- •Тема 1. Предмет, методологія та основні поняття курсу «Кон’юнктура світових ринків»
- •Тема 2. Загальна характеристика світового ринку товарів і послуг. Структура світового товарного ринку.
- •Тема 3. Фактори формування та система показників кон’юнктури товарного ринку.
- •Тема 4. Ціни і цінові показники кон'юнктури
- •Тема 5. Методи аналізу та прогнозування кон’юнктури світових ринків.
- •Тема 6. Використання принципів маркетингу при аналізі та прогнозування ринкової кон’юнктури товарних ринків
- •Тема 7. Специфіка кон’юнктурних досліджень ринків мінеральної сировини і палива.
- •Розвідані запаси вугілля у країнах світу на початку ххі століття
- •Міжнародне регулювання ринку. До організацій, що здійснюють регулювання ринку залізної руди на національному, регіональному чи міжнародному рівнях, належать:
- •Запаси золота у країнах світу, 2006 р.
- •Видобуток золота основними країнами-продуцентами, т
- •Загальна структура споживання золота у світі у 1970–2006 рр., т
- •Тема 8. Особливості дослідження кон’юнктури ринків машин і обладнання.
- •Виробництво автомобілів у світі, 1997–2002 рр.
- •Найбільші світові виробники сталі у 2006 р., млн т
- •Великі компанії чорної металургії
- •Тема 9. Кон’юнктура товарно-сировинних бірж
- •Реалізації товару
- •Тема 10. Закономірності формування і специфіка розвитку кон’юнктури світових синків сільськогосподарської продукції.
- •Динаміка середньої врожайності зернових, т/га
- •Виробництво молока у світі, млн т
- •Географічна структура виробництва текстилю у світі, тис. Т
- •Рух світових перехідних запасів текстилю, тис. Т, на кінець сезону
- •Світове споживання текстилю, тис. Т
- •Таблиця Світова торгівля текстилем, тис. Т
- •Тема 11. Тенденції розвитку і особливості формування кон’юнктури і цін на світовому ринку технологій.
Найбільші світові виробники сталі у 2006 р., млн т
Усього: |
|
1239 |
у тому числі |
|
|
"Арселор Міттал" |
Індія Україна Люксембург |
117 |
"Ніппон Стіл" |
Японія |
32 |
ПОСКО |
Півд. Корея |
30 |
"Джей-Еф-І" |
Японія |
29 |
"Тата Стіл" |
Индія |
28 |
"Шанхай Баостіл" |
Китай |
24 |
"Ю-ЄС Стіл" |
США |
19 |
"Нукор" |
США |
18 |
"Рива" |
Італія |
17 |
"Техинт" |
Аргентина |
17 |
"Тіссен Крупп" |
Німеччина |
16 |
"Тангшан" |
Китай |
16 |
"Шанганг" |
Китай |
15 |
"Евраз" |
Росія |
14 |
"Гевердау" |
Бразилія |
14 |
"Северсталь" |
Росія |
14 |
Джерело: www.oica.net
У Люксембурзі компанія "Арбед" внаслідок поглинання двох сталевих фірм країни зосередила 90 % національної виплавки сталі, а згодом, проникнувши в галузь чорної металургії Саара (Німеччина) і Бельгії, вийшла на третє місце за виробництвом цього металу в Західній Європі.
В Італії переважна частина чорних металів ще з початку 1937 р. виплавляється на заводах державного концерну "Фінсідер", який у післявоєнний час побудував низку потужних сталевих комбінатів, а концентрацію виробництва проводив шляхом злиття й об'єднання своїх підприємств і дочірніх фірм.
У чорній металургії Німеччини у значній мірі з огляду на споконвічне господарювання в галузі великих промислових магнатів ("Тіссен", "Крупп", "Клєкнер") рівень монополізації нижчий, а державно-монополістичні тенденції слабші, ніж в інших країнах Західної Європи. У галузі господарює вісім концернів, шість із яких ("Тіссен", "Клєкнер-верке", "Хєш", "Крупп", "Маннесман", "Зальцгіттер") контролюють 85 % сталеплавильної потужності держави, і лише один із них ("Зальцгіттер") належить державі. Сучасні сталеві концерни Німеччини утворилися також внаслідок процесів злиття компаній, які розпочалися відразу ж після розростання німецьких концернів вугілля та сталі за рішеннями Потсдамської конференції. До початку 70-х рр. ХХ ст. вони вже були відновленні, а у 70-х – першій половині 80-х рр. активно розширяли своє металургійне виробництво шляхом приєднання і поглинання великих фірм в основному повного виробничого циклу. Внаслідок цього "Маннесман" виходить на перше місце в державі і друге – у світі за виробництвом труб.
У 80-х рр. ХХ ст. галузева криза сильно вдарила по сталевих концернах США, які до того часу значно відстали за технічним рівнем від японських і деяких західноєвропейських компаній. Різко впала виплавка сталі – у деяких концернах майже вдвічі. Поряд із програмами раціоналізації сталевих корпорацій США на початку 90-х рр. взялися за диверсифікацію виробництва та розробку програм злиття і поглинання. Найагресивнішою зі сталевих монополій США є "ЛТВ Корп.", яка у 80-х рр. поглинула чотири великі корпорації країни і стала третьою найбільшою компанією галузі в країні. Важке становище компаній США і загострену конкуренцію між ними використовують монополії Японії. Так, у 1984 р. концерн "Ніппон кокан" придбав 50 % акцій компанії "Нешнл стіл".
Таблиця