Висновки

В Україні закладено конституційні засади місцевого самоврядування, ратифіковано Європейську хартію місцевого самоврядування, прийнято ряд базових нормативно-правових актів, які створюють правові та фінансові основи діяльності органів місцевого самоврядування.

Робота територіальних фінансових органів досягла певного рівня розвитку, але говорити про її досконалість ще зарано. Проте від часу прийняття Конституції Українита базових нормативно-правових актів з питань місцевого самоврядування розвиток місцевого самоврядування фактично здійснювався лише на рівні територіальних громад міст обласного значення, оскільки переважна більшість територіальних громад через їх надмірну подрібненість та надзвичайно слабку матеріально-фінансову базу виявилися неспроможними виконувати всі повноваження органів місцевого самоврядування.

Система місцевого самоврядування на сьогодні не задовольняє потреб суспільства. Функціонування органів місцевого самоврядування у більшості територіальних громад не забезпечує створення та підтримку сприятливого життєвого середовища, необхідного для всебічного розвитку людини, її самореалізації, захисту її прав, надання населенню органами місцевого самоврядування, утвореними ними установами та організаціями високоякісних і доступних адміністративних, соціальних та інших послуг на відповідних територіях.

Дотаційність 5419 бюджетів місцевого самоврядування становить понад 70 відсотків, 483 територіальні громади на 90 відсотків утримуються за рахунок коштів державного бюджету.

Здійснення постійної фінансової підтримки через районні бюджети малочисельних територіальних громад з використанням системи дотацій вирівнювання є обтяжливим для державного бюджету та стримує розвиток малих міст і великих селищ.

На даний час ефективного та швидкого розв’язання потребують такі проблеми:

- погіршення якості та доступності публічних послуг внаслідок ресурсної неспроможності переважної більшості органів місцевого самоврядування здійснювати власні і делеговані повноваження;

- зношеність теплових, каналізаційних, водопостачальних мереж і житлового фонду та ризик виникнення техногенних катастроф в умовах обмеженості фінансових ресурсів місцевого самоврядування;

- складна демографічна ситуація у більшості територіальних громад;

- неузгодженість місцевої політики щодо соціально-економічного розвитку з реальними інтересами територіальних громад;

- нерозвиненість форм прямого народовладдя, неспроможність членів громад до солідарних дій, спрямованих на захист своїх прав та інтересів, у співпраці з органами місцевого самоврядування і місцевими органами виконавчої влади та досягнення спільних цілей розвитку громади;

- зниження рівня професіоналізму посадових осіб місцевого самоврядування;

- корпоратизація органів місцевого самоврядування, закритість і непрозорість їх діяльності, високий рівень корупції, що призводить до зниження ефективності використання ресурсів, погіршення інвестиційної привабливості територій, зростання соціальної напруги;

- надмірна централізація повноважень органів виконавчої влади та фінансово-матеріальних ресурсів;

- відсторонення місцевого самоврядування від вирішення питань у сфері земельних відносин.

Зазначені проблеми ускладнюються внаслідок проблем правового та інституційного характеру, а також неузгодженості реформ у різних сферах з реформуванням системи місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою держави.

Концепція реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні  запропонована  у відповідності до рішення Кабінету Міністрів України. Це стратегічний (політичний) документ, який  розробляється пакетом законодавства. Реалізація Концепції здійснюватиметься двома етапами (перший етап, підготовчий – 2014 р, другий етап – 2015-2017 рр.).

В рамках даної концепції були запропоновані наступні шляхи розв’язання проблем:

створення належних матеріальних, фінансових та організаційних умов для забезпечення здійснення органами місцевого самоврядування власних і делегованих повноважень;

- розмежування повноважень у системі органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на різних рівнях адміністративно-територіального устрою за принципом субсидіарності та децентралізації влади ;

Зокрема, для оптимального розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади на різних рівнях адміністративно-територіального устрою необхідно забезпечити:

• удосконалення системи залучення громадськості до розроблення управлінських рішень і контролю за їх реалізацією;

• визначення достатньої податкової бази, що дасть змогу забезпечити виконання органами місцевого самоврядування власних повноважень з урахуванням об’єктивних критеріїв фінансування державою делегованих повноважень;

• утворення на кожному адміністративно-територіальному рівні представницьких органів місцевого самоврядування з власними виконавчими органами;

• ефективний державний контроль за дотриманням органами місцевого самоврядування вимог Конституції та законів України.

• запровадження механізму державного контролю за відповідністю Конституції та законам України рішень органів місцевого самоврядування та якістю надання населенню публічних послуг;

• максимального залучення населення до прийняття управлінських рішень, сприяння розвитку форм прямого народовладдя;

• удосконалення механізму координації діяльності місцевих органів виконавчої влади.

Реалізація Концепції сприятиме посиленню правової, організаційної та матеріальної спроможності територіальних громад, органів місцевого самоврядування, провадженню їх діяльності з дотриманням принципів та положень Європейської хартії місцевого самоврядування, доступності публічних послуг, підвищенню їх якості, впровадженню механізму здійснення місцевими держадміністраціями та населенням контролю за наданням органами місцевого самоврядування, територіальними органами центральних органів виконавчої влади публічних послуг.

Зокрема, дана концепція передбачає утворенню виконавчих органів обласних та районних рад, зміні статусу місцевих держадміністрацій з органів загальної компетенції на контрольно-наглядові органи у системі виконавчої влади з функцією координації діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади на відповідній території, забезпеченню розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування базового та регіонального рівня, місцевими держадміністраціями та територіальними органами центральних органів виконавчої влади. Запроваджені заходи сприятимуть соціально-економічному розвиткові територіальних громад і регіонів.

Департамент фінансів Одеської міської ради визначив наступні проблемні питання:

- Відповідно до статті 91 Бюджетного кодексу України видатки на позашкільну освіту здійснюються за рахунок доходів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів;

Разом з цим, позашкільна освіта є складовою частиною системи освіти, і основним завданням якої є створення умов для всебічного розвитку індивідуальних здібностей і таланту молоді.

- в м.Одесі функціонує комунальна установа «Зоологічний парк загальнодержавного значення». Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» Зоопарк є природоохоронною культурно-освітньою та науково-дослідною установою, входить до складу природно-заповідного фонду України. Однак, видатки на утримання цієї установи здійснюється за рахунок власних доходів бюджету міста;

- За останні двадцять років держава в належній мірі не фінансувала ремонт житлового фонду. На сьогоднішній день у місті Одеса 295 аварійних та 685 ветхих будинків. Загальна проблема всіх цих будинків - це не зроблений своєчасно капітальний ремонт. Змінити ситуацію в експлуатації житлового фонду допоможуть реформи в сфері житлово-комунального господарства. Проте місто не в змозі вирішити дану проблему без допомоги держави.

Вирішення зазначених питань можливо шляхом передбачення гарантованого державою фінансового ресурсу, врахувавши його при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. При цьому, доходна частина бюджетів міст обласного значення має бути збалансована зарахуванням 100 відсотків податку на доходи фізичних осіб

Пропозиції: внести зміни до статей 65,89,91 Бюджетного кодексу України

Список літератури

1.Бюджетний Кодекс України: Закон України//Голос України.-2010.-4 серпня.-№143(4893)

2.Конституція України: Закони України: В 11т.- Верховна Рада України. Інститут законодавства. – К.: 1993.- Т.10. – С.3-41.

3.Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування: Закон України //Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №23. – Ст.121. – С.378-390.

4.Про бюджетну класифікацію та її запровадження: Наказ Міністерства фінансів України - № 604 від 27.12.2001 р.

5.Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямків використання: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 р. № 659.

6.Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. № 415.

7.Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228.

8.Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України// Відомості Верховної Ради України. – 1997. - №24. – Ст.170. – С.379-429.

9.Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України// Закони України: В 11 т. – Верховна Рада України. Інститут законодавства. – К.: 1996. – Т.1. – С.301-308.

10.Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку: Закон України// Закони України: В 11 т. – Верховна Рада України. Інститут законодавства. – К.: 1996. – Т.6. – С.217-229.

11.Про пенсійне забезпечення: Закон України// Закони України: В 11 т. – Верховна Рада України. Інститут законодавства. – К.: 2006. – Т.2. – С.254-285.

12.Про Рахункову палату України: Закон України// Закони України: В 11т. – Верховна Рада України. Інститут законодавства. – К.: 1997. – Т.11. – С.60-76.

13.Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту: Закон України// Закони України: В 11 т. – Верховна Рада України. Інститут законодавства. – К.: 1996. – Т.6. – С.55-74.

14.Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист: Закон України// Відомості Верховної Ради України. - 1998. –№ 40 – 41. – Ст. 249. – С.818-822.

15.Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України// Закони України: В 11 т. – Верховна Рада України. Інститут законодавства. – К.: 1996. – Т.1. – С.215-251.

16.Про внесення змін і доповнень до Постанов Кабінету Міністрів України з питань надання населенню житлових субсидій та адресної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям. Постанова Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2000 р. № 211.