- •Екзаменаційний білет №1
- •1. Предмет, завдання та джерела вивчення історії педагогіки.
- •2. Ідея природовідповідності та «вільного виховання» ж.-ж. Руссо.
- •3. Значення теорії й практики вільного виховання л. Толстого.
- •Екзаменаційний білет №2
- •1. Виникнення перших шкіл та організація виховання в них у світовій цивілізації.
- •2. Педагогічні погляди французьких філософів-матеріалістів к. Гельвеція та д. Дідро.
- •3. Ідея національного шкільництва м. Грушевського
- •Екзаменаційний білет № 3
- •2. Життя та педагогічна діяльність й.Г. Песталоцці.
- •3. Підходи світової науки до виникнення виховання як суспільного явища.
- •Екзаменаційний білет № 4
- •1.Давньогрецькі філософи про шляхи формування людської особистості (Сократ, Платон, Аристотель, Демокрит).
- •2.Загальна характеристика епохи Середньовіччя. Система середньовічних шкіл.
- •Екзаменаційний білет № 5
- •2. Дидактика ф. Дістервега
- •3. Ідея національної школи м. Драгоманова
- •Екзаменаційний білет № 6
- •Екзаменаційний білет № 7
- •Екзаменаційний білет № 8
- •1. Ідея гармонійного виховання Песталоцці, його теорія елементарної освіти та методика початкового навчання.
- •2. В.О. Сухомлинський про навчання та виховання дітей 6-тирічногго віку («Серце віддаю дітям»).
- •3. Значення діяльності братських шкіл на теренах України.
- •Екзаменаційний білет № 9
- •3. Ідея виховання особистості у творчості і. Франка та л. Українки
- •Екзаменаційний білет № 10
- •Екзаменаційний білет №11
- •Екзаменаційний білет №12
- •Екзаменаційний білет №13
- •1. Класно-урочна система я.А. Коменського («Велика дидактика»).
- •2. Загальна характеристика епохи Середньовіччя. Система середньовічних шкіл.
- •3. Педагогічна діяльність м.І. Пирогова, м.О. Корфа.
- •Екзаменаційний білет № 14
- •3. Статут 1786 року Російської імперії про зміст та особливості шкільної системи.
- •Екзаменаційний білет № 15
- •Екзаменаційний білет №16
- •Екзаменаційний білет №17
- •Екзаменаційний білет №18
- •Екзаменаційний білет № 19
- •Екзаменаційний білет №20
- •2. Педагогічні погляди французьких філософів к.Гельвеція та д.Дідро
- •3.Значення педагогіки о.Духновича
- •Екзаменаційний білет №21
- •Національна освіта в 20-ті роки XX століття
- •Білет №22
- •Билет № 23
- •3. Педагогічні ідеї л. Українки
- •Билет 24
- •Білет 25
- •Білет 26
- •Екзаменаційний білет № 27
- •2.Морально-трудове виховання школярів («Народження громадянина»).
- •3.Школа й педагогіка України у період Застою (70-80-ті роки).
- •Екзаменаційний білет № 28
- •1. Прагматична педагогіка Дж. Дьюї.
- •2.Ідея поєднання навчання з продуктивною працею а. Макаренка («Педагогічна поема», «Прапори на баштах»).
- •3. Виховання у первісному суспільстві.
- •Билет 29
- •Екзаменаційний білет № 30
- •Білет № 33
- •1. Теорія фізичного виховання особистості п.Лесгафта
- •2. Реформаторська педагогіка (педагогіка вільного виховання, педагогіка особистості, експериментальна педагогіка)
- •3. Р.Оуен про формування особистості
- •Білет № 34
- •1. Предмет, завдання та джерела історії педагогіки
- •2. Реформаторська педагогіка (педагогіка вільного виховання, педагогіка особистості, експериментальна педагогіка)
- •3. Система середньовічних шкіл
- •35 Билет
- •1 Школа та педагогіка стародавнього риму
- •2. Лицарське виховання в епоху середньовіччя.
- •3. Значення граматики м. Смотрицького.
- •36 Білет
- •2.Виховання в Київській Русі
- •3.Теорія фізичного виховання особистості п. Лесгафта
- •3. Виховання у древній греції
Билет № 23
Школа та педагогіка Стародавнього Риму.
Римська система виховання й навчання склалась в VI-V ст. до н.е. і відповідала розвитку рабовласницького ладу. Для бідного населення тут існували елементарні приватні і платні школи, для дітей привілейованих верств населення - граматичні школи.
Елементарні школи ( від 7 до 12 років) обслуговували деяку частину небагатого і незнатного вільно народженого населення (плебеїв). Там вчили писати, читати і рахувати, знайомили з законами держави.
В граматичних школах( від 11 до 15 років), також приватних і платних, навчалися діти знатних батьків. Передбачалося вивчення латинської і грецької мови та літератури (граматика, поетика, стилістика на основі творів Гомера, Вергілія, Теренція) (оволодінню основами "вільних мистецтв" приділялось другорядне значення), здійснювалося формування "досконалого оратора".
Значно пізніше у Римі з'явилися школи риторів( від 15 до 20 років), в яких діти знаті готувалися до державної діяльності. Вони вивчали риторику, філософію, правознавство, грецьку мову, математику, музику. Навчання в школах було платним. Незначна кількість юнаків теоретично і практично детально вивчала ораторське мистецтво за зразком промов Цицеронадля підготовки до судової діяльності.
У середині 1-го тис. до н.е. приватні граматичні й риторські школи були перетворені в державні.
Найбільш відомим педагогом у Древньому Римі був Марк Фабій Квінтіліан. Зокрема, у своєму творі "Про виховання оратора" він вперше визначив якості викладача школи риторів. Доречними с його думки щодо утвердження рівних взаємин з учнями, виявлення поваги до них.
Життя та педагогічна діяльність А.С. Макаренка.
А.С.Макаренко народився 1 березня 1888 р. в м.Білопіллі Сумського повіту Харківськоїгубернії.
Спочатку він навчався в Білопільському двокласному училищі з п'ятирічним терміном навчання, а з 1901 p., після переїзду сім'ї у м.Крюків (посад повітового міста Кременчука), - у Кременчуцькому міському чотирикласному училищі.
Влітку 1904р. закінчив міське училище з відзнакою й продовжив навчання на однорічних педагогічних курсах при цьому ж училищі і по закінченню їх отримав звання вчителя початкових класів.
1 вересня 1905р. він розпочав педагогічну діяльність у Крюківському двокласному залізничному училищі, де викладав російську мову, літературу і малювання.
У Крюківському училищі А.Макаренко працював 6 років і був переведений на посаду вчителя двокласного залізничного училища на станцію Долинську колишньої Херсонської губернії.
Після дев'яти років роботи на педагогічній ниві А.Макаренко в 1914р. вступає до Полтавського учительського інституту, де виявив великий інтерес до літературної спадщини.
3 вересня 1916р. no березень 1917р. його заняття в інституті були перервані призовом в армію, але, у зв'язку з близорукістю, він був звільнений від військової служби і вже 15 червня 1917р. закінчив учительський інстшут, одержавши золоту медаль за твір “Криза сучасної педагогіки”.
Закінчивши навчальний заклад, Антон Семенович деякий час працював учителем зразкової школи при Полтавському учительському інстшуті, а в грудні 1917р. повернувся до Крюкова, де жила його овдовіла мати, і був призначений інспектором (директором) вищого початкового залізничного училища, де в 1905 р. почав свою педагогічну діяльність.
Кременчуцький відділ народної освіти не підтримав новацій А.Макаренка і восени 1919р. він переїхав до Полтави. Спочатку завідував міським початковим училищем № 2, а з серпня 1920 р. був призначений директором семирічної трудової школи № 10. Але вже у вересні цього року Полтавський губернський відділ народної освіти доручив йому організувати в с.Ковалівці, за 6км. від Полтави, колонію для неповнолітніх правопорушників і завідувати нею. У 1921р. колонії присвоїли ім’я Горького.
1926р. колонія зустріла значними успіхами. У А.Макаренка виникає думка про переселення колонії у Куряж, за 25км. від м.Харкова та об’єднання з Курязькою трудовою колонією.
У червні 1927р. А.Макаренко був запрошений керівниками ДПУ України для участі в організації дитячої трудової комуни на околиці м.Харкова. Деякий час він працював одночасно у двох закладах - в колонії ім. М.Горького і в комуні ім. Ф.Дзержинського.
Педагогічну й адміністративну роботу в комуні А.Макаренко поєднував з літературною. Житгя комуни ім.Ф.Дзе”жинського Антон Семенович показав у художніх творах “Марш ЗОроку”, “ФД Г. У 1934 р. його було прийнято до Спілки письменників СРСР.
У 1935 р. А.Макаренка призначають на посаду заступника начальника відділу трудових колоній (ВТК) НКВС України, і він переїжджає у м.Київ. Керуючи колоніями України, він восени 1936 р. одночасно завідував колонією в Броварах біля м.Києва.
У 1937 р. переїжджає до Москви й присвячує себе літературній і громадсько-педагогічній діяльності.
У розквіті сил і задумів 1 квітня 1939 р. А.Макаренко раптово помер.