§6. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування шахрайств, що вчиняються у сфері використання електронних технологій

До даної групи злочинів належать схеми обману, для реалізації яких шахраї використовують стільниковий зв’язок, систему Інтернет або електронну платіжну систему банківських розрахунків.

Місце, обстановка і час вчинення злочину. Особливістю даних шахрайств є те, що місце безпосереднього вчинення протиправного діяння (місцезнаходження злочинця, засобів вчинення злочину) не збігається з місцезнаходженням потерпілого і настанням наслідків злочину (місцем завдання матеріальної шкоди). Це пов’язано з тим, що, по-перше, спілкування шахрая з жертвою і, відповідно, вплив на її поведінку та прийняття рішення щодо свого майна здійснюється через технічні засоби (випадки використання злочинцями мережі і засобів стільникового зв’язку, мережі Інтернет). По-друге, зі створенням спеціальних операційних систем (систем розрахунків за допомогою банкоматів, банківського автоматизованого банку даних) і відповідних технічних засобів деякі власники «технологізували» процес прийняття рішення щодо свого майна, у зв’язку з чим у шахраїв з’явилася можливість обманути власника і заволодіти його майном опосередковано через ці технічні засоби.

Як правило, подія даних злочинів досить тривала в часі. Це пов’язано з необхідністю зібрання певної інформації про потенційну жертву і здійснення технічної підготовки до злочину.

Особливості предмета посягання. Майже у всіх випадках вчинення шахрайств з використанням електронних технологій предметом злочинного посягання виступають гроші.

Способи вчинення шахрайств.

1. Обманне заволодіння грошима громадян-абонентів мобільних мереж шляхом їх переконання у необхідності перерахування певних сум (повідомлення кодів оплачених карток поповнення рахунку), надісланні SMS-повідомлень або необхідності подзвонити для участі у певних акціях (розіграші цінних призів, путівок тощо).

2. Заволодіння чужими коштами шляхом використання банківської системи розрахунків за допомогою пластикових платіжних карток (незаконне використання чужих карток, використання підроблених карток тощо).

3. Заволодіння грошовими коштами банків через комп’ютер­ну мережу Інтернет шляхом злому банківської електронної системи захисту інформації.

4. Обманне заволодіння грошовими коштами іноземних громадян шляхом використання шлюбних сайтів, використання послуг Інтернет-кафе та ін.

Сліди шахрайства. При вчиненні злочинів даної категорії шахраї активно використовують здобутки новітніх високих технологій, які обумовлюють утворення відповідних слідів (електронних). До засобів вчинення злочину можна віднести мережу та засоби стільникового зв’язку, глобальну світову телекомунікаційну мережу Інтернет, засоби комп’ютерної техніки, в тому числі спеціальне програмне забезпечення, програми-віруси, програми-шкідники, периферійне обладнання (принтер, CD-ROM-накопичувач, стример), а також носії комп’ютерної інформації (дискети, лазерні диски, касети з магнітною смужкою для стримера), засоби телефонного зв’язку, модеми. Окрім того, при вчиненні шахрайств за допомогою пластикових кредитних карток злочинці можуть відповідно користуватися банкоматами, спеціально виготовленими пристроями для зчитування інформації з чужих карток, електронними терміналами, імпрінтерами, декодерами. Усі ці об’єкти можуть бути носіями тієї чи іншої інформації, яка має значення у кримінальній справі.

Особа шахрая. До складу злочинних груп, які спеціалізуються на вчиненні даного різновиду шахрайств, можуть входити співробітники банківських закладів, різноманітних комерційних структур, обчислювальних центрів банківських установ, які мають доступ до секретної інформації, проводять операції з безготівковими грошовими коштами або мають можливість документально приховати ті чи інші незаконні дії з рахунками. Як правило, вони є кваліфікованими фахівцями у галузі електронних технологій, банківських розрахунків. Для шахраїв цієї категорії злочин є не тільки способом матеріального збагачення, але й джерелом гострих відчуттів, способом самовизначення та завойовування авторитету у найближчому оточенні. Заволодіння чужим майном з використанням електронних технологій сприймається як велике особисте досягнення, яке свідчить про їх виключність та неординарність.

Особливості розслідування шахрайств, що вчиняються у сферах використання електронних технологій, обумовлені специфічністю їх механізму. Виявлення таких шахрайств найчастіше пов’язано із зверненням службових осіб підприємств (організацій), які зазнали шкоди від цього злочину, і проведенням працівниками оперативних підрозділів перевірки даної інформації. Матеріали дослідчої перевірки інформації про шахрайство включають наступні документи:

1) рапорт працівника оперативного підрозділу, який здійснював перевірку повідомлення про шахрайство. У ньому повинні міститися дані про: 1) потерпілу сторону; 2) особу злочинця (якщо він встановлений); 3) місце, час, використані засоби вчинення злочину; 4) розмір заподіяної злочином матеріальної шкоди; 5) свідків; 6) використання викрадених об’єктів;

2) лист-повідомлення представника юридичної особи або заява фізичної особи про факт вчинення розкрадання майна;

3) детальне письмове пояснення потерпілої особи або її представника щодо обставин виявлення розкрадання, можливого механізму його вчинення, причетних до цього осіб та розміру завданої шкоди;

4) детальні пояснення осіб, яким відомі окремі обставини вчинення розкрадання;

5) оригінали або завірені в установленому порядку копії документів, що визначають організаційно-правовий статус підприємства, на якому здійснено викрадення коштів;

6) оригінали або завірені в установленому порядку копії документів, що визначають організаційно-правовий статус підприємства, працівники якого причетні до вчинення розкрадання;

7) оригінали або копії договорів про надання певних послуг (охорони, обслуговування банкоматів, забезпечення безпеки і захисту електронної бази даних тощо), виконання яких пов’язано із вчиненням розкрадання;

8) документи, які відображають проведення певних фінансових операцій з використанням комп’ютерних технологій (машинограми банківських розрахунків, бланки банківських розрахунків у торговельних пунктах тощо);

9) бухгалтерські, банківські та інші документи (чи їх копії), які відображають операції з матеріальними цінностями чи грошовими коштами, що пов’язані з розкраданням;

10) оригінали документів, дійсність яких викликає сумніви і які можливо використовувалися як засіб вчинення або приховування розкрадання;

11) матеріали спеціальних перевірок (акти документальної ревізії, внутрішньобанківських перевірок, висновки спеціалістів з питань використання електронних технологій тощо);

12) документи щодо характеристики комп’ютерно-технічних засобів, програмного забезпечення і порядку їх використання на підприємстві (інструкції з експлуатації);

13) детальні пояснення осіб, причетних до підготовки, вчинення і приховування розкрадання.

Показовою у плані висвітлення особливостей розслідування шахрайств, що вчиняються у сфері використання електронних технологій, є кримінальна справа щодо обвинувачення гр. Я. Виявлення факту вчинення даного злочину було пов’язано із зверненням керівництва акціонерного товариства (АТ) «Укрінбанк» із заявою про те, що з карткових рахунків їх клієнтів викрадаються грошові кошти. З матеріалів внутрішнього розслідування спеціалістами банку і наступної дослідчої перевірки випливало, що кошти викрадаються через банкомати м. Києва. Зокрема, клієнти банку пояснювали, що з їх карткових рахунків зникли кошти, хоча їх пластикові картки нікому не передавалися і гроші ними не знімалися. Спеціалістами банку було встановлено, що операції зняття коштів з карткових рахунків дійсно мали місце і здійснювалися вони через банкомати, які обслуговувалися товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Біт» на підставі договору. За висновком фахівців викрадення вчинила особа, яка знає ПІН-коди клієнтів банку і такою особою може бути спеціаліст, який здійснює технічне забезпечення роботи банкоматів «Укрінбанку». Шляхом проведення комплексу оперативно-розшукових заходів було встановлено, що викрадення коштів вчинив працівник товариства з обмеженою відповідальністю «Біт» гр. Я., який обслуговував саме ті банкомати, через які були викрадені кошти клієнтів банку.

У ході розслідування даного злочину були проведені наступні слідчі дії та заходи:

– допит як представника потерпілої особи заступника керівника АТ «Укрінбанк» про обставини виявлення розкрадання коштів та розмір завданої шкоди;

– допити як свідків службових осіб і спеціалістів АТ «Укрінбанк», які виявили ознаки незаконного зняття грошей з карткових рахунків клієнтів банку;

– допити клієнтів банку, з карткових рахунків яких були незаконно зняті грошові кошти, про порядок використання ними пластикових карток у період вчинення розкрадання, обставини виявлення зникнення коштів та їх суми;

– виїмка в АТ «Укрінбанк» документів: а) у яких зафіксовані правила експлуатації банкоматів (технічні паспорти, інструкції до банкоматів та їх програмного забезпечення); б) машинограм фінансових операції з видачі готівки у банкоматах; в) договорів про відкриття рахунків та обслуговування платіжних карток, правил користування платіжними картками;

– виїмка в АТ «Укрінбанк» банкоматів і їх огляд;

– підготовка і призначення комп’ютерно–технічних експертиз програмного забезпечення банкоматів;

– затримання гр. Я. на його робочому місці в ТОВ «Біт»;

– допит підозрюваного гр. Я.;

– обшук за місцем роботи гр. Я. з метою виявлення і вилучення засобів вчинення злочину та його слідів (системного блоку комп’ютеру, інших електронних носіїв інформації та паперових документів);

– обшук за місцем розташування центрального комп’ютера ТОВ «Біт», який використовувався для незаконного втручання в програмне забезпечення банкоматів, його вилучення і огляд;

– обшук за місцем проживання гр. Я. з метою вилучення програмних засобів та макетів банківських карток;

– накладення арешту і виїмка поштово-телеграфної кореспонденції гр. Я., у тому числі електронної пошти;

– підготовка і призначення комп’ютерно-технічної експертизи електронних носіїв інформації вилучених при проведенні обшуків;

– оперативно–розшукові заходи з метою виявлення співучасників злочину та інших носіїв інформації;

– допит керівників і службовців ТОВ «Біт» щодо обставин обслуговування банкоматів АТ «Укрінбанк»;

– виїмка в ТОВ «Біт» трудового договору з гр. Я. щодо обслуговування банкоматів «Укрінбанку»;

– направлення запитів до банків, бюро технічної інвентаризації, органів реєстрації автотранспорту заходи з метою встановлення майнового стану гр. Я.;

– накладення арешту на майно і вклади підозрюваного.

Шляхом проведення даних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів було встановлено, що гр. Я., здійснюючи обслуговування програмного забезпечення двох банкоматів АТ «Укрінбанк», вніс заздалегідь розроблену ним програму фіксації інформації про номери і ПІН-коди платіжних карток клієнтів банку. Відповідно до висновку комп’ютерно-технічної експертизи така програма була визначена як «програма-закладка». Шляхом її використання Я. записував отриману інформацію на спеціальну магнітну стрічку, підроблював пластикові картки і використовував їх для заволодіння грошовими коштами банку через систему банкоматів.

Особливість механізму вчинення шахрайств даного різновиду обумовлює необхідність залучення допомоги спеціаліста у сфері комп’ютерних технологій вже на стадії розгляду матеріалу дослідчої перевірки інформації про ці злочини і прийняття рішення про порушення кримінальної справи.