1.3 Методичні основи навчання економістів

Процес формування цілей у майбутніх фахівців повинен бути невід'ємною складовою процесу їх навчання. Цілями професійної підготовки майбутнього економіста державні стандарти вищої освіти визначають формування системи виробничих умінь (професійних, соціально-виробничих і соціально-побутових), а також системи здатностей та умінь розв'язувати проблеми й завдання соціальної діяльності. Варто зазначити про умовність поділу типових завдань діяльності та відповідних їм виробничих умінь на професійні (предметні), соціально-виробничі та соціально-побутові. Обумовлено це тим, що складовими уміннь фахівця з економіки підприємств є професійна складова (аналітична, планова, організаційна, обліково-статистична, управлінська, контрольна, інформаційна), соціально-виробнича (пов'язана з відповідними уміннями організовувати як свою власну професійну діяльність, так і спільну колективну діяльність), а також соціально-побутову. У цьому разі необхідно говорити про комплексні цілі професійної підготовки майбутнього фахівця з економіки підприємств - одночасне формування професійно-предметних і соціально-виробничих умінь.

Процес розв'язання економічної задачі починається з її усвідомлення та з'ясування. Певну роль відіграють уміння, які допомагають спеціалісту з економіки зосереджуватись на питанні чи проблемі. Слід пам'ятати, що інтерес, зацікавленість у розв'язанні задачі відіграють активну роль у мисленні, а ідея її розв'язання виникає у вигляді здогадки.

Більшість професійних завдань, які розв'язує майбутній економіст, мають особливості загальної специфіки практичного мислення. Це насамперед - проблемні ситуації, що виникають, як правило, несподівано. Водночас вони становлять частину практичної діяльності, їх вирішення професійно необхідне. «Умови» таких завдань ніким не виокремлюються і тим більше не формуються. Викладач сам визначає, які фактори і якою мірою треба враховувати в тій чи іншій ситуації.

До професійних знань, отриманих під час навчання, приєднується особистий досвід майбутнього економіста, яким він керується в конкретній навчально-виховній ситуації. «Практичному розуму» економіста притаманні професійна інтуїція та індуктивне мислення, які допомагають йому спиратись на загальні закони у процесі вирішення окремого завдання. Розумова діяльність майбутнього економіста повинна піддаватись контролю та перевірці, бути доступною раціональному способу доведення. Діагностувати рівень розвитку професійних якостей студента-економіста, виявити причини недоліків, ліквідувати або нейтралізувати їх, попередити в майбутньому - зміст професійного мислення й діяльності, що ґрунтується на цьому.

Вирішення професійних завдань, що мають зазвичай цілісний, різнобічний, комплексний характер, вимагає від майбутнього економіста вміння інтегрувати знання, здобуті під час вивчення різних наук. У системі категорій, що регулюють вирішення економічних завдань як основних розумових одиниць професійного мислення економіста, виділяють такі рівні:

Провідні ідеї, що визначають спрямованість діяльності економіста, мають стати його особистими переконаннями, підвалинами його професійного кредо.

Аналіз наукових публікацій і проведене опитування студентів-випускників свідчать, що молоді економісти не можуть застосувати отримані знання на практиці.

Використання активних методів вивчення економічних дисциплін дає можливість навчально-виховну роботу пов'язувати з позааудиторною. Удосконалення змісту, форм і методів підготовки майбутнього економіста потребує зміни і форм навчання.

Сучасний кризовий стан суспільства та економіки країни диктує нові вимоги до якості професійної підготовки випускників-економістів. Традиційна система економічної освіти без певних змін не може забезпечити підготовку майбутніх фахівців до професійної діяльності у світі, про який викладачі мають досить приблизне уявлення. Отже, вищий навчальний заклад має підготувати своїх випускників до змін, розвиваючи в них мобільність, динамізм, здатність працювати в ситуації невизначеності тощо.

В якості альтернативи традиційній системі професійної підготовки економістів у вищих навчальних закладах ми пропонуємо систему інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів, яка здатна мобільно реагувати на зміни в політичній, економічній та соціальній ситуації, на зміни в освіті, передбачати перспективний розвиток спеціальності.

Метою системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів є формування компетентності економіста як всебічно розвиненої особистості (професіонала й людини), яка б змогла гармонійно поєднати свої особисті інтереси з груповими, державними, загальнолюдськими тощо.

Існуюча система професійної підготовки акцентує увагу на функціональних характеристиках майбутніх фахівців та не враховує великий шар надпрофесійних знань, які є необхідними для діяльності та існування в нашому мінливому та суперечливому світі, жертвує здібностями, індивідуальною своєрідністю особистості тощо на користь спеціальних навичок. Натомість інтегративна система визнає паритетний характер відносин між професійним та особистісним становленням фахівця за рахунок формування компетентності економіста як професіонала та людини.

Таким чином, в сучасному світі економічна, політична та соціальна ситуації характеризуються надзвичайною мінливістю. Зміни відбуваються настільки швидко, що система професійної підготовки постійно знаходиться в неусталеному стані, особливо це стосується професійної підготовки майбутніх економістів. Зовні ринок праці потребує нових спеціальностей, кваліфікацій; роботодавці вимагають швидкої адаптації; всередині – ті, хто навчається, прагнуть більшої свободи у виборі форм і засобів навчання, творчості, вимагають від викладачів найновіших знань та засобів їх вдосконалення. Їх не влаштовує непродуктивне та автоматичне засвоєння інформації. Разом зовнішні та внутрішні фактори викликають неусталеність системи професійної підготовки фахівців галузі економіки.

Змістовий модуль 1. Теоретичні аспекти організації праці економіста