1. Соціальне самовизначення молоді

Аналіз результатів соціологічних досліджень свідчить, що нинімолодь — це одна з найвразливіших в економічному плані та найбезправ-ніша в соціально-правовому значенні соціальних спільнот, яка живе вумовах підвищеної соціальної напруженості й психологічного диском-форту. Конкретними проявами цієї ситуації є такі негативні суспільніявища, характеристика яких подається на основі щорічної доповідіУкраїнського інституту соціальних проблем Президентові України,Верховній Раді та Кабінету Міністрів за підсумками 2000 р.:С_тан • погіршення стану здоров'я молоді з огляду на ускладнення соціально-

здоров'я економічного становища країни, зниження рівня життя більшості насе-

молоді лення, падіння моральних норм і цінностей в суспільстві. Згідно зі ста-

тистичними даними лише 6% дітей в Україні народжуються практично здоровими. Одним із найголовніших чинників розладу репродуктив­ного здоров'я жінок, які дедалі більше народжують хворих немовлят, є аборт: 2002 р. на кожні 100 пологів припадало 89 абортів. Дедалі збільшується кількість захворювань серед дітей, підлітків і молодих людей, урізноманітнюється структура хвороб. Часто хвороби проду­куються станом анемії і загальним послабленням молодого організму, що пов'язано в основному з поганим харчуванням, мешканням жінок репродуктивного віку в радіоактивно забруднених регіонах (15,8% жінок-матерів) тощо. В Україні поширюється епідемія захворювань на туберкульоз, який ще називають «хворобою бідних»: у 1995 р. було зареєстровано 21,5 тис. хворих на туберкульоз, а у 2002 р. — 36,5 тис., тобто їх кількість зросла на 41%. Шкоди здоров'ю молоді завдають інфекції, що передаються статевим шляхом, особливо сифіліс. Його поширеність набуває розмаху справжньої епідемії, передусім серед молоді: якщо серед усього населення на нього хворіє в середньому 64,1 особа на 100 тис. населення, то серед молоді — 151,8 особи відповідно;

Захворювання на • СНІД

Наркоманія

Рівень смертності

Самогубства

Злочинність

значна поширеність ВІЛ-інфікованиххворих серед молоді (хворих на СНІД), що великою мірою є наслідком збільшення захворювань, які передаються статевим шляхом. До 1995 р., за визначенням міжнародних експертів, Україна належала до країн із низьким рівнем поширення цієї страшної інфекції. Але з 1995 р. відбувається надзвичайно швидке зростання кількості ВІЛ-інфікованих. Протягом 1995—2002 рр. вона збільшилась у понад 25 разів. Нині реальна кількість ВІЛ-інфікованих в Україні становить, за підрахунками експертів, 330-410 тис. осіб, і Україна посідає перше місце в Європі за кількістю ВІЛ-інфікованої молоді віком від 15 до 24 років (на другому місці Португалія, а далі йдуть Швейцарія та Іспанія). Особливо непокоїть те, що серед ВІЛ-інфікованих дедалі більша питома вага припадає на жінок: 1997 року вона становила 26,3%, а 2000-го — вже 35,8%;

швидке поширення вживання наркотичних речовин. За деякими експертними оцінками абсолютна кількість наркоманів в Україні наближається нині до 800 тис. осіб. Майже 80% наркоманів — молоді люди віком до 29 років, із них 6,7% — неповнолітні; зростання рівня смертності молоді країни внаслідок різкого погіршення здоров'я, обтяженого поширеністю інфекційних хвороб, епідемій, наркоманії, зловживання алкоголем, паління тютюну тощо. Якщо 1989 р. померло 14,5 тис. молодих людей віком 15—29 років, то 2002 р. цей показник становив уже 18,0 тис. За 10 років незалежності в Україні померло понад 170 тис. молодих людей віком 15—29 років; дедалі більше поширення спроб самогубства. Ця тенденція знаходить прояв серед усіх категорій населення, в тому числі й серед молоді. За даними О.Овакимян, Україна нині характеризується сплесками високої суїцидальної (від суїцид — самогубство) активності: на 100 тис. населення в середньому здійснюється близько 30 самогубств, більшість з яких — молоддю та особами старшого віку. На перших місцях за рівнем самогубств Сумська, Запорізька, Чернігівська, Львівська, Донецька, Луганська області, республіка Крим, у яких зареєстровано від 38 до 44 випадків самогубств у розрахунку на 100 тис. населення;

зростання злочинності. У цілому в Україні 2002 р. загальна кількість осіб, які скоїли злочини, становила 460 тис. З цієї кількості осіб 58% — це молоді люди, з яких дві третини під час скоєння злочинів ніде не працювали і не навчалися. У 2002 р. найвищий відсоток молоді зафіксовано серед тих, хто був затриманий за грабежі і розбійницькі

Причини негативних соціальних явищ

у молодіжному середовищі

Завдання

державної

молодіжної

політики

в соціальній

сфері

напади (74,8% від усієї кількості затриманих за скоєння такого злочину), за хуліганські вчинки (68,7% відповідно), зґвалтування (67,3%), розповсюдження наркотиків (48,1%). Того ж року серед усіх засуджених жінки становили 12,4%, а неповнолітні — 10,4%. На обліку у кримінальній міліції у справах неповнолітніх 2002 р. перебувало 34,6 тис. осіб.

Можна назвати низку причин, які зумовили зростання негативних явищ у сфері соціального самовизначення молоді країни. Це передусім загальний кризовий стан українського соціуму, зумовлений докорінними соціальними трансформаціями, переходом від тоталітарного, «закри­того» до демократичного, «відкритого» типу суспільства, ринковими перетвореннями, руйнацією старих систем цінностей і традиційних форм соціалізації молоді. Раніше соціальне дозрівання молоді відбувалося в умовах відносної стабільності, існування великої кількості соціальних інститутів, покликаних здійснювати цей процес. У сучасних умовах нових, ефективних та відносно безболісних форм соціалізації молоді поки що практично не існує. Розширення можливостей самостійного вибору життєвого шляху при одночасному зростанні особистої від­повідальності — також нове явище, до якого більшість молодих людей виявилася неготовою. Багато представників молодого покоління оцінює своє соціальне становище із загальноцивілізаційних позицій, найчастіше порівнюючи його зі становищем ровесників в інших, переважно високорозвинених країнах; це часто спричиняється до появи завищених соціальних вимог молоді. У соціологічній літературі це отримало назву «Революція молодіжних претензій».

Отже, більшість молоді стоїть нині перед складним вибором у влас­ному житті, до якого вона не підготована ні психологічно, ні органі­заційно. Тому завдання державної молодіжної політики в цій галузі такі:

• правовий та соціальний захист молодих громадян із метою створення необхідних стартових можливостей для їхнього повноцінного соціального становлення та розвитку;

• узгодження та поєднання інтересів молоді з інтересами інших груп і категорій населення, оптимізація соціального статусу молоді в суспільстві;

• створення необхідних умов для зміцнення правових і матеріальних гарантій щодо здійснення прав і свобод молодих громадян, діяльності молодіжних організацій;

Амбівалент­ність

політичних поглядів молоді

Втрата

інтересу

молоді

до політики

Політичні

уподобання

молоді

• надання державою кожній молодій людині соціальних послуг в усіх сферах життєдіяльності відповідно до законодавства України;

• допомога молоді у реалізації й самореалізації її творчих можливостей та ініціатив;

• охорона здоров'я молоді, формування в неї глибокої потреби в духовному і фізичному розвитку, інші заходи, які б забезпечували здоровий генофонд народу України;

• створення умов для опанування духовними та культурними ціннос­тями українського народу та безпосередньої участі молодих людей у їх відродженні та розвитку, організація дозвілля молоді тощо.