MEV_ekzamen

45.МВФ як одна з гол.фін.орг-ій.МВФ – між.вал-кред орг.-ія,що регулює вал.відносини між держ-учасницями надає їм кредити в іноз.валюті для покриття дефіциту платіжних балансів.Заснований наБртнв.конференції 1944 року має статус спеціалізованої установи ООН;почав функціонувати в березні 1947р.МВФ регулює валютні курси і платіжні баланси країн-членів,контролює систему багатосторонніх платежів,надає кредити.З 1970 випускає СПЗ.Укр – 1992.Капітал форм-ся з внесків-країн членів відп-но до встановленої квоти,розмір якої залежить від ек-го потенціалу Д і її місця у св..ек-ці та між нар.торгівлі.

46. Економічна діяльність ООН, її рівні. Робота, яка проводиться ООН протягом року, засновується головним чином на рішеннях Генеральної Асамблеї, тобто волі більшості членів, яка виражається у резолюціях, які приймає Генеральна Асамблея. Рада Безпеки, згідно Статутом, несе головну відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки. Економічна і Соціальна Ради були створені Статутом в якості головного органу по координації економічної і соціальної діяльності ООН і спеціалізованих закладів та інститутів. Рішення Економічної і Соціальної рад приймаються простою більшістю голосів.Економічна і соціальна ради наділені такими функціями та повноваженнями:1) є центральним форумом для обговорення економічних і соціальних проблем глобального характеру;2) здійснює дослідження, робить рекомендації у справах економіки, соціальної сфери, культури, освіти, охорони здоров’я;3) слідкує за дотриманням прав людини. Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР) — головний орган з координації економічної діяльності ООН та спеціалізованих установ, пов'язаних з ООН. Протягом року робота ЕКОСОР провадиться в її допоміжних органах: комісіях і комітетах, які регулярно збираються, і подають доповіді і звіти.

47. Міждержавні галузеві організації. Міждержавні галузеві організації є міжнародними інституціями за рамками ООН. Основною з них є Світова організація торгівлі (СОТ), основним завданням якої є поступове усунення різноманітних форм дискримінації в торгівлі, лібералізація останньої. Важливим для розвитку глобальної економіки є те, що в діяльності СОТ особливе місце займають не лише торгові питання, а й проблеми загального розвитку світової економіки.У зв’язку із поглибленням інтернаціоналізації економіки, підвищенням ролі прямих іноземних інвестицій, зростанням впливу транснаціональних компаній, знижуються торгові бар’єри у торгівлі між країнами. Загальне зниження торгових бар’єрів, що відбувається в рамках СОТ, створює передумови для більш легкого переходу країн до формування зон вільної торгівлі.Діяльність інших організацій, що належать до даної групи інституцій, побудована на функціональних та функціонально-регіональних принципах: Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), Союз промислових федерацій ЄС (ЮНІСЕ), Євратом,Організація країн- експортерів нафти (ОПЕК) та ін. Зв’язки країн з організаціями даної групи мають значний вплив нарозвиток виробництва та його фінансування в рамках національних економік і ілюструють використання моделі порівняльних переваг у міжнародній економічній діяльності.

48.Група св.банку,функції,структура. Група Світового банку складається з чотирьох основних інститутів - Міжнародного банку реконструкції й розвитку (МБРР), Міжнародної фінансової корпорації (МФК), Міжнародної асоціації розвитку (МАР), Багатосторонньої агенції з гарантій інвестицій (БАГІ); до цієї ж групи належить також Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС). Формування Групи Світового банку було розпочато рішенням Брвд. Конф.про заснування МБРР водночас з МВФ. Ці два інститути тісно зв'язані між собою за основними цілями, а також організаційно. Так, членом МБРР може стати тільки учасник МВФ. Структурою обидва вони входять до системи ООН.Функції:МБРР-Кредитування країн-членів під урядові гарантії;Тх.доп. країнам, що розв…МФК-Кредитування високорентабельних об’єктів без урядових гарантій,Інвестування в акціонерний капітал об’єктів з нacтyпним перепродажем акцій приватним підприємцям,Технічна допомога;..МАР-Безпроцентні позики найменш розвинутим країнам під урядові гарантії, Надання урядам кредиту під певний процент…БАГІ-Страхування некомерційних ризиків,Консультативні послуги..МЦУІС-примирення,арбітраж.

49.Платіжний баланс,його структура.ПБ-статистичний систематичний статус усіх економічних угод чи зобов’язань між резидентами даної кр. Та резидентами інших кр. Світу,які здійсн-ся протягом певного періоду часу.ПБ складається із 2 осн.частин:1)рахунок поточних операційабо поточний платіжний баланс(рахунок торгівлі,де дається інфо про ЕКС і ІМ товарів,рахунок невидимої торгівлі,тб. Статті які відображають надання послуг іноземним гром. та отримання послуг своїми громадянами закордоном.;2)рахунок операцій з капіталом(рахунок руху довгострокових операцій,коротко строк.операцій,резерви).Коли всі статті ПБ зведені разом то в підсумку повинен бути точний баланс,повна відповідність дебету і кредиту,якщо цього немає уряд має прийняти рішення для виправлення даної ситуації.

50. Основні поняття валютно-фінансових відносин.Інтенсифікація міжнародних обмынів,руху товарів і послуг,капіталів, і РС супроводжуэться нарощуванням обємів грошової маси,яка пеперходить із країни в країну.Потреба впорядкувати цей рух привела до формування міжнародних валютних систем і світової вал.системи.Валютна система – форма організації і регулювання валютних відносин закріплених національним законодавством і міжнародними угодами.Основні функції:формування міжнародних ліквідних ресурсів, забезпечення дії механізму регулювання вал.курсів,забезпечення функціонування валютних ринків і ринків золота,розвиток міжнародного кредитування.Т.ч. міжнародні валютно фінансові відносини – це комплекс відносин,що виникають в процесі функціонування грошей в міжнародному платіжному обороті при обміні товарами і послугами,а також іншими видами економічних зв’язків між країнами.

51.Міжнародні валютні системи. Міжн.вал.с-ми - це сукупність правил і механізмів, що складаються на основі інтернаціоналізації господарських зв 'язків і повинні забезпечувати співвідношення різних валют у міжнародних відносинах. Перший етап - біметалізм ХУІ-ХУШ ст. Подв золото-срібний стандарт.Осн.ознаки:- роль заг еквівалента закріплюється за двома металами;- необмеж обіг монет;- вільне карб монет; Другий етап - розвиток золотого монометалізму. Цей етап має три періоди.I. Золотомон станд. Паризька конференція 1867 р. Осн.озн.:- єдиним мірилом світових грошей є золото;- фіксований золотий вміст у валютах і валютні курси;- золото виконує всі функції грошей;- вільне карбування золотих монет;II. Золотозливковий стандарт. Генуезька конференція 1922 р. Основні ознаки:- національні кредитні гроші використовують як міжнародні платіжні засоби;- в обігу відсутні золоті монети;- відмінене вільне карбування золотих монет;- банкноти, білонні монети вільно розмінюються на золоті зливки.III. Золотодевізний стандарт. Бреттон-Вудська конференція 1944 р. Основні ознаки:- збереження ролі золота як одиниці розрахунків у міжнародному обігу;- фіксований золотий вміст у валютах і валютні курси;- заборона вільного обігу золота;- девіз - валюти вільно розмінюються на іншу валюту, розмінну на золото;- долар у режимі золотого стандарту прирівнювався до золота. Недоліком стандарту була жорстока система валютних нормативів.Третій етап - повна демонетизація золота 1976-1978 рр. Паперово-валютний стандарт. Ямайська конференція.Основні ознаки:- повна демонетизація золота;- відміна фіксації золотого вмісту у валютах і валютних курсів;- відміна фіксації валютних курсів та заміна їх плаваючими валютними курсами;- впровадження стандарту спеціалізованих прав запозичення (СПЗ) - як головного резервного активу та засобу розрахунку.Недоліками стандарту є встановлення курсу валют на основі споживчого кошика, що спричиняє певні похибки, пов' язані з неоднаковою цінністю товарів у різних країнах.Система єдиної валюти - це організація міжнародних валютних відносин, за якої має місце запровадження єдиної валюти і ліквідація національних. Прикладом такої системи є Європейський валютний союз. Оскільки гроші на всій території єдині, то зовнішніх платіжних дисбалансів у валютному союзі не виникає. Порушення балансу зовнішніх платежів вирішується на регіональному рівні.

52. Сучасний валютний ринок. Сучасний валютний ринок — система стійких економічних і організаційних відносин між учасниками міжнародних розрахунків з приводу не тільки валютних операцій, а й зовнішньої торгівлі, надання послуг, здійснення інвестицій та інших видів діяльності, які вимагають обміну і використання різних іноземних валют.Валютному ринку властиві атрибути будь-якого ринку.Сучасний вал.ринок – це інституціонально-регульований ринок. До суб’єктів вал.ринку належать:фірми,орг.-ії,індивід.особи,комерційні банківські організації,брокерські фірми,державні орг.-ії.Роль тих чи інших валют на ринку визначається їх місцем у світогосподарських зв'язках. Більша частина операцій припадає на долари США, англійські фунти стерлінгів, а також євро. З організаційного погляду валютний ринок - це система валютних бірж, комерційних банків та інших установ, що реалізують угоди з купівлі-продажу іноземної валюти. На практиці це означає поділ валютного ринку на два основні сегменти - біржовий та позабіржовий. Позабіржовий сегмент валютного ринку ще називають міжбанківським.

53. Механізм валютного регулювання.Механізм функціонального валютного регулювання скл з 2 рівнів:міждержавного(регіонального) і національного.Сучаний механізм валютного регулювання склався після впровадження на основі Ямайської угоди плаваючих валютних курсів.Валютне регулювання на національному рівні здійснюється на основі принципів і методів визначених МВФ і регіональними союзами,в які входять окремі країми.На нац.рівні здійснення вал.регулювання покладені на такі держ орг.-ії:НБУ,уповноважені банки,державна податкова інспекція,мін.звязку,державний митний комітет. На міждержавному рівні регулювання міжн.вал.відносин покладені на МВФ,групу світового банку,на міжнародний центр врегулювання інвестиційних суперечок.На регіональному – ЄБРР та ЄІБ.

54. Міжнародні фінансові організації. Міжнародні фінансові організації відіграють дедалі більшу роль у міжнародних економічних відносинах. Це пояснюється тим, що саме через канали цих організацій проходить значна частка світових інвестицій, купівля та продаж валюти для фінансування експорту й імпорту. Особливо важливою є діяльність цих організацій для країн, що здійснюють перехід до ринкових відносин і готові використати як управлінський досвід міжнародних фінансових організацій, так і власні реальні можливості. МІЖНАРОДНИЙ БАНК РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА РОЗВИТКУ заснований у червні 1944 р. на валютно-фінансовій конференції в Бреттон-Вудсі (США) під егідою ООН.Метою діяльності Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) є сприяння економічному розвитку країн, що розвиваються. МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА КОРПОРАЦІЯ (МФК) є членом групи Світового банку. Була заснована в 1956 р. для сприяння приватним підприємствам у країнах, що розвиваються. Корпорація виконує це завдання, фінансуючи проекти приватного сектора, мобілізуючи додаткове фінансування від інших інвесторів і кредитодавців, а також забезпечуючи надання консультаційних послуг і технічної допомоги урядовим і діловим колам із проблем інвестицій. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ БАНК РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА РОЗВИТКУ (ЄБРР) був створений у 1991 р. для фінансування малого і середнього бізнесу в країнах Центральної і Східної Європи. Євробанк існує для того, щоб "сприяти переходу до ринкової економіки, а також розвитку приватної підприємницької ініціативи в країнах Центральної, Східної Європи і СНД". Для досягнення цієї мети Банк фінансує певні проекти (причому тільки комерційне доцільні і прибуткові) у 26-ти країнах, що перебувають на різних рівнях цього переходу.

55. Валютні курси і фактори, що їх визначають. Прямі і непрямі методи регулювання валютних курсів. ВК-це співвідношення двох грош.одиниць або ціна одної виражена в іншій валюті. Серед чинників, що впливають на валютний курс, слід розрізняти кон'юнктурні та структурні (довгострокові) чинники.Кон'юнктурні чинники визначаються коливаннями ділової активності, змінами політичної та військово-політичної обстановки, чутками та прогнозами. Вплив кон'юнктурних чинників на попит та пропозицію валюти важко передбачити. Найістотніші з таких чинників:- темпи зростання продуктивності праці, темпи зростання ВНП країни, місце і роль країни у світовій торгівлі;- співвідношення темпів інфляції в різних країнах;- різниця відсоткових ставок у різних країнах.;- міра використання її в зовнішньоекономічних відносинах, ступінь використання її в міжнародних розрахунках;- міра довіри до валюти на національному та світовому ринках.- стан платіжного балансу, що займає центральне місце в системі балансів міжнародних розрахунків. Прямі і непрямі методи регулювання валютних курсів. Гол-ми методами регул вал.курсу є вал.інтервенція та дискон.п-ка. Вал.інтервенція - це пряме втруч ЦБ або казначейства у вал.ринок. Вона зводиться до купівлі та продажу ЦБ-ом або казначейством інвалюти. ЦБ купує інвалюту, коли її пропозиція надмірна та курс низький, і продає, коли курс інвалюти високий. Таким способом обмежуються коливання курсу національної валюти.Суть дисконтної політики зводиться до підвищення або зниження дисконтної ставки центрального емісійного банку з метою вплинути на рух зарубіжних короткострокових капіталів. Підвищ дисконт ставки у періоди погіршення стану ПБ центральний банк сприяє притоку капіталів з країн, де дисконтна ставка нижча, тобто поліпшенню стану платіжного балансу. Методами валютного регулювання, що використовуються традиційно, є девальвація та ревальвація - зниження та підвищення валютного курсу. Прич-ми їх є інфл та неврівноваженість ПБ, розрив між купівельною спроможністю національних валют.

56. Об’єктивні умови та суть міжнародної економічної інтеграції.МЕІ – це процес зближення переплетіння та адаптації нац.господарства,св. тов. 111Найважл.об’єкт.передумовою і одночасно умовою розвитку МЕІ є сучасна НТР,яка об’єктивно зумовлює формув оптим-го госп. простору, забезпечує появуі постійне оновлення асортименту товарів та послуг,прибуткове ведення в-ва,максимальне задоволення зростаючих потреб суспільства в межах однієї або декількох країн.222Соціально-економічна однорідність нац..госп,які збільшуються.333наявність достатньо високих і близьких рівнів економічного розвитку країн,що інтегруються. 444наявність досить тривалого періоду і досвіду взаємного економічного співробітництва групи країн.555МЕІ має суб’єктивний х-р і полягає в цілеспрямованій діяльності соц..груп і класів,партій,законодавч і виконавчих органів країн,щодо розвитку власне інтеграційних процесів.

57. Етапи міжнародної економічної інтеграції. В економічній літературі частіше виділяють шість основних етапів розвитку інтеграційних об'єднань:- преференційні торгові угоди (території країн, де застосовуються пільгове оподаткування, митне регулювання, кредитування);- зона вільної торгівлі - ЗВТ (скасування митних бар'єрів у межах об'єднання);- митний союз (ЕАВТ, ЛАСТ, вільне переміщення товарів і послуг усередині угруповання, єдиний митний режим відносно третіх країн);- спільний ринок (зниження бар'єрів між країнами не тільки у взаємній торгівлі, але й для переміщення робочої сили і капіталу);- економічний союз (передбачає проведення єдиної економічної політики, функціонування єдиної валюти, створення єдиного емісійного центру - банку);- політичний союз (гармонізація внутрішньої та звн.п-ки країн-уч, в тому числі військової).

58. Основні світові центри інтеграційних процесів.Найрозвиненіше інтеграційне обєднання світу є ЄС.Обєктивними передумовами інтеграції були реалізовані в Зх.Європі завдяки конкретно історичним особливостям регіону.Європейське економічне співтовариство(спільний ринок) договір про організацію був підписаний в Римі в 1957р. між ФРН,Франц,Італ,Бельг, Нідерл,Люксембургом,Початком рахують паризьку заяву мін.іноземних справ Франції.В цей період було створено Європ.співтов. по атомній енергії Євроатом.Це замкнуте економічне угрупування країн,які входили в ЄЕС – створ в 1957р.В 1958р. в Гаазі підписали договір про створення митно-економічного союзу Бенілюкс,Бельгія,Нідерл,Люксембург строком на 50 р. – вступ в силу 1960р…..у 1993 ЄЕС перетворилось у ЄС.

59. Інтеграційні процеси між країнами, що розвиваються. Інтеграційні процеси в країнах, що розвиваються здійснюються перш за все на регіональній основі: в Латинській Америці, Азії, Африці, Близькому і Середньому Сході. Економічна інтеграція в Латинській Америці (19 південноамериканських республік і Мексики) розвивається в різних формах. У 1960 р. була створена Латино-американська асоціація вільної торгівлі (ЛАСТ), перетворена в 1983 р. у Асоціація латиноамериканської інтеграції (ЛАЙ). У 1991 р. президенти Аргентини, Бразилії, Уругваю та Парагваю підписали угоду про створення Спільного ринку країн півдня Америки (МЕРКОСУР) у складі чотирьох держав із загальним населенням 200 млн. чоловік, територією 11 млн. км2 (майже 2 / 3 Південної Америки) і ВВП 460 млрд. дол (1992). Інтеграційні процеси в Африці йдуть з початку 60-х років. На першому етапі виникали організації, властиві африканським природних умов, наприклад, сім організацій так званого «річкового профілю»: ОМВГ (Організація з освоєння басейну річки Гамбія), ОМВС (Організація з освоєння річки Сенегал), організація з експлуатації та розвитку басейну річки Катери і ін Але вони, як правило, виявлялися малоефективними з-за повної відсутності виробничих звязків. У Південно-Східної Азії створюються нові форми міжнародного поділу праці між країнами різного рівня розвитку.Найбільш успішно діючої інтеграційної угрупованням є АСЕАН (Бруней, Індонезія, Малайзія, Філіп, Таїл), яка через двадцять років свого існування досягла значного прогресу на шляху створення обєднаного ринку. Країни, що входять до АСЕАН, поступово переходять переважного від експорту сировини до експорту виробничих виробів, у тому числі до Яп і США. Основою шв розвитку є збільшення прямих приватних капіталовкладень, у тому числі іноземних.

60. Ек.насл. вступу кр в торгово-економічні союзи. Приєднання б-я кр до торгово-ек-ого союзу, безумовно, здійснює певний вплив на параметри її економічного функ-ня.Вид-ть 2 осн.напр, за якими здійс-ся досл-ня наслідків входження Д до інтеграц.угруповань:• статичний;• динамічний аналіз.У межах стат аналізу можна прослідкувати два варіанти наслідків вступу до торгово-економічних союзів:• потокоутвор ефект,• потоковідх ефект.Потокоутв ефект озн переключення, внаслідок приєднання до інтеграл.угруповання, її попиту і, відповідно, споживання від в-ка з вищими витратами до в-ка з нижчими витратами.Потоковідх ефект озн.спричинене приєднанням до інтеграл.об’єднання переключення попиту від в-ка за межами об’єднання, який має нижчі витрати, до виробника, який має вищі витрати, але є членом інтеграц.об’єднання. З т.з. динамічного аналізу можна виділити наступні переваги приєднання кр до інтеграц.об’єднання:1) збільш розміру ринку дозволить вітчизняним фірмам одержувати ефект від збільш масштабів в-ва;2) зовн економія;3) позиція кожної кр-члена угруповання є більш виграшною порівняно з позицією окремої кр, що не входить до жодного з об’єднань;4) більша конкуренція між кр-уч союзу стимулює ділову активність та послаблює рівень монополізації;5) приєднання до інтеграційних угруповань сприяє швидкому розповсюдженню інформації та передової технології.У межах динамічного аналізу досліджуються не тільки позитивні, але й негативні наслідки приєднання:1) певний збіг обставин може спричинити відтік ресурсів з менш розвинутих країн до більш розвинутих в економічному відношенні членів союзу; 2) може відбутися розповсюдження олігополії з однієї країни на всю територію інтеграційного об’єднання; 3) може виникнути ефект втрат від збільшення масштабів виробництва, пов’язаний з виникненням занадто великих компаній, що стають занадто забюрократизованими і тому неефективними;4) країнам-членам інтеграційного об’єднання необхідно частину своїх бюджетів витрачати на функціонування інтеграційного об’єднання.

61. Європейський Союз – сутність та етапи розвитку. Європейський Союз– унікальне об’єднання країн Європи,які мають на меті забезпечити безперервне економічне зростання, соціальний розвиток і згуртованість країн-учасниць.Передумови для зародження ідеї про необхідність об’єднання Європ континенту визріли після Др.св в. у 1929 році міністр зовнсправ Фр Аристид Бріан запропонував створити Сполучені Штати Європи. Після 1945 року було зроблено багато спроб об’єднати Європу: було створено Раду Європи, Зх ЄвропСоюз і ОЕЄС (Орг-ія Європ-ої Ек-ої Співпраці). Але, хоча деякі з цих організацій і об'єднали Європу (чи принаймні її частину) формально, реальної співпраці не відбувалося. Формально датою народження Європ співтовариства можна вважати 18 квітня 1951 р., коли 6 зхєвроп держав – Бел, Іта, Люк, Ніде, Фр й ФРН підписали у Паризький договір, яким запроваджувалося Європ об’єднання вугілля і сталі, що поклало початок економічної і політичної інтеграції Європи. Перший етап (1951 – 1957 роки) - євроінтеграційні процеси отримали розвиток переважно у сфері ек-ки і мали вузький галузевий х-р. Другий етап (1958-1969 роки), перехідний – європ інтеграція охопила переважно ринкову сферу й елементи регул с\г. Гол-ми досяг-ми цього періоду були запровадж cп митного тарифу й створення Митного союзу Третій етап (1969 – 1973 роки) розвитку євроінтеграційного процесу-співтов,врахувавши досягнення перехідного періоду, задекларувало наміри активізувати процеси ек-ної, гр-кред і пол.-ї уніфікації ЗхЄвропи і до 1980 р. Трансформувати Європ Співтова в Європейський Союз. 6етап (1992- 2000роки) - формально початок новому етапові розвитку інтеграції було покладено підписанням Маастрихтського дог в 1992 р., який заснував ЄС на базі Європ співтовариств, доповнених сферами п-ки й формами співробітництва, визначених у цьому Договорі. Але головне, що Євросоюз відтепер став найбільшим за народонаселенням єдиним ринком у світі. А за обсягами економіки поступається лише північноамериканській асоціації NAFTA, що об’єднує в зону вільної торгівлі США, Канаду, Мексику”.

62. Проблеми участі України в інтеграційних процесах. визначений для України головний пріоритет - інтеграція до структур ЄС—не знімає необхідність дотримання стратегічного балансу між європейським та іншими важливими векторами зв-ек розвитку, і передусім віднаходження правильного балансу стосовно геостратегічного трикутника «США-ЄС-Росія». Для активного включення Укр до процесу МЕІ необхідно забезпечити відповідні передумови. Суть їх зводиться до створення в Укр такої соц-екон та п-ої с-ми, яка була б сполучною з міжнародними інтеграційними системами. Відзначена сполучність досягається за допомогою становлення в Україні адекватних міжнародним інтеграційним угрупованням політико-правових, економічних, соціально-культурних та інфраструктури их відносин. З огляду на зазначені передумови, нині в Україні існують певні труднощі в реалізації європейського вектору економічної інтеграції.По-перше, за рівнем ВВП на душу населення Україна значно поступається країнам - членам Євросоюзу. По-друге, для успішного розвитку міжнародного інтеграційного процесу необхідно, щоб цей процес ґрунтувався, з одного боку, на високому рівні інтернаціоналізації економічних процесів, а з іншого - на відповідних процесах пріоритетного розвитку взаємних економічних зв´язків суб´єктів економічної діяльності країн, що інтегруються. По-третє, за найбільш інтегрованим показником - індексом людського розвитку, який включає всі параметри якості життя, починаючи від рівня добробуту населення та закінчуючи освітою, якістю медичної допомоги, демографічними проблемами, екологією та, навіть, тендерним питанням, - Україна серед 180 країн світу посідає лише 70-е місце. Поєднання цих характеристик робить проблематичним досягнення у близькій перспективі необхідних для інтеграції до ЄС рівнів інтернаціоналізації економіки та якості життя в Україні.

63.Інтеграційні процеси в Пні ПД Ам. У Північній Америці склався найбільший та найбагатший ринок після об’єднання національних ринків Канади, США та Мексики у рамках Пнамериканської угоди про вільну торгівлю (НАФТА). В 1988р. була підписана Угода про вільну торгівлю між Канадою і США, що вступила в силу у 1989р., в 1994р. до Угоди приєдналася і Мексика, утворився союз трьох держав Канада, Мексика і США.Мета НАФТА: 1) поступове скасування нетарифних бар’єрів у торгівлі товарами і послугами; 2) досягнення високого рівня інтеграції ринків товарів, капіталу, технологій, трудових ресурсів; 3) досягнення майже повної незалежності від зовнішнього постачання енергоресурсів; Спільним ринком кр Пд конусу став МЕРКОСУР, створений в 1991 році Арген, Браз, Параг та Уруг. МЕРКОСУР – приклад реальної регіональної інтеграції. Договором МЕРКОСУР передбачалось скасування всіх видів митних зборів і тарифних обмежень у взаємній торгівлі між країнами. В 1960р був підписаний договір Монтевідео про створ зон вільної торг,куди входили країни-члени Латиноамерик.асоціації вільної торгівлі,цю орг.-ію пізніше замінили Лат-америк.асоціацією інтеграції(ЛАІ) з 1980р.

64.Інтеграція в Азіат-Тихоок регіоні. Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), утворена 1967 року.Завдання перетворення АСЕАН в один із світових політичних і економічних центрів багатополюсного світу стимулювало це регіональне угруповання країн активно розв’язувати важливі проблеми. До них належать: формування зони вільної торгівлі та зони інвестицій, введення єдиної валюти і створення розгорнутої економічної інфраструктури, формування спеціальної структури управління. Особливо слід виділити організацію Азіатсько-тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), створену 1989 року і до якої входять 18 держав цього регіону. В 1997р. було прийнято рішення про прийняття до організації Росії, В’єтнаму, Перу. В 1998р. Росія приєдналася до АТЕС, яка зараз об’єднує 21 країну.