- •Тема 1 Культура наукової мови
- •1. Становлення та розвиток наукової мови
- •2. Поняття культури мови й культури мовлення
- •3. Основні комунікативні ознаки культури мовлення
- •Запитання і завдання
- •Тема 2 Загальна характеристика наукового стилю мовлення
- •1. Науковий стиль української мови. Особливості наукового стилю.
- •2. Мовні формули в науковому стилі
- •Запитання і завдання
- •Тема 3 Науковий текст
- •Текст як наукове поняття
- •2. Текст і дискурс
- •3. Речення і висловлювання
- •4. Ознаки тексту
- •5. Специфіка роботи з науковим текстом
- •Запитання і завдання
- •Тема 4 Культура термінотворення
- •1. Історія розвитку сучасної української термінології
- •2. Поняття “термін”, “термінологія”, “терміносистема”, “термінознавство”.
- •3. Поняття “дефініція”
- •4. Вимоги до термінів
- •Системність
- •Однозначність
- •Мотивованість
- •Точність
- •5. Структура термінів
- •Запитання і завдання
- •Тема 5 Жанри наукових текстів на правах рукопису
- •Курсова робота
- •Дипломна робота
- •Магістерська робота
- •4. Критерії оцінки і порядок оцінювання наукових робіт студентів (курсових, дипломних (кваліфікаційних), магістерських)
- •Запитання і завдання
- •Тема 6 Жанри наукових вторинних текстів
- •Анотація
- •Конспект
- •Рецензія
- •Реферат
- •Запитання і завдання
- •Тема 7 Правила оформлення наукової роботи Оформлення наукової роботи відповідно до дсту
- •Структура наукової роботи
- •Нумерація
- •Ілюстрації
- •Таблиці
- •Формули
- •Загальні правила цитування і посилання на використані джерела
- •Оформлення списку використаних джерел
- •Додатки
- •Запитання і завдання
- •Тема 8 Культура усного наукового мовлення
- •Мовленнєвий етикет як компонент комунікації студентів та спеціалістів
- •Етикетні формули в спілкуванні
- •3. Мовний етикет української науки
- •Етикетні вирази науковців
- •Запитання і завдання
- •Тема 9 Жанри усного наукового мовлення
- •Форми колективного обговорення проблем
- •Переговори
- •Дискусія
- •Запитиання і завдання
Рецензія
Рецензія (від лат. recensio – розгляд) – це письмовий аналіз джерела з метою визначити актуальність, новизну, теоретичну значимість, практичну цінність і вирішення поставлених у джерелі проблем.
Написання рецензії вимагає від рецензента високого професіоналізму, уміння і навичок для забезпечення об’єктивності, якості, ґрунтовності і переконливості оцінювання.
Структура рецензії
1. Заголовок, у якому за словами РЕЦЕНЗІЯ на випливає вказівка жанру рецензованої роботи і її бібліографічного опису, де можливі деякі відступи від ДЕСТу, що обумовлені обставинами написання рецензії.
2. Вступ, у якому викладається загальне бачення рецензентом теми джерела й завдань її розробки.
3. Короткий виклад змісту рецензованого джерела із зазначенням його переваг і недоліків.
4. Висновки про відповідність або невідповідність змісту й форми джерела його призначення, а в окремих випадках також і вимогам, які пропонуються до текстів певного жанру (наприклад, до кваліфікаційних робіт).
5. Відомості про рецензента: учений ступінь, учене звання, посада із вказівкою установи і його підрозділу, І.П. Прізвище.
Вторинні тексти деяких жанрів (тези, анотація, автореферат) можуть бути складені ким-небудь не тільки на чужий, але й на власний первинний текст.
Реферат
Реферат (лат. referre – доповідати, повідомляти) – доповідь на певну тему, що передбачає огляд відповідних літературних та інших джерел, виклад змісту наукової роботи, книжки, статті. Реферат може бути монографічним (за одним джерелом) або оглядовим (за кількома джерелами).
Особу, яка складає реферат, називають референтом, а сам процес – реферуванням.
Тексти цього вторинного жанру більш є докладними, ніж анотація. У рефератах використовують ті ж види подачі чужого мовлення і способи її авторизації, що й у посиланнях.
Залежно від повноти викладу змісту першоджерела реферати поділяють на такі види: реферат-резюме, реферат-конспект, реферат-огляд.
Реферат-резюме містить лише ті основні положення, що якнайближче пов’язані з темою реферованого джерела, а також включає бібліографічний опис джерела, вказує його тему, центральну проблему, основні висновки джерела, визначає його адресата. Можуть бути охарактеризовані актуальність, новизна, практична цінність, зміст і структура роботи.
У рефераті-конспекті, крім того, що повинно бути в рефераті-резюме, відображаються всі концептуальні положення джерела, подається ілюстративний матеріал, яким автор підкріплює свої ідеї, важлива аргументація, відомості про методику дослідження, використані технології, сфери застосування.
Реферат-огляд - це науково-дослідна робота з певної теми, мета якої полягає в тому, щоб з'ясувати ступінь дослідженості предмета. В огляді розкривається проблематика джерел, присвячених певній темі, і порівнюються запропоновані варіанти вирішення досліджуваних проблем, у результаті чого укладачем робляться висновки про те, які проблеми можна вважати вирішеними, дослідження яких залишається актуальним, і які ще потребують свого вирішення.
Реферат викладають своїми словами, використовуючи при цьому особливо значущі визначення, цитати, а також висловлювання, з якими референт не згоден. Цитування зумовлює посилання на джерело із зазначенням сторінок. Аналогічними є вимоги і до викладених думок авторів наукових робіт, якщо вони містять важливі положення, висновки. План реферату дослідник складає особисто. Композиція реферату складається з таких обов’язкових компонентів: вступ, головна частина, висновки.
Обсяг реферату залежить від значущості проблеми, опанованого матеріалу. Як правило, він сягає 10-15 сторінок машинописного тексту, надрукованого через 2 інтервали.
Робота над рефератом відбувається з дотриманням такого порядку:
1. Вибір або формулювання теми. З’ясування форми реферату, яка б відповідала його меті.
2. Обмірковування теми, складання попереднього плану реферату.
3. Ознайомлення з науковою літературою, що відповідає темі роботи. Вибір джерела (джерел), що розкривають тему.
4. Формулювання мети реферату, коригування первинного плану.
5. Виклад матеріалу відповідно до складеного плану.
Кожний реферат має бути індивідуальною роботою. В ньому простежуватимуться особливості мислення, творча манера автора.
Водночас він повинен відповідати таким вимогам до його оформлення:
1. Використання паперу типового формату.
2. Скріплення і пронумеровування сторінок.
3. Правильне оформлення титульної сторінки.
4. Подання списку літератури в алфавітному порядку з дотриманням правил наукового апарату (відкриває список посилання на текстуальне джерело твору, що вивчається).
5. Недопустимість жодних надмірностей в оформленні (рамочок, малюнків тощо), які не стосуються змісту роботи.
Реферат, зроблений автором своєї наукової праці, називається авторефератом (наприклад, автореферат дисертації).