- •Екзаменаційний білет №1
- •1. Предмет, завдання та джерела вивчення історії педагогіки.
- •2. Ідея природовідповідності та «вільного виховання» ж.-ж. Руссо.
- •3. Значення теорії й практики вільного виховання л. Толстого.
- •Екзаменаційний білет №2
- •1. Виникнення перших шкіл та організація виховання в них у світовій цивілізації.
- •2. Педагогічні погляди французьких філософів-матеріалістів к. Гельвеція та д. Дідро.
- •3. Ідея національного шкільництва м. Грушевського
- •Екзаменаційний білет № 3
- •2. Життя та педагогічна діяльність й.Г. Песталоцці.
- •3. Підходи світової науки до виникнення виховання як суспільного явища.
- •Екзаменаційний білет № 4
- •1.Давньогрецькі філософи про шляхи формування людської особистості (Сократ, Платон, Аристотель, Демокрит).
- •2.Загальна характеристика епохи Середньовіччя. Система середньовічних шкіл.
- •Екзаменаційний білет № 5
- •2. Дидактика ф. Дістервега
- •3. Ідея національної школи м. Драгоманова
- •Екзаменаційний білет № 6
- •Екзаменаційний білет № 7
- •Екзаменаційний білет № 8
- •1. Ідея гармонійного виховання Песталоцці, його теорія елементарної освіти та методика початкового навчання.
- •2. В.О. Сухомлинський про навчання та виховання дітей 6-тирічногго віку («Серце віддаю дітям»).
- •3. Значення діяльності братських шкіл на теренах України.
- •Екзаменаційний білет № 9
- •3. Ідея виховання особистості у творчості і. Франка та л. Українки
- •Екзаменаційний білет № 10
- •Екзаменаційний білет №11
- •Екзаменаційний білет №12
- •Екзаменаційний білет №13
- •1. Класно-урочна система я.А. Коменського («Велика дидактика»).
- •2. Загальна характеристика епохи Середньовіччя. Система середньовічних шкіл.
- •3. Педагогічна діяльність м.І. Пирогова, м.О. Корфа.
- •Екзаменаційний білет № 14
- •3. Статут 1786 року Російської імперії про зміст та особливості шкільної системи.
- •Екзаменаційний білет № 15
- •Екзаменаційний білет №16
- •Екзаменаційний білет №17
- •Екзаменаційний білет №18
- •Екзаменаційний білет № 19
- •Екзаменаційний білет №20
- •2. Педагогічні погляди французьких філософів к.Гельвеція та д.Дідро
- •3.Значення педагогіки о.Духновича
- •Екзаменаційний білет №21
- •Національна освіта в 20-ті роки XX століття
- •Білет №22
- •Билет № 23
- •3. Педагогічні ідеї л. Українки
- •Билет 24
- •Білет 25
- •Білет 26
- •Екзаменаційний білет № 27
- •2.Морально-трудове виховання школярів («Народження громадянина»).
- •3.Школа й педагогіка України у період Застою (70-80-ті роки).
- •Екзаменаційний білет № 28
- •1. Прагматична педагогіка Дж. Дьюї.
- •2.Ідея поєднання навчання з продуктивною працею а. Макаренка («Педагогічна поема», «Прапори на баштах»).
- •3. Виховання у первісному суспільстві.
- •Билет 29
- •Екзаменаційний білет № 30
- •Білет № 33
- •1. Теорія фізичного виховання особистості п.Лесгафта
- •2. Реформаторська педагогіка (педагогіка вільного виховання, педагогіка особистості, експериментальна педагогіка)
- •3. Р.Оуен про формування особистості
- •Білет № 34
- •1. Предмет, завдання та джерела історії педагогіки
- •2. Реформаторська педагогіка (педагогіка вільного виховання, педагогіка особистості, експериментальна педагогіка)
- •3. Система середньовічних шкіл
- •35 Билет
- •1 Школа та педагогіка стародавнього риму
- •2. Лицарське виховання в епоху середньовіччя.
- •3. Значення граматики м. Смотрицького.
- •36 Білет
- •2.Виховання в Київській Русі
- •3.Теорія фізичного виховання особистості п. Лесгафта
- •3. Виховання у древній греції
Билет 29
Традиційні засади виховання дітей у Київській Русі. Соціальні умови становлення писемності та виникнення перших шкіл у Київській Русі.
Прийняття нової релігії - це лише наслідок зміни соціально-економічних умов розвитку суспільства, оскільки: на зміну політеїзму безкласового суспільства мала прийти нова монотеїстична релігія, що відповідала б соціально-класовій структурі Київської Русі; християнство сприяло розвиткові відносин між феодалами та селянами; християнство вводило Русь у становище європейської держави і надалі визначало шлях її розвитку. Численні науковці стверджують, що теза про важливість християнства стосовно внесення на Русь писемності, живопису, архітектури і в цілому культури є не зовсім вірною. Сьогодні можна з упевненістю стверджувати, що ще до введення християнства Київська Русь була однією з наймогутніших держав Європи, а найвищим досягненням раннього феодального суспільства стало створення буквозвукової графіки письма, яка стала однією з основ кириличної азбуки. Існують декілька підходів до розуміння процесу виникнення у східних слов'ян писемності. Одні дослідники стверджують, що скіфську відсталість Русі можна було подолати, запозичивши систему освіти у католицьких єзуїтів. Інші пропагують версію візантійського впливу на розвиток давньоруської культури та освіти через писемність. Процес навчання тут мав енциклопедичний характер. Викладалася діалектика, риторика, граматика, арифметика. У школах книжного вчення вихованці готувалися до діяльності в різних сферах державного, церковного та культурного життя.
М. Монтессорі та її педагогічні погляди.
Своєрідною різновидністю ідей гуманістичного, вільного виховання стала і концепція італійського педагога МаріїМонтессорі. Першопочатково ця концепція була розроблена з метою розвитку сенсорних здібностей у розумово відсталих дітей. Вона закликала до надання дітям свободи для "самовиховання і самонавчання", стверджуючи, що "ми так само мало здатні створювати внутрішні якості людини, як і зовнішні форми тіла" . Початкова школа, за М.Монтессорі, повинна стати лабораторією, в якій вивчається психічне життя дитини. Внутрішні потреби дитини не можна "відгадати", їх необхідно виявити, якщо залишити дитину вільною у природних умовах. Необхідні створити такі умови, які б відповідали потребам дитини у розвитку, і такі посібники, які б сприяли її "самовихованню і самонавчанню". "будинках дитини", які працювали під керівництвом М.Монтессорі, дітям пропонувалась свобода вибору будь-якого матеріалу для занять, який би відповідав їх "внутрішнім потребам". Але кожне заняття повинно було бути педагогічно виправданим, тобто мати певну мету і відповідний напрям. У дошкільному віці особливої уваги надавалося сенсорній культурі дитини. Для удосконалення слуху, зору, дотику була розроблена система дидактичних матеріалів. Робота з цим матеріалом повинна відбуватись самостійно. Провідним гаслом у "будинках дитини" було: "Допоможи мені це зробити самому". Тобто педагог виступає спостерігачем, помічником. М.Монтессорі підкреслювала, що під час вправ з дидактичними матеріалами не стільки важливі самі знання, скільки внутрішні процеси психічного і фізичного розвитку, набуття нового "бачення", яке допоможе розпізнати предмети та їх властивості.
Значення системи лицарського виховання в Європі
Лицарі створили для своїх дітей систему світського виховання, що ставило за мету сформувати в майбутнього лицаря ("пана землі й селян") мораль кріпосника, навчитися поводитись у "вищому товаристві" й дати належну військово-фізичну підготовку. У цій системі "семи вільним мистецтвам" шкільної освіти протиставлялися "сім лицарських доброчинностей" (верхова їзда, плавання, стріляння з лука, кидання списа, фехтування, полювання, гра в шахи, уміння складати вірші, співати й грати на музичних інструментах). Сини феодалів до 7 років виховувалися у сім'ях. Там вони навчалися їздити верхи та володіти зброєю. Пізніше направлялися в замок до свого сеньйора, де виковували обов'язки пажа при господині маєтку. З 14 років після урочистого вручення меча до 21 року юнак був зброєносцем сюзерена, удосконалюючи вміння їзди верхи і володіння зброєю. Супроводжував сюзерена в походах, на полюванні. Брав участь у лицарських турнірах. Після досягнення 21 року відбувалося посвячення в лицарі.