- •Міністерство освіти і накуи, молоді та спорту України
- •2. Тематичний план лекцій з дисципліни історії української культури
- •3. Архаїчні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.
- •4.1. Скіфська культура.
- •4.2. Антична епоха в українському контексті.
- •4.3. Слов’янська доба в дохристиянській культурі українських земель.
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (х–хііі ст.)
- •1. Загальна характеристика періоду Київської Русі. Вплив християнства на розвиток давньоруської культури.
- •2. Культура Київської Русі як синтез язичництва та візантійського впливу.
- •2.1. Мова, писемність, освіта, наукові знання та література.
- •2.2. Містобудування й архітектура. Архітектура.
- •2.3. Скульптура, живопис, декоративно-прикладне мистецтво. Музика.
- •3. Соціокультурні процеси та мистецькі здобутки Галицько-Волинського князівства.
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Ренесанс як явище в українській культурі (хіv–хvі ст.)
- •1. Національний варіант Ренесансу і Реформації в українській культурі.
- •2. Братства як осередки національно-релігійного та культурно-освітнього життя.
- •3. Виникнення українського друкарства. Пересопницьке Євангеліє.
- •4. Полемічна література.
- •5. Архітектура та образотворче мистецтво.
- •Контрольні запитання
- •Змістовий модуль 2. Українська культура нового та новітнього часів
- •Тема 4. Феномен українського бароко (хvіі – хvііі ст.)
- •1. Історичні та суспільно-політичні передумови розвитку української культури хvіі – хvііі ст.
- •2. Розвиток освіти і науки. «Золота доба» Києво-Могилянської академії.
- •3. Література, усна народна творчість, музика і театр епохи бароко. Творчість м. Березовського, а. Веделя, д. Бортнянського.
- •4. Бароко в архітектурі і живописі України. Школи іконопису. Український портретний живопис. Своєрідність українського бароко в загальноєвропейському контексті.
- •Контрольні запитання
- •Тема 5. Національно-культурне відродження. Дискурс просвітництва та романтизму в Україні . (перша половина хіх ст.).
- •1. Суспільно-політичні, духовно-ідеологічні процеси в Україні початку хіх ст.
- •2. Розвиток освіти в Україні. Наука.
- •3. Особливості українського літературного процесу.
- •4. Розвиток театрального і музичного мистецтва. Образотворче мистецтво.
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Культура України другої половина хіх – початку хх ст.
- •1. Українська культура в контексті суспільно-історичних реалій кінця хіх – поч. Хх століття.
- •2. Розвиток освіти та науки в Україні у другій половині хіх – поч. Хх ст.
- •3. Розвиток музично-драматичного мистецтво. М. Лисенко – засновник української класичної музики.
- •4. Література і театральне мистецтво. Театр корифеїв. Молодий театр.
- •5. Формування національного стилю в архітектурі та образотворчому мистецтві.
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Українська культура радянської доби (1920–1991)
- •1. Культурне будівництво у радянській Україні в 20–30 рр. Хх ст.
- •2. Українська культура у період сталінізму. Репресії проти митців. Роки війни.
- •3. Українська культура повоєнного періоду. Шістдесятництво як культурний феномен.
- •4. Форсований наступ на українську культуру за часів стагнації.
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Культура України на зламі двох століть.
- •1. Культуротворчі процеси в Україні після здобуття незалежності.
- •2. Сучасне українське образотворче мистецтво як втілення менталітету українців. Постмодернізм.
- •3. Розвиток сучасної української літератури. Поширення комерційних жанрів.
- •4. Сучасне українське кіномистецтво і театр, образотворче та музичне мистецтво.
- •Контрольні запитання
- •Тема 9. Особливості культури Закарпаття
- •1. Культура Закарпаття х – хvііі ст.
- •2. Культура Закарпаття хvііі – хіх ст.
- •3. Культура Закарпаття першої половини хх ст
- •4. Культура Закарпаття другої половини хх – початку ххі ст.
- •Тематика семінарських занять Семінар 1. Історичні умови винекнення та джерела формування української культури.
- •Семінар 2. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (х–хііі ст.)
- •Семінар 3. Ренесанс як явище в українській культурі (хіv–хvі ст.)
- •Семінар 4. Феномен українського бароко (хvіі – хvііі ст.)
- •Семінар 5. Національно-культурне відродження. Дискурс просвітництва та романтизму в Україні (перша половина хіх ст.).
- •Семінар 6. Культура України другої половина хіх – початку хх ст.
- •Семінар 7. Українська культура радянської доби (1920–1991)
- •Семінар 8. Культура України на зламі двох століть.
- •Семінар 9. Особливості культури Закарпаття
- •Тематика індивідуальних робіт
- •Список рекомендованої літератури
- •Інформаційні ресурси
Контрольні запитання
1. Яка роль освіти в розвитку української культури XVII–XVIII ст.?
2. Спільне та особливе українського бароко в порівнянні з надбаннями світового мистецтва.
3. Назвіть імена визначних учених, письменників, політиків XVII–XVIII ст., що пов’язані з діяльністю Києво-Могилянської академії.
4. Чому питання національної та релігійної незалежності перебували в центрі уваги українських мислителів XVII–XVIII ст.?
5. Чому Дмитро Антонович визначав епоху гетьманування Івана Мазепи як «другу золоту добу українського мистецтва»?
6. Кого з представників західноєвропейського, російського та українського класицизму Ви знаєте?
7. Які основні теми-символи української пісні і думи Нового часу?
8. Яке місце музики в художній культурі Нового часу? Кого Ви знаєте з видатних українських композиторів XVIII ст.?
9. У чому національні особливості українського живопису XVII–XVIII ст.?
Тема 5. Національно-культурне відродження. Дискурс просвітництва та романтизму в Україні . (перша половина хіх ст.).
1. Суспільно-політичні, духовно-ідеологічні процеси в Україні початку ХІХ ст.
2. Розвиток освіти в Україні. Наука.
3. Особливості українського літературного процесу.
4. Розвиток театрального і музичного мистецтва. Образотворче мистецтво.
1. Суспільно-політичні, духовно-ідеологічні процеси в Україні початку хіх ст.
Головною особливістю соціально-економічного розвитку України першої поло¬вини XIX ст. був швидкий занепад феодально-кріпосницької системи господарювання. З розпадом кріпосницького господарства прискорюється формування капіталістичних відносин. Спостерігається швидке зростання економіки, торгівлі, міст, посилюються темпи руху населення. Розвиток капіталістичних відносин призвів до відчутних змій у соціально-економічному і культурному житті міст.
XIX ст. – суперечлива доба в історії культури України. Саме цього часу було за¬вершено послідовну політику позбавлення України державності й національних досягнень та культурних здобутків попередніх століть. Територія України входила до складу Російської імперії й Австрії. Ще наприкінці XVIІІ ст. на українських землях, що перебу¬вали у складі Російської імперії, відбулися зміни в адміністративно-територіальному устрої. У 1796 р. були ліквідовані намісництва і утворені губернії та генерал-губернатор¬ства. Внутрішня політика самодержавства на українських землях була спрямована на уніфікацію адміністративної системи цих земель за загально імперською системою. Ро¬сійсько-турецькі війни за Північне Причорномор'я та Крим, ліквідація Запорозької Січі, насильницьке приєднання Російською імперією території Правобережної України і Буковини, скасування козацької автономії на Слобожанщині та Лівобережжі й оформлення тут кріпосного права, русифікаторська політика царського уряду — все це сприяло виникненню і поширенню української національної самосвідомості.
У XVIІІ ст. Європа добре знала посягання центральної влади на традиційні свободи, якими користувалися окремі міста, регіони або стани. Занепад старих форм украї¬нського життя і початок нового періоду в українській історії — національного відрод¬ження — були зумовлені тим, що освічені представники етносу вважали, що українська національність перестає існувати, а з нею мова і культура України. З усіх земель украї¬нського етносу територія колишньої Гетьманщини та Слобожанщина мали найкращий потенціал, володіли відносно кращими передумовами для формування модерного на-ціонального руху. На цих землях ще жива була пам'ять про політичні права й державний устрій, що донедавна існував тут.
Рух за національне відродження став важливою складовою суспільно-політич¬ного життя України XIX ст. У першій половині ХІX ст. у європейських країнах з'явля¬ються нові наукові погляди на концепцію нації. Основоположником цих поглядів вва¬жається німецький філософ Й.Гердер, який одним із перших довів значення націо¬нальних мов і фольклору у розвитку національної самосвідомості народів.
На думку сучасних дослідників національних рухів, процес формування націй проходив у трьох етапах: академічному, культурному і політичному. Автором такої періо¬дизації є професор Празького університету Мирослав Грох. За його теорією на першому етапі відродження національна група стає предметом уваги дослідників, які вивчають фольклорну спадщину, досліджують вірування, звичаї, історичне минуле народу. Ро¬биться все це мовою іншого народу. Другий етап національно-культурного відроджен¬ня визначений тим, що мова, яка на першому етапі була предметом вивчення, тепер стає мовою, якою творять літературу, яка вживається у науці, громадському житті, у пол-ітиці. І на третьому етапі нація, об'єднана мовою, висуває вимоги до політичного само¬врядування, автономії, самостійності.
Формування української національної свідомості у хронологічних рамках виглядає так:
– перший етап – кінецьXVIII – 40-ві роки ХІХ ст.;
– другий етап – 40-80-ті роки XIX ст.;
– третій етап – 90-ті роки XIX ст. – 1914 р.
Періодизацію цю запропонував один із найбільших авторитетів у зарубіжному українознавстві І.Лисяк-Рудницький.
Найважливішими складовими національно-культурного відродження в Україні можна вважати такі:
– зміст і основні результати соціально-економічних зрушень, які характерні для переходу від феодалізму до капіталізму;
– процес формування нації, національної самосвідомості, національної культури;
– зміст і реальні результати національно-визвольної боротьби, спрямованої на обстоювання політичної незалежності.
У процесі формування української нації, а водночас, і формування національної культури складається єдина літературна мова, що мало непересічне значення для фор¬мування національної самосвідомості.
Особливу роль у розвитку національної самосвідомості відіграв фольклор, початок вивчення якого в Україні припадає на кінець XVIІІ – початок XIXст. У процесі націо¬нального пробудження виникає національний театр, музика, образотворче мистецтво, домінують національні елементи в архітектурі. Визначеного розвитку досягають осві¬тянські традиції, які формуються під впливом етнопедагогіки. Зрештою, саме до цього періоду належить виникнення української журналістики та книгодрукування рідною мовою.
Загалом умови розвитку культури, науки, мистецтва, літератури як на східних, так і на західних українських землях у ХІХ ст. були досить складними. Але всупереч постійним репресійним заходам царського і цісарського урядів, на противагу різним реакційним силам, український народ виявив неабияку життєздатність, талановитість і незбориму силу волелюбного духу.