Мал.1.3. Вогнегасник повітряно-пінний типу впп-5

1 – рукав; 2 - пломба; 3 - сифонна трубка; 4 - корпус; 5 – ствол-розпилювач; 6 - ручка; 7 - кронштейн: 8 - важіль; 9 - ковпак; 10 - запобіжний клапан; 11 – запірно-пусковий пристрій

Піноутворювач чутливий до нафтопродуктів. Так, при наявності у піноутворювачі 1 % гасу, бензину або мазуту піноутворюючі властивості пропадають, тому зберіганню і транспортуванню піноутворювача необхідно приділяти серйозну увагу. Гарантійний термін зберігання ПО-1 18 місяців із моменту виготовлення.

Ручні вогнегасники ВПП-5 і ВПП-10 по конструкції ідентичні як між собою, так і з вогнегасниками типу ВР.

Вогнегасники складаються (див. мал. 1.3) з сталевого корпусу 4, балона для виштовхуючого газу, кришки з запірно-пусковим пристроєм 11, сифонної трубки 3 і повітряно-пінного ствола (ППС). На корпусі є ручка6для утримання вогнегасника при роботі і транспортуванні до місця пожежі.

Принцип роботи вогнегасника: при натисканні на пусковий важіль 8розривається пломба і голчатий шток проколює мембрану балона. Діоксид вуглецю (вуглекислота), вуглекислота, повітря, азот і т.п., виходячи з балона через дозуючі отвори у ніпелі, створює тиск у корпусі4вогнегасника. Під тиском робочого газу балона заряд по сифонній трубці3надходить у повітряно-пінний ствол, де розпорошується, змішується з підсмоктуємим повітрям і утворює повітряно-механічну піну середньої кратності. У робочому становищі вогнегасник варто тримати суворо вертикально.

До недоліків вогнегасників ВПП відносяться вузький температурний діапазон застосування, висока корозійна активність заряду, а так само, як і при роботі з вогнегасниками типу ВР і ВХП, неможливість застосування при ліквідації пожеж і загорянь електроустановок під напругою.

2. Порошкові вогнегасники

Порошкові вогнегасники одержали в даний час, особливо за кордоном, найбільше поширення. Їх застосовують для ліквідації загорянь і пожеж усіх класів (А, В, С, Д, Е).

Вогнегасники ВП випускаються трьох типів: ручні (переносні), возимі і стаціонарні (мал.2.1).

У якості вогнегасної речовини використовують порошки спільного і спеціального призначення. Порошки спільного призначення використовують при гасінні пожеж і загорянні ЛЗР і ГР, газів, деревини й інших матеріалів на основі вуглецю. Порошки спеціального призначення застосовують при ліквідації пожеж і загорянь лужних металів, алюміній- і кремній-органічних з'єднань і інших пірофорних (спроможних до самозаймання) речовин.

Вогнегасник порошковий ВП-10 (мал.2.2) складається зі сталевого корпуса 2,кришки9,запірно-пускового устрою єднального ніпеля8,робітника балона10,сифонних трубок3іII,аероднища 7, ручки12і днища корпуса13.На корпусі вогнегасника установлений надлишковий клапан4. Принцип роботи вогнегасника: при натисканні на пусковий важіль6розривається пломба і гольчатий шток 7 проколює мембрану балона10.Робочий газ (вуглекислота, повітря, азот і т.п.), виходячи з балона10 через отвір , що дозує, уніпелі 8, по сифонній трубці 11надходить під аероднище1.У центрі сифонної трубки ( по висоті) є ряд отворів, через які виходить частину робочого газу і робить розпушування порошку. Повітря (газ), проходячи через прошарок порошку, спушує його, і порошок під дією тиску робочого газу видавлюється по сифонній трубці3і через насадок5викидається на осередок загоряння.

У робочому становищі вогнегасник варто тримати суворо вертикально.