5. Індекс прибутковості.

Ще одним методом, що використовує дисконтування, є індекс прибутковості (ІП):

, (12)

де СВгп – сьогоднішня вартість грошового потоку після початкового інвестування, ОІ – обсяг початкової інвестиції.

Індекс прибутковості використовується тоді, коли в умовах обмежених фінансових ресурсів потрібно вибрати найоптимальніший проект із погляду збільшення вартості майна акціонерів.

Приклад. У підприємства є можливість реалізувати три інвестиційні проекти. Вони мають такі грошові потоки:

проект 1 проект 2 проект З

рік 0 - 20 000 - 10 000 - 10 000

рік 1 70 000 15 000 - 5 000

рік 2 10 000 40 000 60 000

Обсяг фінансових ресурсів підприємства складає 20 000. Які проекти має вибрати підприємство?

При ставці дисконтування у 12%: для проекту 1 ЧСВ становить 50 500, а СВ - 70 500; для проекту 2 ЧСВ становить 35 300, а СВ - 45 300; для проекту 3 ЧСВ становить 33 400, а СВ - 43 400.

У результаті проведення розрахунків отримуємо такі індекси прибутковості:

для проекту 1 ІП = 70 500 / 20 000 = 3,53;

для проекту 2 ІП = 45 300 / 10 000 = 4,53;

для проекту З ІП = 43 400 / 10 000 = 4,34.

З огляду на те, що підприємство обмежене у вільних коштах, воно може вибрати або проект 1, або проекти 2 і 3 разом. Для підприємства доцільніше обрати 2-й і 3-й варіанти, які мають вищий ІП. Правильність такого рішення можна підтвердити подальшим розрахунком ЧСВ обох проектів, яка складатиме 35300 + 33400 = 68700, що більше, ніж ЧСВ проекту 1.

До переваг цього методу можна віднести можливість у більшості випадків точно враховувати зростання вартості майна акціонерів; можливість враховувати фактор часу; використання для розрахунків показників усього грошового потоку проекту; можливість правильного вибору об'єктів інвестування у разі обмеженості фінансових ресурсів підприємства.

Недоліки цього методу полягають у тому, що досить складно отримати дані для всього періоду реалізації проекту; методологія й аналіз проектів може проводитися тільки підготовленим персоналом.

Вплив інфляції на оцінку інвестиційних проектів

Інфляція впливає на обидві складові інвестиційного проекту: грошовий потік і ставку дисконтування. Розглянемо, яким чином інфляція може бути врахована під час оцінки інвестицій.

Ставка дисконтування та інфляція. Коли людина йде до банку і кладе гроші на депозитний рахунок, вона відмовляється від їх споживання у даний момент. За таку відмову вона хоче отримати певну плату, скажімо, 10%, щоб мати через рік змогу спожити більшу кількість товарів. Чи означає це, що через рік її купівельна спроможність збільшиться на 10%?

Звичайно, що ні, якщо у суспільстві існує інфляція. Припустимо, що її рівень становить 6%. Це означає, що одиниця товару, яка коштує сьогодні 1 дол., коштуватиме завтра 1,06 дол. Нехай людина поклала у банк 100 дол. на один рік, а по завершенні цього року отримала 110 дол. Вона вважає, що за 110 дол. може придбати 110 одиниць товару, які у минулому році коштували 1 дол. Проте це не так - вона зможе купити тільки 110/1,06 = 103,8 одиниць товару. Тобто купівельна спроможність людини зросла лише на 3,8%, а решту «з'їла» інфляція.

Для аналізу впливу інфляції на ставку дисконтування використовують такі визначення:

• реальна ставка - ставка, на яку реально збільшується купівельна спроможність (у нашому випадку 3,8%). Ця ставка не включає інфляцію;

• номінальна ставка — ставка, на яку номінально (теоретично) збільшується купівельна спроможність (у нашому випадку 10%). Ця ставка враховує інфляцію.

Для розрахунку реальної ставки застосовують таку формулу:

, (13)

де РС- реальна ставка, НС - номінальна ставка, СІ - Ставка інфляції.

Грошовий потік та інфляція. Аналізуючи грошовий потік, розрізняють:

• реальний грошовий потік - грошовий потік від реалізації продукції, який розрахований без врахування інфляції;

• номінальний грошовий потік - грошовий потік від реалізації продукції, який розрахований із врахуванням інфляції.

Це означає, що якщо в інвестиційному проекті буде розрахований грошовий потік, відповідно до якого ціна на продукцію буде збільшуватися щорічно на 2%, незважаючи на темпи інфляції (наприклад, завдяки зростанню авторитету торгової марки), то ми матимемо справу з реальним грошовим потоком. У разі, коли ціни та пов'язаний з ними грошовий потік будуть розраховані з врахуванням інфляції (тобто, наприклад, щорічно ціни змінюватимуться на 5% через інфляцію і на 2% завдяки зростанню авторитету торгової марки), то ми матимемо справу з номінальним (дійсним) грошовим потоком.

Вибір ставки для дисконтування. Загальним принципом під час оцінки інвестиційних проектів є те, що для дисконтування слід використовувати ту ставку, яка була взята для розрахунку грошового потоку. Тобто, застосовуючи номінальну ставку дисконтування, необхідно враховувати номінальний грошовий потік, а використовуючи реальний грошовий потік - реальну ставку. В обох випадках результати повинні бути однаковими.

Приклад. Припустимо, що підприємство А має такий номінальний грошовий потік:

рік 0 - 1 000

рік 1 600

рік 2 650

Номінальна ставка процента дорівнює 14%, а індекс інфляції прогнозується на рівні 5%. Яка ж ЧСВ проекту?

При використанні номінальних значень ЧСВ дорівнює:

Використовуючи реальні значення, потрібно спочатку визначити реальний грошовий потік:

рік 0 1000

рік 1

рік 2

Реальна ставка процентів дорівнює:

114/1,05-1 = 0,857143 або (8,57143%)

ЧСВ дорівнює:

Як бачимо, в обох випадках значення ЧСВ однакове.

Завдання 1.

Підприємство планує придбати техніку для передпосівного обробітку ґрунту від німецької фірми “Лемкен”. Надійшла пропозиція стосовно придбання знарядь для передпосівного обробітку ґрунту по оранці. Використання техніки дозволяє підприємству скоротити виробничі витрати на приведені в таблиці суми:

Показники	1 варіант		2 варіант
	“Корунд”	“Циркон”	“Корунд”	“Циркон”
Витрати, дол.	15000	20000	25000	30000
Річна економія
Рік 1	3000	7000	6000	8000
Рік 2	5000	5000	7000	6000
Рік 3	5000	4000	7000	6000
Рік 4	6000	5000	7000	5000
Рік 5	5000	7000	7000	9000

Період повної амортизації техніки складає 5 років

Скориставшись балансовою нормою рентабельності, консультанту з економічних питань агрофірми “Нива” потрібно визначати, придбання якої одиниці техніки (“Корунд” чи “Циркон”) економічно вигідніше для підприємства.

Завдання 2.

Сільськогосподарське підприємство планує придбати сівалку. Після ретельного опрацювання всіх запропонованих модифікацій сівалок було відібрано два варіанти (одна за ціною 20 тис. грн., друга - 25 тис. грн.). Використання кожної із сівалок дає можливість підприємству зменшити виробничі витрати на приведені в таблиці суми. Вартість обох сівалок після 5 років використання дорівнює 0, тобто вони повністю окуповують понесені витрати. Для придбання сівалок підприємство може отримати кредит під 12% річних. Грошові потоки наведені в таблиці:

Показники	І варіант		ІІ варіант
	сівалка 1	сівалка 2	сівалка 1	сівалка 2
Витрати	30000	20000	23000	20000
Річна економія
1 рік	7000	6500	5000	6000
2 рік	6000	8000	4000	6000
3 рік	6300	5500	6000	7000
4 рік	5700	6000	6000	8000
5 рік	6000	7000	70000	6000

Допоможіть економісту з матеріально-технічного забезпечення визначити, яку із двох сівалок доцільно вибрати.

Завдання 3.

Підприємство планує придбати дискову борону із шириною обробітку ґрунту 7 м за один прохід. В процесі розгляду пропозиції техніки було відібрано дві марки дискових борін, які відповідають необхідним критеріям. Кожна із відібраних борін дозволяє зменшити виробничі витрати на суми, наведенні в таблиці:

	І варіант		ІІ варіант
	дискова борона 1	дискова борона 2	дискова борона 1	дискова борона 2
Витрати, дол.	12500	13000	10000	12000
1 рік	3000	5000	3000	4000
2 рік	3000	3000	2000	3000
3 рік	2000	3000	2000	2000
4 рік	3000	2000	3000	2000
5 рік	2000	-	-	2000

Як консультант з економічних питань підприємства, користуючись методом періоду повернення вкладених інвестицій, визначте, котра із дискових борін дозволить швидше окупити кошти, витрачені на її придбання.