачі, що надана на рис. 1.18 б, розв’язується аналогічно, але у значенні горизонталі трикутника АВС вже є сторона АС цього трикутника, тобто AC ≡ h2 II OX.
1.12Пояснення до розв’язання задачі, що надана на рис. 1.19 (арк. 7 РГР- 1)
Побудувати лінію перетину двох трикутників та визначити їхню ви-
димість.
Лінія перетину двох трикутників – це пряма. Пряму можна провести через дві точки, або якщо відома одна точка та напрямок.
Для побудови лінії перетину використавують одну з основних позиційних
задач нарисної геометрії – визначення точки перетину прямої з площиною.
У загальному випадку, коли дві площини трикутників накладені одна на одну, тобто суміщені, необхідно вибрати послідовно дві прямі – першу з трикутника АВС, а другу – з трикутника EDK. Далі розв’язують задачу побудови точок перетину прямих з площинами двічі. Як-от: послідовно будують спочатку точку перетину першої прямої лінії з площиною другого трикутника, а потім точку перетину другої прямої з площиною першого трикутника. Побудовані точки з'єднують між собою прямої лінією, яка і буде лінією перетину двох площин трикутників.
Проекцію сторони В2С2 трикутника А2В2С2 беруть в якості першої прямої, далі визначають точку перетину Q цієї прямої з площиною трикутника DEK, для чого:
- через проекцію сторони В2С2 проводять допоміжну, у даному випадку, фронтально-проеціюючу площину-посередник Ф21 ;
48
-будують лінію перетину цієї площини з проекцією трикутника D2E2K2 – це пряма 12 22;
-визначають горизонтальну проекцію лінії перетину 11 21 за проекційною
відповідністю, тобто за допомогою ліній зв'язку 1112 і 2122 ;
-визначають точку перетину проекції 11 21 з - В1С1 – це буде точка Q1;
-визначають точку перетину проекції 12 22 з – В2С2 за проекційною відповідністю, тобто за допомогою ліній зв'язку Q1Q2, яка перетинає лінію 1222 у точці Q2–це буде друга проекція точки перетину прямої ВС з площиною трикутни-
ка EDK.
Далі, у значенні другої прямої беруть проекцію E2D2 – сторону проекції трикутника D2E2K2, для чого:
-через проекцію сторони Е2D2 проводять допоміжну, у даному випадку, фронтально-проеціюючу площину-посередник Ф2;
-будують лінію перетину цієї площини з проекцією трикутника А2В2С2 – це пряма 3242;
-визначають горизонтальну проекцію лінії перетину 3141 за проекційною відповідністю, тобто за допомогою ліній зв'язку 3231 і 4241;
-визначають точку перетину проекції 31 41 з - D1E1 – це буде точка G1;
-визначають точку перетину проекції 32 42 з – E2D2 за проекційною відповідністю, тобто за допомогою ліній зв'язку G1G2, яка перетинає лінію 3242 у точці G2 – це буде друга проекція точки перетину прямої ED з площиною трикутника АВС.
Далі з’єднують точку Q1 з точкою G1, а точку Q2 з G2 і отримують відповідні проекції лінії перетину трикутників АВС і DEK – Q1G1 i Q2G2.
Потім визначають видимість інших ліній трикутників за допомогою кон-
куруючих точок, наприклад 6,7; 8,9; 10,11.
Для наочності зображення взаємного положення і перевірки слушності побудов треба виділити перший трикутник фарбуванням світлим кольором, як вказано на рис. 1.19 (РГР-1 Аркуш 7).
49
1.13Пояснення до розв’язання задачі, що надана на рис. 1.20 (арк. 8 РГР-1)
Побудувати натуральну величину відстані від точки D до площини трикутника АВС та точку Е, симетричну точці D відносно площини трикутника АВС
Ця задача комплексна і вона складається з чотирьох задач:
-через точку D провести перпендикуляр до площини трикутника АВС;
-визначити точку перетину перпендикуляра з площиною трикутника АВС, тобто точку К;
-визначити натуральну величину перпендикуляра DK за допомогою прямокутного трикутника;
-побудувати точку Е, симетричну точці D відносно площини трикутника
АВС.
Спочатку через точку D проводять перпендикуляр до площини трикутника
АВС.
Відомо, що пряма перпендикулярна до площини, якщо вона одночасно перпендикулярна до двох прямих, що розташовані в цей площині, котрі перетинаються. Також відомо, що в якості цих прямих зручно використовувати головні лінії площини – фронталь і горизонталь.
Фронтальна проекція такої прямої повинна бути перпендикулярна до фронтальної проекції фронталі f2, а горизонтальна проекція прямої – перпендикулярна до горизонтальної проекції горизонталі h1 цієї площини.
Таким чином, у трикутнику АВС спочатку будують фронталь f (f1,f2) і горизонталь h (h2, h1).
Далі, через точку D2 проводять перпендикулярну лінію за напрямком до f2,
ачерез D1 проводять лінію перпендикулярно до h1 .
2. У другій частині задачі визначають точку перетину перпендикуляра (прямої загального положення) з площиною трикутника АВС, тобто точку К за відомою наступною послідовністю:
50