Мал.2.1. Стаціонарний порошковий вогнегасник вп-250
Мал. 2.2 Вогнегасник порошковий оП-10
а - загальний вид; б-схема
1 - аероднище; 2- корпус; 3, 3 - сифонні трубки; 4- надлишковий клапан; 5 - насадок: 6 - важіль; 7 - гольчатий шток; 8 - отвір у ніпелі; 9 - кришка; 1О - робочий балон: 12 - ручка; 13 - днище корпуса
3. Вуглекислотні вогнегасники
СО2-вогнегасники призначені для гасіння загорянь діоксидом вуглецю в газо- або снігообразному вигляді всіх видів горючих матеріалів і електроустановок під напругою. Застосовують також стаціонарні СО2-установки або пересувні причепи. Снігообразна маса утворюється з усіх типів С02-вогнегасників при швидкому випаруванні рідкого діоксида вуглецю в розтрубі. Отримана снігообразна маса має щільність 1,5 г/см3і температуру -80 °С. Снігообразний діоксид вуглецю при гасінні загорянь знижує температуру речовини, що горить, і зменшує концентрацію кисню в зоні горіння.
Діоксид вуглецю в балоні або вогнегаснику знаходиться в рідкій або газообразній фазі. Відносна кількість рідкого або газообразного діоксиду вуглецю залежить від температури. З підвищенням температури рідкий діоксид вуглецю переходить у газообразний стан і тиск у балоні різко зростає. Щоб уникнути розриву балонів їх заповнюють рідким діоксидом вуглецю на 75%, а усі вогнегасники постачають запобіжними мембранами.
СО2-вогнегасики підрозділяються на ручні (ВВ, ВВ-2Д, ВВ-2ММ, ВВ-5, ВВ-5ММ, ВВ-8), стаціонарні (ВСВ-5П, ВСВ-5) і пересувні (ВВ-25, ВВ-80 і ВВ-400).
Ручний СО2-вогнегасник ВВ (мал.3.1) призначений для гасіння загорянь різноманітних речовин на транспортних засобах: судах, літаках, автомобілях і локомотивах. Вогнегасник являє собою сталевий балон, у горловину який увернуть затвор пістолетного типу із сифонною трубкою. На затворі є трубка з розтрубом і мембранний запобіжник.
Мал.3.1. Ручний вогнегасник вв
Для приведення в дію розтруб вогнегасника спрямовують на об'єкт, що горить, і натискають курок затвора. При гасінні пожежі вогнегасник не можна тримати в горизонтальному становищі або перевертати голівкою униз.
СО2-вогнегасники ручні ВВ, ВВ-2, ВВ-5 і ВВ-8 призначені для гасіння різноманітних речовин (за винятком тих, що можуть горіти без доступу повітря) і електроустановок під напругою. Вогнегасники цих марок відрізняються друг від друга тільки об’ємом балону.
Вогнегасники ВВ-5 і ВВ-8 являють собою сталеві балони, у горловину який на конусному різьбленні укручені вентилі із сифонними трубками.
На запірному вентилі є запобіжна мембрана. Розтруби вогнегасників ВВ-2 і ВВ-5 приєднані до корпуса вентиля шарнірами. Вогнегасник ВВ-8 має гнучкий шланг, на кінці якого укріплений розтруб.
Вогнегасники ВВ, ВВ-2 і ВВ-5 розміщають на підлозі або підвішують.
Для приведення в дію розтруб вогнегасника спрямовують на об'єкт, що горить, і повертають маховичок вентиля до упора. Розтруби вогнегасників ВВ, ВВ-2 і ВВ-5 утримують у заданому напрямку за підводячі трубки, що мають пластмасове покриття. Розтруб вогнегасника ВВ-8 утримують за ручку, змонтовану на підводячій трубі. Щоб уникнути обморожування не можна доторкатися оголеними частинами тіла до розтруба вогнегасника.
