Питання №21

♪ Музичний смак учителя та його виховання

☺ Відповідь:

Проблема виховання естетичного смаку – одна з найважливіших сторін естетичного виховання. Від рівня розвитку естетичного смаку залежить не тільки повноцінність сприйняття мистецтва, проникнення в його ідейно-художню суть, але й успіх трудової діяльності, краса його взаємовідносин з іншими та другі суттєві сторони його життя.

На жаль, ще не у всієї нашої молоді достатньо розвинений естетичний смак. Ще великою популярністю у нас користуються такі твори мистецтва, художні якості яких знаходяться на досить низькому рівні. До них, наприклад, можна віднести багато естрадних пісень, в яких панує штамп – текстовий, емоційний та психологічний, панує сумна одноманітність, в цілому – пригнічуюча відсутність чуття і смаку.

Відповідальність за естетичний розвиток підростаючого покоління покладається не тільки на спеціальні навчальні заклади – музичні школи, училища, філармонії, та інші культурно-освітні заклади, але, насамперед, на загальноосвітню школу. ☺ Ще в школі закладаються основи музичного смаку, і ведучу роль в цьому процесі відіграє учитель музики. Зрозуміло, що для того, щоб прищепити учням смак до справжнього мистецтва, учитель насамперед сам повинен володіти високим художнім смаком.

☺ Виконання хорових творів учнями завжди несе в собі риси, характерні для розуміння учителем художнього образу твору. І динамічні відтінки, і побудова фрази, і темброве звучання, і поліфонічне проведення голосів багато в чому залежить від учителя, від його естетичного смаку. Як учитель розуміє музику, що він вважає головним, які деталі слід підкреслити у виконанні – все це великою мірою визначає виконання пісні учнями.

Великого значення в музичному вихованні дітей набуває ще й власне виконання вчителем на ф-но творів різних композиторів. При цьому відіграє роль і спілкування з живою аудиторією, і ставлення учнів до самої особи вчителя. Тому художність, високий клас виконання завжди повинен бути в центрі уваги вчителя, який сам грає. Якщо піаністу подобається той чи інший твір, він і виконаний буде з захопленням, з почуттям. Та ж музика, яка не викличе в нього позитивних емоцій і виконана ним буде сухо, нецікаво. Природно, що і діти сприймуть цю музику нудною, якщо навіть в ній буде і багато хорошого.

☺ Учителю музики загальноосвітньої школи доводиться також мати справу з відбором пісень, творів для слухання музики на уроці, з відбором хорового репертуару, фортепіанних п’єс для учнів у позакласній роботі. Від ступеня художності розучуваного репертуару, від того, що буде видане за прекрасне, залежатиме і музичний розвиток учнів, і їх естетичний смак.

Пропонуючи учням ті чи інші музичні твори для розучування або для слухання, учитель багато в чому керується власними інтересами, нахилами, смаком.

Про музичний смак

☺ Під музичним смаком ми розуміємо передусім здатність учителя оцінити естетичну якість музичних творів.

Музика – мистецтво особливе в тому розумінні, що воно передусім звертається до людських емоцій і поза виконанням не існує. Тому музичний смак виявляється не тільки в оцінці музичних творів, а й в оцінці його виконання. Більше того, музичний смак виявляється не тільки в оцінці музики в процесі її сприймання, а й в активному ствердженні тих чи інших естетичних ідеалів. Таким чином, музичний смак виявляється і в створенні музики, і в виконанні її.

Індивідуальність музичного смаку виявляється не тільки в особливій любові до музики окремих композиторів, епох або напрямів, але й в самому розумінні змісту одних і тих же музичних творів, і в виборі тих засобів музичної виразності (фразування, педалізація, динамічні відтінки…), які, на думку виконавця, найбільш яскраво втілюють цей зміст. Мова йде не про довільне, нічим не виправдане розуміння авторського задуму, а про індивідуальний підхід до інтерпретації музики в відповідності з об’єктивно існуючими стильовими, жанровими та іншими художньо виражальними особливостями музики.