- •Міністерство освіти і накуи, молоді та спорту України
- •2. Тематичний план лекцій з дисципліни історії української культури
- •3. Архаїчні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.
- •4.1. Скіфська культура.
- •4.2. Антична епоха в українському контексті.
- •4.3. Слов’янська доба в дохристиянській культурі українських земель.
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (х–хііі ст.)
- •1. Загальна характеристика періоду Київської Русі. Вплив християнства на розвиток давньоруської культури.
- •2. Культура Київської Русі як синтез язичництва та візантійського впливу.
- •2.1. Мова, писемність, освіта, наукові знання та література.
- •2.2. Містобудування й архітектура. Архітектура.
- •2.3. Скульптура, живопис, декоративно-прикладне мистецтво. Музика.
- •3. Соціокультурні процеси та мистецькі здобутки Галицько-Волинського князівства.
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Ренесанс як явище в українській культурі (хіv–хvі ст.)
- •1. Національний варіант Ренесансу і Реформації в українській культурі.
- •2. Братства як осередки національно-релігійного та культурно-освітнього життя.
- •3. Виникнення українського друкарства. Пересопницьке Євангеліє.
- •4. Полемічна література.
- •5. Архітектура та образотворче мистецтво.
- •Контрольні запитання
- •Змістовий модуль 2. Українська культура нового та новітнього часів
- •Тема 4. Феномен українського бароко (хvіі – хvііі ст.)
- •1. Історичні та суспільно-політичні передумови розвитку української культури хvіі – хvііі ст.
- •2. Розвиток освіти і науки. «Золота доба» Києво-Могилянської академії.
- •3. Література, усна народна творчість, музика і театр епохи бароко. Творчість м. Березовського, а. Веделя, д. Бортнянського.
- •4. Бароко в архітектурі і живописі України. Школи іконопису. Український портретний живопис. Своєрідність українського бароко в загальноєвропейському контексті.
- •Контрольні запитання
- •Тема 5. Національно-культурне відродження. Дискурс просвітництва та романтизму в Україні . (перша половина хіх ст.).
- •1. Суспільно-політичні, духовно-ідеологічні процеси в Україні початку хіх ст.
- •2. Розвиток освіти в Україні. Наука.
- •3. Особливості українського літературного процесу.
- •4. Розвиток театрального і музичного мистецтва. Образотворче мистецтво.
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Культура України другої половина хіх – початку хх ст.
- •1. Українська культура в контексті суспільно-історичних реалій кінця хіх – поч. Хх століття.
- •2. Розвиток освіти та науки в Україні у другій половині хіх – поч. Хх ст.
- •3. Розвиток музично-драматичного мистецтво. М. Лисенко – засновник української класичної музики.
- •4. Література і театральне мистецтво. Театр корифеїв. Молодий театр.
- •5. Формування національного стилю в архітектурі та образотворчому мистецтві.
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Українська культура радянської доби (1920–1991)
- •1. Культурне будівництво у радянській Україні в 20–30 рр. Хх ст.
- •2. Українська культура у період сталінізму. Репресії проти митців. Роки війни.
- •3. Українська культура повоєнного періоду. Шістдесятництво як культурний феномен.
- •4. Форсований наступ на українську культуру за часів стагнації.
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Культура України на зламі двох століть.
- •1. Культуротворчі процеси в Україні після здобуття незалежності.
- •2. Сучасне українське образотворче мистецтво як втілення менталітету українців. Постмодернізм.
- •3. Розвиток сучасної української літератури. Поширення комерційних жанрів.
- •4. Сучасне українське кіномистецтво і театр, образотворче та музичне мистецтво.
- •Контрольні запитання
- •Тема 9. Особливості культури Закарпаття
- •1. Культура Закарпаття х – хvііі ст.
- •2. Культура Закарпаття хvііі – хіх ст.
- •3. Культура Закарпаття першої половини хх ст
- •4. Культура Закарпаття другої половини хх – початку ххі ст.
- •Тематика семінарських занять Семінар 1. Історичні умови винекнення та джерела формування української культури.
- •Семінар 2. Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (х–хііі ст.)
- •Семінар 3. Ренесанс як явище в українській культурі (хіv–хvі ст.)
- •Семінар 4. Феномен українського бароко (хvіі – хvііі ст.)
- •Семінар 5. Національно-культурне відродження. Дискурс просвітництва та романтизму в Україні (перша половина хіх ст.).
- •Семінар 6. Культура України другої половина хіх – початку хх ст.
- •Семінар 7. Українська культура радянської доби (1920–1991)
- •Семінар 8. Культура України на зламі двох століть.
- •Семінар 9. Особливості культури Закарпаття
- •Тематика індивідуальних робіт
- •Список рекомендованої літератури
- •Інформаційні ресурси
2. Розвиток освіти та науки в Україні у другій половині хіх – поч. Хх ст.
Розвиток капіталістичних відносин передбачав реформу в галузі освіти, яка була здійснена в 1864 р. Всі типи початкових шкіл дістали назву початкових народних училищ. Чимало народних шкіл відкрили земства. Відкрилися двокласні початкові училища, в яких викладали історію, географію, малювання та ін. У 1872 р. більшість повітових училищ реорганізували у 6-річні міські училища.
У 1897 р. на землях Лівобережної України існувало близько 17 тисяч початкових шкіл, які могли охопити навчанням лише третину дітей. До того ж українці в початкових школах мали вдвоє меншу кількість класів, ніж поляки. Ці диспропорції поглиблювалися в гімназіях та університетах, оскільки поляки робили все можливе, щоб уповільнити зростання освіченості української еліти. Так, у 1897 р. з 14 тисяч учнів середніх шкіл у провінції 80% складали поляки й менше 16% – українці. Поляки мали 30 гімназій, українці – дві. У 1911 р. з майже 80 викладачів у Львівському університеті професорів-українців було всього 8.
Наприкінці ХІХ ст. в Україні було 129 гімназій і 19 реальних училищ, де вчилися представники заможних верств.
Середнім типом школи була колегія Павла Галагана, заснована 1871 р. в Києві в пам’ять про смерть його сина Павла, який помер навесні 1869 р. За своїм статутом вона була гімназією, що мала тільки старші класи. Після її закінчення випускники мали можливість вступати до університету, який здійснював навчальний нагляд за колегією.
Колегія мала гуманітарний характер. Тут вивчали російську мову і літературу, закон Божий, загальну історію, мови (грецьку, латинь, французьку, німецьку), малювання, креслення, географію, космографію, фізику, алгебру, геометрію, тригонометрію. Від учнів вимагали напруженої аналітичної праці, інформаційні лекції доповнювались самостійними письмовими роботами. Учням ставили оцінки за чверть року і за рік, а замість поточних – рецензії на їх твори.
Навчально-виховний процес в колегії базувався на принципах, які сприяли високому рівню підготовки учнів. Серед найголовніших були такі, як добір складу викладачів, підтримка і розвиток справжніх талантів, природної обдарованості, звернення до джерел народної культури та матеріально-технічне забезпечення колеґії (обладнання, безплатне навчання частини учнів та ін.).
У 70-90 рр. ХІХ ст. відкривається Новоросійський в Одесі і Чернівецький університети, Харківський, Київський і Львівський політехнічні інститути та інші вищі навчальні заклади. В цих університетах та інститутах працювало багато відомих вчених – математиків, хіміків, біологів, істориків, мовознавців, літераторів.
Помітним явищем в історії шкільництва цього періоду були недільні школи, що виникли наприкінці 50-х років. Ідея заснування такого типу шкіл для народу виникла серед керівників харківсько-київського гуртка студентів, коли керівників гуртка переведено до Києва. У вересні 1859 р. група студентів Київського університету (М. Драгоманов, К. Шейковський та ін.) звертається до куратора Київської учбової округи М. Пирогова з проханням дозволити їм відкрити в будинку Києво-Подільської дворянської школи безплатну недільну і святкову школу для хлопчиків «ремісничого класу». М. Пирогов дав дозвіл, і в жовтні того ж року перша недільна школа була відкрита. Тоді ж з проханням дозволити недільну школу звертається й друга група студентів – М. Муравйов, А. Свидницький та ін.
Трохи пізніше, в квітні 1860 р. було відкрито недільну школу в Полтаві. Ініціаторами тут виступили члени Громади, в складі якої поряд з лібералами були також члени києво-полтавського студентського гуртка, члени організації «Земля і воля». Всього на Полтавщині було відкрито 17 недільних шкіл, стільки і на Київщині. Крім того, в Києві були засновані жіночі недільні школи при Київській другій жіночій гімназії та при фундуклеївській жіночій гімназії.
Велику увагу недільним школам приділяв Т. Шевченко. Вже будучи тяжко хворим Шевченко працював над букварем, посібником для початкового навчання. В цей час уже було кілька таких посібників для початкового навчання українською мовою. Ще 1857 р. П. Куліш видав свою «Граматику», що була не тільки букварем, а й книжкою для читання й підручником з арифметики. Однак всі букварі і посібники не задовільняли Шевченка передусім ідейним змістом. Тому він видав власний «Буквар южнорусский» (1861), на сторінках якого вміщено також молитви. Псалми й уривки з них він дав у власних переспівах. Зразки для першого читання автор узяв з української народної творчості: думи про Олексія Поповича, Марусю Богуславку, прислів’я. Шевченко мав намір видати і далі посібники, але передчасна смерть перешкодили здійсненню цих намірів.
За повелінням Олександра ІІ в 1862 р. всі недільні школи та народні читальні було закрито.