Питання №18

♪ Методи розвитку музичного сприймання в процесі сприймання й аналізу музики

☺ Відповідь:

Першокласники вже мають певний запас музичних вражень, набутих до школи. Вони емоційно реагують на музику, можуть визначити її характер. На перших уроках вживають здебільшого визначення «веселий – сумний». Водночас вони розуміють більше слів, ніж використовують. Якщо їм складно дібрати для характеристики музики точні визначення (на початковому етапі навчання це саме так), слід запропонувати вибрати їх із спеціального списку слів (визначення естетичних емоцій), що диференціюють поняття «веселий – сумний»:

1. веселий– радісний, урочистий, безтурботний, святковий, зраділий, заспокійливий, жартівливий;

2. сумний– печальний, скорботний, ласкавий, задумливий, тривожний, схвильований, драматичний.

На перших уроках дітям важко осмислити слова, багато з яких є новими для них. Через те вчитель вибирає з кожного ряду по кілька визначень, з’ясовуючи в ході уроків їх значення (плакат із словами вивішує на дошці). Потім поступово додає нові. Учителю слід добиватися, щоб діти розуміли значення застосованих визначень, оскільки іноді називають слова, не вникаючи в те, що вони означають.

☺ Застосовуючи метод вибору підхожих визначень, слід враховувати рівень музичного й інтелектуального розвитку дітей: запропоновані завдання мають бути посильними для них. В окремих класах учням пропонують вибрати одне-два визначення із складеного словникового ряду, в інших з таким завданням діти вже легко справляються, можна ускладнити їх, запропонувавши їм вибрати підхожі визначення, але не з логічно побудованого ряду, а з такого, в якому є слова, що характеризують різні емоції.

Щоб використовувати метод вибору підхожих значень, доцільно приготувати наочні посібники різних видів. Слова бажано виділяти різним кольором відповідно до їхнього емоційного змісту.

☺ Активізації музичного сприймання сприяє метод порівняння, оскільки знання й досвід дітей ще не є усталеними. Завдання на порівняння двох творів подобаються учням і сприяють розвитку їхньої пізнавальної активності. Порівнюючи, учні помічають те, на що в інших випадках не звернули б уваги.

Під час слухання музичних творів школярі вчаться визначати характерні особливості кожного з них, порівнюючи їх між собою. Наспівний характер музики діти відчуватимуть краще, якщо порівняють його з гострохарактерною музикою. Виразність стрибків мелодичної лінії буде зрозумілішою порівняно з плавним рухом мелодії.

Не всі першокласники розуміють, що означає порівняти два будь-яких об’єкти. У такому випадку треба пояснити їм, що порівняти означає знайти схожість і відміну. Відміну між творами танцювального характеру доцільно показати на прикладі двох популярних танців: гопака й вальсу.

Методом порівняння вчитель допомагає учням почути й тонші відміни. Якщо їм важко знайти спільне у двох різних явищах, бажано порівняти їх з третім об’єктом, контрастним. ☼ Наприклад, діти зіставляють дві польки, не знаходячи в них спільне. Тоді їм пропонують порівняти їх з вальсом, і вони виявляють характерні особливості польки: швидкий темп, дводольний розмір, легкість, уривчастий рух.

☺ Одним з методів активізації музичного сприймання школярів є варіювання (іноді його називають методом руйнування). Він полягає в тому, що вчитель виконує твір, змінюючи той чи інший засіб музичної виразності (темп, динаміку …), а діти визначають, що саме змінилося в знайомому творі. Нескладну дитячу пісеньку можна зіграти в ритмі маршу, вальсу, мазурки…

☺ Для розвитку музичного сприймання дітей Н. Гродзенська застосовувала метод музичних колекцій, завдяки якому під час ознайомлення з кожним новим твором поповнювалася колективна «колекція» маршів, вальсів, п’єс про тварин, птахів … Він сприяє накопиченню музично-слухових вражень, формуванню вміння спостерігати, запам’ятовувати, узагальнювати. Водночас дає змогу порівнювати п’єси з кожної колекції.

☺ Н. Гродзенська використовувала й метод співу фрагментів з твору, призначеного для слухання. Його застосування сприяє тому, що учні краще запам’ятовують основні теми твору й можуть надалі простежити за їхнім розвитком у процесі звучання музики. Крім того, метод співу допомагає розв’язувати завдання вокального виховання дітей.

Молодші школярі залюбки беруть участь в іграх, які використовують у навчанні. Ігровий метод застосовують й під час слухання музики. Так, перед виконанням ліричної п’єси учитель говорить: - Діти, уявіть собі, що ми з вами, мандруючи, потрапили на казкову галявину, де звучать кожний кущик, кожна квітка. Хмарки на небі й сонечко також співають свою пісеньку. Спробуйте заплющити очі й уявити чарівну галявину, на якій звучить музика. Якою вона буде? Про що співають хмарки й сонечко? (виконання п’єси).