- •Екзаменаційний білет №1
- •1. Предмет, завдання та джерела вивчення історії педагогіки.
- •2. Ідея природовідповідності та «вільного виховання» ж.-ж. Руссо.
- •3. Значення теорії й практики вільного виховання л. Толстого.
- •Екзаменаційний білет №2
- •1. Виникнення перших шкіл та організація виховання в них у світовій цивілізації.
- •2. Педагогічні погляди французьких філософів-матеріалістів к. Гельвеція та д. Дідро.
- •3. Ідея національного шкільництва м. Грушевського
- •Екзаменаційний білет № 3
- •2. Життя та педагогічна діяльність й.Г. Песталоцці.
- •3. Підходи світової науки до виникнення виховання як суспільного явища.
- •Екзаменаційний білет № 4
- •1.Давньогрецькі філософи про шляхи формування людської особистості (Сократ, Платон, Аристотель, Демокрит).
- •2.Загальна характеристика епохи Середньовіччя. Система середньовічних шкіл.
- •Екзаменаційний білет № 5
- •2. Дидактика ф. Дістервега
- •3. Ідея національної школи м. Драгоманова
- •Екзаменаційний білет № 6
- •Екзаменаційний білет № 7
- •Екзаменаційний білет № 8
- •1. Ідея гармонійного виховання Песталоцці, його теорія елементарної освіти та методика початкового навчання.
- •2. В.О. Сухомлинський про навчання та виховання дітей 6-тирічногго віку («Серце віддаю дітям»).
- •3. Значення діяльності братських шкіл на теренах України.
- •Екзаменаційний білет № 9
- •3. Ідея виховання особистості у творчості і. Франка та л. Українки
- •Екзаменаційний білет № 10
- •Екзаменаційний білет №11
- •Екзаменаційний білет №12
- •Екзаменаційний білет №13
- •1. Класно-урочна система я.А. Коменського («Велика дидактика»).
- •2. Загальна характеристика епохи Середньовіччя. Система середньовічних шкіл.
- •3. Педагогічна діяльність м.І. Пирогова, м.О. Корфа.
- •Екзаменаційний білет № 14
- •3. Статут 1786 року Російської імперії про зміст та особливості шкільної системи.
- •Екзаменаційний білет № 15
- •Екзаменаційний білет №16
- •Екзаменаційний білет №17
- •Екзаменаційний білет №18
- •Екзаменаційний білет № 19
- •Екзаменаційний білет №20
- •2. Педагогічні погляди французьких філософів к.Гельвеція та д.Дідро
- •3.Значення педагогіки о.Духновича
- •Екзаменаційний білет №21
- •Національна освіта в 20-ті роки XX століття
- •Білет №22
- •Билет № 23
- •3. Педагогічні ідеї л. Українки
- •Билет 24
- •Білет 25
- •Білет 26
- •Екзаменаційний білет № 27
- •2.Морально-трудове виховання школярів («Народження громадянина»).
- •3.Школа й педагогіка України у період Застою (70-80-ті роки).
- •Екзаменаційний білет № 28
- •1. Прагматична педагогіка Дж. Дьюї.
- •2.Ідея поєднання навчання з продуктивною працею а. Макаренка («Педагогічна поема», «Прапори на баштах»).
- •3. Виховання у первісному суспільстві.
- •Билет 29
- •Екзаменаційний білет № 30
- •Білет № 33
- •1. Теорія фізичного виховання особистості п.Лесгафта
- •2. Реформаторська педагогіка (педагогіка вільного виховання, педагогіка особистості, експериментальна педагогіка)
- •3. Р.Оуен про формування особистості
- •Білет № 34
- •1. Предмет, завдання та джерела історії педагогіки
- •2. Реформаторська педагогіка (педагогіка вільного виховання, педагогіка особистості, експериментальна педагогіка)
- •3. Система середньовічних шкіл
- •35 Билет
- •1 Школа та педагогіка стародавнього риму
- •2. Лицарське виховання в епоху середньовіччя.
- •3. Значення граматики м. Смотрицького.
- •36 Білет
- •2.Виховання в Київській Русі
- •3.Теорія фізичного виховання особистості п. Лесгафта
- •3. Виховання у древній греції
2.Виховання в Київській Русі
Прийняття нової релігії - це лише наслідок зміни соціально-економічних умов розвитку суспільства, оскільки: на зміну політеїзму безкласового суспільства мала прийти нова монотеїстична релігія, що відповідала б соціально-класовій структурі Київської Русі; християнство сприяло розвиткові відносин між феодалами та селянами; християнство вводило Русь у становище європейської держави і надалі визначало шлях її розвитку. Численні науковці стверджують, що теза про важливість християнства стосовно внесення на Русь писемності, живопису, архітектури і в цілому культури є не зовсім вірною. Сьогодні можна з упевненістю стверджувати, що ще до введення християнства Київська Русь була однією з наймогутніших держав Європи, а найвищим досягненням раннього феодального суспільства стало створення буквозвукової графіки письма, яка стала однією з основ кириличної азбуки.
3.Теорія фізичного виховання особистості п. Лесгафта
У систему фізичного виховання П.Ф. Лесгафт включав рухливі ігри. У процесі гри дитина наслідує мову, звички, поведінку дорослих. У дитячій грі відбиваються звичаї різних народів і країн. Гра є своєрідною формою діяльності. завдяки якій дитина засвоює соціальний досвії.
П.Ф. Лесгафт як вчений-медик зауважував, що нікотин, алкоголь. фармакологічні засоби, підвищена радіація, хвороби та психічні розлади матері -все це рано чи пізно шзначаєіься на пс^хічному та фізичному розвигку датини.
П.Ф. Лесгафт зазначав, що сім'я є одним з найголовніших факторів у вихованні дитини. У праці "Сімейне виховання дитини та його значення" він узагальнив багаторічний досвід своєї лікарської та педагогічної діяльності. виділивши шість типів поведінки дітей: лицемірний, честолюбний, добродушний. затурканий-м'який, затурканий-злісний та пригнічений; дав кожному з них детальну характеристику Тип дитини залежить від впливу на неї середовища, де вонаросте.
Великим внеском П.Ф. Лесгафта в педагогічну науку є розроблена ним теорія та методика фізичної освіти і виховання, наукове обґрунтування ії необхідності як органічної частини гармонійного розвитку особистості. Його праця "Сімейне виховання та його зиачеиия” є дуже актуальною в наш часДоли сімейне середовище визнане одним з найголовніших факторів формування особистості дитини.
№37
1. Життя та діяльність Я.А.Коменського
Народився майбутній вчений-педагог у березні 1592 р. у м.Нівніце (Південна Моравія, Чехія), у сім’ї мірошника. Родина хлопчика належала до християнського об'єднання богемських братів. Вона, як і інші, включилася за своє національне звільнення від тиску німецьких баронів у рамках гусицького руху.
З 1604 р. Я.Коменський разом з сестрою залишаються сиротами і їм призначають опікунів. Пізніше хлопчика взяла до себе тітка з боку батька, і він переїзджає в м. Страдницю.
В кінці 1605 року м. Стражницю захопили угорські війська, які майже повністю зруйнували і спалили місто. Коменський змушений був повернутися до опікунів.
У 1608 році Коменський вступає до латинської школи в м.Пшерові, яку закінчує з відзнакою, а 30 березня 1611 року молодого Коменського зарахували до Гернборнського університету на богословський факультет.
В лютому 1613 року Я.Коменський закінчує Гернборнський університет. Він їде до Амстердаму, потім - до Гейдельбергу, де вступає до знаменитого Гейдельберзького університету.
У 1614 році молодого Я.Коменського призначають керівником Пшеровської братської школи, де він в першу чергу намагається полегшити процес навчання. Він написав одну з перших своїх педагогічних праць «Правила більш легкої граматики».
З 1616 року Я.Коменський стає помічником пшеровського єпископа. В цей період він пише працю "Листи до неба", де розвиває свої демократичні погляди на існуючий стан речей в сучасному йому суспільстві.
В 1618 році община "чеських братів" призначає Коменського пастирем-проповідником в м.Фульнеці (Північна Моравія) і одночасно ректором братської школи. За час життя і діяльності в Пшерові і Фульнеці Я.Коменський отримав досвід роботи з дітьми в школі, що в значній мірі обумовило багатство і різноманітність його педагогічного вчення. Цей період діяльності великого педагога можна вважати одним з найвизначніших в становленні його педагогічного кредо, яке стало в подальшому основою його наукового вчення.
На початку 1621 року війська католицької ліги ввірвались в Фульнек, пограбували і спалили його. В умовах жорстоких переслідувань і посилення діяльності інквізиції Я.Коменський переховується в маленькому містечку Брандисі під ім'ям графа Жертонинського. В підпіллі Коменський багато читає, думає, пише.
28 січня 1628 року Я.Коменський переселяється до мЛешно.
У цьому ж році він почав свою діяльність у згаданому Лешно (Польща). Спочатку майбутній вчений працював у гімназії "братів": викладав у старших класах суспільнознавчі предмети та фізику, а потім став ректором цієї гімназії (1635).
У 1642 році йому доручають посаду секретаря ради старійшин. У ці ж роки він активно працює над головною працею свого життя - "Великою дидактикою", роботу над якою завершує в 1632 році.
Весь період діяльності у м.Лешно Я.Коменський працює і над відомою книгою "Материнська школа". Паралельно з "Великою дидактикою" він пише підручник з латинської мови під назвою "Відкриті двері до всіх наук". У 1633 році він публікує доповнення "Відкриті двері до мов і всіх наук".
У 1641 році Я.Коменського запросили до Лондона; у цей час в Англії йшла громадянська війна, тому її парламенту І правлінню було не до освіти і культури. Але великий дидакт не залишає і в цих умовах науково-педагогічної роботи. Він створює працю пансофічного характеру, яку називає "Шлях світла".
У серпні 1642 року їде до Швеції. Канцлер Швеції переконує Я.Коменського зайнятись питаннями викладання латинської мови і розробкою раціональної методики її викладання. У 1646 році до вищого журі Стокгольмського університету надійшли ще не закінчені дидактико-методичні праці, в числі яких "Новітній метод викладання мов", де описувалась методика викладання латинської мови, в основу якої покладено індуктивний метод викладання: спочатку - приклад, потім - правило; предмет і паралельно - слово.
Навесні 1648 року синод запросив Я.Коменського зайняти посаду єпископа общини "чеських братів". В Угорщині Я.Коменський відкриває в м.Шарош-Паток три класи гімназії за новою системою навчання. Тут він закінчує книгу "Видимий світ у малюнках", яка була опублікована в 1658 році.
В 1668 році Коменський написав твір під назвою "Єдине необхідне" який став його лебединою піснею, де педагог-мислитель підводить підсумки свого життя і діяльності, хоча останнім твором його стало "Продовження братського завіту", який, по суті, є автобіографією великого чеського педагога-мислителя (1669).
15 листопада 1670 року Коменський помер. Він був похований в м.Неардені, поблизу Амстердама, на території французької церкви.
2. ПОЄДНАННЯ НАВЧАННЯ З ПРОДУКТИВНОЮ ПРАЦЕЮ ТОМАСА МОРА Й ТОМАЗО
КАМПАНЕЛЛИ
Думка про виховання молодого покоління в процесі трудової діяльності була вперше висловлена англійським гуманістом Томасом Мором (1478-1535). Він був англійським письменником утопічного соціалізму. У творі "Золота книга про найкращий люд і про новий острів "Утопія" намалював картину ідеального суспільного ладу, де була відсутня приватна власність, панувала суспільна організація виробництва і розподілу. У змальованій Т.Мором картині держава піклується про освіту і виховання своїх громадян. Навчання с загальним для дітей обох статей, ведеться рідною мовою.
Поряд з елементарною освітою учням-утопійцям даються також знання з музики, діалектики, науки числа і виміру, а також астрономії. Молодь виховується в дусі гуманістичної моралі, фізичного розвитку, підготовки до трудової діяльності. Землеробство вивчається теоретично в школі і практично на полях. Люди, які займаються наукою, звільнені від фізичної праці, а ті, які не виправдовують покладених надій, повертаються до землеробства і ремесел. Все доросле населення Утопії може на дозвіллі займатися наукою і мистецтвом в спеціально відведених для цього місцях.
Т.Мор проголошує принципи загального навчання, рівноправної освіти для обох статей, висловлює думку про організацію самоосвіти, підкреслює велику роль праці у вихованні дітей, вперше висловлює думку про знищення протилежності між фізичною та розумовою працею.
Ще одним представником утопічного соціалізму був італійський мислитель Томмазо Кампанеяла (1568-1639). У творі "Республіка Сонця" чи "Місто Сонця" показав ідеальний суспільний лад, при якому люди живуть на засадах повної політичної і економічної рівності. Приватна власність і гроші відсутні. Всі члени суспільства зобов'язані займатись сільськогосподарською і ремісничою працею не більше чотирьох годин на день. Найздібніші займаються наукою і мистецтвом. Готуючись до трудової діяльності, діти спочатку відвідують різні майстерні, а потім долучаються до громадської праці. Навчання розпочинається з двох років із застосуванням наочності. Стіни "Місто Сонця" розписані картинами, на яких зображені різні галузі знань і ремесел. Гуляючи зі своїм наставниками вздовж стін маленькі діти засвоюють алфавіт і вчаться говорити, потім, граючись, оволодівають навчальними предметами. На восьмому році життя діти приступають до активного і свідомого навчання. Виховним керівником держави є вчений Сонце (метафізик), його помічники Мои (могутність), Сін (мудрість), Мор (любов).