Математична скарбничка

Завдання і зміст

Забезпечення тісного зв'язку між оволодінням математичними уявленнями, кількісними відно­шеннями і діяльністю дітей у побуті, грі, під час виконання спеціальних вправ. Разом з тим окреслене коло математичних знань має виступати рельєфніше, як специфічний вид діяльності.

Формування уявлень про числа і цифри. Лічба предметів у межах 5. Називання чисел у межах 5 у прямому і зворотному порядку. Утворення чисел шляхом додавання 1 до попереднього числа. Визначення місця кожного числа в ряді чисел від 1 до 5. Засвоєння термінів між, стоїть перед (за). Кількісна і порядкова лічба. Ігри з цифрами в межах 10 на кубиках, картках тощо. Співвіднесення цифри з числом і числа з цифрою в межах 5. Упорядкування числових карток у межах п’яти (у порядку збільшення і у порядку зменшення). Обведення контурів цифр, клітинок пальчиком, олівцем.

Формування уявлень про множину. Порівняння груп предметів за кількістю (більше, менше, стільки ж). Практичні вправи на об'єднання двох груп предметів і визначення кількості за допомогою перелічування усіх предметів (у межах 5). Засвоєння термінів однаково, порівну, стільки, скільки. Практичні вправи на вилучення частини предметів за будь-якою ознакою із множини, вилучення кількості предметів в остачі способом перелічування (у межах 5).

Розрізнення предметів за величиною (товстий – тонкий, широкий – вузький). Упорядкування предметів за товщиною, шириною і називання параметрів упорядкованих предметів.

Геометричні фігури (трикутник, чотирикутник, квадрат, круг). Практичне розрізнення геометричних фігур із словесним поясненням. Засвоєння їх назв. Визначення форми реальних предметів на основі співставлення з геометричними фігурами. Серіація предметів за формою.

Формування просторових уявлень. Засвоєння понять між, посередині, усередині, поза; зліва направо, справа наліво.

Орієнтування в часі. Засвоєння понять доба, ранок, день, вечір, ніч, відношень швидше - повільніше.

Умови успішної педагогічної роботи

Поєднання роботи з розвитку математичних уявлень з розвитком мовлення, пам'яті, уваги;

виконання практичних вправ на площинне кон­струювання: складання аплікацій, орнаментів, візерунків з геометричних фігур;

організація різноманітних за змістом дидактичних ігор і вправ: на розрізнення предметів за величиною, на формування просторових уявлень, уявлень про множину предметів;

упорядкування предметів за величиною, формою, кількістю елементів множини;

забезпечення умов для самостійного вибору дітьми вправ, ігор з математичним змістом;

заохочення допитливості, пізнавальної активності дітей;

підтримка виявлення мовленнєвої активності малят з використанням математичної термінології.

У родинному колі

Батьки успішно можуть організувати різні вправи на орієнтування дитини у просторі: стань попереду (позаду), рухайся вперед (назад), на визначення розташування предметів відносно самої дитини: Що знаходиться від тебе ліворуч (праворуч), попереду (позаду).

При виконанні різних побутових дій треба частіше ставити запитання «Скільки?», «Більше чи менше?», пропонувати дітям групувати предмети, які є в їхньому ігровому куточку; виконувати серіаційні дії за довжиною, шириною, товщиною, кількістю тощо.

Доцільно організувати спільні ігри дорослих з дитиною типу: «Коли це буває?» (вранці, ввечері, взимку); «Розкажи, що я роблю», «Відгадай, скільки», «Знайди предмет такої самої форми» та інші.

Показники успішного розвитку дітей

Діти вміють:

групувати, систематизувати і упорядковувати фігури за кольором, розміром, формою;

визначати просторове розміщення предметів навколо самого себе — ліворуч, праворуч, вгорі, знизу, попереду, позаду;

рухатися, переміщатися в просторі за заданим напрямком;

визначати кількісні відношення (більше, менше, стільки ж) між предметними множинами способом розміщену один під одним предметів з кожної множини.

Діти знають цифри в межах 5, співвідносять цифр з числом і навпаки; при перелічуванні предметів числами; називають по порядку, починаючи з числа «один» без пропусків. При перелічуванні не можна пропускати предметів або називати один і той же предмет двічі;

розуміють, що останній числівник при лічбі відносити до всієї групи перелічувальних предметів (один, дві три — всього три сливи);

засвоїли різні способи перелічування предметі (перекладання предметів по одному зліва направо, торкаю; кожного предмета);

володіють серіаційними вміннями за величиною, довжиною, шириною, товщиною, кількістю тощо;

вміють висловлювати словами свій емоційний стан щодо успішності виконання (невиконання) завдання, допущених помилок та їх подолання.