Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МВ з НВС (лаб раб) 2 курс (укр).doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
210.94 Кб
Скачать

Лабораторна робота №4

КОЛІР

Завдання

Визначення, використання і треппінг кольорів. Створити, редагувати кольори публікації. Здійснити треппінг кольорів. Виконати роботу з імпортованими EPS-кольорами, CMS і HiFi-кольорами. Опанувати керування кольорами в публікаціях PageMaker, імпорт зображень у форматі Photo CD за допомогою системи Kodak Digital Science CMS.

Порядок роботи

1. Перенесіть малюнок із програми Photoshop у CorelDRAW. У програмі CorelDRAW скористайтесь командою File>Import (Файл>Імпорт), щоб відкрити файл, збережений у форматі TIFF (EPS, JPEG, BMP або PSD) у колірному режимі RGB або CMYK. Як альтернатива можна перетягнути шар (скопіювати і вставити шар) або виділену область із програми Photoshop у вікно програми CorelDRAW. При цьому кожний шар стане окремим об'єктом. Можна скористатися командою Export Paths to Illustrator (Експорт контурів у Illustrator), щоб експортувати контур із програми Photoshop у файл, а потім відкрити його в програмі CorelDRAW.

Примітка: як тільки файл імпортований у програму CorelDRAW, растрове зображення можна переміщати, редагувати, перетворювати в інший колірний режим або змінити глибину кольору; а також зробити повторну вибірку зображення, змінюючи його розмір і/або дозвіл. Можна створити колірну маску в програмі CorelDRAW, щоб замаскувати деякі області растрового зображення.

2. У CorelDRAW збережіть рисунок з розширенням WMF за допомогою команди File>Save As (Файл>Зберегти як).

3. У вікні Page Maker натисніть Ctrl+D. У діалоговому вікні, що з'явилося, виберіть необхідний файл і клацніть «Відкрити».

4. Вставте рисунок у середину тексту: потягніть за значок  до необхідного рядка тексту; потім вставте текст як описано в пункті 3; клацніть один раз на значку  (при цьому з'явиться значок ); даний об’єкт вставте після рисунка.

5. Зменшіть рисунок: утримуючи Shift потягніть за куточок об'єкта рисунка.

Теоретичні відомості

У теорії кольору існує декілька кольорових систем, основними з яких є RGB і CMYK.

Система RGB. У RGB-системі всі спектри кольорів виходять зі сполучення трьох основних кольорів: червоний, зелений і синій (Red, Green і Blue), заданих з різним рівнем яскравості. Ця система є адитивною, тобто в ній виконуються правила додавання кольорів. Сума трьох основних кольорів при максимальній насиченості дає білий колір, а при нульовий – чорний. Червоний і зелений кольори утворюють жовтий, а зелений і синій – блакитний.

Ця система застосовується для всіх зображень, видимих у минаючому або прямому світлі. Вона адекватна колірному сприйняттю людського ока, рецептори якого теж «настроєні» на червоний, синій і зелений кольори. Тому створення зображення на екранах моніторів, у сканерах і інших оптичних приладах відповідає системі RGB. У комп'ютерній RGB-системі кожний основний колір може мати 256 градацій яскравості. (Це пов'язано з особливостями обробки інформації у комп'ютері. 256 градацій відповідають 8-бітовому режиму.)

Система CMYK. У поліграфії фарба нанесена на папір, тобто видима у відбитому світлі. У даному випадку колір взаємодіє за іншими закономірностями.

У системі CMYK у якості складених або тріадних кольорів обрані блакитний, пурпурний і жовтий. Вони почергово наносяться на папір, створюючи будь-який необхідний відтінок. Ця система є субтрактивною, або поглинаючою. На практиці при накладенні трьох складених кольорів одержують не чорний, а темно-коричневий відтінок. Тому до тріадних кольорів додали четвертий – чорний (black або Key color), а вся система одержала назву CMYK – Cyan, Magenta, Yellow і Key color. Білим у даному випадку є колір паперу або того матеріалу, на який наноситься фарба. Насиченість кольору в системі CMYK вимірюється у відсотках, так що кожний колір має 100 градацій яскравості. Складені фарби, що застосовують у різних країнах, розрізняються відтінками. У Європі прийнята система Euro-standart, у США – SWOP.

Кольоророзподілення (конвертація) RGB–CMYK. Кольоророзподіленням називається розкладання кольорового зображення з режиму RGB на чотири складені фарби CMYK, які потім з'єднуються при друкуванні, утворюючи багатобарвне зображення.

Багато відтінків, що створені колірною системою RGB, не вдається передати при друкуванні. Тому нерідко прекрасні фарби рисунка на моніторі після друкування виявляються бляклими. Перехід з RGB у CMYK здійснюється через спеціальні програмні фільтри, де враховуються всі майбутні установки друкування: система основних тріадних фарб, коефіцієнт розтискування точки, баланс фарб, спосіб генерації чорного кольору, а також максимальний рівень фарби та інших установок. Кольоророзподілення – дуже складний процес, тому якість готового зображення багато в чому залежить від досвіду оператора, правильного калібрування всієї системи і майстерності друкаря.

Прості кольори. Для більш точної передачі якого-небудь відтінку застосовуються так називані «прості» (Spot) кольори, отримані шляхом попереднього простого змішування фарб у змішувачі. Існує декілька систем простих кольорів. Найбільш розповсюдженою з них є система PANTONE, у якій кожна фарба має свій цифровий код. Випускаються каталоги простих кольорів, які допомагають користувачу підібрати потрібний відтінок, а потім, скориставшись кодом, замовити потрібну фарбу.

При кольоророзподіленні плівки з простими кольорами виводять додатково до чотирьох основних. Spot-кольори теж можна піддавати кольоророзподіленню, однак, у цьому випадку вони втратять первісний вигляд. У PANTONE-каталогах для кожного Spot-кольору наводиться його четирьохкрасочне уявлення, що дозволяє визначити, як буде виглядати даний колір при кольоророзподіленні.

Створення робочого середовища для керування кольорами. Організація вашого робочого місця може вплинути на суб'єктивне сприйняття екранних і друкованих кольорів. Щоб забезпечити стабільну і високу якість кінцевої продукції, необхідно виконати наступні рекомендації.

Необхідно стежити за освітленістю робочого місця. На сприйняття екранних кольорів можуть вплинути як сонячне, так і електричне світло. За можливістю обмежте проникнення сонячного світла і забезпечте рівномірне освітлення кімнати. Щоб уникнути появи на екрані жовтуватого відтінку, який звичайно дають флуоресцентні лампи, намагайтесь підтримувати в приміщенні освітленість з колірною температурою 5000°К. Дуже важливо, щоб стіни і стеля у приміщенні були пофарбовані в нейтральні кольори, оскільки вони можуть вплинути на сприйняття як екранних, так і друкарських кольорів. Найкраще, якщо кімната, призначена для перегляду та аналізу друкованої продукції, буде пофарбована в поліхроматичний сірий колір.

Найкраще, щоб інтенсивність світла в приміщенні відповідала інтенсивності випромінювання екрана монітора. Таким чином, можна забезпечити рівні умови для перегляду і порівняння всіх версій зображень (тонових оригіналів, екранних зображень і друкарських відбитків).

Заберіть з екрана текстурний фон. Дрібні текстурні елементи або яскраві кольори, що оточують зображення, будуть заважати його нормальному зоровому сприйняттю. Задайте для робочої області екрана колірну схему, що складається з нейтральних сірих тонів.

На будь-якому моніторі є два регулятори – «Контраст», який керує загальною інтенсивністю випромінювання, і «Яскравість», яка визначає вміст чорного кольору на екрані. Відкрийте будь-яке зображення, у якому переважають чорні тони. Настройте регулятор яскравості таким чином, щоб одержати на екрані 100% чорний колір. При цьому стежте за тим, щоб інші кольори не стали надмірно темними. Зафіксуйте положення регулятора за допомогою шматочка липкої стрічки і настройте контраст з урахуванням інтенсивності світла в приміщенні.

Калібрування монітора. Монітор є самим інформативним інструментом, що дозволяє найбільш точно побачити ті відтінки кольорів, які будуть надруковані. Кольоровий принтер, який дозволяє адекватно відображати кольори, коштує поки що дуже дорого і не для усіх доступний, тому, найкраще визначати якість майбутнього зображення на моніторі.

Калібрування монітора виконується або за допомогою зовнішньої системи, коли на екрані кріпиться фотоелемент, а потім запускається спеціальна програма, що калібрує відеокарту, або програмою, яка є у діалоговому вікні Color Settings/Monitor Setup програми Adobe PhotoShop.