2.7. Креслення вузлів (складальних одиниць)

Креслення вузлів повинні мати всі дані, які визначають форми окремих деталей, що входять у збірку, та взаємну ув‘язку цих та інших деталей, їх розміри та посадки. На кресленні проставляють габаритні, монтажні та приєднувальні розміри. Складальне креслення також має специфікацію, оформлену відповідним чином, у яку вносять усі деталі, з яких складається вузол.

2.8. Креслення деталей

Креслення будь-якої деталі повинні мати всі дані, які визначають форму, розміри, граничні відхилення розмірів, форми і розташування поверхонь, шорсткість поверхонь, марку матеріалу, граничні значення твердості, тобто всі дані, необхідні для виготовлення і контролю деталі, яким вона має відповідати перед складанням виробу (вузла).

Технічні вимоги на кресленнях деталей, розташовують над основним надписом у вигляді колонки шириною не більшою за ширину основного надпису, з відповідною нумерацією пунктів. Заголовок “Технічні вимоги” не вказується (див. додаток 3).

3. Зміст розрахункової частини проекту

Хімічні апарати в процесі експлуатації можуть працювати під внутрішнім надлишковим або зовнішнім тиском, а також під спільною дією внутрішнього і зовнішнього тисків. Вони можуть працювати в умовах низьких помірних і високих температур.

Метою механічних (конструктивних) розрахунків є визначення розмірів (товщини, діаметра та ін.) деталей апарата, які повинні забезпечити їх міцність та необхідну довговічність в умовах експлуатації.

Основними елементами апаратів, які підлягають розрахункам, є обичайки (циліндрична частина оболонки апарата), кришки, днища, фланцеві та різьбові з’єднання, елементи ущільнення, опори апарата, вали перемішуючих пристроїв, приводи до них та інше.

Однак, у зв‘язку з тим, що обсяг курсового проекту обмежений, як в об‘ємі так і у часі, розрахункам на міцність підлягають не всі елементи апарата, а тільки частина з них (за вказівкою викладача).

У сучасному апаратобудуванні багато елементів стандартизовано, тому дозволяється в проекті деякі з них обирати за стандартами з подальшою перевіркою на міцність в умовах експлуатації.

Перевірка може зводитись до визначення припустимого тиску [P], який може витримати оболонка апарата під зовнішнім тиском, або напруження , яке виникає в елементах апарата, і порівнянню його з припустимим напруженням [], яке є характерним для матеріалу, з якого виготовлено цей елемент, при заданій температурі.

Цей курсовий проект виконується як проектувальний, проектні розрахунки елементів апаратів слід виконувати за ГОСТ 14249-89 “Сосуды и аппараты. Нормы и методы расчета на прочность”. Стандарт поширюється на всі посудини, які працюють під тиском до 10 МПа.

4. Методичні рекомендації щодо роботи над курсовим проектом

Особливістю роботи над курсовим проектом є багатоваріантність можливих конструктивних рішень, необхідність узгодження прийнятих рішень з загальними і специфічними вимогами, висунутих до конструкції апарата завданням, а також відповідними стандартами, які регламентують терміни, визначення, умовні позначення, систему вимірювань, методи розрахунку та інше.

Процес роботи над курсовим проектом умовно можна поділити на декілька стадій:

4.1. Вивчення конструкції апаратів заданого типу.

4.2. Попереднє опрацювання завдання.

4.3. Вибір розрахункових величин.

4.4. Розрахунки основних елементів апарата.

5. Вибір стандартизованих елементів апарата за основними технологічними параметрами Ру, Ду, tС.

5.1. Розрахунок навантажень та вибір опор апарата.

5.2. Вибір фланців і розрахунок болтового з‘єднання.

5.3. Вибір приводу.

5.4. Розрахунок вертикального вала перемішуючого пристрою на вібростійкість.

5.5. Вибір ущільнення вала.

5.6. Вибір муфт.

6. Розробка робочих креслень апарата.

7. Складання розрахунково-пояснювальної записки до проекту.

Зміст і обсяг роботи на кожній стадії наведено нижче.