Лабораторна робота №6

ВЕРСТКА

Завдання

Опанувати можливі дії з зображеннями і текстовими об'єктами. Здійснити кадрування, обробку зображень. Зверстати текст з ілюстраціями, таблицями, формулами.

Порядок роботи

1. У Page Maker здійсніть верстку тексту з математичними і хімічними формулами, таблиці, зображення.

2. Виконайте форматування математичної формули:

– у режимі «Макет» виділіть математичну формулу скопіюйте використовуючи комбінацію клавіш <Ctrl+С>;

– перейдіть у режим «Текст» (при цьому курсор повинен залишатися на місці);

– встановіть курсор перед формулою, натисніть <Ctrl+V> або <Insert>, потім <Delete>.

Примітка:

1. Якщо формула нумерується, то об'єкт розміщають по лівому краю; якщо формула без нумерації – по центру.

2. Хімічні формули вставляють разом з текстом. У випадку редагування хімічної формули її заново вставляють.

Теоретичні відомості

Довжина рядка. Для сторінок, заповнених текстом з невеликою кількістю розривів (або без них) і набраних нормальним шрифтом, рекомендується обмежувати довжину рядка 60 символами. Причому зниження цієї величини до 50 тільки поліпшує загальне враження від сторінки. Після вибору розміру рядка необхідно визначитись з міжрядковим інтервалом. При виборі оптимальної довжини рядка (ширини набору) необхідно брати до уваги низку важливих факторів.

Якщо рядок містить більш ніж 50-60 символів, то можна застосувати один з наступних прийомів. По-перше, можна обрати більший кегль і за рахунок цього залишитися в рамках оптимальної величини 50-60 символів на рядок. По-друге, можна вибрати шрифт із більш широкими літерами, прагнучи як і раніше не вийти за рекомендовану межу. А останньою альтернативою є перехід до набору в декількох колонках.

Ширина стовпчика. При виконанні верстки тексту в декількох колонках необхідно користуватись наступним універсальним правилом, яке задає верхню межу ширини стовпчика. Необхідно виписати в рядок усі рядкові літери того шрифту, яким передбачається набирати колонку. Якщо довжину отриманого рядка помножити на півтора, то вийде максимально допустима ширина стовпчика.

Відповідно до цього правила можна визначити граничне число стовпчиків на аркуші в залежності від ширини літер застосовуваного шрифту, тобто в залежності від кегля і виду шрифту.

Вирівнювання. При верстці абзац можна оформити одним з наступних способів: вирівнюванням по лівому краю, вирівнюванням по правому краю, центруванням, блоковим вирівнюванням (разом правим і лівим). Кожний з цих способів допускає верстку в рядок декількох слів. Відмінність між ними зводиться до методу доповнення верстованого рядка пробілами до встановленої максимальної довжини.

Ліве вирівнювання. Усе вільне місце в рядку, крім необхідних пробілів між словами, зміщається до правого краю. Кожний рядок починається зі слова (а не з пробілу). Тому лівий край такого абзацу виглядає рівним і щільним. У той же час правий край виглядає нерівним (рваним).

Праве вирівнювання. Цей метод виносить усе вільне місце на лівий край, роблячи його рваним, а правий – рівним. Метод дає результат, дзеркальний стосовно лівого вирівнювання.

Центрування. Вільне місце в рядку поділяється нарівно між правим і лівим краєм, а в центрі міститься «щільний» рядок з необхідною кількістю пробілів. У результаті такого розміщення обидва краї абзацу виглядають нерівними, але абзац виглядає симетричним щодо середньої вертикальної лінії.

Повна виключка. Вільне місце між словами розподіляється нарівно так, щоб і правий і лівий край абзацу були рівними. Абзац при цьому виглядає трохи більш розрідженим, ніж при інших способах оформлення.

Формування переносів. У сучасних системах DTP реалізовані різноманітні алгоритми автоматичної верстки рядків. Наявність таких алгоритмів дозволяє відмовитися від ручної розбивки слів на склади на межах рядків (ручного переносу) із вставкою дефіса. Така ручна верстка сильно ускладнює процедуру внесення наступних змін, тобто додавання і видалення слів, тому що при цьому доводиться переверстувати значну частину рядків, вручну, видаляючи «старі» знаки переносу і вставляючи нові.

Цілком відмовитися від розбивки і переносу слів неможливо, тому що при малій ширині стовпчика це призведе до занадто великих проміжків між словами. Для ілюстрації останнього положення показані два варіанти верстки абзацу: із включеним і виключеним алгоритмами автоматичного переносу: великі проміжки між словами в тексті з'являються звичайно тоді, коли застосовується блокове вирівнювання і ширина стовпчика, у якому верстається текст, невелика. Ефект збільшується при збільшенні кегля або зменшенні ширини стовпчика. Деякі DTP-системи виконують розрядку букв (трекінг) у довгих словах у тих рядків, у яких проміжки особливо великі. Результати такої верстки з розрядкою можна часто спостерігати в газетних статтях.

Міжбуквені просвіти. Це – один з основних способів поліпшення зовнішнього вигляду документа. Поняття міжбуквеного просвіту тісно пов'язано з такими поняттями, як кернінг і трекінг.

Кернінг. При виконанні верстки, особливо у великих кеглях, варто враховувати вплив на зовнішній вигляд тексту ретельної верстки сполучень букв. Розташування літер у слові без корекції міжбуквеного просвіту створює ілюзію нерівномірності інтервалу. Особливо це помітно, наприклад, для пари літер W і А. Могутні DTP-системи мають спеціальні засоби, що дозволяють визначити величини міжбуквеного просвіту для всіх пар літер кожного з використовуємих у них шрифтів. «Тонке припасування» міжбуквених просвітів для визначених пар літер називається кернінгом (англ. kerning).

Трекінг. Трекінг впливає на фарбування тексту, оскільки їм визначається відстань між окремими буквами. Чим більше розрядка між буквами, тобто вільніше трекінг, тим світліше фарбування. Якщо трекінг досягає максимуму, текст починає рватися і втрачає фарбування, тому що його однорідність порушується.

При використанні трекінга рекомендується враховувати ряд особливостей сприйняття людиною типографського тексту. Наприклад, текст, набраний великим шрифтом, виглядає краще, якщо літери в словах розташовані тісніше (ніж при використанні стандартного інтервалу). Це особливо помітно, коли слово набране прописними літерами. Ступінь необхідної корекції міжлітерного пробілу залежить не тільки від кегля, але і від гарнітури. Деякі гарнітури вимагають більш ретельного трекінга, інші можуть обійтися практично без нього. Особливо корисний трекінг у ситуаціях, коли виникає необхідність щільного набору деяких частин тексту, наприклад, в окремих графах таблиці.

Збільшувати трекінг необхідно в двох випадках: коли заголовки набрані жирним шрифтом; коли необхідна розрядка букв у слові, таким чином, щоб між окремими буквами величина просвіту перевищувала ширину символу.

Інтерліньяж. Це відстань між базовими лініями сусідніх рядків. Вона вимірюється в пунктах і складається з кегля шрифту і відстані між рядками. Наприклад, кегль 10 пунктів при відстані між рядками в 2 пункти називають кеглем 10 пунктів при інтерліньяжі 12 пунктів. Пишеться 10/12.

Негативний міжстрочковий інтервал. Інтерліньяж вважається негативним, коли він менший, ніж розмір шрифту в рядку, наприклад, якщо інтерліньяж складає 20 пт при розмірі шрифту 24 пт. Маніпулюючи величиною інтерліньяжу і приводячи її до дуже маленьких значень, можна домогтися часткового накладення наступного рядка на попередній. Негативний інтерліньяж при верстці звичайних текстових документів використовується відносно рідко. Але можливість використовувати негативну величину безумовно корисна при оформленні різних логограм, заголовків, колонтитулів, ілюстрації та ін.

Підгонка тексту. Підгонка часто використовують у журналах, бюлетенях новин, газетах, там, де заздалегідь відома площа, на якій повинні розташуватися всі матеріали.

Поради щодо «здавлювання» тексту:

1. Відредагуйте текст, видаляючи зайві рядки. Особливу увагу звертайте на рядки наприкінці абзаців, що мають одне-два слова. Іноді, видаливши декілька символів, ви зможете скоротити цілий рядок.

2. Ущільніть трекінг, щоб увігнати короткі рядки, які завершують абзаци.

3. Зменште інтерліньяж на половину або чверть пункту. У багатьох випадках це зовсім непомітно, а в кожному стовпчику зберігається декілька рядків.

4. Зменште на півпункта розмір шрифту. Це ефективніше, ніж здається на перший погляд, тому що дозволяє внести на смугу більше рядків і вмістити більше тексту на кожному рядку.

5. Небагато зменшите ширину символів (наприклад, встановіть масштаб 95%).

6. Зменште ширину середника між колонками або злегка скоротіть ширину полів.