Особистісна мотивація підприємництва – самореалізація та самоповага.

Принципи підприємництва:

• креативності;

• раціональності;

• науковості;

• легальності;

• етичності;

• соціальної відповідальності.

Функції підприємництва:

• творча (продукування нових ідей щодо засобів створення нових економічних благ);

• організаційна (визначення оптимальних умов та впровадження дієвих способів залучення економічних та фінансових ресурсів до господарської діяльності, а також ефективних способів використання факторів виробництва та реалізації товарів);

• соціальна (підвищення добробуту суспільства, формування та утвердження його цінностних орієнтацій, формування стабільного соціального середовища, а також розкриття, розвиток та реалізація здібностей людей, що залучаються підприємцями до виробничого процесу);

• особистісна (самореалізація);

• еволюційна (динамізація темпів еволюції економічної сфери буття суспільства).

Сфери підприємництва:

• виробнича;

• торговельна;

• фінансова;

• посередницька;

• страхова.

Суб’єкти підприємництва:

• окремі домашні господарства;

• групи домашніх господарств;

• органи місцевого самоврядування;

• органи державної влади.

Органи влади будь-якого рівня є суб’єктами підприємництва як інституції, що формують підприємницьке середовище та регулюють умови його функціонування.

Інститут підприємництва в Україні на сьогоднішній день знаходиться у зародковому стані, що, у свою чергу, обумовлює низькі темпи трансформаційних змін у вітчизняній економіці. Основні причини такого стану:

• відсутність стратегічної науково обґрунтованої державної політики формування вітчизняного інституту підприємництва, а також дієвих довгострокових державних та регіональних програм підтримки підприємництва;

• незадовільний рівень розвитку інфраструктури підтримки підприємництва (консультаційних центрів, навчальних центрів, фінансово-кредитних інститутів тощо);

• недосконалість та нестабільність законодавства у сфері господарської діяльності, у тому числі щодо регулювання підприємництва;

• надмірно високий податковий тиск на суб’єктів господарювання загалом та підприємницької діяльності зокрема;

• корумпованість державних чиновників;

• тощо.

2. Теорії фірми

Господарські системи на рівні підприємства виникають разом з появою економічної сфери буття суспільства.

В умовах натурального господарства зазначена економічна інституція еволюціонує у таких формах: сімейно-родова община, селищна община, маєткове господарство, фільваркове господарство. Перелічені форми є базовими для своїх історичних термінів існування. У той же час поряд з ними, як складова цих економічних систем, виникає на етапі функціонування селищної общини індивідуальне сімейне господарство, спочатку як сільськогосподарське (селянське) за своєю галузевою приналежністю.

В умовах рабовласницького та феодального способів виробництва спостерігався процес підвищення рівня економічної автономності селянських господарств, закономірним результатом якого стало те, що зазначена економічна інституція виокремилась у самостійну виробничу одиницю з дещо обмеженою комерційною свободою.

В умовах товарного господарства на перших етапах становлення капіталістичного способу виробництва фільваркові господарства припиняють своє існування, а їм на зміну стають сімейні селянські та ремісничі господарства, що набувають повної економічної самостійності. Ці економічні інституції, у свою чергу, виступають основою для утворення відповідної капіталістичному способу виробництва організаційної господарської структури, якою і є підприємство. Останнє у процесі власної еволюції проходить такі організаційно-економічні форми:

• проста (торгівельна) мануфактура;

• зріла (виробнича) мануфактура;

• фабрика.

Кардинальна відмінність базових економічних систем певного способу виробництва натурального господарства від підприємства, як базової форми товарного господарства, полягає у тому, що перші є закритим економічним середовищем, у межах якого здійснюється увесь технологічний процес економічної діяльності (виробництво-споживання). Підприємство виступає і як автономне середовище, у внутрішньому просторі якого здійснюється лише одна технологічна фаза – виробництво, і одночасно суб’єктом економічної діяльності, що приймає участь у відносинах обміну та розподілу.

На сучасний момент щодо економічних причин виникнення та суті поняття підприємство (фірма) існує дві групи поглядів серед учених-економістів, викладених у неокласичній концепції підприємства та інституціональній теорії фірми.

Основні теоретичні засади неокласичної концепції підприємства:

• причина виникнення підприємства – суспільний поділ праці, що призвів до формування товарного господарства та капіталістичного способу виробництва;

• характерною особливістю підприємства як економічного середовища і суб’єкта економічної діяльності є його виробнича функція.

На підставі цих положень підприємство визначається як організована економічна структура, діяльність якої направлена на комбінування факторів виробництва для створення економічних благ з метою отримання прибутку.

Основні теоретичні засади інституціональної теорії фірми:

• концепція ієрархічного порядку;

• теорія трансакційних витрат;

• теорія правоспроможностей (інституціональна теорія власності).

Інституціональна школа визначає фірму як систему контрактів між домашніми господарствами стосовно придбання сукупності правоспроможностей з метою отримання прибутку або задоволення певних власних потреб.

У вітчизняній економічній науці та господарській практиці надають перевагу неокласичної концепції підприємства. У той же час щодо визначення цього поняття серед науковців немає одностайності.