МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН - БАРАНОВСЬКОГО
Кафедра контролю та АГД
Автори - Косова Т.Д., Сіменко І. В.
ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ
ТЕКСТИ ЛЕКЦІЙ
Донецьк - 2008
ЗМІСТ
1. ЗНАЧЕННЯ Й ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ 7
2. ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ЯК ІНФОРМАЦІЙНЕ
Забезпечення фінансового аналізу 19
3. АНАЛІЗ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ПІДПРИЄМСТВА 50
4. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА 68
5. АНАЛІЗ КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА 115
6. АНАЛІЗ ОБОРОТНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА 132
7. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ТОРГІВЛІ 146
8. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства 175
9. ВИРОБНИЧО-ФІНАНСОВИЙ ЛЕВЕРИДЖ 187
10. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ
НЕПЛАТОСПРОМОЖНИХ ПІДПРИЄМСТВ 251
ЛІТЕРАТУРА 297
1. Значення й основи фінансового аналізу
1.1 Зміст і цілі фінансового аналізу в умовах ринкової економіки
Фінансовий аналіз є частиною загального, повного аналізу господарської діяльності, що складається з двох тісно взаємозалежних розділів: фінансового аналізу і виробничого управлінського аналізу (рис. 1.1.)
Поділ аналізу на фінансовий і управлінський обумовлено сформованим на практиці поділом системи бухгалтерського обліку в масштабі підприємства на фінансовий й управлінський. Такий поділ аналізу є дещо умовним, тому що внутрішній аналіз може розглядатися як продовження зовнішнього аналізу, і навпаки. Обидва види аналізу взаємозалежні між собою.
Аналіз господарської діяльності
Фінансовий аналіз
Управлінський аналіз
Зовнішній фінансовий аналіз за даними фінансової (бухгалтерської) звітності
|
|
Внутрішньогосподарський фінансовий аналіз за даними бухгалтерського обліку і звітності
|
|
Внутрішньогосподарський виробничий аналіз за даними управлінського обліку
|
Рисунок 1.1 - Примірна схема фінансового й управлінського аналізу
Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:
велика кількість суб'єктів аналізу, користувачів інформації про діяльність підприємства;
різноманітність цілей та інтересів суб'єктів аналізу;
наявність типових методик аналізу, стандартів обліку і звітності;
орієнтація аналізу тільки на публічну, зовнішню звітність підприємства;
обмеженість завдань аналізу як наслідок попереднього чинника;
максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів інформації про діяльність підприємства.
Фінансовий аналіз, який грунтується на даних тільки бухгалтерської звітності, набуває характеру зовнішнього аналізу, тобто аналізу, проведеного за межами підприємства його зацікавленими контрагентами, власниками або державними органами. Цей аналіз на основі тільки звітних даних, що містять лише дуже обмежену частину інформації про діяльність підприємства, не дозволяє розкрити всіх секретів успіху фірми.
Основний зміст зовнішнього фінансового аналізу, здійснюваного партнерами підприємства за даними публічної фінансової звітністі, становлять:
аналіз абсолютних показників прибутку;
аналіз відносних показників рентабельності;
аналіз фінансового стану, ринкової сталості, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства;
аналіз ефективності використання позикового капіталу;
економічна діагностика фінансового стану підприємства і рейтингова оцінка емітентів.
Існує різноманітна економічна інформація про діяльність підприємств і безліч засобів аналізу цієї діяльності. Фінансовий аналіз за даними фінансової звітності називають класичним способом аналізу. Внутрішньогосподарський фінансовий аналіз використовує як джерело інформації й інші дані системного бухгалтерського обліку, дані про технічну підготовку виробництва, нормативну і планову інформацію й ін.
Основний зміст внутрішньогосподарського фінансового аналізу може бути доповнено й іншими аспектами, які мають значення для оптимізації управління, наприклад такими, як аналіз ефективності авансування капіталу, аналіз взаємозв'язку витрат, обороту і прибутку. У системі внутрішньогосподарського управлінського аналізу є можливість поглиблення фінансового аналізу за рахунок використання даних управлінського виробничого обліку, іншими словами, є можливість проведення комплексного економічного аналізу й оцінки ефективності господарської діяльності. Питання фінансового і виробничого аналізу взаємозалежні при обгрунтуванні бізнес-планів, при контролі за їх реалізацією, у системі маркетингу, тобто в системі управління виробництвом та реалізацією продукції, робіт і послуг, орієнтованої на ринок.
У Росії розквіт науки про аналіз балансу припадає на першу половину XX ст. А. К. Рощаховський (1910 р.) вважається першим російським бухгалтером, який по-справжньому оцінив роль економічного аналізу і його взаємозв'язок з бухгалтерським обліком.
У 20-і роки теорія балансознавтсва, зокрема методика аналізу балансу, була остаточно сформульована в працях А. П. Рудановського, Н. А. Блатова, І. Р. Ніколаєва й ін. Наприкінці XIX - початку XX ст. активно розвивається і наука про комерційні розрахунки.
Аналіз балансу і комерційні розрахунки і склали, таким чином, суть фінансового аналізу.
В міру будівництва соціалізму фінансовий аналіз порівняно швидко був трансформований в аналіз господарської діяльності з таких причин:
природне (у рамках соціалістичної економіки) приниження ролі комерційних розрахунків, посилення контрольної функції,
домінування аналізу відхилень фактичних значень показників від планових, зниження значимості балансу як інструмента фінансового управління.
Процес трансформування фінансового аналізу в аналіз господарської діяльності припадає на 30-і роки. На початок 40-х років з'являються перші книги з аналізу господарської діяльності підприємства (С. К. Татур, Д. Андріанов, М. Ф. Дячків, М. И. Баканов і ін.). На початку 70-х років виходять перші книги по теорії аналізу господарської діяльності (М. І. Баканов, А. Д. Шеремет, І. І. Каракоз і ін.).
Трансформація бухгалтерського обліку на початку 90-х років знову повернула до життя такий найважливіший елемент аналітичної роботи, як фінансовий аналіз. У його основі лежать аналіз та управління фінансовими ресурсами суб'єкта господарювання як основним і пріоритетним видом ресурсів.
Основними виконавцями такого аналізу стали бухгалтери і фінансові менеджери. Аналіз господарської діяльності, що розуміється як техніко-економічний аналіз, не скасовується - просто він стає прерогативою лінійних керівників.
Основною метою фінансового аналізу є одержання невеличкого числа ключових (найбільш інформативних) параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках із дебіторами і кредиторами. При цьому аналітика і керуючого (менеджера) може цікавити як поточний фінансовий стан підприємства, так і його проекція на найближчу або більш віддалену перспективу, тобто очікувані параметри фінансового стану.
Але не тільки часові межі визначають альтернативність цілей фінансового аналізу. Вони залежать також від цілей суб'єктів фінансового аналізу, тобто конкретних користувачів фінансової інформації.
Цілі аналізу досягаються в результаті розв’язання певного взаємозалежного набору аналітичних задач. Аналітична задача являє собою конкретизацію цілей аналізу з обліку організаційних, інформаційних, технічних і методичних можливостей проведення аналізу.
Таким чином, фінансовий аналіз являє собою спосіб накопичення, трансформації і використання інформації фінансового характеру, що має за свою мету:
оцінити поточний і перспективний фінансовий стан підприємства;
визначити можливі і доцільні темпи розвитку підприємства з позиції йх фінансового забезпечення;
виявити доступні джерела коштів і оцінити можливість та доцільність їх мобілізації;
спрогнозувати стан підприємства на ринку капіталів.
В основі фінансового аналізу, так само як і фінансового менеджменту в цілому, лежить аналіз фінансової звітності.