2. Довгострокова рівновага і пропозиція галузі. Еластичність довгострокової пропозиції.

Оскільки в довгостроковому періоді фірми входять у ринок і ви­ходять з нього легше, ніж у короткостроковому, крива пропозиції в довгостроковому періоді еластичніша, ніж у короткостроковому. На конкурентному ринку в довгостроковому періоді фірми вхо­дять у ринок і виходять з нього у міру зміни ринкових цін. Тому неможливе додавання індивідуальних кривих пропозиції для отри­мання ринкової кривої, адже невідомо, які фірми продовжують ви­робництво. Форма довгострокової кривої пропозиції залежить від станів довгострокової рівноваги галузі, що виникають за рахунок різних рівнів значень нецінових чинників попиту і пропозиції. Розрізняють три типи галузей: з постійними, зростаючими і спадними витратами. Галузь з постійними витратами . Нехай галузь перебу­ває у стані довгострокової рівноваги в точці А і виробляє обсяг Q1 одиниць продукції за ціною P1. Підвищення попиту на продукцію га­лузі (наприклад, в результаті скорочення податків) приведе до змі­щення лінії попиту праворуч до D2, а ціна зросте до P2 (рис. 8.7, а). Підвищення цін на ринку стимулюватиме конкурентну фірму збільшувати обсяг виробництва з q1 до q2 (рис. 8.7, б). Якщо всі фірми в галузі реагують так, то у кожної з них буде додатний прибуток в умовах короткострокової рівноваги. Такий прибуток привабливий для вкладників капіталу і змусить нові фірми вихо­дити на ринок. Валовий обсяг виробництва зросте. Короткостро­кова крива ринкової пропозиції перейде у стан S2 (рис. 8.7, а). Нова довгострокова рівновага буде в точці В, де ціна дорівнює P1, тобто початковій ціні. Таким чином, довгострокова крива пропозиції для галузі з по­стійними витратами — це горизонтальна лінія при ціні, яка дорів­нює довгостроковим мінімальним середнім витратам виробництва. Галузь із зростаючими витратами (рис. 8.8). Початково га­лузь перебуває в стані довгострокової рівноваги в точці А. Коли крива попиту пересувається з D^ D2, ціна зростає з P1 до P2, а обсяг виробництва в галузі — з Q1 до Q2. Конкурентна фірма за ціною P2 збільшую обсяг виробництва з q1 до q2. У міру входу в галузь інших фірм зростає попит на фактори виробництва і як на­слідок підвищуються ціни на всі або деякі виробничі фактори. Крива короткострокової ринкової пропозиції зміщується в поло­ження S2, і нова ринкова рівновага в точці В приводить до нової рівноважної ціни P3, яка перевищує початкову P1 і потрібна для того, щоб компенсувати фірмі зростання витрат. Таким чином, довгострокова крива пропозиції галузі із зростаючими витра­тами має додатний нахил.Рис. 8.8. Довгострокова крива пропозиції галузі із зростаючими витратами   Галузь із спадними витратами (рис. 8.9). Збільшення попиту на продукцію змушує галузь розширювати обсяг виробництва, і у міру цього розширення у неї з'являється можливість купувати деякі з факторів виробництва дешевше. Початково ринкова рівновага в точці А характеризується ці­ною P1 та обсягом виробництва Q1. Після збільшення попиту до D2 ціна зростає до P2. Знову ж, як і раніше, економічний прибу­ток приваблює нові фірми, галузь розширюється, а ринкова ціна зростає до P2. Прямим результатом такого розширення є знижен­ня цін на деякі задіяні фактори виробництва. Такий випадок зу­стрічається рідко. У цьому разі криві середніх витрат фірми змі­щуються вниз, і ринкова ціна продукту знижується до P3, яка нижча від початкової P1. Цього цілком достатньо, щоб припи­нити прихід в галузь нових фірм. Таким чином, у галузі із спадними витратами довгострокова крива пропозиції має нахил вниз. Рис. 8.9. Довгострокова крива пропозиції галузі із спадними витратами

Еластичність пропозиції в довгостроковому періоді звичайно вище, ніж у короткостроковому, так як у фірми менше обмежень щодо зміни параметрів виробництва. Для галузі з постійними витратами довгострокова пропозиція буде абсолютно еластична і прийме вигляд прямої лінії. Наявні оцінки цінової еластичності пропозиції показують, що найбільш є типовими галузі з зростаючими витратами, а зниження останніх частіше за все є результатом впливу технічного прогресу.