4. Виробничий процес, їх класифікація. Принципи раціональної організації виробництва.

 

Виробничий процес – це сукупність трудових та природних процесів, під впливом яких вихідні матеріали (сировина) перетворюються на готову продукцію. У промисловому підприємстві виробничий процес складається з багатьох тісно пов’язаних процесів, що здійснюються на різних його ділянках. Кожний з цих окремих процесів виконує конкретну роль у виготовленні продукції. Виробничий процес поділяють на такі складові частини: основне допоміжне, підсобне, побічне виробництво, а також обслуговуючі господарства.

Основне виробництво – це частина підприємства, де відбувається виготовлення продукції, для випуску якої призначено підприємство. До основного виробництва належать усі процеси, за допомогою яких вихідні матеріали перетворюються в готовий продукт. На швейних фабриках до основного виробництва належать процеси проектування виробів, підготовки та розкрою тканини, пошиття та оброблення виробів.

Як основна частина підприємства основне виробництво може функціонувати лише при наявності інших додаткових процесів, де для основного виробництва виробляється пар та електроенергія, виконується ремонт устаткування, приймаються та зберігаються матеріали та ін.. У цих процесах основна продукція підприємства не обробляється, але без них неможливо реалізувати основний процес виробництва.

Допоміжне виробництво включає до свого складу ті підрозділи підприємства, що забезпечують основне виробництво енергією, інструментами, виконують ремонт обладнання, тобто ті, що обслуговують основне виробництво та забезпечують можливості функціонування устаткування (ремонтно-механічний цех, котельня, трансформаторна підстанція, компресорна тощо).

Підсобне виробництво складається з дільниць, де оброблюють допоміжні матеріали, що задовольняють потреби основного виробництва (виготовлення фурнітури, тари, колодок та ін..).

Побічне виробництво призначено для виготовлення додаткової продукції з відходів виробництва (цех товарів широкого вжитку).

Обслуговуючі господарства призначені для транспортування та зберігання матеріалів, палива, інструментів, устаткування, що потрібні для всіх виробництв, які входять до складу підприємства (транспортне, складське господарство).

Структура виробничого процесу, засоби його організації та ефективність значною мірою залежать від типу виробництва – комплексної характеристики технічних, організаційних та економічних особливостей виробництва. Тип виробництва залежить від номенклатури продукції, масштабів її виробництва, повторюваності випуску однотипної продукції.

 

5. Типи виробництв і їх техніко-економічна характеристика

 

Залежно від взаємозв’язку цих умов, виробництва бувають різних типів – одиничне, серійне та масове.

Одиничне виробництво – виготовлення виробів у широкій номенклатурі, що не повторюється. По кожному з видів продукції виготовляють один виріб або кілька одиниць. При цьому виробництво кожного виду продукції пов’язано з проведенням відповідної підготовчої роботи (розробка конструкції, визначення методів та режимів оброблення), з переналадкою устаткування, необхідністю вивчення робітниками особливостей виконання операції. Все це призводить до зниження показників продуктивності праці та зростання собівартості продукції. До одиничного виробництва належить виготовлення швейних виробів в ательє.

Серійне виробництво – виготовлення партій (серій) однотипної продукції, де виробництво переключається на випуск продукції інших видів, у період переходу та освоєння нових видів продукції виникають втрати в продуктивності праці та обсязі виробництва. Таке виробництво має більш високі техніко-економічні показники, ніж одиничне, через те, що додаткові втрати на підготовку виробництва та освоєння нових видів продукції припадають на партію виробів.

Масове виробництво – постійне виготовлення однотипної продукції у великих масштабах.

Такому виробництву властивий глибокий поділ праці, спеціалізація робітників, використання високопродуктивного спеціалізованого устаткування та прогресивних потокових методів організації виробництва. При цьому складаються необхідні передумови для рівномірного, ритмічного виготовлення продукції, навчання робітників передовим прийомам праці, поліпшення використання матеріалів тощо.

Швейні підприємства відносять до серійного або масового типу виробництва залежно від ступеня технологічної подібності продукції та наявності (або відсутності) більш-менш помітних втрат у разі переходу на випуск нових видів та різновидів продукції. Широкий асортимент продукції та вимога споживачів відносно його частого оновлення зумовлюють розширення масштабів серійного виробництва та утворення змішаного його типу, в якому частина цехів (потоків) функціонує як масове, а чистина – як серійне виробництво.

Виробничий процес незалежно від типу поділяють на стадії та операції.

Стадія – це частина виробничого процесу, що представляє собою сукупність однотипних методів обробки та характеризується певним кінцевим результатом (підготовка тканини до розкрою, розкрій, пошиття виробу, оздоблення).

Операція – структурна одиниця виробничого процесу. За своїм складом операції можуть бути поділені на технологічно-неподільні та організаційні.

Технологічно-неподільна операція – це частина виробничого процесу, яку виконує спеціалізований робітник над одним предметом праці за допомогою одних і тих самих знарядь праці.

Незмінність знарядь і предметів праці, змісту та складності трудових дій становлять основні ознаки, за допомогою яких операції відрізняються один від одної. Якщо змінюється хоч одна з них, то це означає виконання іншої операції. Наприклад, на одній і тій самій універсальній машині робітник зшиває бокові шви виробу та передні шви рукавів. Це дві різні операції, що виконуються за допомогою одного знаряддя праці, але над різними предметами праці (рукава, пілочки, спинки), при цьому змінюється і зміст трудових дій.

Організаційна операція складається з кількох технологічно-неподільних і формується для повного завантаження та устаткування.

Відповідно до ролі у виробничому процесі операції поділяються на:

Основні (технологічно – неподільні, організаційні), що забезпечують безпосереднє перетворення вихідних матеріалів на готову продукцію;

Контрольні, які необхідні для перевірки якості продукції, її відповідності діючим стандартам;

Транспортні, що спрямовані на переміщення всіх елементів виробничого процесу;

Обслуговуючі, які забезпечують функціонування знарядь праці та створення необхідних умов праці.

За технічним оснащенням і способом виконання операції поділяють на ручні, прасувальні, машинні, автоматизовані.